Наші хлопці «перегоріли»

Ні спека, ні фосфорна аварія у Буському районі не зіпсували настрою спортсменам. Лучники змагались між собою не лише у майстерності стрільби, а й у вигукуванні гасел на кшалт «ІТА, ІТА, ІТА, go, go, go!» чи «Україно, вперед! Україно, давай! Перемагай!». Доброзичливість була найяскравішою візитівкою цього заходу.

Навіть непорозуміння у розіграші «бронзи» серед юніорів, коли делегації Норвегії та Нідерландів апелювали до справедливості, не призвело до серйозного конфлікту (головний суддя змагань Ніл Діммок дозволив голландцю Басу ван ден Бергу, в якого через спеку носом йшла кров, скористатися допомогою лікарів і продовжити поєдинок з норвежцем Ніколаї Еглендом, у якому він вийшов переможцем; така затримка не передбачена правилами змагань, тому норвежці подали апеляцію, щоб медаль віддали їхньому представникові). У підсумку все завершилось успішно для обох сторін – організатори вручили дві бронзові медалі. У фіналі англієць Том Бебер переміг росіянина Олексія Бєлова. Найкращим серед українців став Тарас Сенюк, який віддав першість норвежцю Егленду і посів п’яте місце. У командній першості українці також залишились без нагород: Тарас Сенюк, Олександр Малушин, Андрій Кузнецов та Дмитро Марченко, поступившись командам Молдови та Швеції, зупинились на четвертій позиції.

«Спека просто вимучувала нас, а ще той ажіотаж навколо аварії з цистернами з фосфором… - пояснив причини поразки Тарас Сенюк. – Здавалось, всі лише про те й говорили. Було трішки страшно. Але не це є головною причиною мого особистого неуспіху та наших хлопців. У нас було багато стартів, і ми втомились. Я зламався психічно: мені не вдавались постріли, а я замість того, щоб спробувати щось змінити, просто опустив руки. У командній першості за вихід до фіналу ми програли молдаванам-середнячкам, які нічим особливим не вирізняються. А у боротьбі за «бронзу» тим паче не змогли чинити спротиву сильній команді Швеції. Ми несерйозно поставились до змагань, думали, вдома легко обіграємо суперників. Нам потрібно було брати приклад з дівчат – вони не віддали свого».

У змаганні кадетів львів’янин Василь Колядинцев (п’яте місце) у чвертьфіналі поступився майбутньому переможцю італійцеві Луці Мелотто, який на цих змаганнях встановив рекорд світу серед кадетів – 680 очок. А командою Василь Колядинцев, Євген Марченко, Георгій Іваницький та Цезарій Жидецький, програвши білорусам, посіли шосте місце.

Успішнішими були дівчата. Серед кадеток неперевершеною виявилась сумчанка Поліна Родіонова, яка у фіналі спокійно, як збоку здавалось, без напруження перемогла досвідчену італійку Гайю Крістін Міріа. «Це тільки може видатись, що я дуже спокійна, насправді ж всередині мене не вщухають емоції, - зізналась Поліна Родіонова. - І річ не в тім, що змагання проходили в Україні: коли поруч з тобою змагається сильна суперниця, тремтіння у руках важко перебороти. Мені це вдалося, тож я щаслива. Серед усіх лідерів я рівняюсь на кореянок: і в технічному аспекті, і в психічній стійкості вони бездоганні, тому й непереможні! Я б дуже хотіла досягти такого рівня, як вони». У фіналі командних змагань сумчанка разом з Світланою Гоголевою, Юлією Череп та Юлією Захарченко, поступилась росіянкам, а у боротьбі за «бронзу» взяла гору над білорусками.

У змаганні юніорок харків’янка Ніна Мильченко у фіналі «розібралась» з росіянкою Ксенією Перовою. У командних перегонах Ніна Мильченко, Марина Веселовська, Наталія Сокіл та Катерина Соколенко відібрали «золото» у росіянок. «Я сподівалась, що буду серед призерів, - розповіла Ніна Мильченко. – Удома змагатися набагато приємніше і легше: на рідному полі мені було спокійніше, а якщо додати до цього шалену підтримку вболівальників, що допомогла мені перемогти... Шкода лишень, що з бронзовою призеркою – Наталією Сокіл – зустрілися не у фіналі, а на півфінальній стадії – так би фінал був виключно українським».

«Ми довго боролися за те, щоб приймати Кубок Європи у Львові. Суперечки про те, готові ми до цього кроку чи ні, відбувались навіть між членами національної федерації. Але тепер можу вас переконати, що перший млинець не був глевким, - запевнив президент Федерації стрільби з лука України Валерій Булко. - Всі експерти ЕМАU дали найкращі відгуки і запропонували нам стати ініціаторами проведення першості світу серед молоді у 2009 році. Щодо спортивних результатів, то ці змагання показали, що рідні стіни не завжди допомагають – відповідальність на перших домашніх змаганнях такого рівня дещо пригнітила наших молодих, але вже досвідчених спортсменів, які нерідко показують результати на рівні дорослої збірної. Я б не сказав, що наші лучники психічно нестійкі, однак «накачка» тренерів на кшалт «Вдома ви вже не втрачайте обличчя» не може залишити дітей байдужими. Тому важливо, щоб поряд з тренерами лучниками опікувався психолог, який зміг би відчути стан спортсменів і вчасно, у разі потреби, прийти на допомогу. Нещодавно ми запросили спеціаліста, тож хочеться вірити, що з часом результати зростуть».

Перемогу за результатами Кубка світу-2007 здобула команда Росії. «Переважну більшість збірної Росії становлять буряти, - відкрив завісу таємниці успіху тренер молодіжної збірної Росії Олександр Марков. - Стрільба з лука у Бурятії є національним видом спорту, складовою кожної забави та народних свят. У кожному селі є секція стрільби з лука, кваліфіковані тренери та багато дітей, які прагнуть стати професіоналами у цій справі». Україна та Італія – на другій та третій позиціях відповідно.

Високий замок