АМФУ змінює назву на АФУ

На порядку денному другої частини 6-ї звітно-виборчої конференції стояло єдине питання - про затвердження нової редакції статуту.

На розгляд були представлені висновки робочої групи, що дійшла згоди по 11 пунктам змін до статуту (наведено нижче). Окремими питаннями представлені зміни, по яких робоча група не дійшла до спільного рішення: щодо назви Асоціації та щодо умов зайнятості президента Асоціації.

Більшістю голосів поправки до статуту були прийняті. Крім того, змінено офіційну назву Асоціації на Асоціація футзалу України (АФУ). Умови зайнятості президента були залишені без змін.

Ключові відмінності проекту статуту, який прийняли за основу 30.03.2013 року та проекту нової редакції статуту, який виставлено на голосування:

(1) Колективні члени Асоціації можуть складатися не лише з територіальних, а й з галузевих спортивних організацій чи асоціацій, галузевих ФСТ та ліг (п. 2.5.) – це дозволить більш широко та повно акумулювати довкола Асоціації тих суб'єктів, які дійсно прагнуть розвивати футзал та приймати реальну і дієву участь в цьому процесі. З однієї сторони може здатися, що це занадто широке розширення потенційного суб'єктного складу. Однак, нагадаю, що Статут 2004 року взагалі не обмежував таких суб'єктів, а норми редакції Статуту передбачають чіткі механізми позбавлення колективного членства тих організацій, які займаються не реальним розвитком футзалу, а лише номінальним;

(2) Додано пункт 2.15., яким фіксується рівність жінок та чоловіків як в самому статуті, так і у футзалі в цілому – це відповідає підходам ФІФА-УЄФА-ФФУ щодо рівності в розвитку чоловічих та жіночих змагань. Особливо значення це набуває в контексті потенційного включення футзалу до програми олімпійських видів спорту, що надасть його розвитку нового поштовху;

(3) Здійснено уточнення, що Звітно-виборча Конференція АМФУ проводить раз на 4 роки, а щороку відбуваються чергові Конференції. Це, на переконання членів Робочої групи, змусить підвищити рівень взаємної дисципліни та взаємної відповідальності між колективними членами та самою АМФУ;

(4) Оскільки суттєво підвищився статус такого органу управління, як Виконком, рівень його повноважень та компетенції, і що найбільш суттєво - значно збільшена географія його представників та їхня кількість, та можуть виникати певні труднощі в питаннях узгодження дат та місця проведення його засідань, а також питання кворуму. Тому Робочою групою запропоновано положення, за якими Виконком може делегувати окремі свої повноваження Президії АМФУ, як органу оперативного управління, з наступним затвердженням таких рішень Президії Виконкомом (8.2.9);

(5) З метою уникнення негативної практики суміщення працівниками асоціації управлінських та контролюючих функцій – запропоновано встановити обмеження для Виконавчого директора АМФУ, який позбавлений права виконувати обов'язки офіційних осіб АМФУ, тобто арбітрів, спостерігачів арбітражу, делегатів (12.1.);

(6) Такі ж обмеження встановлено й для інших працівників Виконавчої дирекції (13.3.);

(7) З метою належного розвитку окремих напрямків футзалу – розширено склад постійних комітетів АМФУ, зокрема додано: комітет професіонального футзалу, коректно сформульовано назву комітету арбітражу (14.6);

(8) Коректно сформульовані назви документів, за порушення яких настає дисциплінарна відповідальність. Визначено, що єдиним документом, який встановлює підстави та форми відповідальності на рівні АМФУ є – Дисциплінарні правила Федерації футболу України (15.15);

(9) Робочою групою запропоновано виключити статтю 18 «Регіональне представництво», як таку, що некоректно викладена, дублює ст.4 і вносить неоднозначність у розуміння інституту колективного членства у громадській організації. Крім некоректності свого викладу, вона ще й закладає невластиву для громадських об'єднань формулу побудови вертикалі управління «зверху вниз», на відміну від класичної побудови управління «знизу вверх», яка властива колективному членству;

(10) Пропонується також виключити п. 19.3., який визнає можливість прийняття у свої колективні члени регіональних громадських організацій, що розвивають футзал. Це прямо суперечить чіткому підходу ФФУ та ст. 4 Статуту АМФУ, яка визнає за можливе прийняття у колективні члени на регіональному рівні тільки обласні організації + організації міст Севастополя та Києва. Саме такий підхід регіональної побудови колективного членства дозволятиме чітко вибудувати так звану «Футбольну піраміду», коли суб'єкти нижчого географічного рівня входитимуть на засадах колективного членства у склад суб'єктів вищого географічного рівнів;

(11) Виключення статті 20 «Тимчасова дискваліфікація»

АФУ