Дмитрий ПИДРУЧНЫЙ: «Могу быть доволен началом сезона»

Фінішувавши в гонці переслідування 31-м, Дмитро Підручний показав в перс’юті найкращий результат серед наших чоловіків. По закінченні змагань в Оберхофі ми попросили Дмитра прокоментувати його виступ на четвертому етапі Кубку світу а також загалом в першій частині сезону.

- Діма, як ти оцінюєш загалом свої виступи на етапі Кубку світу в Оберхофі?
- Якщо казати про оцінку, то це трійка з плюсом. Спринт мені не дуже вдався, а стрільба не вдалась взагалі. Та й хід залишав бажати кращого. А ось вчорашнім переслідуванням я цілком задоволений: на останньому колі вийшло поборотись з Артемом, Андрієм… Звичайно, і при цьому хотілось би кращого, але я вважаю, що два промахи за тієї вітряної погоди – не найгірший показник.

- Раніше в міжнародних стартах (починаючи з юніорів) тобі не вдавалось в перс’юті поліпшити свій результат після спринту. Вчора ж ти не лише піднявся з 45 місця в очкову зону, а став кращим в нашій команді. Зараз в контактній боротьбі почуваєшся вже більш впевнено?
- Так. Для мене таким зламним стартом стало переслідування на Універсіаді, яке навчило мене, як правильно поводитись в контактних гонках. І вже на мас-старт в Трентіно я вийшов з більшим розумінням, як себе краще проявляти в подібних стартах на такому високому рівні. Це був неоціненний досвід таких гонок, який додав впевненості в собі. Коли поруч з тобою суперники, які не слабші за тебе, важливо правильно протриматись за ними, не відставати, а потім грамотно підійти до стрільби. Адже в контактних гонках стріляти важче через напруження гонки і сторонні думки про те, як відстріляються суперники. Але я вчусь відключатись, зосереджуватись лише на своїй гонці.

- Чому не вийшло більш вдало пробігти дистанцію спринту в Оберхофі?
- Що стосується стрільби, то я влучив першим пострілом, а потім піднявся вітер, на який вчасно зреагувати не встиг. Тому другий і третій постріли змазав. Я намагався робити поправку, але вітер був сильніший, ніж я очікував. А в стійці просто дещо поспішив. Ну і на лижні було важкувато після того, як спустились з гір.

- Але вже в перс’юті ти показав чудову швидкість, поступившись кращому результату лише 40 секунд. Отже, проблеми у відновленні після спринту вже не було?
- Ні, не було. В переслідуванні я почувався навіть краще, ніж під час спринту, був помітно жвавіший. Напевне, робота доктора та масаж зробили свою справу.

- Як взагалі ти переніс навантаження збору в Антхольці? Втома відчувається?
- Сказати, що втомлений дуже сильно, не можу. Хоча ми дійсно зробили багато силової роботи і відчувається саме загрузка силового плану. В перші дні збору проявлялась крепатура, адже ми з Шушена такого обсягу силової роботи не виконували, а тут перейшли до неї досить різко. Був тиждень доволі напруженої роботи. Але переніс її, здається, нормально. Хоча, звісно, в гонці теж відчувається загруженість.

- Ти вперше змагаєшся в Оберхофі. Тут трасу вважають однією з найскладніших. Які в тебе залишились враження?
- Загалом мені подобається подібний профіль. Люблю, коли є підйом і після нього – рівнина, щоб можна біло попрацювати. І на таких трасах треба думати, як той підйом проходити, щоб вистачало сил ще й на рівнинний відрізок. А мінусом цьогорічного Оберхофу був сніговий покров, який був на дуже низькому рівні. На трасі багато камінців… Ну і круті повороти на спусках мене, чесно кажучи, трохи напрягали.

- Діма, в цьому сезоні ти вже привчив вболівальників до набагато більш впевненої стрільби. За рахунок чого вдалось покращити влучність?
- (Після паузи) Тренери досить багато працювали зі мною саме над стрілковою підготовкою. Влітку ми зробили величезну роботу. До цього міжсезоння я напевне навіть половини такого настрілу не робив, коли був в юніорах та в обласній команді. Але ще одним важливим фактором, як на мене, стало те, що я став менше переживати під час гонок, і до самої стрільби ставитись спокійніше. Не можна сказати, що це стало буденністю, але зараз я на старт вихожу вже без того мандражу, як раніше. Звісно, і зараз буває всяке. (Сміється) Але мені здається, в мене вже краще виходить відключатись від сторонніх думок під час гонок.

- Минулого сезону ти був новачком команди. Зараз вже освоївся в першій збірній?
- Думаю що так. Хоча я і до того не відчував себе чужим в команді.

- Цього сезону ти вже здобув золото Універсіади, навіть потрапив в квіткову церемонію гонки Кубку світу. Які наступні біатлонні орієнтири Дмитра Підручного?
- (Сміється) Звичайно, перш за все хотілось би відібратись на Олімпіаду. Це перший орієнтир, на який я працював ціле літо і продовжую працювати зараз. Ну і вже там заслужити довіру тренерів та виступити хоча б в одній гонці. Ну а решта… Хочеться все і по максимуму. (Сміється) Приміром, я до сьогодні лише раз виступав на чемпіонаті Європи – хотілось би і там позмагатись і проявити себе якнайкраще. Подивитись, як я виглядаю на тому рівні і спробувати завоювати там нагороди. Але вже, сподіваюсь, не цього, а наступного сезону. Ну а далі – підніматись якомога вище в рейтингу Кубку світу.

- А є якесь місце в заліку, за досягнення якого ти скажеш: "так, цей сезон виявився дійсно вдалим"?
- Чесно кажучи, вже по початку сезону я можу бути ним задоволеним. Це і перемога на Універсіаді, і шосте місце в гонці Кубку світу, про що я раніше міг лише мріяти… Адже до того я розраховував лише на очки, або максимум – двадцятку кращих. Тому, незалежно від того, як сезон піде далі, він вже для мене складається дуже непогано.

Євген Тарасенко, biathlon.com.ua