На «Лафорт-Арені» - шок!
Огляд матчів 15-го туру першої ліги України
ФЕНІКС-ІЛЛІЧІВЕЦЬ – КРИМТЕПЛИЦЯ - 1:2 (0:1).
10 жовтня. 14.00. Капініно. Стадіон «Юність». 3500 глядачів.
Судді: А.Ноздрачов, О.Луценко (обидва — Харків), Г.Дзюбенко (Севастополь).
Делегат ФФУ: В.Володін (Херсон).
Калініно: Литовченко, Артеменко (Погорельцев, 80), Павелько (П'ятак, 78), Акчурин, Каваців, Шибко, Гай, Луценко, Леонов (Морозов, 11), Івашко, Бриль.
Тренер: Анатолій Беляй.
Молодіжне: Бандура, А.Антонюк, Бойко, Щедраков, Д.Антонюк, Трухін, Симончук (Єрмак, 66), Абляметов, Романенко (Саранчуков, 70), Печонкін (Діабі, 57), Голопьоров (Малюк, 90+2). Тренер: Олександр Севидов.
Голи: Івашко (49) — Голопьоров (7,68).
Попередження: Луценко (40), Павелько (41), Івашко (49) — Романенко (2), Голопьоров (46), Бойко (65).
«Кримтеплиця» забила вже на 7-й хвилині гри: Володимир Симончук виграв боротьбу на лінії штрафного майданчика й віддав на Голопьорова. Владислав невідпорно пробив у верхній кут воріт — 1:0.
Господарі в першому таймі нічим небезпечним не запам'яталися, але вже на початку другого тайму навіс Павелька несильним ударом завершив головою Івашко. Втім, цього вистачило Бандурі, аби пропустити гол — Олександр якраз послизнувся в тому епізоді. Надалі гості продовжували контролювати м'яч і знову вийшли вперед на 68-й хвилині. Голопьоров отримав м'яча в карному майданчику й вколотив його в сітку воріт, відзначивши свій день народження дублем.
Після матчу вболівальники, які приїхали на гру з Молодіжного, качали іменинника на руках.
АРСЕНАЛ – ПРИКАРПАТТЯ - 3:2 (1:1).
10 жовтня. 15.00. Біла Церква. Стадіон «Трудові резерви». 3500 глядачів.
Судді: О.Іванов (Донецьк), А.Скрипка (Кіровоград), Д.Шаличев (Суми).
Делегат ФФУ: А.Миронов (Чернігів).
Біла Церква: Суслов, Стоян, Лебединець, Кривошеєв, Гудзикевич (Степанюк, 75), Алексанов, Коваленко, Огиря (Драголюк, 57), Гонщик (Кармалита, 46, Малий, 80), Товкацький, Гордієнко.
Тренер: Ігор Артимович.
Івано-Франківськ: Новак, Федорів, Боровков, Логинов, Ковалюк, Бровченко, Деркач (Шкред, 60), Ревуцький, Іванишин, Згура (Плехтяк, 87), Онисько (Микуляк, 74).
Тренер: Сергій Пташник.
Голи: Товкацький (15), Малий (89, 90+2) — Онисько (22), Згура (55).
Попередження: Алексанов (77) — Ревуцький (34), Згура (44), Боровков (90).
Про якість гри господарів говорити після такого не доводиться. Поступаючись 1:2 відвертому аутсайдеру першості за кілька хвилин до фінального свистка, та ще й під свист уболівальників, у перемогу «Арсеналу» вже не вірилося. Але рятівником господарів став Малюк, який вийшов на поле на 80-й хвилині гри, замінивши при тому Кармалиту, який, у свою чергу, з'явився на полі лише по перерві.
Тож на 89-й хвилині Сергій у штовханині біля воріт «Прикарпаття» першим опинився на м'ячі й переправив його в сітку. А коли вже йшов додатковий час, він сильним ударом з-за меж штрафного майданчика пробив точнісінько в дальній кут воріт Новака.
ЕНЕРГЕТИК — ГЕЛІОС - 1:1 (1:1).
10 жовтня. 15.00. Бурштин. Стадіон «Енергетик». 1500 глядачів.
Судді: О.Павлюк, В.Пушенко (обидва — Київ), Е.Курцеба (Одеса).
Делегат ФФУ: М.Митровський (Ужгород).
Бурштин: Хомин, Слука, Мостовий, Лазорик, Гребинський, Чернов, Долотко, Януш, Данищук, Мельник, Семенюк.
Тренер: Михайло Савка.
Харків: Зарубін, Лобойко, Даудов, Тарасенко (Фоменко, 69), Сумцов (Соломаха, 31), Євстафієв, Буличов, Платнов, Назарук (Борзенко, 74), Акименко (Шегда, 90), Гаді (Ізвеков, 46).
Тренер: Роман Покора.
Голи: Данищук 22 — Акименко 37.
Попередження: Долотко (38), Гребинський (42) — Лобойко (12), Тарасенко (42), Соломаха (56), Даудов (74).
Вилучення: Буличев (77).
На 22-й хвилині провал Гаді та Буличова на правому фланзі півзахисту харків'ян призвів до першого в зустрічі гола. Долотко, набравши ходи по флангу, віддав у центр штрафного майданчика на Данищука. Той у ситуації розібрався, перегравши Зарубіна — 1:0.
Атаку, в підсумку якої гості зрівняли рахунок, почав Зарубін, парирувавши нескладний удар Чернова. Воротар одразу ввів його в гру на Акименка. Форвард приборкав шкіряного, обіграв на швидкості Лазорика, увійшов ліворуч у штрафний майданчик господарів і потужно пробив точно в ближній кут воріт Хомина —1:1.
Роман Покора: «Я знав, що матч у Бурштині буде тяжким для нас. У Бурштині нелегка ситуація, команда бореться за виживання, і нестачу майстерності гравці компенсують бажанням. На жаль, поки що в «Геліосі» цього нема. ..Я не розумію, як харківська команда може бути на такому низькому місці з такими гравцями».
ЗАКАРПАТТЯ - НИВА - 3:0 (2:0).
10 жовтня. 15.00. Ужгород. Стадіон «Авангард». 1200 глядачів.
Судді: А.Кутаков, В.Пилипенко, І.Куценко (всі — Київська обл.).
Делегат ФФУ: В.Безсмертний (Кіровоград).
Ужгород: Бабенко, Лень (Заставний, 90+2), Лисицин (Свиридов, 75), Малигін, Невуче (Целих, 82), Бойко, Бобаль, Хауші, Штурко (Гибалюк, 70), Микуляк (Малиш, 58), Комарницький.
Тренер: Ігор Гамула.
Вінниця: Скибенко (Чангелія, 77), Сахно, Прохоров, Пилявський, Герасимець (Климов, 69), Гергелюк, Воронін, Варченко (Лук'янець, 63), Козьбан (Кругляк, 79), Бовтрук, Качур (Кушка, 71).
Тренер: Олег Федорчук.
Голи: Штурко (17), Хауші (26), Лисицин (60).
Попередження: Хауші (55), Бойко (82), Малигін (90+2) — Сахно (12), Герасимець (41), Бовтрук (90).
Вилучення: Сахно (42, друге попередження).
Перший голевий момент у матчі втратили гості: подачу з кутового на 8-й хвилині головою замикав Качур — м'яч пролетів у сантиметрах над поперечкою. А на 17-й хвилині відповіли вже господарі: Микуляк подав зі стандарту на ближню стійку, захисники винесли м'яч за межі власного штрафного, а там на підборі швидшим був Штурко. Юрій пробив злету й у нього удар вийшов красивим та результативним — 1:0. А на 26-й хвилині Микуляк з кутового подав у воротарський майданчик, де боротьбу на другому поверсі виграв румун Хауші. Богдан головою відправив м'яч у сітку —2:0.
На 43-й хвилині гості, схоже, втратили всі шанси привезти до Вінниці бодай очко. Невуче на швидкості обіграв Сахна, але той грубо зупинив перспективну атаку закарпатців. Арбітр показав захиснику другу жовту картку, й «Нива» залишилася вдесятьох.
Рахунок став 3:0 на 60-й хвилині: атака правим флангом завершилася подачею на протилежний край штрафного майданчика гостей. Оборонці «Ниви» невдало зіграли позиційно, і Лисицин спочатку спокійно зупинив м'яч, а потім потужно пробив у ближню дев'ятку -3:0.
Ігор Гамула: «Федорчук вважає, що «Нива» переграла нас? Ну, в цього фахівця прізвисько Моуриньо, він взагалі своїм гравцям казав, що «Закарпаття» — це не команда. Мабуть, потрібно було їм п'ять м'ячів забити, щоб вони зрозуміли, з ким грають».
ЗІРКА - БУКОВИНА - 3:3 (2:2).
10 жовтня. 17.00. Кіровоград. Стадіон «Зірка». 1200 глядачів.
Судді: К.Труханов (Харків), В.Заровецький (Івано-Франківськ), В.Луцький (Калуш).
Делегат ФФУ: М.Даневич (Київ).
Кіровоград: Товт, Пінчук, Смалько, Остроушко, Давидов (Демиденко, 46, Гапенко, 65), Чорномаз (Луценко, 73), Атаєв, Ситник, Порошин, Бідненко (Костюченко, 85), Кочура. Запасні: Білошапка, Самойленко.
Тренер: Анатолій Бузник.
Чернівці: Чурилов, Циколія, Олефір, Іванов, Басов, Гунчак, Дорош, Донець (Рудченко, 70), Сантрапинських (Блажко, 84), Маковійчук, Коробкін (Степанков, 66). Запасні: Преснаков, Климус, Пислар, Шевцов.
Тренер: Вадим Заяць.
Голи: Ситник (6), Кочура (18, пен., 88, пен.) — Донець (13), Гунчак (38, 83).
Попередження: Порошин (22), Остроушко (90+3), Костюченко (90+4) — Донець (17), Іванов (34).
З перших хвилин глядачі побачили відкритий футбол, безліч голевих моментів, багато забитих м'ячів.
Гра проходила наче на гойдалках. Флангова атака «Зірки», простріл у штрафний майданчик, скидка на Ситника, що набігав, потужний удар — м'яч прошиває ланку оборонців і потрапляє точно у нижній кут. Така комбінація привела глядачів у захват. Але не встигли вдосталь порадіти, як помилки припускається кіровоградська оборона. Довга діагональна передача в зону лівого захисника, а там поодинокий Донець злету пробиває сильно й влучно. Наступний хід, як у шахах, виконують господарі. Атака закінчилась кутовим, після виконання якого той таки Донець грає рукою. Пенальті чітко виконав Кочура. Далі першим номером діє вже «Буковина»: Гунчак встиг прийняти круглого, покласти його на землю, прицілитись і точно пробити — 2:2.
Маковійчук кілька разів виконував небезпечні передачі. Двічі Степанков не зміг влучити по м'ячу. З третьої спроби Гунчак не промахнувся. Коли сил уже не залишалося, господарі на характері та завзятті змогли перевести гру на протилежну половину поля. Пінчук заробив небезпечний штрафний, після виконання якого захисних «Буковини» метрів зо два проїхав верхи на Порошині. Пенальті, з якого Кочура встановив остаточний рахунок.
ФК ЛЬВІВ - ПФК ОЛЕКСАНДРІЯ - 0:3 (0:0).
10 жовтня. 16.00. Добромиль. Стадіон «Лафорт-Арена». 2230 глядачів.
Судді: А.Яблонський (Тернопіль), В.Александренко (Вінниця), І.Кувік (Ужгород).
Делегат ФФУ: Р.Гамаль (Чернівці).
Львів: Мусієнко, Романюк, Ковальчук, Леонідов, Ільків (Мостовий, 81), Кобець (Даньків, 84), Кондратюк, Кікоть (Зозуля, 72), Старенький (Козак, 78), Крамар, Шептицький (Танчик, 65). Запасні: Шевчук, Гальчук.
Тренер: Олександр Рябоконь.
Олександрія: Паньків, Чередниченко, Казанюк, Довгий, Іващенко (Таргамадзе, 63), Запорожан, Шупик (Кабанов, 89), Гітченко (Маринчук, 13), Сидоренко, Ксьонз (Мельник, 86), Грицук (Зейналов, 82). Запасні: Овсієнко, Бідловський.
Тренер: Володимир Шаран.
Голи: Запорожан (48), Грицук (71), Таргамадзе (76).
Попередження: Ковальчук (9), Шептицький (33), Кікоть (69) — Довгий (28).
Паньків у рамці воріт не пітнів. Натомість контратаки гостей завдавали більше загроз воротам Мусієнка, який, на загал, виступав досить надійно. Особливо, коли спершу Ксьонз небезпечно прострілив уздовж карного майданчика. Цього разу й потім кіпер кілька разів урятовував команду.
Шаран із лави для запасних, мабуть, звернув увагу на прохідний двір у львівському штрафному майданчику, тож у перерві дав підлеглим настанову бути настирливішими: «тоді голи самі підуть». Урок спрацював.
До рамки львівських воріт посипалися м'ячі. На третій хвилині другого тайму Мусієнко відбив удар Шупика, м'яч потрапив на міцну ногу Запорожана і той злету завдав результативного удару. Львів'яни не встигли розібратися в ситуації, як довелося знову розпочинати з центру поля: в середині тайму Шаран випустив на поле грузинського новачка Давида Таргамадзе (котрий за своєю спиною має школу німецького футболу — виступав за «Фрайбург»), його вихід став справжнім шоком для господарів поля, і саме Таргамадзе видав вивірену передачу на Грицука, якому ніщо не завадило закріпити перевагу результативним ударом.
А за п'ять хвилин легіонер і сам вписав своє прізвище на дошку бомбардирів. На ходу, немов запальний джигіт, обігравши трьох захисників, потужно пробив. Мусієнко був певен, що м'яч летить вище воріт, однак прорахувався, і перевага олександрійців збільшилася до трьох м'ячів.
Тож трансферна політика львівського клубу показала, чого справді варта ця команда. Такий амбіційний клуб не має права бути безхребетним. Що ж, «вірусів» позбулися, але, як виявилося, грати вирішальні матчі нікому...
Анатолій ВОЛКОВ, Ігор УМАНСЬКИЙ, Олександр ПАУК, газета «Український футбол»
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Промоутер Джошуа считает, то Тайсону стоит встретиться с Энтони
В саудовском Эр-Рияде состоялось боксерское мегашоу
Именно 5 и разрешено.
Посещаемость матчей в первой лиге удручает (
Некоторое время назад, при поезде в Польшу я остановился во Львове и попросил своих знакомых отвезти и показать мне эту самую "Лафорт-Арену" в Добромыле. Ну что сказать... Зрелище не то, чтобы унылое, но и мягко говоря, не радужное! Стадиончик, кто бы там что ни говорил, исключительно мал, мест для прессы по большому счету вообще нет, камеры для трансляции по ТВ могут размещаться на высоте половых оргнанов футболистов, а это, как вы понимаете, отражается на качестве трансляции, сам газон был тогда, мягко говоря, в ненадлежащем состоянии, немного лучше огорода. И это при том, что например там реально есть возможность достаточно существенного расширения, к примеру, вполне можно и за достаточно короткий срок, сделать действительно, пусть и не большой, но вполне комфортный и уютный стадион, например увеличить колличество зрителей до 10-12 тысяч, при этом создать отдельные места для СМИ и нормально, на положенной высоте размещать камеры для трансляций по ТВ. Думаю, Киндзерскому это вполне по средствам если он действительно хочет видеть свой ФК "Львов" в Премьер-лиге Украины и чтобы от туда можно было нормально организовывать тв-трансляции! Другое дело, что он видимо этого не хочет, да и не особо то и стремится к этому. Сваяв некое подобие "арены" на фоне довольно бедных хатынок, Киндзерский и его опрышники не долго думая придумали и своему "детищу" "очень" звучное название, совершенно не подумав, что кроме насмешек, это врядли что вызовет ещё! Но, в этом-то и вся наша суть, весь наш менталитет!
народ, а к чему такое название статьи ??? ...