Под микроскопом: Гран При Абу-Даби Формулы 1 + ВИДЕО

Дивлячись у вівторок в запису Гран Прі Індії неодноразово ловив себе на думці, що за п’ять днів в Абу-Дабі ситуація не просто навряд чи зміниться, а все може навіть бути ще сумніше та нудніше – перспектива дивитися на процесію болідів, очолюваних чинним чемпіоном, які до того ж їдуть за однаковою тактичною схемою відверто відлякувала. Навіть покришки Pirelli перестали підносити будь-які сюрпризи як це було ще навесні. Але ж як добре помилятися з невтішними прогнозами і бачити, що гонка на трасі, яка ще 2-3 роки тому могла б претендувати (разом з Бахрейном і Валенсією) на звання нудного еталону сучасності, перетворюється на вкрай захоплююче дійство, відірвати погляд від якого з кожним наступним колом стає все важче і важче.

Перед початком уїк-енду ситуація виглядала достоту прогнозованою і розклад сил порівняно з гонкою в Індії не повинен був змінитися радикально, але коли у найсильнішої команди пелотону все йде шкереберть – варто запасатися поп-корном і чекати чим все закінчиться. Слід віддати належне Red Bull, команда після кваліфікаційного провалу прийняла абсолютно правильне рішення забрати машину Феттеля з закритого парку і поміняти налаштування так, щоб дати пілоту можливості обгону на прямих за допомогою DRS. Зрештою старт з піт-лейн з одного боку не дозволив Себастіану відіграти скількись то позицій ще перед першим поворотом, а з іншого – убезпечив від долі, що спіткала Хюлькенберга, гонка якого в першому ж повороті й завершилася.

Взагалі розмірений початок не віщував нічого особливого, і коли Хемілтон, відбивши атаку Ряйкконена, розігрів шини та почав від’їжджати, то здалося, що нас чекає традиційне спостереження за звичним сценарієм та заочна боротьба Алонсо з Феттелем, яка суттєво могла вплинути на хід чемпіонської гонки. Але саме тут в нагоді став болід HRT Картікеяна, на якому в дуже невдалому місці відмовило рульове управління, а Ніко Росберг просто не встиг вчасно зреагувати:

Політ німця був дійсно видовищним, хоча за здоров’я Нараіна похвилюватися також довелося, ну а Ніко залишалося в цей момент хіба що сказати: «Я восьмий, восьмий: пів секунди – політ нормальний». Зрештою, раз у Mercedes боліди наприкінці сезону «не їдуть», то чом би не зробити так, щоб вони почали літати?

Саме тут з першим виїздом машини безпеки починається все найцікавіше: вже після гонки багато хто вкотре розпочав стару добру пісню про те, що всі здобутки Феттеля насправді є здобутками Ньюі, а в Абу-Дабі йому ще й несказанно пощастило. Що ж така думка, безперечно має право на існування, але давайте спробуємо розібратися наскільки Себастіану в неділю щастило з обставинами, що він зумів піднятися з 24-го місця аж на 3-тє.

Варто почати з того, що розроблена для німця на гонку тактика передбачала старт на більш жорстких шинах і тільки один піт-стоп. Вже на першому колі зійшов Хюлькенберг, а Росберг, Грожан і Ді Реста відправилися в бокси – це вже чотири виграні позиції завдяки обставинам. Потім, ще до появи машини безпеки, обганяючи Бруно Сенну німець пошкодив праву частину переднього крила і команда була непевна чи потрібно його міняти, залишивши остаточне рішення за пілотом – він вирішив чекати до планового піт-стопа або до тих пір поки ситуація не почне серйозно погіршуватися. Виїзд Бернда Майландера спресував пелотон і Феттель, який на той момент їхав 13-м з відставанням від Верня у 2,5 секунди та від лідера Хемілтона у майже 24, отримав прекрасну нагоду підібратися значно ближче до своїх наступних «жертв». Та Себастіан забув, що пілоти дуже часто займаються прогрівом шин та гальм і проґавив момент уповільнення Ріккардо (Вернь трохи раніше поїхав в бокси, звільнивши ще одне місце). Все це закінчилося збитим пінопластовим стовпчиком і нагальною потребою їхати в бокси щоб таки змінити добите крило.

Хоч по радіо Феттель і поскаржився на австралійця, але винен в цьому епізоді сам – він прекрасно бачив як Даніель керує машиною, та й поспішати в режимі машини безпеки йому просто не було куди. Позаплановий піт-стоп на 13-му колі зі зміною крила був по-перше, довшим ніж традиційний, по-друге, змусив кардинально поміняти тактику, бо проїхати на одному комплекті м’яких шин 42 кола було неможливо, і по-третє, все це відкинуло Себастіана знову в кінець пелотону, тільки вже не на 24-те, а «лише» на 21-ше місце.

Дивимось далі – прорив на друге місце, другий піт-стоп (який команда в принципі не планувала, але змушена була проводити) і Себ уже четвертий з відставанням від Баттона у 14,4 секунди перед другою появою машини безпеки. Звісно що ці секунди були нівельовані дуже просто і саме це дозволило німцю вести активну боротьбу з Дженсоном та зрештою вийти з неї переможцем.

Та що ми маємо в сухому залишку? На два піт-стопи Феттель потратив (час перебування в зоні з обмеженням швидкості) 44,880 секунд, в той час як основні конкуренти на свій один витратили: Баттон – 19,455, Алонсо – 19,368, а Ряйкконен – 20,278. Іншими словами, зайвий піт-стоп вкрав у Себастіна 25 секунд, а за допомогою другої появи машини безпеки він виграв ніяк не більше 15. Тут правда слід пам’ятати, що стан шин на його боліді наприкінці гонки був би зовсім іншим, якби він обмежився тільки одним, запланованим командою заздалегідь, візитом в бокси. Так що висновок напрошується наступний – весь набір обставин в гонці (два виїзди автомобіля безпеки, позаплановий піт-стоп, непроста боротьба з Грожаном тощо) не посприяв, але й не завадив гонщику Red Bull опинитися третім на фініші непростої для нього гонки. Що ж до питання чиєї заслуги більше: самого Себа чи все ж таки Едріана – воно, мабуть, назавжди залишиться риторичним.

Звісно підбиваючи підсумки уїк-енду не можна обійти увагою головного героя гонки. Від Кімі та його Е20 перемоги чекали ще весною, коли Гран Прі вигравали різні пілоти почергово, але постійно Lotus чогось не вистачало – були подіуми, навіть подвійні, але перемога не давалася і вже на завершальній стадії сезону багато хто вважав, що чорно-золотий болід вже не переможе цього року. Саме тому перемога Ряйкконена і стала водночас довгоочікуваною та несподіваною. Хоча фін зробив усе від нього залежне, щоб з радістю вийти на центральну сходинку подіуму – прекрасний старт і Кімі вже не четвертий, а другий, далі спроба нав’язати боротьбу Хемілтону, яка хоч і завершилася нічим, але схід британця (вдруге саме тут в Абу-Дабі Льюіс виграє поул, лідирує в гонці та сходить) запалив зелене світло перед останнім на даний момент чемпіоном Ferrari в його боротьбі зі старим конкурентом, який тепер виступає за «червоних». Всю гонку Ряйкконена можна лаконічно та яскраво описати його ж власними словами, сказаними гоночному інженеру:
«Облиште мене, я знаю що я роблю», – браво, Кімі!

Звичайно не відзначити Алонсо було б несправедливо – іспанець вкотре зробив все що міг, але цього вистачило тільки для фінішу другим і скорочення відставання від Феттеля лише на 3 очка. Зрозуміло, що в Маранелло протягом тижня повинні капітально допрацювати машину, але в перетворення «гарбуза» на прекрасну «карету» віриться якось не дуже. Доля титулу все ще в руках обох претендентів й з огляду на те, що про Остін ніхто не має точної інформації, то там буде дуже й дуже цікаво. Принаймні, хочеться на це сподіватися.

Ромен Грожан знову став учасником інциденту і хто його не бачив може подумати, що саме француз в ньому винен. Але ж ні:

Намагаючись втримати позицію в боротьбі з Ді Рестою, Пересом і Веббером Грожан робив все акуратно і нікому не заважав поки за справу не взявся Серхіо, який хоче красиво покинути Sauber і допомогти команді випередити Mercedes в Кубку конструкторів Мексиканець вирішив кардинально взятися за справу і, зайшовши в 11-й поворот паралельно з Полом, почав активно пресингувати шотландця. На вході в 13-й віраж Чеко просто не залишив місця для Force India витиснувши опонента за межі траси, а коли сам опинився в аналогічній ситуації через десяток метрів, то настільки захопився боротьбою з Ді Рестою, що забув про існування інших машин на трасі в безпосередній близькості. Повернення назад на трасу перед 14-м поворотом стало вкрай нерозумним рішенням, яке призвело до сходів Грожана та Веббера, причому жоден з цих двох пілотів уже нічого змінити не міг і був лише «пасажиром». В цій ситуації залишаються питання хіба що до стюардів, які справедливо вирішили, що винен в аварії Перес, але невже варто було мексиканцю призначати штрафну зупинку під час гонки? Здається, що більш справедливим варіантом був би розгляд епізоду після завершення гонки за участю всіх чотирьох пілотів, і покарання Чеко (швидше за все +10 позицій на старті в США) дійсно було б покаранням, а не формальністю як в цьому випадку.

P.S. Цікаво, коли Андреа Стелла наприкінці гонки говорив з Алонсо італійською і сказав, що: «Феттель тепер вже третій. Він обігнав Баттона, який заснув», то казав це з виразом обличчя відомого усім як trollface, чи ні? І цікаво чи переклали потім Дженсону ці слова гоночного інженера Фернандо?

P.P.S. Після гонки Масса висловив свою незгоду з рішенням стюардів щодо його інциденту з Веббером, наполягаючи на тому, що Марк винен в його розвороті:

Хто ще крім працівників Скудерії та її вболівальників вважає австралійця винним в даному епізоді?

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua