Дар'я БЛАШКО: «Ми в такій ситуації, що втрачати вже нічого»

Нова учасниця збірної України розповіла про найближчі плани

Дар'я БЛАШКО: «Ми в такій ситуації, що втрачати вже нічого»
© Прессбол. Дарья Блашко
Дар'я Блашко перейшла в українську збірну з Білорусі. І на днях виборола дві золоті медалі на чемпіонаті України. Біатлоністка вже має новий паспорт, але ніяк не отримає дозволу білоруської федерації на виступ за українську команду. Про гонки в Карпатах, найближчі плани та зовсім не біатлонне дитинство Даша розповіла після фінішу у переможній гонці переслідування на українській першості.
 
- Дашо, ти виграла гонку переслідування з 10-ма неточними пострілами! Звісно, погода внесла корективи, але все одно чимало махів. Як оцінюєш цей виступ сама?
- Я й не пригадаю, коли ще так було. Вітер був підступний, сильні пориви. Коли дме однаково, тоді бодай якось можна коригувати стрільбу, робити відповідні поправки. Але в цій гонці це було неможливо, тому так багато промахів.
 
- Вже на першому рубежі ти не закрила чотири мішені. Чи не розпрощалась у той момент із мріями про другу золоту медаль чемпіонату?
- Особливо про це не думала, бо мала хороший часовий гандикап. До того ж розуміла, що за таких умов іншим дівчатам теж буде важко. Тішило й те, що лижі добре їхали. Хоча під час спринту була незадоволена своїми фізичними кондиціями. Маю претензії до себе й стосовно стрільби. Погода погодою, але треба краще стріляти в будь-якому випадку, тож роботи ще багато. 
 
- Як відчуваєш – змогла би поборотися за високі місця, якщо б участь у гонці брали дівчата з основної збірної? 
- Важко сказати, адже ми з тренером не можемо оцінити свій реальний стан з очевидних причин. Ми не маємо змоги стартувати на міжнародних змаганнях, тому мені й важко сказати, на що я сьогодні здатна. Та й дівчата з команди "Б" достойно виступають. Я не можу стверджувати, що перемога далась мені легко. В тій ж гонці переслідування ми з Надією Бєлкіною вдвох зі стрільбища вийшли й конкурували на дистанції.
 
- А як взагалі ви будуєте свій тренувальний процес, перебуваючи у підвішеному стані і не знаючи, де і коли доведеться стартувати?
- Ми намагаємося робити базову роботу, подумки налаштовуємося на те, що буде карантин, і я не зможу виступати найближчим часом. 
 
- Де будеш тренуватися після чемпіонату України? 
- Ще не знаю. На Новий Рік поїдемо в Білорусь. Можливо, за той час будуть якісь новини, і тоді можна буде планувати. Хоча ситуація така, що говорити про щось більш-менш конкретне не доводиться.
 
- Твоє останнє інтерв’ю білоруському виданню було досить різким. Не боїшся що таким чином спалиш мости? 
- А нам відступати нікуди – ми в такій ситуації, що втрачати вже нічого. Так, я висловлювалась може й різко, але треба було якось розворушити всю цю ситуацію. 
 
- Як ти опинилася у біатлоні, чому обрала саме цей спорт? Батьки – спортсмени?
- Родина у нас не зовсім спортивна. Батько – водій-дальнобійник, мама – швея. Брату 8 років, він уже пішов на біатлон. Я з семи до дев’яти років займалася в цирку, потім були гімнастика і акробатика. Потім лижі, й тільки тоді – біатлон. Мене спочатку в училищі олімпійського резерву тренувала дружина мого нинішнього тренера Володимира Махлаєва, а потім потрапила до нього. Сподіваюся, що з ним і зростатиму як спортсменка. 
Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности