Володимир БРИНЗАК: «Мета сезону - набути впевненість перед Олімпіадою»

На Sport.ua відбулася веб-конференція президента федерації біатлону України – Володимира Бринзака.

—Володимире Михайловичу, мої вітання! Біатлонний сезон офіційно стартує першим етапом Кубка світу 27 листопада, але він вже розпочався, тому що відбувся  літній чемпіонат України,  наші чоловічі і жіночі команди вже зараз працюють на підготовчих зборах. Тому ми вже зараз  вітаємо Вас із початком сезону і власне з цього хочемо розпочати розмову. Які найсвіжіші новини із таборів наших хлопців в Канаді та дівчат у норвезькому Шушені?
— Найголовніше, що новини добрі:  є сніг, умови дозволяють виконувати роботу яка запланована, серйозно хворих немає, є деякі недомагання під час перельоту: Дмитро Підручний та Артем Прима, але це не завадило  їм приступити до тренувань. Хлопці виконують роботу і вже провели контрольне тренування з канадцями кілька днів тому. 4 листопада вже відбулося  контрольне змагання із стрільбою з національними командами Америки і Канади. Це що стосується чоловічої частини команди. Інша частина - дівчата в Шушені,  там вже  випав сніг, свіжий, натуральний, тому що минулого року  були великі проблеми, мало снігу,  дощ, погана траса. Було важко готуватися до перших стартів. Зараз по інформації все добре, що стосується стану команду – то все добре, окрім Варвинець, вона була хвора, останні два тижні не тренувалася. Будемо сподіватися,  що все буде добре, тренер написав їй програму і сподіваємось що вона повернеться в стрій.

— 12-13 листопада відбудеться відкритий чемпіонат Норвегії. Хто з наших біатлоністів  буде брати в ньому  участь?  Вся основа чи частина. 
— Це змагання традиційно проводиться в середині-кінці листопада, ми будемо брати  участь: вся жіноча частина команди і частина чоловічої команди, яка не поїхала в Кенмор. До  Норвегії поїхали ті молоді біатлоністи, яким необхідно оформити  документи в поліцій, які дозволять перебувати в країнах Шенгену більше 90 днів. Отож, ці чоловіки також виступатимуть на норвезьких  змаганнях.

—Можете назвати поіменно, хто саме бере участь у норвезькому зборі?
— Їх всі знають: це - Джима, Підгрушна, Варвинець, Меркушина, Кривонос, Журавок, Бєлкіна, Бондар, Кручова, Дмитренко, а в чоловіків -  Дудченко, Труш, Тищенко, Івко, Мигда. Побачимо, хто не буде хворіти, всі матимуть змогу взяти участь у відкритому чемпіонаті Норвегії, в якому, зокрема, планують змагатися і німці, і поляки…

— Які основні цілі ви ставите на цей сезон для чоловіків і для жінок?
— Наша мета - бути в доброму стані на чемпіонаті світу, що дуже важливо, для того щоб отримати впевненість, яка допоможе битися за високі місця через рік на Олімпіади. Якщо ти нічого не виграєш на  чемпіонатах світу, що передують Іграм, дуже важко виступати психологічно.  Скажімо, чотири роки тому, ми здобули 5 медалей перед Сочі, а потім приїхали на Олімпіаду  і продовжили добре виступати. Крім того,  важливим є етап Кубка світу в передолімпійському Пхьончані: це дасть можливість змоделювати підготовку до Ігор. Все таки часові пояси, далекі відстані, акліматизація – все це має значення. Треба це все спробувати. І деяких спортсменів ми будемо спеціально готувати до Пхьончану.

— Чемпіонат світу закінчиться 19 лютого, корейський етап відбудеться майже одразу після нього...
— Так, вже 2 березня старт, тому деякі спортсмени, котрі не будуть  виступати на чемпіонаті світу, спеціально готуватимуться до Пхьончану. 
— Але ж Кубком світу теж  нехтувати не можна?
— Звичайно, і залік в Кубку націй, де здобувають допуск на  наступний сезон. Всі бажають результату. Росія бажає відігратися, ввійти в п’ятірку, щоб мати доступ шести  чоловік, ми також хочемо зберегти цю квоту, плюс амбіції самих спортсменів. Тому ми будемо дивитися, може хтось буде пропускати якийсь етап, індивідуально.  Щодо пропуску певних етапів, буде вирішувати тренер: по ситуації та за станом здоров’я.

—Чи  на даний момент є  пріоритетні спортсмени,  які плануються на чемпіонат світу?
— Так не можна сказати, це ж спорт, ми будемо ставити найсильніших та найстабільніших. Це спорт і він вимагає повної віддачі та плідної роботи.

— Наші читачі дуже активні, бо біатлон один із найулюбленіших видів спорту. І вони ставлять чіткі запитання: чи під силу нашій жіночій команді залишитися в топ-5 кубку націй? Адже Віта Семеренко пропустить сезон, Валя Семеренко та Ольга Абрамова з різних причин не готувалися до сезону в складі команди, чи зможуть молоді гідно замінити цих спортсменок. 
— Будемо сподіватися, що зможуть. Я думаю що ми збережемо місце в топ 5.

— Питають про Валю Семеренко, яким чином вона зможе потрапити в основу якщо Урош Велепець не знає її форму?
— Ми дамо їй можливість пробігти Кубок IBU або якісь контрольні тестові змагання, щоб побачити її рівень. Вона зараз дуже вмотивована і всі проблеми що були раніше відступили на задній план.  Минулого тижня вона зі зброєю вилетіла в Словенію, де буде готуватися.

— Але перший етап вона точно пропускає?
— Так, безумовно, перший етап вона точно пропускає.

— Чи  вся команда поїде до Естерсунда з Норвегії?
— Побачимо, бо є Кубок  IBU. В Естерсунді  6 чоловік, яких тренери визначать у Норвегії. будуть бігти, тож для чого решті чекати? Навіщо їх возити, щоб вони не мали можливості тренуватися під час змагань? Тому хтось  поїде  на Кубок IBU, а звідти вже - в Європу. В район Австрії. І тоді ми побачимо і, мабуть,  будемо робити рокіровку.

— Один із читачів запитує: Валя Семеренко не вагітна? Він бачив її фото в інстаграм…
— Це якась нісенітниця, хіюа що людина вміє визначати  по фото… Валя активно тренується і має бажання виступати на Олімпіаді. Тому вся увага зосереджена на тренуваннях.

— Зараз певний “бейбі-бум” у біатлонному світі, от і Віта Семеренко народила.  Ви якось контролюєте її  повернення в біатлон?
— Ми з нею в контакті і їй потрібен час,  щоби  повернутися до того стану,  коли можна тренуватися. Вона дуже хоче виступити на Олімпіаді. Тому  їй потрібно вже зараз  починати відновлення, а весною приступати до повноцінних тренувань.  Вона дуже сильна та вольова, здобувала медалі в особистому заліку. В неї дуже сильний характер.

— Є запитання: чи ви самі вірите,  що сестри зможуть знову виступати та показувати високі результати? Чи вже зробили ставку на молодих?
— Для нас це не проблема, ми зробили ставку на молодих, але якщо повернуться сестри, то це буде тільки бонус для нас.

— Чи остаточним є рішення, що Анастасія Меркушина замінить Валю Семеренко в естафетній команді чи інші біатлоністки також ще можуть посперечатися за це місце ?
— Я сказав, що вона може замінити, тому що 2 роки тому Настя  вже бігла в основній команді і бігла дуже добре. Але на це місце претендують  і Кривонос, і Журавок, і Бондар, і Бєлкіна. В нас ніхто нікого не лобіює. Але остаточне рішення за тренером.  В команді буде той, хто буде найкраще готовий.

— Меркушина хапається за свій шанс, на літньому чемпіонаті України  вона перемогла   Підгрушну..
— Так, вона найстабільніша із молодих, але і інші дівчата – теж на рівні, досить непогано виступає Кривонос. Меркушина скинула вагу і в неї зараз найкращі показники.

— Що можете сказати про Бондар?
— Вона бігає досить швидко, але є проблеми зі стрільбою. Не вистачає її на весь сезон, один два старти добре, а інші - ні. Останні тести показали,  що вона у дуже гарному функціональному стані, тільки треба впоратися  із психологією. Часом губиться на змаганнях.

— На ваш погляд, стрільба в біатлоні це перш за все психологічний фактор?
— Не завжди так. Якщо гарно стріляють на тренуваннях і погано на змаганнях, то  це психологічний вплив, а буває просто не дано. Одні дуже гарно стріляють, як Журавок, відстріляла краще за всіх на юніорських змаганнях, взагалі без промаху.

— Запитують, чого можна очікувати від Ірини Варвинець? Чи готова вона бігти четвертий етап естафети?
— Четвертий етан закріпила за собою Олена Підгрушна, вона з ним справляється. У Варвинець є  певні проблеми зі здоров’ям через те, що її смикали туди-сюди із національної збірної до її особистого  тренера Миколи Зоца: один збір провела з ним, один - із нами. Вона прихворіла на 2 тижні, набрала ваги, є проблеми із коліном. Зараз вона тренується з основною командою в Шушені.  Але є певні проблеми пов’язані із тим що Зоц намагається займатися всім. Під його керівництвом працюють чоловіки Труш і  Дудченко, також він хоче надалі опікувати Варвинець, ще і дітей з собою возить. Це дуже складно, треба зосередитись на чомусь одному.

— Коли буде рішення щодо дискваліфікації Абрамової?
— До 14 листопада ми маємо отримати рішення щодо Ольги Абрамової. Ми знаємо, що міжнародна комісія схиляється до річного  покарання.  В такому разі дискваліфікація Олі закінчиться 4 лютого наступного року, за два дні до початку чемпіонату світу. Звісно, одразу виступати на чемпіонаті, без попередніх стартів, буде психологічно важко. Але, у будь-якому разі, у  цьому сезоні вона має вже відновити виступи. Однак, якщо Абрамову дискваліфікують навіть на  цей один рік, ми будемо подавати апеляцію до Спортивного арбітражного суду в Лозанні, оскільки МОК зараз розглядає питання щодо недопуску до Олімпійських Ігор атлетів, які раніше були дискваліфіковані. Тому ми все одно будемо подавати апеляцію навіть на мінімальну дискваліфікацію, щоби Оля  могла виступити на Іграх і ця помилка комісії Міжнародної Федерації біатлону не вплинула на всю її кар’єру.

— Як бачимо, ситуація з мельдонієм у спорті виявилася дуже заплутаною…
— Фактично жодна федерація не штрафувала спортсмена за вживання мельдонія,  оскільки  виникли  проблеми із визначенням часу його виведення.  Окремих атлетів навіть допускали до Олімпіади,  поки  не зроблять остаточні висновки щодо  перебування цього препарату в організмі.  Тим більше в Абрамової мельдоній  знайшли 10 січня,  однією з перших (рішення про заборону вживання мельдонія  набуло чинності 1 січня минулого року – О.Г.). Вже є обстеження, які  показують що мельдоній тримається в організмі до одного року, а у неї з часу запровадження заборони пройшло десять днів. Тому ми боремося, щоби її взагалі не покарали, але якщо не вийде, її дискваліфікація закінчиться 4 лютого. 

— У спортсменів фактично не залишається легальних засобів відновлення…
— Так, мельдоній використовувався для того, щоби зняти напругу із серця, ніяких спортивних переваг він не давав. Але ж в антидопінговому комітеті зазвичай  сидять люди далекі від спорту: вони побачили, що цифра завищена, все - треба покарати, а розбиратися вони не будуть. Так, це може призвести до того,  що багато атлетів будуть апелювати на незначний вміст препаратів в організмі, але ж треба розуміти нюанси. Ми не сидимо склавши руки, ми будемо боротися за наших спортсменів.

— Чи правда що Абрамова працювала із Надією Бєловою?
— Бєлова допомагала їй як особистий тренер. Інколи Оля тренувалась зі своїм  чоловіком Лапшиним. Зараз вони  готуються до сезону у Фінляндії.  

— Запитують чи призвів цей випадок до заміни медичного складу у збірній?
— В нас немає постійного спортивного лікаря, вони мігрують між видами спору та працюють там де більше можливосте. Зараз з чоловіками працює  Ігор Мирончак, а в жіночій збірній третій рік залишається Олексій Писаренко, який гарно порається!

— Які ваші враження від чоловічої  команди на чолі з Юраєм Санітрою ? І  чого ви очікуєте від чоловічої збірної в цьому сезоні?
— Очікую, що почнуть конкурувати із лідерами світового біатлону і стануть більш стабільними.  Усі питання щодо тренерства обговорювались разом із хлопцями. Вони самі обрали Санітру. Результати побачимо взимку.

— Біатлоністи Прима та Жирний, що ви думаєте про їхні перспективи у цьому сезоні?
— Прима дуже нестабільний, він може виступити дуже добре, а може і погано. Тому ми надіємось на Жирного, який показує більш стабільний результат. Стрільба без запасних патронів дуже важлива при естафеті! Але ще не все сказав Семаков, який може і стріляти, і бігти швидко, молоді підбираються - Дудченко і Труш, я сподіваюсь, що все буде добре.

— Підручний, Кільчицький?
— В Кільчицькому не впевнений, а от Підручний один із основних спортсменів.

— Як ви вважаєте, чи можливо, щоби етап кубку світу відбувся в Україні?
— Ні, абсолютно! Це навіть не обговорюється. Сьогодні навіть читав,  що Грузія, яка  немає власної команди,  виділила гроші на біатлонний комплекс. Але у нас - недостатнє фінансування, не можемо домогтись, щоб зробили нормальне стрільбище в Тисовці. Щоб ми могли провести хоча б етап Кубка Європи. Саме тому ми змушені тренуватися за кордоном, а це важко і в фінансовому плані, і в психологічному.  Дуже важко 250 днів на рік перебувати відірваним від сім‘ї. В той час, коли біатлоністи інших країн повертаються до кола сім‘ї, зустрічаються з друзями, наші фактично весь час проводять «у лісах». Через те  дуже непросто зберегти психологічну атмосферу у команді. Монотонна робота, великі навантаження… Ми постійно докладаємо до цього зусиль, але робити це дуже непросто. Фактично найкращий метод психологічного відновлення – це повернення після змагань чи зборів в лоно сім‘ї. Але через відсутність своєї бази ми позбавлені такої можливості.

— Підійшли до питання, що відбувається з базою під Тернополем?
— Там  історія давня і це вже назад не відіграєш. Мені телефонував місцевий  начальник управління молоді й спорту і казав,  що  у них є доступ  до  європейських грантів на будівництво траси.  Вони звернулися до відповідного  спеціаліста, який має зробити проект будівництва біатлонного комплексу, щоби під це залучити згадані європейські кошти. Трасу планується збудувати в обхід уже розданих дачних ділянок. Це все можливо. Я доручив нашому виконавчому директору Федерації біатлону Роману Бондаруку та державному тренеру Євгену Колупаєву контролювати це питання, щоби залучити представників технічного комітету Міжнародної Федерації біатлону, які би приїхали на місце і допомогли зрушити цю справу з мертвої точки. Ніхто не забере у людей вже роздані акти на земельні ділянки, юридично це врегулювати неможливо. Тому ми  сподіваємося, що справа врегулюється у компромісному ключі. Технічно можливо обійти ділянки, збудувати містки через них. Головне – розробити проект і знайти кошти. 

— Чи домовились ви з якимись телеканалами про трансляцію Кубка світу?
— Це теж нелегке питання,  днями мені зателефонував голова НТКУ і сказав,  що трансляція біатлону під загрозою, коштів немає. Тому ми підключали всі наші зв’язки, писали багато звернень. Я розмовляв з віце-прем‘єр-міністром В‘ячеславом Кириленком, з НТКУ був відправлений лист до Прем‘єр-міністра Гройсмана.  Обіцяв свого часу підтримку міністр внутрішніх справ  Авакова, коли  ми відкривали спортивні динамівські об’єкти у Харкові. Будемо сподіватися,  що разом ми зможемо зрушити це. Багатомільйонна армія українських вболівальників чекає на ці трансляції. Сподіваємось що в Кабміні приймуть рішення  профінансувати НТКУ, хоча б із метою  патріотичного виховання молоді: щоби дивилися біатлон і записувались у секції. До того ж, це – передолімпійський сезон. Ми тренуємось і виступаємо заради держави, глядачів, також і Кабмін повинен працювати на благо народу.

— А чи зможе хтось інший транслювати, окрім НТКУ?
— Ні, там своєрідна монополія. Права є тільки у національного телебачення. Якщо вони не зможуть, то і ніхто не зможе.

— Минулого  року  Ви розповiдали,  що у Мiноборони Украiни є  патрони для дрiбнокалiберних гвинтівок,   якi просто лежать на складах й казали що були надiсланi запити з проханням передати iх для ФБУ.Чи пiшло МОУ Вам на зустрiч в цьому питаннi?
— Ситуація просто неймовірна. На складах Міністерства оборони та Нацгвардії  лежать мільйони нікому не потрібних  патронів  калібром 5,6. З них ніхто не стріляє, вони нікому не потрібні. І навіть є таке рішення, щоби їх утилізувати, тобто потрібно ще витратити кошти, щоби їх знищити. А ми витрачаємо кошти, щоби купувати патрони за кордоном, оскільки у нас їх  не виготовляють. Ми багато разів зверталися з проханням передати Міністерству спорту ці патрони для Міністерства молоді і спорту з тим, щоби Федерація біатлону могла використовувати їх для тренувань і для виступів. Нам із міністром спорту Ігором Ждановим навіть обіцяв це зробити міністр оборони Степан Полторак.  Але бюрократичні процедури стають на заваді. Річ у тім, що є порушенням закону передання озброєння іншим міністерствам, для яких зброя не  є непрофільною.   Для того, щоби Міноборони передало озброєння на баланс Міністерства молоді й спорту,  потрібно змінити закон. Я підіймав це питання на оргкомітеті за присутності Гройсмана, мені обіцяли вирішити це питання. Але ніхто ще поки не дав доручення і не готує відповідний законопроект. Єдиний вихід – перевезти патрони у військову частину, як це робиться у Тисовці, де ми маємо доступ і можемо використовувати патрони для тренувань. Але щоби робити те ж саме у Чернігові, Харкові чи Сумах потрібно вирішити це питання централізовано. Насправді ж,  досі  немає в Україні такого терміну як  «спортивна зброя» та «боєприпаси». Тому ми фактично незаконно їздимо зі зброєю по Україні, всі закривають очі, знаючи що є національна команда. Але ось тепер на засіданні парламентського  комітету з питань молоді й спорту підтримали запропоновані нами поправки до Закону,  відповідне подання пішло до Верховної Рад. Депутати  мають проголосувати  і вже тоді Міністерство оборони зможе передати патрони на баланс Міністерства молоді і спорту, а ми зможемо отримати патрони, мільйони яких «гниють» на складах.  Ці патрони потрібні і для дорослої команди, і для дитячих шкіл, для дітей, які хочуть займатися біатлоном.  Сьогодні патрон  коштує  10 центів. Отож, якщо буде прийнятий цей закон, питання боєприпасів вирішиться на роки.  

— Питання читача: скiльки iноземцiв буде працювати в нашiй сервiс-бригадi цього сезону? Чому,  на Вашу думку, у Бiлорусi виходить залучити до себе iталiйцiв, австрiйцiв? Це питання пiдтримки державою чи грає  "фактор Домрачевоi", коли сервiсери хочуть готувати для неi лижi?
— У нас працюють словенці, то вони не гірші за інших спеціалістів з Італії чи  Австрії. Запрошували ті ж самі росіяни і білоруси австрійців,  італійців, а потім попрощалися з ними, бо в тих щось  не виходило зі змащуванням лиж. Нам треба дивитися  не на прізвища чи  країни, а  на кваліфікацію. Наші також уже багато вміють:  і Руденчик, і Михайленко, і Ященко. Повернувся до нас словенець  Габор , який працював до Олімпіади, а потім його перекупили з Королькевичем в Росію. Нам не потрібні італійці чи австрійці,  ми «не випадаємо», не видно на змаганням,  щоби ми випадали по змащуванню.

— В одному інтерв’ю Василь Карленко сказав, що Бєлкіна схожа на Олену Петрову. Чи ви згодні з такою точкою зору?
— По-перше, вітаю Василь Павловича із днем народження, а по-друге, я не думав хто на кого схожий. Вона прогресує, вона має можливості вирости в гарну спортсменку.

— Не зовсім біатлонне питання, проте болюче. У збірній України з лижних гонок є дуже перспективний спортсмен  - Андрій Орлик, 5-е місце на юнацькій олімпіаді 2016 року, проти він має значні проблеми із фінансуванням і не може нормально тренуватися із своїм тренером.  Чи можна якось по лінії Національного Олімпійського комітету підтримати підготовку Орлика.— В них є федерація і було б некоректно втручатися в їхні справи. Я завжди готовий поділитись досвідом, порадою або й дійсною допомогою.  

— А чому федерація біатлону більш успішна, а лижні гонки в занепад?  У чому секрет успіху вашого виду спорту?
— Їм, по-перше, трохи легше, немає стрільби, патронів і т.д. Плюс , я вважаю, що треба вдосконалювати організаційні моменти, я не можу сказати, що в біатлоні все повністю прекрасно, але ж ми рухаємось вперед, розвиваємось, виховуємо молодь.

— Ви показуєте гарні результати, ваші біатлоністи показують чудові результати, розкажіть, в чому секрет?
— Ми намагаємось бути єдиною командою, великою сім’єю, а також ми бережемо позитивну атмосферу в команді. Відстежуємо кадрові зміни, слідкуємо за новітніми технологіями (відновлення, лижі, матеріальне забезпечення, лижі і т.д.),  коли команда переростає рівень тренера, то залучаємо закордонних спеціалістів. Тобто вся ця система -  це і є комплекс дій! Треба бути в курсі справ спортсменів, знати їхні проблеми та завжди бути готовим вирішувати їх. Також всі питання повинні акумулюватися в єдиному центрі і слід приймати правильні рішення.  Цього літа,  я отримав «смс» від Олени Підгрушної. Вона написала, що  кидає біатлон, їде додому, все набридло, що ніхто на неї в команді не звертає увагу. Я не міг спочатку зрозуміти. Але таке може  бути  в кожного:  сімейні обставини, великі навантаження, напруга змагань, атмосфера... Людина часом може із цим  не впоратися. І коли ми з нею поспілкувалися,  обмінялися  «смсками», я їй написав: «Олено, ти ж капітан команди,  на тобі тримається збірна,  рік залишився до Олімпіади,  молоді на тебе дивляться , ти ж не можеш так все кинути». І через певний час отримав відповідь: «Я збережу цю команду, я все розумію, все буде в порядку».  Ось у цьому і справа, треба приділяти увагу нюансам, щоби вони не дали тріщину, а тріщина не переросла у прірву. Ви ж бачите, скільки скандалів у різних видах спорту: не того посадили в човна, команда не досягла результату, всі сваряться… Тому ми намагаємось тримати все в гармонії та забезпеченні, з єдиною метою та мотивацією. Не треба нічого вигадувати, треба тільки підтримувати!

— Спорт – це люди і якщо є людяні відносини, то відповідно більше шансів досягти успіху.  Дякуємо Вам за розмову!
— Я сподіваюся, що вирішиться питання із трансляцією і ми зможемо із вболівальниками підтримувати наших! Всіх запрошуємо на етапи, ми допомагаємо із квитками, із розміщенням, транспортом, фото із командою. Ми завжди відкриті до взаємних справ.