Андрей МАРКОВИЧ: «Перед игрой хорошо выспался»

Футболист «Карпат» рассказал о своих последних успехах в карьере

Андрей МАРКОВИЧ: «Перед игрой хорошо выспался»

Здавалося, що дебют Андрія Марковича в основній команді – справа часу. Впевнена гра у юніорській і молодіжній командах правого захисника відкрила для нього шлях до основної команди «зелено-білих». Прем’єрний матч Марковича видався суперечливим з точки зору результату. 

Однак гра випускника Академії не може залишати двоякого враження. Андрій відіграв свій перший матч так, ніби за його спиною було кілька десятків поєдинків у Лізі Парі-Матч.

– Андрію, ти мав час для того, щоб осмислити те, що сталося в неділю. Які відчуття після дебюту?
– Емоції позитивні, гра мені сподобалася. Шкода, звичайно, що не виграли. В загальному задоволений, але могло бути краще. Хотілося, щоб і вболівальники, і команда, і я мали більше приводів для радості.

– Якими були коментарі тренерського штабу і партнерів після матчу?
– Всі мене підтримали, сказали теплі слова на мою адресу. Загалом провів поєдинок непогано, але були певні моменти, коли міг зіграти краще. Можна було обійтися і без помилок. 

– Один з таких моментів – порушення правил з твого боку, яке завершилося гольовим штрафним ударом «Олександрії»?
– Міг вчинити по-іншому. Хотів зіграти, як краще. Сталося так, що заробив небажаний штрафний. 

– Тим не менше, на післяматчевій прес-конференції старший тренер Володимир Безуб’як похвалив тебе...
– Приємно чути про себе схвальні слова, адже це надихає і примушує мене ще більше працювати і прогресувати далі. 

– Коли дізнався, що з «Олександрією» гратимеш зі старту?
– У нас почався тижневий цикл і вже тоді мене почали награвати на цій позиції. Я мав індивідуальні бесіди зі старшим тренером і готувався до недільного протистояння заздалегідь.

– Остання ніч перед грою була безсонною?
– Навпаки, перед грою спав добре(сміється). Правда, хвилювання мало місце. Як би там не було, розумів, що це важлива гра. Тим більше, я дебютував перед рідними вболівальниками. Це додаткова відповідальність. Втім, надзвичайного мандражу не було.

– В неділю ти діяв дуже впевнено. Мимоволі складалося враження, що ти граєш далеко не дебютний матч. У тебе вражаюча психологічна стійкість...
– Важко пояснити це... Напевно, так батьки виховали. Була впевненість у собі, хоча нічого надзвичайного не зауважив.

– На трибунах були твої рідні. Наскільки важливою для тебе є їхня підтримка?
– Підтримка близьких і рідних людей завжди підбадьорює. Для мене це великий позитив і допомога. Приємно, що я їх не підвів і виправдав довіру вболівальників. 

– Ти, напевно, як і багато львівських хлопців не так давно вболівав за «Карпати», лідером яких був Ігор Худоб’як. Тепер ти граєш з ним в одній команді...
– Я сприймаю його, як партнера по команді. Ігор – дуже хороша людина і з ним дуже просто. Він ніколи не зазнавався і не ставив себе вище колективу чи нас, молодих хлопців. Худоб’як – такий, як і ми. Незважаючи на вік і статус, Ігор до всіх ставиться однаково. На полі з ним грати дуже комфортно. Він, а також Пластун, Даушвілі та інші хлопці щиро мене підтримували. Вдячний їм за це. 

– Відомо, що ти народився в Жидачівському районі, у селі Мельнич. Пропоную детальніше познайомитися з нашими вболівальниками і розповісти про себе.
– Мій батько колись також грав у футбол, щоправда, не на професіональному рівні. Потім так склалися життєві обставини, що йому довелося з футболом попрощатися. Самі розумієте – сім’я, діти... Тим не менше, він є справжнім фанатом футболу і дуже радів, коли я починав робити свої перші кроки. Моя футбольна освіта розпочалася в жидачівській ДЮСШ.

– Далі була карпатівська Академія і в дев’ятому класі ти підписав перший контракт з львівським клубом...
– Бачу, що ви багато також знаєте (сміється). Так, потім я приїхав до Львова і поступово пройшов всі можливі етапи. 

– Зовсім нещодавно ти їздив на оглядини в чеський клуб. Очевидно, підстав шкодувати, що не закріпився там, вже немає...
– Тепер можна сказати, що я задоволений тим, що варіант з Чехією не склався. А спочатку хотів їхати з України, бо місця в основі «Карпат» не мав і потребував ігрової практики. Планував набратися досвіду і потім хотів довести, що гідний грати за рідний клуб. 

– Якою є мрія Андрія Марковича?
– Хочу досягнути якнайбільших висот у футболі. Прагну допомагати «Карпатам». Також я виступав за юніорську збірну України і дуже хотів би колись одягнути синьо-жовту футболку національної збірної. Це мрія кожного футболіста. Вірю в це і намагатимусь докласти всіх зусиль.

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — ФК Карпаты

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности