Мирослав СТУПАР: «Нашим суддям треба більше рухатися»

Уже 7 липня наша бригада судитиме матч Ліги Европи між азербайджанським «Карабахом» і литовським «Бангі». Головним суддею працюватиме Юрій Можаровський, асистентами — Микола Левко та Олександр Войтюк. Функції резервного арбітра виконуватиме Віталій Романов.

— Чудово, що наші судці прорвалися в Європу, — каже Мирослав Ступар, один із найдосвідченіших українських арбітрів, що нині працює інспектором на матчах чемпіонату України. — Крім Можаровського, цього року Дердо, Бойко та Арановський здобули право працювати на євроарені. Вони складуть компанію Шандору та Швецову, які вже мають такий досвід. Було б ще краще, якби українці судили у вересні, коли почнуться матчі групового турніру Ліги Європи.

— Чи можливо потрапити на ці ігри?
— У липні в наших судців — своєрідний іспит. Якщо будуть діяти надійно, то матимуть міжнародне кар'єрне зростання. Вони ж молоді, до них придивляються.

— Чи мають українці бодай мізерні шанси обслуговувати матчі Євро-2012? П'єрлуїджі Колліна здатний просунути їх в еліту?
— Так, надія є, але вона може вмерти. На жаль, тепер від наших суддів більше нічого не залежить. Їхня доля в рухах функціонерів. Ми сподіваємося, що Колліна посприяє тому, щоб українці працювали на домашньому Євро.

— Що нині найбільше гальмує рух наших арбітрів на шляху до європейської еліти?
— Насамперед вони повинні вивчити англійську мову. На жаль, не всі її знають. Гаразд, старші все одно не мають великих міжнародних перспектив. Ну а молодші зобов'язані піти на курси, узяти собі репетитора! Коли вони поїдуть на співбесіду, то ніхто з ними через перекладача не спілкуватиметься. Судді мають вільно володіти іноземною мовою. Це вимога П'єрлуїджі Колліни.
Якщо ж проаналізувати дії наших суддів на полі, то їм просто треба більше рухатися. І бути непомітними. Але головне — психологічна підготовка.

— А фізично наші судді не поступаються англійцям чи французам?
— Ні, не поступаються. Хлопці фізично готові, їхня готовність достатня, щоб встигати за ігровими моментами.

— Футболіст за гру пробігає від 8 до 12 кілометрів. А суддя?
— До 8 кілометрів. Це добрий показник. Деякі рефері набігають п'ять чи шість кілометрів. І це аж ніяк не провальний показник. Усе залежить від ритму гри, який задають футболісти. До того ж існує індекс рухової активності. Усі знають, що матч триває дев'яносто хвилин. Але насправді у поєдинку дуже багато зупинок. У чемпіонаті України була зустріч, в якій команди лише 42 хвилини рухалися. Зрозуміло, що з таким показником арбітру нема чого намотувати вісім кілометрів. Коли гравці рухаються 60 із 90 хвилин, то більше бігають й судді.

— Чи мали наші рефері індивідуальні завдання на канікулах від П’єрлуїджі Колліни?
— Кожен самотужки підтримував готовність. Всі розуміють, що від іспитів не втечеш. Основний тест виглядає так: суддя біжить 150 метрів із прискоренням, відтак 50 метрів і відпочиває. І таких відрізків слід зробити 24! А 150 метрів треба пробігти щонайбільше за 35 секунд.

Олег ЗУБАРУК, Галичина спортивна