Артем ПОЛЯРУС: «Яковенко запрещал даже выходить из отеля»
Молодой футболист рассказал о своем вояже в молодежную сборную Украины
Подпишитесь на новости Sport.ua
Після контрольних матчів за національну Збірну України з футболу «U-21», в розпорядження ПФК «Олександрія» повернувся А.Полярус.
- Як пройшов твій третій виклик в Збірну?
- Думаю, що вдало. Все-таки це вже серйозніший рівень. Перші два були в «U-20», а тепер колектив на рік старше. Багато хлопців перейшли в цю Збірну разом зі мною, тому труднощів з адаптацією не було. Єдиний недолік - це те, що не змогли перемогти вдома данців.
- Порівнюючи «U-20» та «U-21» є різниця в рівні підготовки і вимогах?
- Змінився головний тренер, в якого дуже сувора дисципліна. П.Яковенко забороняв нам навіть виходити з готелю. Все було строго і чітко за графіком. Такого раніше не було. Тренувальний процес особливої різниці не має. Зрозуміло, що всі футболісти хотіли показати свої найкращі якості, і в зв'язку з цим доводилося ще більше трудитися.
- На даний момент ти єдиний у складі ПФК «Олександрія», кого викликають виступати за національну команду. До того ж, вихованець олександрійського футболу. Є якісь особливі почуття?
- Звичайно, дуже приємно, що мене запрошують захищати жовто-блакитні кольори. Це велике досягнення і відповідальність. Потрібно показувати всі свої найкращі якості, щоб довести, що ти не випадково тут опинився.
- Перебуваючи в таборі Збірної, дивився ігри рідної команди?
- На жаль - ні. Коли грали домашній матч з «Полтавою», у нас було тренування. Вже після нього я стежив за он-лайн трансляцією. Ну, а коли грали проти «Оболоні», я був у Португалії. Результат дізнався через інтернет.
- Найближчий матч «Олександрія» проведе з кіровоградською «Зіркою». Для тебе це дербі чи звичайна календарна гра?
- Не можу сказати, що це центральний матч року або сезону, але все ж таки для мене це також дербі. Я ж олександрієць. Навіть коли виступав за юнацькі команди, на матчі проти Кіровограда завжди був особливий настрій. І я чекаю зустріч із «Зіркою» так само, як і всі наші вболівальники. Сподіваюся у нас все вийде. Вони нас підтримають, а ми віддячимо позитивним результатом та хорошою грою.
ІАЦ ПФК Олександрія
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Хотели привлечь ещё одного тренера вратарей
Виктор впервые вышел в стартовом составе
О тренере судят по его работе, а не по тому как и где он играл в футбол. Игроки хорошие в СбУ я щитаю есть ( по крайней мере не хуже чем у Черногории и Польши) и тренер должен уметь поставить дисциплину и привить тактику, т. е. обьяснить кому и что нужно делать на поле. А то у меня по последним матчам сложилось впечатление что игроков выпускают на поле, а они толком не понимают как им действовать. Одним словом, кто во что умеет тот в то и играет, но командным футболом это назвать никак нельзя.
Ведь есть же удар и пас и у Назаренко, и у Тимощука, и у Коноплянки, и у Ротаня, да и скорость и обводка есть почти во всех наших атакующих игроков. Почему этого не видно в сборной?
Но лучше всего хороший зарубежный специалист, акцент именно на слове "хороший" (пример: Липпи, Билич ...).
Ничего удивительного, в Яковенко такой подход был ещё тогда, когда был игроком.Вот что о нём пишет В.В.Лобановский в своей книге "Бесконечный матч"."Его педантичность вызывает уважение, потому что характеризует осмысленно действующего профессионала. В интересах предстоящего матча он боится потратить капельку сил на что-то ненужное, не имеющее к футболу отношения, спуститься, допустим, на базе со второго этажа на первый, чтобы позвонить. Встает и ложится строго по часам, режим питания для него - святое дело. Он следит буквально за каждым глотком воды - неровен час, выпьет больше, чем нужно. Его и прозвали ребята - "профессионал", совершенно не имея при этом в виду ничего язвительного."[/quote]
Вот чего не хватает тепершним футболистам, вот поэтому постоянно и читаем коментарии он хороший футболист но не стабильный. Потому что провёл хорошо пару маьчей, там забухал, там не доработал, там проспал, вот так в перспективных и остаются.
____________________________________________________________
Ничего удивительного, в Яковенко такой подход был ещё тогда, когда был игроком.
Вот что о нём пишет В.В.Лобановский в своей книге "Бесконечный матч".
"Его педантичность вызывает уважение, потому что характеризует осмысленно действующего профессионала. В интересах предстоящего матча он боится потратить капельку сил на что-то ненужное, не имеющее к футболу отношения, спуститься, допустим, на базе со второго этажа на первый, чтобы позвонить. Встает и ложится строго по часам, режим питания для него - святое дело. Он следит буквально за каждым глотком воды - неровен час, выпьет больше, чем нужно. Его и прозвали ребята - "профессионал", совершенно не имея при этом в виду ничего язвительного."