НОВИКОВ: «Вірастюк у «лосинах» кольору кавуна - пам’ять на все життя»

Переможець чемпіонат світу на «Арнольді» - про Вірастюка, головні цілі та найсильніших атлетів

Sport.ua. Алексей Новиков
© Sport.ua. Алексей Новиков

Найсильніший богатир України розповів, як хотів бути схожим на Василя Вірастюка, коли в дитинстві дивився богатирські шоу за участю славетного атлета. Продовження інтерв’ю з Олексієм Новиковим у рубриці Sport.ua «Особистості спорту». Перша частина тут.

 – Закладання куль у фінальній  вправі Arnold Amateur World Championship викликала аналогії із «Кулями Атласа», які 2004 так само у вирішальній вправі на турнірі World Strongest Man  закладав Василь Вірастюк – це була боротьба з  Жидрунасом Савіцкасом за титул найсильнішого на планеті. Тобі тоді було 8 років і ти дивився той турнір по телевізору?
– Так, я добре це пам‘ятаю. Ми всі зібралися в Антона Моргуна: ми  з братом приходили до нього й  дивилися богатирські змагання, не пропускаючи жодної програми. А потім йшли до дідуся на город тренуватися. Придумували собі вправи – якісь «завантаження», імітували кулі. «Фермером» у нас були відра з водою, «Лог-ліфт» там лежав  жіночий - 70 кг:  я його тоді не підіймав, а лише Саша з Антоном. Гриф знайшли. Мені було 8, Саші 11, а Антону – 14 років. Уже щось могли підняти.

Цікавий момент. Твій дідусь - Володимир Петрович Сухомлин,  був першою в Україні людиною, котра виготовляла  снаряди для богатирів і всі ці снаряди зберігалися у вас на приватному подвір’ї, де Ви, власне, й  підіймали їх разом з братом Сашком Сташенком.  Це й стало твоїм  першим знайомством зі стронгменом. Фактично стронгмен був біля тебе поруч із самого дитинства, ти із ним виріс…
– Мені було шість років, коли я побачив на власні очі перше богатирське змагання. Це був турнір у Гідропарку:  змагання проводили на піску. Добре запам‘ятав Василя Вірастюка через його смугасті «лосини», які за барвами нагадували кавун. А ще в нього були червона кепка й  окуляри. Дуже міцний і швидкий хлопець. Дуже сподобався. Всі тоді, мабуть, «фанатіли» від Вірастюка. Для всіх він був взірцем. І ми в дитинстві саме тому й займалися стронгменом, бо хотіли бути, як Вася.

Зараз ти виграв аматорський чемпіонат світу на «Арнольді».  З українців лише Василеві вдавалося бути у призерах професійного «Арнольд Стронгмен Класик». Зважаючи на твій молодий вік,  хочеться побудувати паралелі щодо того, чи зможеш ти досягти таких же висот і увійти до світової еліти, ставши спадкоємцем слави Василя Вірастюка.  Лише Василь з наших стронгменів зміг на рівних боротися з найсильнішими атлетами планети і вигравати у них. Як гадаєш, під силу тобі так само виступати на найвищому  рівні й конкурувати з том-атлетами?
– Це можливо. Ще два  роки тому я  конкурував з Бельшаком і Блекайтісом – дужими атлетами, і навіть вигравав у них в окремих вправах. Але все вирішилося в останній дисципліні, яку я програв, ставши у сумі лише шостим. Але тоді я зрозумів, що всі стронгмени – люди,  і з усіма можна змагатися. Просто зроби кращий результат. Досягати будь-яких показників цілком можливо. Просто тренуйся і роби краще!  Такого страху, що це - нелюди і виступати з ними на одному рівні нереально – такого у мене немає. Все абсолютно реально. Просто треба трохи більше тренуватися. Щось вкласти у себе, щоби отримати на виході кращий результат.

– Твої змагальні риси  – вибуховість, швидкість, що у таких вправах, як «Фермер» чи «Кулі» грає важливу роль. З іншого боку, атлети на «Стронгмен Класик» - це люди, котрі  важать по  170-180 кг, а деякі – навіть й  200 кг. На турнірі є чимало статичних вправ, де маса тіла  має значення. Твоя актуальна вага - 132-134 кг. Що ти думаєш з приводу набору ваги, адже це забере гнучкість та динаміку?
– От якраз перед «Арнольдом» моя вага була 140 кг і я цілеспрямовано скидав її, щоби бути більш швидким. Так є такий момент,  що вага заважає, але до неї звикаєш. У мене не було часу звикнути до 140. Однак на наступний «Арнольд», думаю, для мене буде актуальна вага 145-152 кг. Я встигну пропрацювати цю вагу: вона не буде мені заважати і, водночас, буду швидким. І також наберу достатньо сили, щоби змагатися на потрібному рівні. Принаймні «Лог-ліфт» 200 кг вже зможу підняти.

– Це приємно чути, тим більше,  що у тебе є мета перевершити рекорд України у «Лог-ліфті»...
– Так,  я можу  зробити цей рекорд. Щороку, хоча би на трішки, але я перевершую свій особистий рекорд у цій вправі. Позаминулого року було 180 кг, 2017-го – 190, а цього року, думаю,  візьму 205, оскільки  190 кг зайшли дуже легко. Я вже сьогодні підіймаю на тренуванні  185 кг, перебуваючи не у топовій формі.

– І ще зтвоїх улюблених – гантеля «Дамбл». Спробуєш побити рекорд світу? 
– Так, я думаю, якщо вийде навантажити  145 кг, буду намагатися побити й цей рекорд.

– Постійне підвищення мети  - важливе у плані вдосконалення. Коли ти ставиш кожного разу планку вище, це говорить про твоє прагнення до збільшення сили й витривалості, що дуже важливо для виступу на турнірах ґатунку «Arnold Strongman  Classic» чи «World Strongest Man»…
– Саме так. У нас в Україні спортсмени зазвичай ставлять собі за мету     виграти чемпіонат України. У мене з самого початку були й залишаються дві цілі – Arnold і WSM. Чемпіонат України і внутрішні змагання я вигравав  не з такою радістю, як інші хлопці. Це -  етапи для мене. Мета номер один – виграти World Strongest Man. Друга мета – «Арнольд Класик». Буду намагатися втілити свої мрії у життя.

– Твій молодий вік – 22 роки - перевага на шляху до цієї високої мети?
– Звичайно,  перевага, бо відновлююся швидше. Молодість дає свої «плюси». Але пік грубої чоловічої сили припадає на  28-33 роки. Тож у  мене ще є час набути сили, щоби у цей вік бути максимально сильним і «пікувати» у ті роки, видаючи максимальний результат.

– Бачив твою фотографію з  переможцем  «Арнольд Класик»  ісландцем Гафтором Бйорнссоном. Розмовляли про майбутню конкуренцію у професіоналах?
– Він мене привітав з гарним виступом. Ми перекинулися кількома словами: я йому сказав щоби він готувався до нашого майбутнього протистояння (сміється). Також подарував йому назальні бустери  і розповів,  як ними користуватися. Сфотографувалися і побажали один одному вдачі. І вже треба були йти виступати: мене підганяли асистенти рефері. 

– А ти не боїшся,  що віддав конкуренту один зі своїх козирів?
–  Абсолютно ні. На його рівні це погоди не зіграє. Він - сталий спортсмен, у нього багато власних козирів. У нього немає «дірок» – вправ, які він просаджує. Він  дуже «рівний» атлет, дуже сильний для такого високого  зросту і дуже швидкий. З ним буде дуже важко змагатися. Гадаю, наступного року він знову виграє «Арнольд».

– Гафтор Бйорнссон -  один із основних претендентів на титул WSM. Кого би ще ти назвав у «топ-п’ять» найсильніших атлетів сучасності?
– Додав би  туди Браяна Шоу, Матеуша Келішковського, Костянтина  Джанашію, який також, як на мене, буде змагатися на «Арнольд Класик» наступного року. І ще Шевлякова додав би. Він вже досвідчений, знає усі нюанси і цілеспрямовано готується до «Арнольда». Думаю, він може бути там третім 2019-го.

– Основні свої цілі ти назвав. Що ще важливо для тебе у житті? Ти - професійний стронгмен. Спорт для тебе – головне заняття у житті чи є ще якісь справи?
– Вже давно ставлюся до спорту,  як до роботи. Йдучи на тренування,  знаю, що йду на працю. Якщо я погано потренувався, значить погано зробив свою роботу. Якщо на виході я отримав менше коштів, значить показав нижчий результат, ніж мав. А крім спорту, є заняття «для підтяжки штанів». Спорт займає мій цілий вечір, а вдень - щоби не деградувати і не сидіти у чотирьох стінах, я маю роботу. Працюю, аби був якийсь рух. Це заняття  не забирає психологічних сил: виконую завдання у своє  задоволення і на мене немає жодних нарікань.

– В Україні  дуже непросто займатися спортом професійно: ця відданість потребує певної пожертви у звичайному людському житті. Що надає тобі снаги?
– Люди кажуть,  що я цілеспрямований. Я не «завантажую» себе думкою виграти «Арнольд», нічого не зауважуючи навколо. Я просто ставлюся до цього, як до роботи. Треба підготуватись до змагань якомога краще, максимально  досконально. І я роблю це. Так, я відмовляюся від посиденьок  ввечері з друзями,  я не можу дозволити собі пропустити тренування,  бо мені не хочеться тренуватися. Так трапилося,  що я місць не тренувався перед «Арнольдом», але лише тому, що серйозно захворів. Це збивало підготовку. А так,  щоби я пропустив заняття  просто через лінощі або тому, що я погуляв з друзями, такого немає.

– А яке хобі у тебе? Як ти проводиш вільний час?
– Зустрічаюся з друзями: баня, спілкування. У компанії спортсменів всі дружать з гумором. Тому,  коли збираються троє-четверо, уже можна животи надірвати. Дуже весела компанія. Тож відпочинок завжди минає весело.

– А дівчата? Є дама серця?
– Дама серця наразі вже є.

– Як спортсмен, який має високу мету, ти, певно, не поспішатимеш започатковувати сім’ю? 
– Сім’ю поки що ні. Потрібно розставити пріоритети. Я розумію, що зараз це буде мені заважати, бо саме зараз я виходжу на той рівень, коли мені потрібно сконцентруватися на своїй  меті і на роботі, щоби у  майбутньому  і сім‘я, і я відчували себе добре у матеріальному плані та й абсолютно у всьому.

– Минулий сезон – дуже успішний  для тебе, ти виграв відбір на World Strongest Man, вдруге  став Найсильнішим в Україні, рік новий почався - і ти виграв «Арнольд». Ти ставиш перед собою високі цілі і досягаєш їх. Які побажання ти би сам зробив на цей рік?
– Я можу всім побажати:займайтеся спортом. А ті,  хто вже займається на професійному рівні – бережіть себе!  

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ 

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.