Канадский марафон

Побавившись з пілотами майже три години, небесна канцелярія дала добро на проведення однієї з найцікавіших гонок в історії автодрому імені Жиля Вільньова. Старт за машиною безпеки в дощ завжди обкрадає вболівальників, які хочуть побачити видовищний початок гонки, але примхи погоди були на всі 107% компенсовані трьома!!! годинами пізніше.

Проїхавши за Майландером перші 4 кола, гонщики почали перегони за Великим призом Канади, але більше за всіх отримати його прагнув Льюіс Хемілтон, жорстко розкритикований за свої маневри під час попередньої гонки в Монако. Бажання взяти реванш у всіх і кожного дорого коштувало британцю – спочатку контакт з Веббером у другому повороті, потім боротьба з Шумахером, який жорстко відтер Льюіса в зону безпеки в шпильці, і на завершення аварія за участі власного напарника. Хто б і що не казав, саме Хемілтон забезпечує найбільше видовищ в тих гонках (або умовах), коли обганяти дуже непросто. Льюіс спочатку дуже емоційно відреагував на свою аварію, звинувативши Дженсона, але ж намагаючись пролізти у вушко голки (саме такою мені видається аналогія з тими умовами на трасі), Хемілтон не розрахував, що напарник буде захищатися жорстко, але в рамках правил. Дженсон не змінював траєкторії руху двічі, він може навіть і не бачив через бризки свого напарника, для якого виїзд лівою частиною машини на траву під самісінькою стіною завершився черговою аварією, зламаною задньою підвіскою та нулем набраних очок в підсумку. Зрештою стюарди гонки вирішили, що це був звичайний гоночний інцидент, а тому жоден з пілотів не став покараним.

Аварія і неможливість припаркувати розбитий болід в більш-менш безпечному місці викликає другу появу машини безпеки. За короткий проміжок часу Баттон встигає: поміняти переднє крило, поставити шини для легкого дощу, відбути покарання за перевищення швидкості в режимі «SC», наздоганяти суперників і прориватися вгору. Наче оплакуючи достроковий схід Хемілтона, погода катастрофічно псується, дощ перетворюється на зливу, що викликає спочатку машину безпеки, а за кілька кіл зупинку гонки на… дві години.

На цьому місці дуже хочеться сказати величезне «СПАСИБІ» Першому національному і Максиму Подзігуну. Нарешті каналом по-справжньому можна пишатися через те, що керівництво, зрозумівши усю патовість ситуації виявилося гнучкішим за деяких своїх іноземних колег, які не витримали і припинили трансляцію. Перший національний потішив українських глядачів показом гонки у її повному обсязі. Максим тримався як дуже досвідчений боєць ефіру і зумів заповнити довжелезну паузу так, що жодних претензій до нього бути не може. В цей же час виникає хоч і риторичне, але питання до дирекції гонки – пауза у ДВІ години – це нонсенс для спорту, який насамперед живе за рахунок телевізійних трансляцій, рестарт можна і треба було робити на 20-30 хвилин раніше.

Те, що відбувалося після рестарту – описати словами дуже тяжко – це просто треба було бачити. Лідерсто Феттеля до останнього кола, прорив Дженсона і Марка, сильна оборонна гонка Камуі. І звісно супер-сюрприз від Шумахера – Міхаель на мокрій трасі зумів продертися на друге місце і тільки коли траса висохла настільки, що пілоти «перевзулися» у сліки, а дирекція гонки дозволила використовувати DRS, його Mercedes не зміг на рівних протистояти швидшим машинам Баттона і Веббера.

Себастіан Феттель сьогодні довів, що він не робот, а така сама людина як й інші пілоти. Німцеві, який на початку минулого сезону постійно потерпав від усіляких негараздів, як технічних, так і особисто-аварійних, цього року щастить як ніколи – тяжка перемога в Барселоні, де Хемілтон нічого не зміг вдіяти з феноменальною притискною силою RB7, вкрай вчасна зупинка гонки в Монако, яка дозволила змінити шини і спокійно довести гонку до перемоги. От і сьогодні я неодноразово ловив себе на думці, що усі перипетії гонки жодним чином не впливають на дуже впевнене лідерство німецького чемпіона. Мабуть свій комплект постійного везіння Себастіан використав, інакше чим пояснити його ж власну помилку на останньому колі?

Насправді досить просто – це все справа рук і ніг Дженсона Баттона. Невільно спричинивши схід напарника, англієць зробив усе можливе, щоб в команді забули про цей інцидент. Постійно прориваючись уперед, Дженсон вже на сухій трасі (принаймні на сухій траекторії) зумів наздогнати Феттеля і пресингуючи його останні кілька кіл таки змусив помилитися і виграти гонку! «Фантастична гонка, вона мені б запам’яталася, навіть якби я й не виграв, але перемога – це дивовижно, можливо це найкраща перемога в моїй кар’єрі» – тяжко щось додати до слів Баттона. Яскраво, тяжко, по-справжньому з великою кількістю обгонів, грамотними тактичними рішеннями – схоже що тільки так і можна переграти Red Bull і Феттеля. Браво Дженсон!

Марк Веббер став людиною, яка трохи менше ніж англієць додала гонці перцю, але прорив австралійця після розвороту на початку гонки заслуговує на оцінку «відмінно». Хоча багатьом уболівальникам (та й чого приховувати – мені також) дуже шкода, що прорив Марка коштував подіуму для Міхаеля.

Зрештою в команді все-одно залишилися, принаймні на словах, задоволені гонкою пілотів, і Крістіан Хорнер прокоментував ситуацію так: «На жаль, Себастіан помилився, але сьогодні багато хто помилявся. Він сповна заплатив за це, проте друге місце – гарний результат, і ми не вважаємо це катастрофою. Після семи гонок Себастіан втратив 14 очок – відмінне досягнення... Марк боровся протягом усієї гонки. У нього була блискуча дуель з Міхаелем, він відмінно пілотував і заслужив місце на подіумі. Фернандо і Льюіс сьогодні не набрали очок, так що  друге і третє місця – гарний результат.»

Що ж стосується семиразового чемпіона – це була найкраща гонка після його повернення. Саме дощові умови показують з якого тіста зліплені пілоти, оскільки потенціал машини меншою мірою ніж людина впливає на темп проходження мокрої траси. Сучасний Mercedes W02 не дозволяє конкурувати з більш швидкими болідами з Маранелло, Уокінга та Мілтон-Кінз, але на мокрому асфальті Міхаель зумів нав’язати боротьбу гонщикам усіх трьох команд. Все ж таки ще не такий іржавий Шумахер, як могло здаватися раніше, а може це просто магія траси на якій німець перемагав сім разів?

Навіть Росс Брон, який останнім часом має не надто багато приводів хвалити німця, був у захваті: «Гонка була захоплюючою, а у другій її частині Міхаель добре пілотував… Він не зміг утримати позаду швидших Дженсона і Марка, які мали перевагу використовуючи DRS. В будь-якому випадку – він провів фантастичну гонку…»

Віталій Петров провів дуже добру гонку – не помилявся, їхав в своєму оптимальному темпі, команда вдало обрала тактику на гонку – всі ці складові дозволили росіянинові фінішувати на п’ятому місці і продовжити боротьбу його команди з Mercedes GP у Кубку конструкторів. Ніку Хайдфельду просто не пощастило – це гонки і такі речі, як контакт з Кобаясі трапляються, дуже прикро має бути усім в команді, яка проявивши тактичну гнучкість, претендувала на гарні очки та більший відрив від своїх головних опонентів.

Цілком очікувано Ерік Бульє сказав, що команда полишає Монреаль зі змішаними емоціями, адже: «Сьогодні заробити очки могли обидва наших пілота, проте Нік не очікував маневру Камуї, який чомусь раптово сповільнився на виході з повороту. До цього моменту гонка складалася для нас відмінно. Та й Віталій, якби йому пощастило трошки більше, мав можливість опинитися вище».

Феліпе Масса, схоже зрозумів небезпеку розірвання контракту з командою і провів також цілком непогану гонку, якби не його унікальне уміння знайти собі неприємності на рівному місці. Хоча свою боротьбу з Камуі бразилець виграв на останніх метрах дистанції, коли міг використати DRS а японець – ні. Стефано Доменікалі, вже вкотре в сезоні пояснив, що команда могла боротися за перемогу, але обставини склалися проти Скудерії – знайомі слова, правда ж?

Гонка для пілота Sauber знову виявилася результативною і молодий Камуі знову набирає вісти серед уболівальників та менеджерів команд – це вже шоста поспіль гонка, в якій він набирає очки – такою стабільністю не може похвалитися жоден з гонщиків команд-середяків. Хоча деякий період гонки, поки ще було мокро, Камуі їхав другим і не пропускав Массу. Гадаю, що багато хто дуже хоче побачити японця за кермом більш конкурентоспроможної машини, але є проблема. За великим рахунком топ-п’ятірка має досвідчених пілотів з яких тільки Масса поки що не демонструє належного рівня.

Toro Rosso провела найкращу гонку в сезоні – обоє пілотів здобули очки, які для Хайме Альгерсуарі стали дебютними цьогоріч. Схоже, що боротьба між пілотами за право залишитися в команді наступного року набирає нові оберти, хоча Буемі так просто свої позиції здавати не буде.

І звісно не можна забути про Рубенса Баррікелло, який зумів відмінно скористатися усіма негараздами своїх конкурентів та довіз напівмертвий Williams до чергових очок – вдруге поспіль. Схоже, що або команда починає виходити з кризи, або вона вдало використовує помилки інших.

Михайло ШВЕЦЬ, Sport.ua
 

Гран-прі Канади. Фінішний протокол:

* – Н. Картікеян покараний штрафом +20 секунд за зрізку шикани та неповернення отриманої переваги

Найшвидше коло: Дженсон Баттон (McLaren) – 1:16.956 (69-те коло)

Не фінішували:

Особистий залік

Кубок Конструкторів