Майже непрохідний варіант...

«Нам, як завжди, «пощастило» - іронізував після жеребкування плей-офф до чемпіонату Європи серед молодіжних команд головний тренер молодіжної збірної України Павло Яковенко. Справді, українці мають повне право нарікати на долю, адже серед відносно прийнятних Швеції, Чехії, Румунії, Італії, Хорватії та Шотландії нам випало грати зі збірною, яка у восьми матчах у своїй групі здобула сім перемог. І це при тому, що серед суперників «помаранчевих» були завжди сильні в цій віковій категорії іспанці. Програти ж голландці дозволили собі аж у останньому турі, коли вже все було вирішено. Про силу цієї збірної свідчить і той факт, що два передостанніх чемпіонати Європи вигравали саме вони, лише в останньому поступившись титулом німцям. Хто ж грає у «помаранчевих» футболках та проти кого доведеться діяти нашим хлопцям?

Воротар — Тім Крул

Стовідсотковим номером один є запасний кіпер англійського «Ньюкасла» Тім Крул. У 17-річному віці цей вихованець голландського «Ден Хаага» перебрався на Туманний Альбіон. Цікаво, що передумовою цього переходу стало те, що його рідний клуб, де він закінчив дитячу футбольну школу, не захотів укладати з ним контракт. Перший матч на професіональному рівні Крул зіграв після того, як основний кіпер Шей Гівен травмувався — це був матч на Кубок УЄФА проти італійського «Палермо» на виїзді. 18-річний воротар відстояв той матч на нуль. Утім, цей поєдинок став для нього не тільки дебютом на професіональному рівні, а й першим знайомством із серйозними травмами. Ще на розминці перед зустріччю з «Палермо» Крул отримав невелику травму коліна, а потім посилив ушкодження перед грою проти «Уотфорда». Йому зробили дві операції, тож лише через півроку Крул відновився.

Такий стан справ не злякав босів «Ньюкасла» і вони підписали новий контракт із Тімом. На хвилі піднесення кіпер того ж місяця полетів разом із молодіжною збірною своєї країни на чемпіонат Європи у статусі третього воротаря і став переможцем того турніру. Аби не маринувати хлопця на лаві для запасних, керівництво «Ньюкасла» вирішило віддати його в оренду до шотландського «Фалкирка». Там Тім отримав не тільки ігрову практику, а й повну сітку пропущених м'ячів (у 22 матчах — 36). Особливо справляє враження початок його кар'єри в Шотландії: у другому турі — чотири голи від «Селтика» і в третьому — сім од «Рейнджерса».

Влітку 2008 року Голландія завдяки перемозі на чемпіонаті Європи отримала автоматичне право виступати на Олімпійських іграх-2008. У чвертьфіналі «помаранчеві» поступилися майбутнім переможцям — збірній Аргентини, але Крул знову був запасним.

Повернувшись до «Ньюкасла», голкіпер зіграв кілька матчів за основу, переважно отримуючи ігрову практику в молодіжній збірній Голландії. Після того, як отримав травму основний воротар Стівен Харпер, Тім став у ворота, тож має нині чудовий шанс, аби посадити ветерана на лаву запасних остаточно. Головною позитивною рисою цього воротаря є просто неймовірна реакція.

На лаві запасних ми, радше за все, побачимо Джерона Зоета із ПСВ.

Правий захисник — Деріл Янмаат

Цей гравець — теж вихованець «Ден Хаага», але грає наразі в «Херенвені». Дебютував у професіональному футболі напрочуд вдало: відразу ж — основа «Ден Хаага», два голи та чотири голеві передачі в першому сезоні. Враховуючи, що його команда за підсумками того чемпіонату (2007/2008) посіла лише шосте місце в другому голландському дивізіоні, Янмаат із задоволенням прийняв пропозицію від вищолігового «Херенвену». Перший сезон в елітному дивізіоні пройшов не так бурхливо — Деріл переважно сидів на лаві запасних, але в десяти матчах все ж брав участь. А ось вже наступного чемпіонату стабільно відіграв у основі, забивши навіть два голи (по одному у чемпіонаті та в Лізі Європи).

Лівий захисник — Ерік Пітерс

Шлях цього вихованця «Утрехта» доволі простий. Дебютувавши у 18-річному віці у складі рідного клубу, він став беззмінним гравцем основи, незабаром отримавши запрошення з сильнішого й амбітнішого ПСВ. Там у нього не було так багато ігрової практики, але на лаві постійно теж не сидів. Особливо варто Згадати матчі в Лізі чемпіонів сезону-2008/09. Уже наступного року Ерік завоював стовідсоткове місце в основному складі, яке утримує й донині. Хто дивився недавній матч голландців проти харківського «Металіста», той бачив цього юнака — він одбігав від дзвінка й до дзвінка. Високий, потужний, грає лівою ногою. Долучаючись до атаки, не нехтує можливістю влаштувати канонаду по чужих воротах — удар у нього сильний. Щоправда, не завжди точний... Переглядаючи цього гравця у дії, зміг побачити лише як він одного разу влучив у поперечку. Всі інші — в «молоко». Інтернетом тривалий час «ходив» ролик, де Пітерс поблизу кутового прапорця прокидує поміж ніг м'яча самому Луїшу Фігу.

Лівими оборонцями є також Нікі Куйпер та Патрік Аанхольт. Перший — вихованець «Вітесса», який грає за «Твенте» (встиг Навіть дебютувати в Лізі чемпіонів проти «Тоттенхема»). Другий — у 17-річному віці перебрався з юнацької команди ПСВ до лондонського «Челсі», де стабільно грає за резервістів. Що стосується основи, то там він з'являється лише на великі свята, виходячи на кілька хвилин на заміну.

Центральні захисники — Ренс ван Ейден та Джефрі Брума

Саме ці двоє відіграли більшість матчів у центрі захисту Голландії. Ван Ейден — вихованець ПСВ, який так рано дебютував у основному складі команди, що просто не зміг утриматися на вершині. Сталося це в його 18-річному віці у матчі Ліги чемпіонів проти «Ліверпуля». Далі справа не пішла, і Ренс почав їздити по орендах: спочатку був «Віллем-2», а потім — «Неймеген», де хлопець і залишився, підписавши контракт. Стовідсотковий гравець основи.

Джефрі Брума перебрався до лондонського «Челсі» в 15 років. Грає за резервістів, а в першій команді дебютував минулого сезону, вийшовши на заміну в матчі проти «Блекберна», коли рахунок уже був 5:0. Високий, потужний центрбек. Володіє хорошим першим пасом, часто розпочинає атаки своєї команди швидкими рейдами на ворожу половину поля. З його недоліків можна виокремити схильність до авантюризму — не маючи за спиною ніякої підстраховки, може піти в обіграш нападника суперників.

У разі потреби позицію центрбека може закрити гравець, з яким незабаром доведеться зіткнутися нападникам київського «Динамо». Йдеться про Ніка Фіргевера із «АЗ». Хоча, можливо, й не доведеться, бо, як і у збірній, у своїй команді Нік, наразі не є основним. Хоча в минулому чемпіонаті він грав регулярно.

Мегадосвідченим футболістом (як на свій вік) є захисник того ж таки «АЗ» Дірк Марселліс. У складі ПСВ, вихованцем якого він є, Дірк грав у основному складі як у чемпіонаті, так і в Лізі чемпіонів. Утім, минулий сезон у нього не вдався і боси клубу з Ейндховена вирішили продати його до «АЗ» за два мільйони євро. Чому тренер «молодіжки» йому не довіряє — сказати важко. Можливо, тому, що його почали запрошувати до першої збірної, і на 11-21 в нього просто немає часу. Цікаво, що в першу збірну Берт ван Марвійк викликав Дірка ще 2008-го на товариський матч проти Ісландії. Цілком можливо, що Марселліса й викличуть на матч проти українців, аби підсилити збірну.

Останнім із захисників є Далі Блінд. Він вихованець «Аякса», але до основи не потрапляє і минулого чемпіонату стажувався у «Гронінгені». Там він теж не був основним.

Півзахисники — Лерой Фер, Георгініо Війнальдум, Сім де Йонг

Ось тут у Голландії конкуренція, мабуть, ще більша, ніж у захисті. Скажу відверто: жодного матчу цієї збірної я не бачив, а тому роблю висновки з перегляду поєдинків за участю різних голландських клубів, де виступають кандидати в «молодіжку». Саме з цієї причини цілісного враження, а тим паче, хто де грав, у мене немає. Більше того, маю підозру, що щонайменше в половині матчів голландці грали не 4-3-3, а з двома нападниками. Тому робитимемо акцент на тих гравцях, які були більше за інших задіяні у матчах кваліфікаційного раунду.

Лерой Фер. Опорний півзахисник, вихованець «Фейєноорда». Виходити у основі почав ще в 17-річному віці, а нині — майже незамінний гравець у команді. Опорник сучасної формації: окрім руйнування, вміє також виконувати диспетчерські функції та частенько забиває сам. Дуже сильний у єдиноборствах, володіє непоганим ударом з правої та швидкісним дриблінгом, за рахунок якого робить слаломні проходи до штрафного суперника. Часто забиває головою, легко виконує функції крайнього півоборонця.

Ще один представник дитячої школи «Фейєноорда» Георгініо Війнальдум на півроку раніше від Фера дебютував у першій команді. Як і більшість голландських хавбеків, дуже різноманітний—може і забрати, і віддати, і забити. За статурою та манерою гри нагадує Едгара Давідса, але на кілька порядків технічніший і продуктивніший в атаці. Без проблем зміщується на фланги, володіє просто-таки неймовірним дриблінгом, а забиває на будь-які смаки (здалеку, на техніку, головою).

А ось Сіма де Йонга ми пам'ятаємо дуже добре, адже цей центральний атакувальний півоборонець грав спочатку у складі збірної Голландії у недавньому товариському матчі проти нашої збірної, а потім відіграв два повних матчі проти київського «Динамо» у Лізі чемпіонів. Високий, але не потужний, володіє хорошим пасом і вміє забивати сам. Наприклад, минулого сезону забив 10 м'ячів. Робить це переважно ударами з-за меж штрафного, а також має непогане голеве чуття, забиваючи на підбираннях. Якщо порівнювати за манерою гри, то де Йонг нагадує нашого Дениса Гармаша, але голландець — на порядок... як би сказати... зграбніший.

Більшість інших півоборонців збірної Голландії тяжіють до гри на фланзі. Вюрнон Аніта дебютував у «Аяксі», ще навчаючись у школі (хлопцю тоді було 15 років), але лише минулого сезону став основним. Грає праворуч, хоча без проблем може закрити й протилежний фланг.

Ліворуч діє футболіст роттердамської «Спарти» Кевін Строотмен. Допоки його ще не помітили гранди світового футболу, але це справа часу. Хлопець, окрім високого зросту, має ще й високу швидкість, достатньо багато забиває та асистує партнерам.

Із «Спарти» до «АЗ» перебрався правий півоборонець Ерік Фалькенбург. Минулого сезону «спартанці» вилетіли, а Ерік, забивши 10 м'ячів минулого сезону, вирішив не опускатися з командою до нижчого дивізіону й прийняв пропозицію сильнішого клубу. Незабаром на нього чекає й збірна України та київське «Динамо».

Доні Гортер надає перевагу лівому флангу. Він — вихованець «Бреди», але свого часу перейшов до юніорської команди ПСВ. Не зміг пробитися у основу й на правах вільного агента повернувся до «Бреди».

Джон Гоосенс теж лівий хавбек. Закінчив школу «Аякса», але виявився не потрібним команді й перейшов до «Неймегена», де грає в основному складі.

По одному разу виходили в основному складі Йєнс Тоонстра («Ден Хааг») та Мітчелл Дональд («Аякс»). Навряд чи вони гратимуть проти українців та й особливого цікавого розповісти нема що. Перший грає в основі середнячка чемпіонату Голландії, а другий — запасний гравець «Аяксу».

Нападники — Дієго Бісесвар, Рікі ван Вольсвінкель, Люк де Йонг.

Найбільше матчів за «молодіжку» серед нападників провів Дієго Бісесвар із «Фейєноорда». Його важко назвати супердриблером, радше він — форвард-роботяга з дуже добре поставленим обвідним ударом. Забиває небагато.

Рікі ван Вольсвінкель — вихованець «Вітесса». Напередодні минулого сезону перебрався до «Утрехта» за 2,8 млн. євро, але забив лише сім м'ячів. Утім, то була лише розминка — нинішній сезон Рікі розпочав так, що аж дух захоплює — 15 м'ячів у 18 матчах (дев'ять у чемпіонаті та шість — у Лізі Європи). Ван Вольсвінкель — легкий центрфорвард. Діє у манері, схожій на манеру Піппо Індзагі, але має, порівняно з італійцем, величезний недолік — аж надто багато моментів не реалізовує!

А найталановитішим серед нападників уважаю нападника «Твенте» Люка де Йонга, попри те, що лише цього сезону він почав повністю відпрацьовувати видані аванси. Цей нападник доволі різнобічний і забиває по-різному: і головою, і обома ногами, і здалеку, і після кутових. Хіба що великим дриблером його назвати важко.

Бас Дост хоч і не є основним гравцем «молодіжки», але грає доволі результативно. Я б навіть сказав: результативніше, ніж ті, про кого розповідалося вище. Влітку-2010 він перейшов за 2,8 млн. євро до «Херенвена» з «Ераклеса», за який минулого чемпіонату забив 14 м'ячів. Не менш потужно він розпочав і нинішній чемпіонат, забивши у перших восьми турах чотири м'ячі. А тому цілком імовірно, що саме він і буде одним із трьох нападників. Дост майже всі свої м'ячі забиває з меж воротарського майданчика, граючи або на добиванні, або на випередження.

Не такі відомі на європейській арені персонажі, як Джошуа Джон («Спарта», Роттердам) та Джерсон Кабрал. Цих бійців ми побачимо у матчі проти збірної України хіба що на лаві запасних.

Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»