Іван МАРУЩАК: «Не хотілося втратити ще одну команду»

За останніх кілька років ситуація в футбольному господарстві змінилася так, що вже нікого не здивує зняття навіть команди першої ліги зі змагань посеред сезону. Нинішній чемпіонат винятком не став. На межі зникнення опинився «Фенікс-Іллічівець». І якби не ентузіазм деяких людей, у другому колі ми однозначно недорахувалися б однієї команди. З одним із таких подвижників ми й поспілкувалися. Іван Марущак — головний тренер і генеральний директор новоствореного ФК «Жемчужина».

—«Фенікс-Іллічівець» зберегти таки вдалося, ось лише команда відтепер називатиметься «Жемчужина». Хто ж простягнув руку допомоги й не дав зникнути ще одному футбольному клубу?
—23 жовтня я прочитав у інтернеті, що команда знімається зі змагань і на гру з армянським «Титаном» уже не виїжджає. Я розумів, що наступна гра за кілька днів — у Кубку України проти запорізького «Металурга», і у випадку неявки й на цю зустріч, клуб автоматично знімали б зі змагань. Почали бити на сполох. Не хотілося втратити ще одну команду. Я звернувся до своїх знайомих, і за кілька днів вдалося вирішити ситуацію з порятунком клубу. Але саму команду вже розпустили, навіть не було кого заявити, щоб протриматися до зимового антракту. Уявляєте, за годину до гри проти запорізького «Металурга» в нас було заявлено лише півкоманди. Та за півгодини вже був заявковий лист, куди залучили лікарів команди та дитячих тренерів, аби лише назбирати потрібну кількість гравців. Звичайно, розуміли, що буде дуже складно, але мали мету: перетерпіти кілька матчів, щоб уже потім спокійно займатися переоформленням документів і створенням нової структури.
Команда базуватиметься в Ялті. Руку ж порятунку простягнула дуже відома у футбольних колах людина, яка займається грою мільйонів у сусідній державі (Росії).

—  Прізвище, я так зрозумів, ви поки не готові назвати?
—На даному етапі нашого розвитку прізвища називати не буду.

—Чому саме «Жемчужина», а не «Перлина»?
— Оскільки команда базуватиметься в Ялті, то хотіли її назвати ФК «Ялта». Але не хотілося бути банальним. Був варіант ФК «Ялос», — але така команда вже була кілька років тому. До речі, то був також мій проект. Клуб ми тоді створили, але потім виникли проблеми, тож він проіснував лише сезон.
Чому «Жемчужина»? Всі вважають, що жемчужина України — це Крим, а жемчужина Криму — це Ялта. Тому свій вибір зупинили саме на «Жемчужині». Після цього виникали запитання: чому «Жемчужина», а не «Перлина», як правильно звучить у перекладі на українську мову? Я сам народився в Україні й знаю, що в Ялті 95 відсотків російськомовного населення, тому вирішили, що команда називатиметься «Жемчужина» і ніяк інакше.

-Якщо я правильно зрозумів, з ФК «Ялос» у «Жемчужини» нічого спільного немає?
—Ні! «Жемчужина» — це той же «Фенікс-Іллічівець», але як інша сторінка однієї книги. Президент «Фенікса-Іллічівця» став одним із засновників «Жемчужини». Це така ж організація, яка перейшла на новий формат своєї діяльності.

—З якими проблемами довелося зіткнутися при створенні нової команди. Чи сприяли вам у переоформленні всієї документації в ФФУ та ПФЛ?
— Хотів би висловити подяку центру ліцензування ФФУ і всім працівникам ПФЛ, які нам сприяли. На сьогодні на 95 відсотків ми все зробили. Залишилися лише технічні моменти, які до поновлення змагань повинні вирішити.

—Одним із найважливіших запитань є комплектація команди. Як нині проходить цей процес? Де шукаєте підсилення? Це будуть молоді гравці, чи, все ж таки, перевагу надаватимете досвідченим виконавцям?
—З 19 по 26 грудня ми проводили перший збір, який мав селекційний характер. Після Нового року хотілося б уже провести цілеспрямовану, продуктивну підготовку команди, а не возити футболістів на оглядини. Загалом, першим збором залишився задоволений. На зборах переглянули майже 26 гравців, і з більшістю вже визначилися. Отож стрижень команди вже сформовано. Провели два контрольні матчі. Основним складом зіграли з ПФК «Олександрія» й перемогли 3:0. Наступного дня провели й другий спаринг з олександрійцями, лише цього разу команда комплектувалася вихованцями кримського футболу, переважно 16-18-річними. Хотілося б наголосити: у нашій команді восьмеро вихованців кримського футболу. Своїх талантів намагаємося не втрачати.

—Перший збір команда проводила в Євпаторії. Які подальші її плани?
—Збираємося 18 січня, після чого два дні команда проходитиме медогляд. Потім короткий збір плануємо провести на місці. Є наміри провести якісні збори за кордоном.

—Хто вам допомагатиме в тренерській роботі?
—Зі своїми помічниками визначився повністю. Це люди, які пройшли зі мною певні етапи ще й як футболісти. Це фахівці, яким я довіряю, які знають мої вимоги, концепцію та бачення гри. Вважаю, нам вдалося створити згуртований тренерський колектив.
Усі прізвища поки також не хотів би називати. Щойно будуть з цими людьми підписано контракти, я відразу їх озвучу. Трохи відкрию завісу: один із моїх головних помічників — це Олександр Зотов, який перейшов недавно на тренерську роботу. Вважаю, наші погляди на футбол збігаються. Ще один помічник — Альберт Шахов. Помітно, що ці люди хочуть навчатися та виходити на новий, вищий рівень.

—Чи є у команди свої база, школа? Де проводитимете домашні матчі?
—Матчі команда проводитиме в Ялті. Є деякі питання щодо готовності стадіону, але, сподіваюся, до весни їх буде вирішено. Стадіон у нас хороший. Хотів би на першій грі відзначити активність ялтинських уболівальників. Все-таки саме для них ми і створили цю команду. Вдячний їм, що прийшли підтримати. Ми себе справді відчули вдома.
Нині є багато пропозицій щодо того, де команда базуватиметься. Звичайно, хотілося б, щоб база була в Ялті. Над цим питанням нині також працюємо. З міською владою ведемо переговори, де б краще було розмістити базу. Багато подібних питань перебувають на стадії вирішення. А поки що базуватимемося в Євпаторії, де створено всі умови. А в перспективі — переїзд до Ялти.
Переймаємося й питанням дитячої школи. Плануємо встановити ще один штучний газон у Ялті. Для цього вже виділено землю.

—Яку ж мету переслідуватиме «Жемчужина» після поновлення змагань?
—Ми рухатимемося не з чистого аркуша. Уже було проведено роботи і до нас. Я не хочу аналізувати діяльність моїх попередників, але турнірна таблиця говорить про те, що вони не надто якісно працювали над питанням результативності. Коли я йшов із «Фенікса», команда перебувала на 12 місці. А нині маємо ситуацію, коли клуб перебуває в зоні вильоту, і треба думати про збереження місця в першому дивізіоні. Ми розуміємо, що, перш ніж ставити  якісь завдання, варто укомплектувати, підготуватися. Навесні на нас чекає нелегке випробування по збереженню команди в першій лізі. Уже після цього будемо робити інші кроки як щодо завдань, так і щодо етапів розвитку.


Олександр ТРАВЯНКА, газета «Український футбол»