Останній цвях

Однією з головних причин відсутності на українському футбольному небосхилі молодих, перспективних гравців, котрі по-справжньому реалізовують свій потенціал, є, за їхніми ж словами, відсутність можливості отримувати достатню кількість ігрової практики. Саме задля виправлення такого явища було введено норму, з якою ви можете ознайомитися.

Ще минулого чемпіонату 21-й пункт Регламенту давав змогу одному молодому футболісту (1990 р.н. або молодшому) стовідсотково виходити на поле і підвищувати рівень своєї майстерності, незалежно від того, скільки в команді легіонерів, або які пріоритети у тренера. Коуч був просто зобов'язаний випускати одного «молодого».

Із нового сезону ця норма не діятиме, а тому ми як реквієм підготували для вас ось цей матеріал, щоби ви, шановні читачі, на голих фактах зробили для себе висновки про діяльності наших футбольних ділків. І хоча постійно сваряться між собою три кити (а краще сказати — кашалоти) нашого футболу — ФФУ, ПФЛ та УПЛ, конкуруючи за звання головного його доброчинника, об'єднує їх одне — всім їм на розвиток українського футболу абсолютно наплювати. Занадто категорично? А ви запитайте у них, чому цього року ліміт на легіонерів так і залишився незмінним, а на чудовій можливості для молодих українських гравців розкрити свій потенціал поставлено хрест за допомогою скасування пункту 21 статті 20 Регламенту Всеукраїнських змагань серед команд клубів Професіональної футбольної ліги?

Спробуємо розібратися, яких же успіхів досягли молоді гравці, що завдяки цій нормі отримали достатньо ігрового часу, аби продемонструвати весь свій потенціал.

ПФК СЕВАСТОПОЛЬ
Ервін Меметов (1990), півзахисник. 23 матчі. 1420 хвилин. 2 голи, 3 передачі.
Олександр Сучу (1990), нападник. 18 матчів. 531 хвилина. 3 голи,1 передача.
Олег Поліщук (1991), захисник. 8 матчів. 617 хвилин. 1 гол.
Віктор Узбек (1990), захисник. 1 матч. 68 хвилин.

Вихованець севастопольського футболу Ервін Меметов стартував у професійному футболі грандіозно. Граючи ще в дитячій лізі, він паралельно виходив на поле в складі ПФК «Севастополь» у другій лізі. І не просто виходив, а й регулярно забивав. Наприклад, у сезоні-2006/2007 на його рахунку 4 забиті м'ячі. У подальшому прогрес Ервіна чомусь припинився, і його навіть віддавали в оренду, але з нинішнього сезону він повернув собі місце в основі.

Непогано перше коло розпочав ще один вихованець місцевого футболу Олександр Сучу (забив три м'ячі), але в другому  колі його результативність дорівнювала нулю, а відповідно — й  кількість проведених на полі хвилин. Теж не вражає.

Одним із найкращих лівих захисників першої ліги фахівці називають Олега Поліщука. Вас не повинна вводити в оману мала кількість зіграних ним матчів, адже Поліщука регулярно викликали до різноманітних юніорських збірних. Ось, наприклад, у відбірному турнірі до Євро-2010 Олег грав у основному складі, виконуючи роль лівого захисника, й запам'ятався небезпечними підключеннями до атак. Поліщук — вихованець школи київського «Динамо».

ВОЛИНЬ
Євген Павлов (1991), нападник. 19 матчів. 1175 хвилин. 11 голів, 2 передачі.
Олексій Бабир (1990), нападник. 26 матчів. 1119 хвилин. 1 гол, 2 передачі. Перше коло — в «Кримтеплиці».
Роман Годований (1990), захисник. 13 матчів. 990 хвилин. Перше коло — в «Ниві» Тр.
Олександр Марковець (1993), півзахисник. 8 матчів. 308 хвилин. 1 гол.
Василь Жук (1991), нападник. 4 матчі. 124 хвилини.
Павло Циркуненко (1991), захисник. З матчі. 60 хвилин.
Роман Карасюк (1991), півзахисник. З матчі. 38 хвилин.
Віталій Приндета (1993), захисник. 2 матчі. 24 хвилини.

Віталій Кварцяний охарактеризував Євгена Павлова як футболіста, котрий чітко бачить свою мету і йде до неї попри все. Що ж, 11 голів та виклик до молодіжної збірної у цьому переконують. Перший свій гол Євген забив у 16-річному віці у ворота київської «Оболоні» і відтоді поступово підбирався до основного складу лучан, аж доки в нинішньому сезоні закріпився там остаточно. А заграти у Кварцяного дорогого коштує.

Вдало зігравши два з половиною сезони у «Кримтеплиці», нападник Олексій Бабир отримав запрошення від амбітнішої луцької «Волині». Голів він там хоч і не забивав, але двома результативними передачами відзначився. Спишемо це на адаптаційний період і чекатимемо наступного сезону.

СТАЛЬ
Василь Палагнюк (1991), нападник. 32 матчі. 1249 хвилин. 4 голи.
Роман Мироненко (1990), півзахисник. 16 матчів. 983 хвилини.
Олександр Яскович (1990), півзахисник. 12 матчів. 822 хвилини.
Віталій Єрмаков (1992), півзахисник. 1 матч. 2 хвилини.
Артем Шелестинський(1990), півзахисник. 1 матч. 1 хвилина.

Головним лімітником Анатолія Волобуєва цього сезону став Василь Палагнюк, який в 13 років приїхав із Чернівців до Києва у школу київського «Динамо». Після її закінчення повернувся на малу батьківщину і рік пограв у аматорській лізі за ФК «Лужани», котрі того сезону стали чемпіонами. А взимку 2009 року Василь перейшов до алчевської «Сталі».

Непоганим помічником Василя був вихованець «Дніпра» Роман Мироненко, який прийшов у команду разом із Василем і наприкінці сезону навіть почав виходити у основі.

Найбільшу ігрову практику з усіх «молодих» алчевців мав, напевно, Олександр Яскович, але не в «Сталі», а в своїй попередній команді — свердловському «Шахтарі», котрий грає у другій лізі. У цій команді Сашко відіграв два сезони в основному складі.

ФК ЛЬВІВ
Володимир Танчик (1991), півзахисник. 25 матчів. 1207 хвилин. 2 передачі.
Михайло Козак (1991), нападник. 26 матчів. 1070 хвилин. 1 гол, 3 передачі.
Антон Ситников (1991), воротар. 11 матчів. 990 хвилин. 9 пропущених м'ячів. Перше коло у «Вересі».
Віталій Грицай (1991), півзахисник. 9 матчів. 285 хвилин. 1 гол, 1 передача.
Роман Мачуленко (1992), півзахисник. 6 матчів. З0 хвилин. Перше коло у «Вересі».
Михайло Сікорський (1991), нападник. 1 матч. 20 хвилин.

У львів'ян було відразу двоє футболістів, на яких можна розраховувати у сенсі нашого матеріалу — фланговий хав Володимир Танчик та нападник Михайло Козак — обидва відіграли чемпіонат досить сильно, як на свій юний вік, і, можливо б, зробили це набагато краще, аби не постійні зміни тренерів.

У період зимового антракту львів'яни забрали з рівненського «Вереса» ще й надзвичайно талановитого кіпера Антона Ситникова, котрий у 11 проведених поєдинках пропустив лише дев'ять м'ячів. Антон — вихованець київського «Динамо», якого постійно викликають до всіх збірних свого віку.

ПФК ОЛЕКСАНДРІЯ
Андрій Богданов (1990), півзахисник. 14 матчів. 985 хвилин. 2 голи, 1 передача. З другого кола в ФК «Арсенал».
Євген Колесник (1990), півзахисник. 19 матчів. 1367 хвилин. 2 голи.
Ярослав Сухоцький (1990), півзахисник. 13 матчів. 268 хвилин.
Богдан Боровський (1992), півзахисник. 1 матч. 6 хвилин.

У першому колі роль «молодого» виконував Андрій Богданов, але взимку «каноніри», за ініціативи В'ячеслава Грозного, повернули опорного півоборонця до Києва. Тому Володимиру Шарану довелося помізкувати. За результатами зимових зборів, цю почесну місію поклали на вихованця київського «Динамо», лівого півоборонця Євгена Колесника. Після першого весняного туру, коли ми опитували тренерів на предмет складання символічної збірної, Шаран навіть порадив поставити Євгена на лівий фланг, але тоді, здається, не було рівних «тепличнику» Трухіну. В подальшому Колесник постійно виходив у основі, а його резервістом був вихованець львівських «Карпат» Ярослав Сухоцький. В останньому турі на поле вийшов вихованець місцевої ДЮСШ «Аметист» Богдан Боровський, син відомого гравця олександрійської «Поліграфтехніки» Станіслава Боровського.

КРИМТЕПЛИЦЯ
Ігор Зубко (1991), нападник, 26 матчів. 1523 хвилини. З голи, 3 передачі.
Олександр Сгинухін (1992), півзахисник. 16 матчів. 509 хвилин. 1 гол.
Артур Новотрясов (1992), ?, 4 матчі. 69 хвилин.
Роллан Погорельцев (1990), захисник. 1 матч 15 хвилин.

Більшість фахівців відзначають надзвичайний талан Ігоря Зубка, говорячи, що він грав би в основному складі, навіть якби не було цього правила про молодих футболістів. Ігор відразу ж після закінчення симферопольського УОР прийшов до молодіжненського клубу, де й грає з кожним роком дедалі успішніше. Регулярно викликається до збірної U-19.

НАФТОВИК
Дмитро Башлай (1990), півзахисник. 31 матч. 2051 хвилина.  2 голи.
Дмитро Грачов (1990), півзахисник. 20 матчів. 678 хвилин. 3 голи.
Ігор Прокурор (1991), півзахисник. 11 матчів. 179 хвилин. Антон Піркавець  (1990), ?. 5 матчів. 82 хвилини.

Вихованець київського клубу «Локомотив-МСМ-ОМІКС» (один із підрозділів підготовки гравців для київського «Динамо») Дмитро Башлай, пройшовши дубль охтирського «Нафтовика», пробився в основний склад команди. Володіє сильним дальнім ударом і непоганою технікою, що наочно продемонстрував у товариській грі з національною збірною України під час дебюту Мирона Маркевича. У нинішньому сезоні грав нестабільно — моментами дуже яскраво, моментами провально. Спишемо це на молодість.

Його партнер по команді та одноліток Дмитро Грачов зіграв хоч і вдвічі менше часу, та забив три голи. Вихованець футбольної школи симферопольської «Таврії».

ДЕСНА
Олексій Поспєлов (1990), півзахисник. 23 матчі. 1104 хвилини. 1 гол.
Ярослав Сердюк (1990), півзахисник. 20 матчів. 851 хвилина.
Максим Костюченко (1990), півзахисник. 11 матчів. 533 хвилини.
Олег Орєхов (1990), півзахисник. 9 матчів. 291 хвилина.
Максим Бондаренко (1990), півзахисник. 6 матчів. 258 хвилин.

У чернігівців не було жодного стовідсоткового лімітника — грали всі по черзі. Найбільше ігрових хвилин назбирали Олексій Поспєлов та Ярослав Сердюк. Перший навіть один м'яч забив. Олексій — вихованець київського футболу («Зміна-Оболонь»), а другий — місцевий і вже третій сезон регулярно грає за чернігівців. З наступного вже не гратиме.

АРСЕНАЛ
Анатолій Бурлін (1990), захисник. 28 матчів. 2280 хвилин.
Сергій Алексанов (1990), півзахисник. 29 матчів. 1300 хвилин. 1 гол, 1 передача.
Василь Лавринок (1990), ?, З матчі, 14 хвилин.
Віктор Лиховидько (1992), півзахисник. З матчі. 49 хвилин.

Вихованець київського «Динамо» правий захисник Анатолій Бурлін уже другий рік грає за білоцерківців, а лівий хавбек дніпропетровець Сергій Алексанов — третій. Бурліна 2007 року викликали до збірної U-17, а Алексанов встиг набути досвіду в чемпіонаті Дніпропетровська.

ГЕЛІОС
Денис Соломаха (1990), півзахисник. 32 матчі. 2821 хвилина.
Іван Романчук (1990), нападник. 13 матчів. 631 хвилина. 2 голи.
Тимур Романець (1990), півзахисник. 4 матчі. 215 хвилин.
Віталій Ергашев (1992), півзахисник. 1 матч. 1 хвилина.

Денис Соломаха — вихованець школи харківського «Металіста». У цьому сезоні, як і весь «Геліос», був непереконливий. Найкращим свідченням його гри є голосування вболівальників на сайті харківського клубу на визначення найкращого гравця команди цього сезону. За Дениса з 619 відвідувачів проголосували 29.

Іван Романчук вийшов з ДЮСШ «Спартак» (Івано-Франківськ), добре зарекомендував себе у дублі полтавської «Ворскли», де в сезоні-2008/2009 забив п'ять м'ячів. Потім перейшов до кременчуцького «Кременя», який грає у другій лізі, та перше коло останнього сезону провів саме там, лише взимку перебравшись до Харкова. Зважаючи на молодий вік, різке підвищення у класі та невелику кількість зіграних хвилин, два м'ячі Івана можна вважати успіхом.

ДНІСТЕР
Костянтин Пархоменко (1991). 18 матчів. 1534 хвилини.
Василь Гаврилюк (1991), захисник. 16 матчів. 1144 хвилини.
Дмитро Немчанинов (1990), захисник. 22 матчі. 1101 хвилина.
Сергій Платунов (1991), нападник. 16 матчів. 624 хвилини. 1 гол.
Богдан Пацюк (1990), воротар. 6 матчів. 540 хвилин. 9 пропущених м'ячів.
Дмитро Поспєлов (1991), захисник. 1 матч. 9 хвилин.

Надзвичайно цікава футбольна доля у Костянтина Пархоменка. Попри те, що хлопцю лише 19 років, він уже багато чого побачив. Ось що каже з цього приводу офіційний сайт овідіопольського Дністра: «Молодий півзахисник Костянтин Пархоменко — вихованець ДЮФК ім. Бєланова. Але вже у віці 15 років його батько, відомий одеський футболіст Андрій Пархоменко, отримавши тренерську посаду в тоді ще любительському російському футбольному клубі «Сахалін», забрав Костянтина з собою. 15-річний Костянтин Пархоменко навіть провів за цю команду 7 матчів, забивши в них 1 м'яч. Наступного сезону Костянтин зіграв уже в 27 поєдинках. Окрім цього, юний футболіст у складі збірної команди «Сибирь-Дальний Восток» узяв участь у турнірі «Кубок Надії». Виступаючи в Росії, розглядався як потенційний кандидат у молодіжну збірну (U-19) цієї країни. У 2008 році южносахалінці знялися зі змагань через нестачу фінансування (основним спонсором команди була компанія, що представляє гральний бізнес, а тим літом у Росії вийшов закон про заборону гральних закладів). Андрій Пархоменко як головний тренер прийняв овідіопольський «Дністер», а Костянтин Пархоменко, яким цікавився запорізький «Металург», зрештою поповнив ряди молодіжного складу київського «Динамо». Овідіопольцям вдалося домовитися про оренду Костянтина. І вже буквально перед початком 2010 року Костянтин Пархоменко поповнив ряди «Дністра».

Окрім Костянтина, кольори «Дністра» захищають ще Василь Гаврилюк та Дмитро Немчанинов із київського «Динамо». Дебют у складі дністровського клубу для Дмитра склався невдало. Він вийшов у стартовому складі в прем'єрному поєдинку проти «Волині» (1:5) у центрі оборони і після чотирьох пропущених м'ячів його після перерви замінили. Тренер «Дністра» Андрій Пархоменко в післяматчевому коментарі зізнався, що поквапився, випустивши Дмитра в основному складі. Наразі Немчанинов поступово підбирається до основи.

ЗІРКА
Павло Чорномаз (1990), захисник. 32 матчі. 2420 хвилин. З голи.
Віталій Андрухов (1990), нападник. 26 матчів. 1190 хвилин. 5 голів, 1 передача.
Ярослав Галенко (1991), півзахисник. 9 матчів. 240 хвилин.
Дмитро Двібородчин (1990), півзахисник. 1 матч. 90 хвилин.
Кирило Тимрієнко (1992), півзахисник. 2 матчі. 56 хвилин.

Віталій Андрухов — вихованець маріупольського футболу, але випускався з київського РУФК. Перший сезон на професійному рівні зіграв за дублерів охтирського «Нафтовика» (6 м'ячів), і не менш гармонійно вписався у склад першолігової «Зірки».

 А ось Павло Чорномаз не просто «лімітник», а й один із найкращих гравців команди. Цей вихованець луцького футболу — гравець універсальний: попри те, що він півзахисник, у кількох матчах Ігор Жабченко ставив його в напад, і Павло виправдовував сподівання, про що свідчать три забиті м'ячі.

ФЕНІКС-ІЛЛІЧІВЕЦЬ
Артем Юрковський (1990), півзахисник. 16 матчів. 1014 хвилин.
Володимир Повальчук (1990), півзахисник. 28 матчів, 1014 хвилин.
Сергій Тітомир (1990), півзахисник. 13 матчів, 844 хвилини, 1 гол. Перше коло в білоцерківській «Росі».
Костянтин Марченко (1990), півзахисник. 5 матчів. 282 хвилини. Перше коло в ФК «Полтава».
Арсентій Ануфрієнко (1990), півзахисник. З матчі. 115 хвилин.

Вихованець білоцерківського футболу Артем Юрковський два роки відіграв за місцевий «Арсенал», а в рік, коли білоцерківці виходили до першої ліги, Артем обрав простіший шлях і прийняв запрошення від «Фенікса-Іллічівця». Наразі Артем, разом зі своїм партнером по амплуа Володимиром Повальчуком, — головні фігури в сенсі заповнення місця «лімітника». Володимир — вихованець сімферопольської «Таврії», пограв у турнірі дублерів, у другій лізі (красноперекопський «Хімік»), де, до речі, відзначався певною результативністю (2-3 голи за сезон). У Калініному йому поки що це не вдається.

ЕНЕРГЕТИК
Тарас Микуш (1990), півзахисник. 12 матчів. 884 хвилини, 1 гол.
Віталій Дністрян (1990), нападник. 15 матчів. 656 хвилин. 2 голи, 1 передача.
Роман Барчук (1990), півзахисник. 12 матчів, 546 хвилин.
Володимир Єнілеєв (1992), півзахисник. 12 матчів. 493 хвилини
Мирослав Липко (1991), півзахисник. 2 матчі, 43 хвилини.

Вболівальникам бурштинського «Енергетика» залишається лише позаздрити, адже їхню команду на 99,9 відсотка складено з вихованців західноукраїнського футболу. Тобто вболівають у Бурштині за «своїх». Тренерський штаб не робить акцент на якомусь одному футболістові, надаючи шанс проявити себе багатьом із молодих. Це дуже добре видно, якщо подивитися на кількість зіграних футболістами хвилин — вона в них приблизно рівна. Найдосвідченіший, безумовно, Роман Барчук, котрий 2007 року грав за бережанський «Сокіл», а потім отримав запрошення із «Енергетика». У дебютному для себе сезоні він встиг одного разу відзначитися, а вже наступного чемпіонату вразив ворота суперників п'ятьма влучними ударами. Цей рік видався для Романа не таким вдалим.

Не поступається за досвідом Роману й Тарас Микуш, котрий вже третій сезон поспіль у Бурштині — гравець, наближений до основи.

Для Віталія Дністряна цей сезон став дебютним на професійному рівні. Дебют можна визнати вдалим.

ПРИКАРПАТТЯ
Роман Стоцький (1990), захисник. 31 матч. 2084 хвилини. 1 гол.
Владислав Мельник (1990), нападник. 10 матчів. 604 хвилини. 1 передача.
Ігор Коржук (1990), півзахисник. 16 матчів. 551 хвилина. 1 гол.
Роман Вірстюк (1991), півзахисник. 15 матчів. 321 хвилина.
Юрій Бушман (1990), півзахисник. З матчі. 115 хвилин.
Роман Малендевич (1990), півзахисник. 4 матчі. 93 хвилини.
Юрій Борик (1991), півзахисник. 1 матч. 90 хвилин.
Ігор Семчій (1991), півзахисник. З матчі. 70 хвилин.
Андрій Гутьян (1992), півзахисник. 1 матч. 45 хвилин.
Любомир Даляк (1992), півзахисник. 2 матчі. 49 хвилин.

У складі «Прикарпаття» багато футболістів, котрі підпадають під наш критерій, але номер один — Роман Стоцький, котрий проводить свій другий сезон у професійному футболі. Цього року Роман був стовідсотковим гравцем основного складу і хоч грає у захисті — забив один гол.

Усі інші зіграли занадто мало часу, щоб детально зупинятися на їхніх досягненнях.

ФК ХАРКІВ
Олександр Кравченко(1990), нападник. 24 матчі. 1550 хвилин. 4 гол.
Володимир Черніков (1992), нападник. 25 матчів. 1416 хвилин. 2 голи.
Олександр Скляр (1991), півзахисник. 22 матчі. 1324 хвилини.
Роман Тарасов (1991), півзахисник. 15 матчів. 966 хвилин.
Роман Яворський (1991), захисник. 12 матчів. 886 хвилин. 2 голи.
Дмитро Гречка (1992), захисник, 15 матчів. 517 хвилин.
Денис Корінець (1992), захисник. 13 матчів. 516 хвилин.
Роман Медведєв (1990), півзахисник. 6 матчів. 330 хвилин.

В останньому матчі сезону в складі ФК «Харків» вийшло багато футболістів, що підпідають під категорію «1990 рік народження та молодші». Але, враховуючи штучність цього явища, до уваги ми їх не беремо.

Через незаздрісне фінансове становище тренери ФК «Харків» змушені використовувати здебільшого молодих футболістів із місцевих ДЮСШ. Передовсім йдеться про ДЮСШ-13, УФК та «Арсенал». Зрозуміло, що ігрової практики у хлопців — хоч відбавляй.

НИВА
Олександр Іллющенков (1990), воротар. 16 матчів. 1395 хвилин. 31 пропущений м'яч.
Юрій Путраш (1990), захисник. 16 матчів. 1376 хвилин. З другого кола в «Оболоні».
Петро Сокіл (1990), нападник. 25 матчів. 1291 хвилина. 2 голи.
Роман Мельник (1990), півзахисник. 18 матчів. 1247 хвилин. 1 гол.
Олег Петрик (1991), захисник. 13 матчів. 994 хвилини. 1 гол.
Віталій Городецький (1990), півзахисник. 12 матчів. 594 хвилини. 1 гол.
Віталій Скакун (1991), півзахисник. 10 матчів. 467 хвилин.
Сергій Шаповал (1990), півзахисник. 6 матчів. 449 хвилин. 1 гол.
Дмитро Бінкін (1991), захисник. 6 матчів. 428 хвилин.
Руслан Мазур (1991), воротар. 4 матчі. 360 хвилин. 10 пропущених м'ячів.
Володимир Вербний (1991), захисник. 9 матчів. 345 хвилин.
Андрій Задойко (1992), півзахисник. 7 матчів, 151 хвилина. Перше коло в «Дністрі».
Володимир Кавійчик (1990), півзахисник. 7 матчів. 276 хвилин.

Найбільше футболістів нашої вікової категорії — у тернопільській «Ниві». Утім, усі ми чудово знаємо фінансове становище команди і розуміємо, що навіть якби й не цей ліміт, все одно тернополяни грали б молоддю.

У першому колі вирізнявся Юрій Путраш, котрого взимку забрали до «Оболоні», де він встиг уже дебютувати у прем'єр-лізі. А лідером сезону став кіпер Іллющенков, котрий, хоч і напропускав багато, все одно заслуговує на медаль «За відвагу». Адже з таким захистом важко розраховувати хоч на щось.

Петро Сокіл грав певний час навіть за луцьку «Волинь», але довго там не затримався і наразі набирається досвіду в Тернополі.

Глава 4 (Умови проведення змагань). Стаття 20 (Учасники матчів та заміна футболістів). Пункт 21.
У матчі першості за команду першої ліги впродовж усього ігрового часу мусить перебувати принаймні один футболіст — громадянин України 1990 р.н. і молодше. У разі, якщо футболіст — громадянин України 1990 р.н. і молодше — зазнав травми, замінити його може тільки футболіст — громадянин України 1990 р.н. і молодше. Якщо такої змоги немає, тоді у складі команди на полі має перебувати на одного футболіста менше. У разі, якщо футболіста — громадянина України 1990 р.н. і молодше вилучено з поля, ця норма не є обов'язковою.

Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»