Под микроскопом: Гран-при Бельгии

Шинний фактор

Безпрецедентна ситуація склалася перед стартом гонки – команда Red Bull просила дозволити усім гонщикам, які брали участь в третьому сегменті кваліфікації, поміняти шини оскільки гума на їх болідах та болідах інших команд (зі слів представників Red Bull, у Хемілтона й Альгерсуарі) проявився ефект виникнення міхурів на внутрішній частині лівої передньої покришки. Ситуація доволі дивна, бо раніше нічого подібного не ставалося і в Pirelli навіть встигли в авральному порядку привезти в Спа додаткові комплекти шин, але виявилося, що насправді проблеми є тільки у австрійської команди. Чому ж так сталося – представники Pirelli на основі попередніх своїх досліджень перед кожним Гран-прі робить рекомендації стосовно припустимих меж кута встановлення коліс на машинах, але по-перше, в Red Bull проігнорували такі рекомендації заради кращих налаштувань боліда на трасі, яка не надто підходить дітищу Едріана Ньюї, по-друге, дощ, який поливав трасу під час практик у п’ятницю не дав можливість оцінити можливості сліків та рівень їх зношуваності. Зазвичай, якщо певні проблеми виникають, то вже протягом п’ятничних сесій представники Pirelli допомагають уникнути такі проблеми, а діагностувати їх до кваліфікації в Спа виявилося неможливо. Зрештою ризик, на який пішли в Red Bull себе повністю виправдав, хоча Марку і Себастіану довелося робити вкрай ранні перші піт-стопи – на третьому і п’ятому колах відповідно.

Гоночні тактики

Гран-прі Бельгії було дуже цікавим і з погляду тактичної боротьби в тому числі, адже шинний вибір першої четвірки пілотів був різним, але спочатку поглянемо на тих, хто найбільше виграв після кваліфікації. Прорив Баттона на десять місць вгору і Шумахера на дев’ятнадцять стали можливими не тільки завдяки гоночному темпу їх машин, майстерності самих пілотів, а й завдяки дуже правильній тактиці на гонку. Вони були єдиною парою пілотів, що стартувала на суміші Medium та планувала їхати з трьома піт-стопами. Причому тактика була дуже схожою – ранні перші зупинки в боксах для зміни твердих шин на м’які (третє коло для Дженсона і четверте для Міхаеля), на яких вони проїхали решту дистанції знову-таки з майже ідентичним часом для зупинок в боксах – тринадцяте і тридцять друге коло у англійця та тринадцяте і тридцять перше у німця.

До вдалої тактики обов’язково слід додати фактор машини безпеки, завдяки появі якої гонщики змогли відіграти близько 15-16 секунд.

Фернандо Алонсо, наприклад, стверджував, що завдяки автомобілю безпеки він не зміг поборотися за перемогу з Феттелем, а зрештою і на подіум не потрапив, але іспанець дещо лукавить, бо якщо Себастіану та Дженсону частково пощастило, то Марка ця ситуація не стосувалася взагалі. Більше того, порівнюючи тактики Алонсо і Веббера ми побачимо одну вагому деталь – Фернандо проїхав 29 кіл на м’яких шинах і 15 на твердих, в той час як Марк на Soft проїхав аж три перших кола і решту сорок одне на Medium. Сорок одне! Алонсо мав значну перевагу в шинному питанні, але скористатись нею не зумів, тому валити все на сейфеті кар як мінімум не зовсім коректно, хоча без появи на трасі Майландера на подіум Фернандо приїхав би, але не першим.

Що стосується інших пілотів, то більшість їхала з тактикою двох зупинок в боксах і жодних сюрпризів ні від кого не було. Винятком стали Феттель, який через згадувані вище проблеми з шинами на старті змушений був робити три піт-стопа і Масса, який отримав прокол колеса і також вимушено втретє зупинявся у механіків. Звісно не можна оминути увагою ще один прорив гонки – одинадцять відіграних позицій Пастором Мальдонадо і його перше очко в кар’єрі стали наслідком стабільної їзди та проблемами тих, хто маючи більш швидкі машини не зумів фінішувати.

Обгін гонки

Беззаперечно найкращим/найсміливішим/найвідчайдушнішим (необхідне підкреслити) обгоном стала атака Веббера на Алонсо в Eau Rouge по зовнішньому радіусу, яка відбулася на дев’ятому колі гонки.

Фернандо, виїхавши з боксів з одного боку набрав потрібну швидкість, з іншого ж він не міг бути певним у тому, що покришки вже прогрілися, саме цим і вирішив скористатися Марк, який швидко наздогнав іспанця і знайшовши шпарину ліворуч від червоного боліду пішов в атаку. Алонсо або просто не чекав такої спритності від опонента, або навмисне залишив собі більше місця на зовнішньому радіусі на випадок якщо через непрогріті шини доведеться «ловити» машину в швидкісному повороті. В будь-якому разі Марк проявив не просто стоїчну витримку, а й виконав свій маневр з такою хірургічною точністю, що крім бурхливих аплодисментів на його адресу додати просто немає чого.

DRS гонки

Новинка цього сезону, яка покликана допомагати гонщикам обганяти конкурентів, а відтак робити перегони більш видовищними знову показала себе дуже неоднозначно. В Спа обгони на прямій Kemmel були такими ж простими і невідворотними, як це було в Китаї та Туреччині. Тільки от чи потрібні Формулі 1 такі обгони? Мартін Вітмарш є послідовним прихильником DRS, постійно вказуючи на те, що результати опитування вболівальників кажуть що їм хочеться бачити більше обгонів. А якому ж уболівальнику не хочеться? Але ціна, якої такі обгони досягаються є невиправданою – на трасах, де обганяти можна без проблем і допомоги DRS, варто дуже обережно підходити до визначення зони дії регульованого крила. Так виходить, що на одних трасах система майже нічого не дає або перевага настільки мала, що скористатися нею дуже важко (як приклад можна назвати траси в Барселоні, Валенсії, Будапешті), а на інших крило створює таку перевагу, що боротися проти машин, які їдуть з активованою DRS, просто неможливо. Мабуть в таких випадках варто вкорочувати дистанцію на якій можна здійснювати такі прості маневри.

Зіткнення гонки

Безумовно найбільший резонанс викликала аварія, яка сталася на тринадцятому колі, в результаті якої гонку достроково закінчив Льюіс Хемілтон. Середовище уболівальників дуже швидко розділилося на два табори – тих, хто вважає, що винен британець і тих, які винними вважають обох пілотів. Відео з різних камер і ракурсів доволі чітко проливає світло на події, що сталися перед входом до шикани Les Combes.

Льюіс став жертвою власної самовпевненості та необачності. Обігнавши Камуі одразу після Radillon, британець їхав обраною траекторією поступово зміщуючись правіше, але вже в зоні гальмування приблизно за 100 метрів від повороту він вирушає лівіше на кращий для входження в поворот радіус абсолютно не дивлячись на те, що там уже є Sauber японця, який рухається прямолінійно. В таких умовах зіткнення було майже невідворотним, хоча багато хто вважає, що Кобаясі міг його уникнути. Ось тут і виникає питання якою ціною? Камуі міг відвернути ліворуч, але на відео дуже добре видно, що вільного місця на трасі там майже не було, а значить японцю треба було виїжджати на траву, а в такій ситуації через величезну різницю у щепленні на цих покриттях втратити контроль над машиною було б надзвичайно легко. Кожен пілот є егоїстом, більшою мірою або меншою, от і скажіть чи потрібно було японцю ризикувати достроково завершити гонку через необачність іншого?

Зрештою це зіткнення має певні паралелі з аварією Буемі та Хайдфельда в Нюрбургрингу, а різниця полягає в тому, що тоді змінивши траекторію руху і вибивши Ніка, Себастіан отримав штраф -5 місць на старті наступної гонки, а тут винний сам вилетів і стюарти визнали цей епізод гоночним інцидентом. Зрештою Льюіс сам себе покарав, то нащо застосовувати проти нього подвійне покарання. Але є ще один невеселий для британця момент – чотири останні його сходи (2 цього року і 2 минулого) сталися не через відмову техніки, а через аварії. В Монці з Массою, в Сингапурі з Веббером, в Канаді з Баттоном і зараз з Кобаясі. Загалом же за минулий і поточний сезони з участю Хемілтона сталося 10 інцидентів як за його вини так і ні. Чому так стається з одним з найталановитіших пілотів покоління – питання риторичне.

P.S. Шанувальникам семиразового чемпіона присвячується. Перші півтора кола гонки з камери його боліда.

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua