Іван СКІЦКО: «Я вірю, що в Урагану є велике майбутнє»

Новий головний тренер «Урагану» Іван СКІЦКО про своє призначення та найближчі плани

Іван СКІЦКО: «Я вірю, що в Урагану є велике майбутнє»
© Фото Олекси Бутчака

У футболці івано-франківського «Урагану» він провів шість сезонів, починаючи з дебютного 2002/03 рр. По завершенні ігрової кар'єри став тренером клубної ДЮСШ, далі очолив дитячо-юнацький напрямок. Два останні роки працював наставником команди «дублю», а відтепер – це головний тренер «Урагану». Знайомтеся ближче – Іван Васильович Скіцко.

- Чи стало для Вас несподіванкою призначення на посаду головного тренера основної команди?
- Чесно кажучи, мене приємно вразила довіра керівництва клубу, і те, що мені запропонували посаду головного тренера. Я дякую за такий шанс, тож докладатиму максимум зусиль, щоб продемонструвати свої тренерські здібності. У майбутнє я дивлюся з оптимізмом, незважаючи на те, яким буде склад команди. Це буде хороший виклик для молодих та амбіційних гравців, буде шанс себе проявити з найкращого боку.

- Для гравців «Урагану-2» одягнути форму основної команди – мрія, яка для багатьох з них тепер стане реальністю. Вчорашні дублери – це кістяк нової команди?
- Так, основний акцент ставиться якраз на молодих гравців з першолігового «Урагану-2». Хоча можу сказати, що вже погодилися захищати кольори клубу й надалі чотири футзалісти з «бронзового» складу, саме вони будуть тією ланкою, яка додасть нашій команді необхідного досвіду. Я розумію, що нам треба надзвичайно багато попрацювати, але в майбутньому я бачу перспективу, незважаючи на суттєве зменшення фінансування «Урагану».

- За останні кілька сезонів команда на чолі з Сергієм Гупаленком поставила дуже високу планку – чотири роки поспіль «Ураган» вигравав нагороди. Чи вже відомі завдання, які поставлені керівництвом на наступний сезон? І що скажете про попередній тренерський штаб?
- Цілі на сезон ми ще не ставили, про це ще будемо говорити. Але які б вони не були – віддаватися у кожній грі ми будемо по-максимуму, адже «планка» і справді дуже висока. Я хочу відразу запевнити всіх, що у нас буде боєздатний колектив, який завжди буде докладати всіх зусиль для перемоги. Я безперечно розумію, що нам, як молодому колективу, буде непросто. Однак в літнє міжсезоння ми повинні виправити чи мінімізувати всі наші недоліки, щоб вийти на початок сезону добре підготовленими.

Щодо попереднього тренерського штабу, то Сергію Станіславовичу за ці 6 років, які він очолював команду, клуб всіляко сприяв, щоб у команді були зібрані найкращі футболісти. Чесно кажучи, слідкуючи за виступами «Урагану» і спостерігаючи за колосальним рівнем майстерності гравців, іноді дивуюся, як цей колектив не виборов «золото» у минулому сезоні. Звісно, що на все це є свої причини, і найкраще пояснити їх може тільки Сергій Гупаленко. Адже в складі команди грали справді висококваліфіковані футболісти.

- В головну команду Ви прийшли зі своїм тренерським штабом. Це була Ваша умова? Розкажіть більше про ваших помічників.
- Коли мене призначили головним тренером «Урагану», я знав, що саме з цими людьми я хочу працювати далі. Це – справжні однодумці, професіонали своєї справи, мудрі порадники. Наприклад, другий тренер – Ярослав Ватаманюк. Можливо, дехто і буде «закидати», що у футзалі він всього два роки, але ні для кого не таємниця, що це – зірка прикарпатського футболу. Тому його неоціненний досвід та важливі поради були і є надзвичайно цінними для мене.

Лікар-масажист – Богдан Іванович Шкварок – людина, в якої за плечима 30 років роботи спортивного лікаря у «Прикарпатті». Не даремно він двічі допомагав команді на вирішальних матчах плей-офф у Черкасах. Сергій Кривенький вже 11 років є начальником команди, в «Урагані» він з самісінького початку. Тут взагалі нічого й додати. Зі своєю роботою завжди справляється швидко і професійно, багато побутових питань тримає під постійним контролем. Тож в мене не виникало жодних сумнівів, що саме з цими людьми я буду працювати далі.

- Ви розповіли про свій тренерський штаб, тепер, будь-ласка, розкажіть кілька слів про себе…
- Коли «Ураган» тільки створювався у 2002 році, мене, як технічного гравця, запросили в команду. На той час була нестабільність у великому футболі, тож я не роздумуючи, прийняв цю пропозицію. Тоді ми тільки робили перші кроки у футзалі, але, на щастя, підібрався непоганий склад. За рік запросили досвідченого Сергія Ожегова, який зробив надзвичайно великий внесок в розвиток клубу. Зізнаюся, що саме від нього та від Юрія Костишина взяв дуже багато. Згодом мені довелося попрацювати і з Тарасом Вонярхою, і з Владиславом Корнєєвим. І попри те, що в кожного тренера є своя думка, своє бачення, в кожного з них я вчився чомусь новому. Вчитися не припиняю я і зараз...

Нелегкий період у моєму житті був в той момент, коли я закінчив ігрову кар'єру у 2008 році. Тоді наш клуб експериментував з наймолодшою групою віком до п'яти років, мені було нелегко переключитися на дітей. Так і залишився працювати в «Урагані», а згодом я полюбив свою роботу. Потім мене призначили і головним тренером клубної ДЮСШ. Також паралельно я працював з дорослими гравцями, що виступали в обласному чемпіонаті та першості. Тож цей факт зіграв мені «на руку», коли обирали очільника дублюючої команди. Як на мене, незважаючи на те, що за два сезони у першій лізі «Ураган-2» не виконав свої цілі на всі 100%, все-таки головне завдання – підготовка кадрів для основної команди, виконане, і тепер 10 молодих футзалістів гратимуть в «Урагані». Тож я дякую Богу та керівництву, що в Івано-Франківську є такий клуб зі своєю історією, і що я досі тут працюю. Я вірю, що в «Урагану» є велике майбутнє.

- Граючи в Першій лізі, Ви перетиналися з багатьма тренерами. Звичайно, пильно спостерігали за матчами в Екстра-ліги. Кого з наставників можете виділити?
- Щодо футзальних фахівців, то для мене особисто тренер номер один – це Станіслав Гончаренко. Особисто з ним я не мав нагоди попрацювати, але відгуки про нього, усі завойовані трофеї і титули є красномовним свідченням його професіоналізму. Подобається мені підхід до роботи й Євгена Ривкіна. Двічі поспіль здобуте чемпіонство доводить, що харківський «Локомотив» – таки потужний колектив. Для мене ця команда завжди була прикладом. Вони починали вісім років тому, і хто б міг подумати, що ці молоді гравці виростуть у такий боєздатний колектив. Мені імпонує їхній варіант розвитку, їхній спортивний ріст. Це – «кузня» професійних футзалістів.

В подібному напрямку працює і Роман Ковальчик у Луганську, який зумів відкрити чимало талановитих гравців, що згодом перебралися до інших клубів за немалі гроші. Не можу обійти увагою й Олександра Косенка. За рік в «Енергії» – два завойовані кубки країни, «бронза» і «срібло» чемпіонату, і це – не випадково. Хотів би відзначити роботу Сергія Гупаленка і наставника «Єнакієвця» Олега Солодовника, які своїм командам поставили цікаву, видовищну, зрілу гру, за якою приємно було спостерігати.

Непогано себе проявив і Сергій Піддубний. Виходячи з того «матеріалу», що в нього є, він – молодець. Попри нелегкі часи «Кардинал-Рівне» – боєздатний колектив, що на собі сповна відчули усі команди Екстра-ліги. Зараз на очах прогресує «Спортлідер+» із тандемом Мглинець-Стасюк. На фініші чемпіонату хмельничани показали, що в наступному сезоні вони точно боротимуться за більш високі місця, аніж займали два роки поспіль.

У Першій лізі, я вже це говорив неодноразово, мені подобається трійка тренерів, яка грала у «Фіналі чотирьох» – це Валентин Бондар з «Буран-Ресурсу», Віталій Чернишов з «Моноліта» і Валентин Цвєлих з «Лукасу». Зокрема, «Ураган-2» особисто відчув впевненість у своїх силах кременчуцької команди. Вони – дуже злагоджений колектив, не дивлячись на відсутність «зіркових» гравців.

Хочу добрі слова сказати і на адресу Павла Ардаковського з «Одеси», Сергія Пєсоцького – тренера «СумДУ», сподобався мені і В'ячеслав Листопад – граючий наставник «ІнБеву». Варто сказати, що таки є в Україні тренери з помітним професійним рівнем підходу до справи, що дає прогрес і приносить кінцевий результат.

- Та все ж матчі «Фіналу восьми» Кубку України показали настільки великою є різниця у класі між командами Екстра-ліги і Першої ліги. У наступному сезоні, коли вони об'єднаються і гратимуть у зонах, це буде «на руку» таким командам, як омолоджений «Ураган»?
- Якщо відштовхуватися від майбутнього формату наступного чемпіонату, то, можливо, загальний рівень і впаде, але зі спортивної точки зору сам чемпіонат має бути досить цікавим. Тож, думаю, що для оновленого «Урагану» це буде швидше «на руку», аніж навпаки. За три роки в Екстра-лізі усі сім клубів досконало вивчили один одного.

Якщо команди грають кожен з кожним по чотири матчі, потім зустрічаються ще в кубкових поєдинках, а потім – у вирішальній стадії плей-офф, то це вже надто передбачувано. Ми з року в рік варимося у «власному соці». З появою нових команд з'являться і нові обличчя, буде спортивна інтрига. Сподіваюся, що Асоціація футзалу зробить правильні кроки для розвитку нашого чемпіонату, запропонувавши новий формат і збільшивши кількість учасників.

Олег ЛАНЯК, Христина ЧУЛОВСЬКА, прес-служба НФК «Ураган»

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности