Роман КОВАЛЬЧИК: «Ми вдало замінимо вибулих новачками»

Львівський ТВД одразу після закінчення чемпіонату відправився у Бельгію на традиційний міжнародний турнір. І повернувся звідти не з пустими руками, а з красенем Кубком. Про бельгійський турнір, новачків команди і виліт збірної на чемпіонаті Європи в ексклюзивному інтерв’ю журналу «Футбол 5х5» розповів головний тренер ТВД Роман Ковальчик.

Із Бельгії – з Кубком

– Що за турнір був у Бельгії?
– Це відкритий Кубок Бельгії, який організовують щороку. Його ще називають Інтернаціональний кубок, адже на турнір може заявитися команда із будь-якої країни. Команди із першого, другого, третього дивізіонів, але не з вищих різних країн. Турнір триває протягом двох днів. У перший день відбуваються ігри у групах, а у наступний – матчі на виліт. У середньому у перший день команди грають 4-5 ігор по 20 хвилин «брудного» часу. Матчі 1/8 фіналу грають 25 хвилин, чвертьфінали і півфінали проводять у форматі два по 15 «брудного», а фінал – два по 20 «брудного» часу.

– Не важко грати у такому ритмі?
– Дуже важко грати на турнірі, адже він такий швидкоплинний. От у перший день ми відіграли першу гру, а через півтора години вже друга, і так, поки не зіграємо всі поєдинки у групі. Весь час треба налаштовуватися і розминатися. Такий ритм, що потрібно бути весь час у тонусі. А на другий день півфінал і фінал потрібно грати вже на морально-вольових. Там справді дуже важко, хлопці ледве ноги волочать.

– Скільки команд брало участь цього року?
– Загалом було 6 груп по 6 команд. З них дві кращі із кожної групи і чотири кращих команди, що посіли треті місця. І далі ці 16 команд грають на виліт.

– Скільки разів ТВД уже брало участь у цьому турнірі?
– Ми традиційно граємо на цьому турнірі, адже маємо хороші зв’язки із організаторами. Брали участь у турнірі вже сім разів. А перемагали  чотири рази. Одного разу вилетіли у півфіналі, одного разу – у фіналі. Ще одного разу я не їздив, бо збірна виступала на Чемпіонаті світу у Бразилії, тож тоді команду у Бельгію возив Маковський. Загалом цей турнір уже проводили понад 20 разів. Кубок, який вручають за перемогу у турнірі – перехідний. Але якщо тричі команда перемагає, то отримує кубок назавжди. Цей трофей –  дуже великий, один ми уже здобули і встановили на нашій базі у Малечковичах. Тепер зазіхнули, щоби здобути назавжди і другий кубок.

– Загалом на цьому турнірі грали відомі гравці?
– Так, у різних командах грали три гравці збірної Бельгії.

– Окрім вас хтось забирав собі кубок?
– Останні два роки перемагала команда, яка виступає у першій лізі чемпіонату Бельгії. Востаннє вони перемагали двічі саме нас. Минулого року вони нас здолали у фіналі, а позаминулого – у півфіналі. Але цього разу ми їм відімстили і у чвертьфіналі вибили з турніру.

– Який склад ТВД їздив у Бельгію?
– У Бельгію їздили 9 гравців: 1 воротар і дві четвірки. Воротарем був Колток. У першій четвірці виступали Денис, Кордоба, Засенко, Кіндій, а у другій – Хавер, Маржановський, Саківський, Ткачук.

– Чому не їздили на турнір інші гравці і новачки команди?
– Цимбаляка ми відпустили, бо в нього зараз сесія. Дегтяренко ще останню гру за «Локомотив» мав відіграти, а Кузь, от тільки у середу (2 червня, – ред.) приступив до тренувань із нашою командою.

Кузь – із «Енергії» у ТВД

– Хто буде у команді із новачків?
– З Дегтяренком із «Локомотиву» і Саківським із «Контингенту» ми вже підписали контракти. Також підписали контракт із Ткачуком, який минулого сезону виступав у нашій команді на правах оренди. Із усіма ми підписали контракт по схемі 2+1. Тобто на два роки із можливим продовженням ще на рік. Також у нас тренуються Кузь і Юрій Мельник, який минулого сезону виступав у «Планеті-Міст», а цього року пробував свої сили в «Енергії» і «Локомотиві», але ніде не прижився..

– Коли буде підписаний контракт із Кузем?
– Ми з ним поспілкувалися. Він дуже хоче у нашу команду. Кузь мені дуже імпонує, як гравець. Перш за все тим, що він – львівський гравець. Цей хлопець, якщо ще рік посидить в «Енергії» на лавці, а я бачу, що його не підпустять до основи, то він просто пропаде. Він класний гравець, який потрапляв у молодіжну збірну. Про нього дуже добре відгукуються і Ривкін, і Залойло. Його манера гри пасує до стилю нашої команди. Я довго шукав таку людину і вибирав. Тож тримаю для нього місце і вірю, що він знову набере ті втрачені позиції, і знову потрапить у збірну. Ми вже також розмовляли з керівництвом «Енергії» про Кузя. У нього завершився контракт і «енергетики» не проти, щоби Тарас перейшов до нас.

– А як щодо Мельника?
– Мельник провів із командою два тренування. Хороший гравець, але з ним контракт підписувати не будемо. Адже ми шукали гравця трохи не такого плану. Ми не хочемо брати людей, які нам одразу не допоможуть. От минулого року взяли Ткачука. Перші 4 гри ми завалили, потім ще 5-6 ігор він втягувався. А згодом нам дуже допоміг. Якщо нам гравець буде відразу підходити, то ми і візьмемо, якщо ні, то ні.

– Шурак буде у команді?
– Шурак буде у нашій команді. Він уже підійшов у когорту основної команди. Рік він тренувався «під командою», але останні ігри він вже грав в основі. Цей гравець, щоправда, не цілком врівноважено виконує всі тактичні моменти у грі. Але він хороший гравець і ми його півтора року вчили не на марно.

– На Кузеві доукомплектація закінчиться?
– У нас ще одне місце вакантне, тому ще будемо проглядати кількох гравців. Запросимо Машьянова із Дніпропетровська. Може він нам підійде. Є ще багато охочих потрапити до нас. Поки що не буду називати прізвища, але можливі придбання і серед львівських футболістів, і серед гравців із інших міст.

– Чи будете когось брати із вашого фарм-клубу – дрогобицького «Каменяра»?
– Ми мали на оглядинах кількох гравців. Є досить непогані хлопці. Але на них потрібно дуже багато часу загубити, щоби вони змогли підходити до основної команди. Але ми ще приглядаємося до кількох молодих футзалістів. Щоби, як завжди, мати одного-двох гравців «під командою» і за сезон виростити з них футзалістів, які б могли потрапляти у дванадцятку, а згодом і в основу.

– Яке завдання у команди на наступний сезон?
– Завдання посісти місце, не нижче, ніж цього року. Багато хто у це не вірить, адже, мовляв, з команди пішло чотири основних гравці. Але вважаю, що ми вдало замінимо вибулих новачками. Позиція президента ТВД зрозуміла: навіщо витрачати кошти на команду, якщо вона посідатиме місця, нижчі сьомого.

– Коли команда виходить із відпустки?
– 3 червня у нас було останнє тренування і команда пішла у відпустку. Виходимо із відпустки 1 липня. Спочатку будемо тренуватись на своїй базі у Малечковичах. Три-чотири дні ми зробимо легенькі, ввідні тренування, поспілкуємось, подивимось у кого яка вага, уточнимо нюанси. Потім уже почнемо працювати. Традиційно, будемо бігати у Наварії, там є озеро, пісок, ліс. Також тренуватимемось у Львові на стадіоні «Динамо». Так ми будемо працювати до 29 липня. 30 липня закінчуємо етап підготовки на свіжому повітрі. Потім поїдемо у Словенію, де проведемо восьмиденні збори. Там уже тренуватимемось у залі. А потім їдемо у Чехію на міжнародний турнір «Balticflora Open Cup». Після турніру повертаємось до Львова і допрацьовуємо.

Однозначно, потрібні спарені ігри

– Нещодавно відбулися збори президентів, але від ТВД чомусь не було представника...
– Мав бути Мирон Кіндій. Але він не встиг повернутися з-за кордону. Але ми по телефону висловили свої думки панові Панченку (представник АМФУ, – ред.).

– Ваша думка щодо формату проведення чемпіонату?
– Якщо буде 14 команд, то можна зробити плей-офф. А якщо вималюється 10-11 команд, то пропоную грати спарені ігри. От приїжджаємо ми у Донецьк у п’ятницю, ночуємо і в суботу, неділю граємо дві гри. Такі ігри змусять працювати лікарів, шукати нові способи для відновлення, релаксу. Ми також будемо краще налагоджувати тактичні схеми. От зараз команда, яка об’єктивно є слабшою, на виїзді відбивається увесь матч на нуль і їде. А за спарених іграх один день вистоїть на 0, а наступного може пропустити й 10 голів. Така формула змусить цілком інакше готувати команду. У день гри доведеться аналізувати гру, шукати різноманітні установки на матчі. Тренерам однозначно додасться більше роботи. А зараз що? Тренер програв, сів у потяг і поїхав. Спарені ігри, на мою думку – найкраща система проведення за невеликої кількості команд. Такий варіант також вигідний і фінансово.

– Ви маєте на увазі спарені ігри з однією і тією ж командою, чи, наприклад, із «Шахтарем» і «Єнакієвцем», чи «Локомотивом» і «Монолітом».
– Маю на увазі ігри з однією командою. Приїхали у Донецьк, зіграли дві гри на вихідних із «Шахтарем», потім два матчі вдома проти «Енергії» і т.д. Так команди потрібно буде і психологічно налаштовувати. Можна перший день легко перемогти, розслабитися, а на наступний день слабша команда може зіграти і внічию.

– Ваша думка щодо часу проведення матчу: чи варто спробувати формат, який практикують у Росії, тобто два тайми по 25 хвилин «чистого» часу?
– Я однозначно за те, щоби грати по 20 хвилин. Чому? От у Росії грали по 25 хвилин. Але збірній Росії це ніяких дивідендів не дало. Вони, як і українці, пролетіли. Вибачте, але збірна, яка має можливість будь-якого українця забрати і заявити за свою команду, запросити бразильців, не повинна так грати. Мені здається, що два по 25 нічого не дасть. Нам потрібно грати за системою, яку пропонує УЄФА і ФІФА.

– А як потрібно організувати проведення Суперкубку країни?
– Вважаю, що цей трофей потрібно розігрувати у листопаді-грудні. Адже, якщо його проводити у серпні, то команди починають форсувати підготовку і це потім погано позначається на грі у сезоні. Також потрібно, щоби Суперкубок розігрували чотири команди: володар Кубка, фіналіст і дві кращі команди із чемпіонату, а, можливо, й три. Адже три команди – найкращі. І вони в одному місті за два дні розігрують трофей. Це ще один крок у розвитку футзалу. Адже для міста, де буде проводитись подібний міні-турнір – це свято. Наприклад, як у Харкові відбувся «Фінал восьми» Кубка. Обов’язково й цього року потрібно так розігрувати Кубок країни. Адже тоді до Харкова з’їхалося багато тренерів, команд. Одразу відбулася конференція, тренери, гравці, президенти могли між собою поспілкуватися. Та й для глядачів це було свято, адже з’їхались кращі команди країни.

– Які, на вашу думку, оптимальні дати проведення чемпіонату?
– Оптимально було би, якщо би сезон розпочинався у перших числах вересня, а завершувався 1 червня. Раніше стартувати не потрібно, не треба форсувати підготовку. Зіграти кілька турів, а потім студентська збірна їде на чемпіонат світу. Не потрібно розривати чемпіонат.

На чемпіонаті Європи мали б брати медалі

– У наступному сезоні ви й надалі працюватимете зі збірною?
– Не знаю – я лише другий тренер. Це буде вирішувати головний тренер, рада АМФУ. Ніколи у це питання не заглиблювався. Мені сказали працювати, я працював, старався. У збірній була зміна поколінь. Коли я прийшов у 2007 році, то були одні гравці, зараз працюємо зовсім з іншими. Зараз підібрали людей, яким у середньому по 25-26 років. Це якраз ігровий вік. З’явилося інше ставлення до збірної. Цією командою ми вже повинні здобувати якісь медалі. Вважав, що ми здобудемо нагороди в Угорщині на чемпіонаті Європи. У нас було дуже вдале жеребкування. Ми мали проходити Азербайджан, але лотерея є лотерея. Уже за рівнем гри ми готові були здобути медалі. Нам нічого не бракувало, але, як завжди, на чомусь спіткнулися. Щоби мати хорошу команду, потрібно бодай рік перед серйозним турніром одним складом поїхати на кілька форумів у Бразилію чи Італію, «потрапити з такими командами»  під пенальті, потренувати шестиметрові удари.

– Ви вважаєте, що усіх найсильніших гравців взяли на чемпіонат Європи?
– Як тренер збірної вважаю, що взяли усіх найсильніших. Дехто каже, що ми когось не запросили. Але ми всіх переглядали. І того ж Якуніна з Макаєвим. Ми знали, хто на що здатен. Але на той момент ми вирішили, що краще взяти тих гравців. Романов, Рогачов і Cільченко нічим не гірші за Якуніна чи Макаєва. От останнього ми не взяли тому, що він трохи нестабільний. Ми вагалися, чи брати їх, чи ні. Сільченко також не слабший. Ви ж бачили, що пріоритет все одно віддавали четвірці «Тайму».

– Тільки три збірні взяли трьох воротарів. Окрім України – це Іспанія і Португалія. Чи не вважаєте, що краще взяти ще одного польового гравця, ніж третього воротаря?
– Ми вирішили, що так буде краще психологічно для усіх голкіперів. Адже воротарі себе краще відчувають, коли знають, що хтось є за спиною. Так, припустимо, хтось травмувався і голкіпер залишається один, а так він точно знає, що є ще один воротар, який може замінити.

– Хто визначав воротаря і гравців, які пробивали пенальті у чвертьфінальній грі із Азербайджаном на чемпіонаті Європи?
– Воротаря ми мусіли замінити, адже Лисенко у зіткненні із гравцем азербайджанської команди отримав травму. Тож з ним вирішили не ризикувати. Адже, коли гравця вдарили у грі, ставити його на пенальті не варто: він може на підсвідомому рівні ухилятися від м’яча. А вирішили поставити Корнєєва, а не Кардаша, тому, що у нього більше досвіду відбиття пенальті. Щодо гравців, то хлопці майже всі, хто відчував упевненість, виявили бажання пробивати пенальті. У тому числі і Павленко, який   сам сказав, що хоче пробити.

– А хтось відмовився пробивати шестиметровий?
– Так, було двоє гравців, не пригадаю хто саме. Вони  розвернулися і сказали, що не хочуть пробивати пенальті.

Найкращий гравець чемпіонату – Павленко

– Повернімось до ТВД. Назвіть трьох кращих гравців своєї команди за сезон.
– Звичайно, Кордоба. Колток дуже додав й упевнено пройшов сезон. І Хавер. Це – наші вихованці. Хоча я дуже задоволений і Ткачуком, і Засенком. Але трьох перших, яких я назвав, виокремлю – вони найбільш стабільно пройшли увесь сезон.

– Назвіть п’ять кращих гравців чемпіонату.
– Мені дуже імпонує Павленко. Я дуже просив, щоби його взяли у збірну. Також у п’ятірку кращих, на мою думку, заслуговують Лисенко, Рогачов, Легчанов, Кордоба.

– Символічна збірна чемпіонату від Романа Ковальчика.
– Лисенко, Мельник – Павленко, Легчанов, Чепорнюк, Кондратюк – Рогачов, Романов, Кордоба, Зам’ятін – Юнаков, Валенко. З тренерів мені подобаються Гончаренко і Ривкін, але оберу таки Гончаренка.

– А щодо арбітра?
– Напевно, все-таки Дараган.

Володимир КРУПЧУК, журнал «Футбол 5х5»