Формула 1: прев’ю сезону

Менше ніж за тиждень в Альберт парку Мельбурна стартує 79-й сезон в Формулі 1, і саме час подивитися на те, що ж нас чекатиме у 2018-му. Якщо коротко – мова піде про новели у календарі, технічному регламенті, дебютантів чемпіонату та поверненні трансляцій Формули 1 на українське телебачення. Поїхали!

Календар

Цьогороку, так само як і в рекордному 2016-му, сезон складається з 21 етапу:

Які ж зміни ми бачимо порівняно з минулим роком? По-перше, після 9 років відсутності до календаря повертається французький етап, який відбудеться у Провансі на трасі Поль Рікар. Місце, хоч нині й призабуте, але в історії Формули 1 все ж таки відоме – з 1971 по 1990 (з перервами) Гран Прі Франції відбувався саме тут. Вперше в історії відбудеться строєний уїк-енд – етапи відбудуться три тижні поспіль. Розпочнеться це свято логістичного божевілля неподалік Марселя, продовжиться в Австрії й завершиться у Сільверстоуні. Етап в Хоккенхаймі традиційно для останнього десятиліття відбувається в парні роки, тож цього року в липні ми його побачимо. На жаль, з календаря зник Гран Прі Малайзії, але про це відомо було давно. І варто звернути увагу на кілька перестановок – знову помінялися місцями етапи в Бахрейні та Китаї, гонка в Сочі відбудеться восени (зараз там роблять вигляд, що посилено готуються до Кубку світу з футболу), а Гран Прі Азербайджану з червня перенесли на кінець квітня.



Новації у технічному та спортивному регламентах

Якщо минулого року зміни були суттєвими, то в 2018-му правила кардинально не мінялися, хоча вигляд машин відтепер змінився істотно. І все завдяки системі додаткового захисту голови, більш відомої за назвою Halo. Віднині вона стала обов’язковою в Формулі 1, хоча навіть тепер дехто з гонщиків відкрито критикує таке рішення, зокрема під час тестів у Барселоні Кевін Магнуссен не одну критичну стрілу випустив на адресу FIA та Halo. Проте, умови для всіх однакові – механічна конструкція виготовлена з титанового сплаву має вагу 7 кг, три точки кріплення до елементів кузова, захищаючи таким чином голову пілота від потрапляння великих уламків – так, тепер машини Формули 1 виглядають інакше. Та до будь-яких зовнішніх змін і команди, і вболівальники звикають досить швидко. Достатньо пригадати перехід на широкі передні та вузькі задні крила у 2009-му.

Федерація не стала обмежувати команди і дозволила їм обирати будь-якого з постачальників даної системи, якщо такий отримав від FIA допуск за результатами вкрай жорсткого контролю якості. Halo під час випробувань має витримувати короткочасне навантаження у 125 кілоньютонів після чого зігнутися може не більше ніж на 17,5 мм. До речі, ця новація багатьом командам влетіла в копійку, бо більше половини з них купили систему захисту одночасно у кількох постачальників. Мета, звісно ж проста – порівняти та з’ясувати яка з них може дати бодай якусь перевагу – насамперед аеродинамічну – порівняно з Halo від іншого виробника.

Ще один удар по економії FIA нещадно нанесла в галузі використання силових установок – цього року потягом всього сезону дозволено використати не більше трьох двигунів внутрішнього згорання, трьох турбін, трьох MGU-H і по два блоки електроніки, накопичувачі енергії та MGU-K. І це при тому, що чемпіонат складатиметься з 21 Гран Прі. Тобто умовна турбіна або ДВЗ мають в середньому пропрацювати на семи етапах. За таких умов вимоги до надійності силових установок тільки збільшилися, а разом із ними і їх вартість, бо постачальникам моторів довелося і конструкцію вдосконалювати, і застосовувати інші більш дорогі матеріали.

Штраф за використання першого «понаднормового» елемента – втрата 10 місць на старті, усіх наступних елементів – 5 місць. При цьому, якщо покарання пілота становитиме від 15 позицій, то він стартуватиме з останнього ряду, а якщо таких гонщиків буде кілька, то їх стартова позиція залежатиме від часу отримання санкцій.

Минулого року однією з сірих зон технічного регламенту на мотори було використання мастила в якості пального для збільшення потужності, проте FIA закриває шпарини і у цій сфері. По-перше, всі команди заздалегідь мали надати Федерації контрольні зразки мастил, які вони використовуватимуть протягом сезону. По-друге, перед початком Гран Прі кожна команда має повідомити, яку саме специфікацію з попередньо наданих буде використовувати протягом відповідного етапу. По-третє, під час окремо взятого Гран Прі команда може використовувати тільки одну (попередньо обрану) специфікацію мастила. І на завершення – витрата мастила на 100 км пройденої дистанції не повинна перевищувати 0,6 кг. До речі, саме через весь цей комплекс обмежень мотори Феррарі наразі на низьких обертах «плюються» недогорілим мастилом, залишаючи за собою дим.



Невеликі зміни ми побачимо в аеродинамічних елементах машин, насамперед це стосується заборони невеликих Т-подібних крил на вертикальній площині перед заднім крилом. У 2018-му з машин зникнуть й «акулячі плавники», хоча команди зуміли скористатися регламентом так, щоб невеликі плавники – принаймні візуально набагато приємніші – на машинах залишилися. Практично всі команди їх використали як площу для нанесення номерів своїх пілотів та спонсорських логотипів.

Піреллі для чемпіонату 2018-го року знову розробила нові сліки, які стали більш м’якими порівняно з шинами минулого року. До того ж з’явилися два нових типи: найжорсткіший SuperHardі найбільш м’який HyperSoft. При цьому якщо HyperSoft з’являтиметься на трасах, де потрібен найвищий рівень зчеплення, то куди Піреллі привезе SuperHard в компанії поки що не знають. Кольорові маркування шин зазнали мінімальних змін: SuperHard – помаранчеві, Hard – блакитні, Medium–білі, Soft – жовті, SuperSoft – червоні, UltraSoft – фіолетові,HyperSoft – рожеві, Intermediate (проміжні) – зелені, HeavyRain (дощові) – сині. Льюіс Хемілтон ще минулого грудня після шинних тестів в Абу-Дабі заявив, що кращих шин, ніж HyperSoft Піреллі не робила. От тільки цей комплект не витримує довгої гоночної дистанції, зате гарантуватиме тактичну гнучкість й інтригу.

Новачки

Перший свій повний сезон в Формулі 1 проведуть П’єр Гаслі та Брендон Хартлі, проте новачками їх назвати не можна, бо саме француз і новозеландець проводили останні етапи минулого року в складі Торо Россо. Відтак в Мельбурні справжніми дебютантами будуть Сергій Сироткін і Шарль Леклер, які виступатимуть відповідно за Вільямс і Заубер.



22-річний росіянин з третьої спроби таки зумів потрапити за кермо машини Формули 1 в статусі основного пілота. В молодших серіях Сергій мав певні успіхи, зокрема два роки поспіль – в сезонах 2015 і 2016 – ставав третім у загальному заліку GP2. Тоді чемпіонські титули дісталися відповідно Стоффелю Вандорну та П’єру Гаслі. У 2014-му Сироткін був тест-пілотом Заубер і навіть провів у Сочі одну з п’ятничних практик за кермом швейцарської машини, на чому власне його співпраця з командою з Хінвіля й обмежилася. У 2016-му росіянин став тест-пілотом Рено, також брав участь у кількох вільних практиках,  а вже минулого року всерйоз претендував на місце Палмера у команді. Та коли внаслідок багатоходової комбінації в Енстоуні з’явився Сайнс, то про статус основного пілота «жовто-чорних» можна було забути. Зрештою, за результатами тестів в Абу-Дабі у грудні 2017-го, а також не без спонсорського пакету Сергій Сироткін виграв боротьбу у Роберта Кубіци й став призовим пілотом Вільямс. Відтак саме команда з Гроув цього року має наймолодший склад пілотів, що є досить нехарактерним, адже традиційно такою протягом останніх років була Торо Россо.



Свій шанс в Формулі 1 отримав і молодий монегаск Шарль Леклер – талановитий гонщик опинився в Заубер завдяки протекції Феррарі, зумівши своїми результатами переконати італійців у тому, що є кращим за Джовінацці, який також претендував на місце в команді. Виступи Леклера в молодших формулах говорять самі за себе: 2014-й, Альпійська Формула Рено 2.0 – друге місце; 2016-й, GP3 – чемпіон; 2017-й Формула 2 – чемпіон. Разом із цим у 2016-му Шарль був резервним гонщиком Хаас і Феррарі, провівши чотири п’ятничних практики за кермом американської машини, а минулого року також чотири рази монегаск з’являвся на трасі під час тренувань за кермом Заубер. Зайвим буде казати наскільки важливим дебютний сезон є для обох пілотів-новачків (зрештою, так само як і для багатьох інших), адже другого шансу вони можуть і не отримати. У випадку ж з Леклером все набагато цікавіше – якщо він зможе себе проявити з найкращих позицій, то матиме досить добрі шанси стати заміною Кімі в Скудерії. Питання полягає в тому чи зможе 20-річний талант справитися з таким психологічним навантаженням – в Маранелло його роботу будуть дуже ретельно оцінювати.

Відео-трансляції

І на завершення кілька слів про велику зраду трансляції в Україні – в прямому ефірі Формулу 1 буде показувати Перший автомобільний. Так, це не ефірний канал, який можна було б зловити на будь-які «роги» практично всюди, та це однозначно у сто сім разів краще, ніж відсутність картинки з українським коментатором. Альтернативою телебаченню може стати платний інтернет-канал F1 TV, який запускає цього року LibertyMedia і на якому можна буде дивитися трансляції Гран Прі з 24-х камер. Україна потрапила до переліку країн, де даний сервіс буде доступний у 2018-му.

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ