ЛИСЕНЧУК: «Нам є ким замінити Інтеркас»

Спортивну Україну поглинув черговий скандал. Київський «Інтеркас» у відповідь на незаконне, з їхньої точки зору, розширення вищої ліги з міні-футболу відмовився брати участь у наступному національному чемпіонаті. Аби розібратися в цій ситуації, я вирішив провести власне розслідування.

Кажемо одне, а робимо інше

Після закінчення минулого сезону перед Асоціацією міні-футболу України (АМФУ) постало нагальне питання: яким буде майбутній чемпіонат? Президент асоціації Геннадій Лисенчук запропонував кожній команді підготувати власний варіант його проведення. Звісно, що журналісти не могли не цікавитися у приватних розмовах думками головних тренерів та президентів клубів. їхня абсолютна більшість виступила за ідею залучення до змагань у вищій лізі 12 клубів, лише деякі фахівці були не проти 14 команд. Але виконком АМФУ, засідання якого відбулося 23 липня, ухвалив сенсаційне рішення — в сезоні 2007—2008 рр. у вищій лізі гратимуть 16 команд! Воно аж ніяк не збігалося з результатами опитування головних тренерів і президентів клубів. Проте в цій справі не все так однозначно, як здається на перший погляд.

За коментарями та роз'ясненнями я вирішив звернутися до Геннадія Лисенчука.

— Геннадію Анатолійовичу, скажіть, на якій підставі вирішено розширити вищу лігу до 16 команд?
— Асоціація міні-футболу України щороку радиться з клубами, і рішення щодо формули проведення майбутнього чемпіонату приймається на ґрунті опитування команд. Цього літа їхня більшість у своїх офіційних листах проголосувала за такий варіант: 16 команд гратимуть у два кола без плей-офф та фінальної шістки.

— Але ж при неофіційному опитуванні за такий варіант виступили лише івано-франківський «Ураган» та аутсайдери, для яких це був єдиний шанс залишитись у «вишці».
— Дійсно, у приватних розмовах керівники багатьох команд виступили за ідею з 12 командами, але коли справа дійшла до офіційних позицій, то клуби проголосували за варіант з 16. Та чи можна взагалі всерйоз сприймати приватні розмови? Візьмемо лише львівську «Енергію», президент і головний тренер якої в неофіційній обстановці пропонували кардинально протилежні варіанти. Погодьтеся, про яку одностайність серед представників різних команд може йти мова, коли навіть усередині клубів немає спільної думки. Категорично за 12 команд виступали дише представники «Інтеркаса».

— А чому київський клуб відмовився виступати у вищій лізі?
— Минулий сезон проходив за формулою, яку розробили представники столичного клубу. Тоді з таким варіантом решта команд охоче погодилася. Цього року клуби проголосували за розширення ліги, а їхнє бажання для нас — головне. Йти ж на поводу в «Інтеркасу» було б неетично стосовно інших  команд. Після того, як рішення про розширення чемпіонату було прийняте, президент другої команди минулого сезону пан Веселов сказав, що киянам виступати у такому турнірі нецікаво.

— Але ж кияни свою позицію серйозно обґрунтовували. Наприклад, у регламенті минулого сезону було прописано, що цього року кількісний склад вищої ліги не зміниться...
— Якщо дотримуватися регламенту, то вищу лігу мали б залишити «Київ-Уніспорт», «ЛТК» та «Будівел». Якщо з киянами все досить ясно (команда у будь-якому разі відмовилася б від виступів у вищій лізі), то з луганчанами та дніпропетровцями ситуація інша.
Нещодавно у Луганську було відкрито першу в Україні академію міні-футболу. Також будується сучасний Палац спорту на 3500 місць. Команда взяла під свою опіку кілька дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Під час свого візиту на Луганщину Президент України Віктор Ющенко у першу чергу поїхав не на заводи, а саме у футзальну академію. Дніпропетровський футзал, який вивів у світову еліту Костянтина Єрьоменка, нині перебуває на підйомі. Клуб фінансує кілька футзальних секцій у регіоні та, на відміну від того ж «Інтеркаса», взяв під опіку юних гравців з київської команди «НУХТ». Також у Дніпропетровську йде спорудження палацу ігрових видів спорту, який відкриється ближче до нового року.
Такі «футзальні» регіони втрачати не можна. Історія українського футзалу знає чимало втрат серед елітних клубів («Локомотив», «Механізатор», «Запоріжкокс»), які не мали за собою міцного фінансового фундаменту. Тому нині потрібно зберігати ті клуби, які вкладають у розвиток футзалу великі кошти.

Як потрапити до «вишки»?

— Звісно, виліт «ЛТК» та «Будівела» знищив би розвиток футзалу в цих регіонах. Але хіба неможна було піти й іншим шляхом: до першої ліги вилітає «Київ-Уніспорт», «Універ-Харків» знімається з чемпіонату, а на їхні місця прийшли б два кращі колективи першої ліги?
— Ми обговорювали цей варіант із представниками клубів. Але суворі реалії українського футзалу дають зрозуміти, що до чемпіонату варто залучати всіх, хто має можливість виступати у вищій лізі. Свого часу до мене звернувся президент «Єнакієвця» і попросив, аби його команду взяли до вищої ліги. Ми пішли на це, запросивши «Єнакієвець» поза конкурсом і зверніть увагу на те, де тепер ця команда.

— Тобто житомирський «Контингент» потрапив до вищої ліги за фінансовим принципом?
— Дійсно, за спортивним принципом житомиряни не проходили до «вишки». Для участі у фінальній «пульці» їм не вистачило двох очок. Проте команди, що зайняли більш високі місця, до участі у «вишці» не готові, а єдиним клубом, який зміг «потягнути» вищу лігу, став «Контингент». У особистій розмові президент команди пообіцяв, що зробить усе можливе, аби команда мала пристойний вигляд на тлі вітчизняних флагманів. Тим більше, що Житомир втратив свою футбольну команду, і «Контингент» не залишиться без уваги глядачів.

— Припустимо, що розширюючи вищу лігу, АМФУ дбає про розвиток вітчизняного футзалу в регіонах, але ж рівень чемпіонату при цьому значно знизиться.
— Я б не був таким категоричним. Минулого сезону «КиЇв-Уніспорт» переміг «Шахтар» (що не дозволило «гірникам» зайняти друге місце), а «ЛТК» розбив у  Луганську «Інтеркас». Тому  сюрпризів слід чекати й від нинішніх новачків. Приміром, одеський «Локомотив»  нині є базовим клубом молодіжної збірної України, київська «Планета» зібрала цілу групу досить сильних виконавців, у Харкові за часи незалежності  виховали плеяду класних гравців і на цьому не зупиняються. А приклад інших країн говорить, що у вищій лізі мають грати 16, а то й 18 команд. Так грають у Італії, Іспанії, Росії...

— Але ж у цих чемпіонатах спостерігається засилля легіонерів. В тій же Росії жоден клуб не обмежується виключно вітчизняними майстрами. В Україні ж легіонер лише один  білоруський голкіпер Володимир Кіркіж...
— ...Та й його після стількох років, проведених на Україні, тяжко назвати іноземцем. Неодноразово намагався придбати легіонерів «Шахтар», але той же Фалькао,  котрого останні кілька років вважають кращим гравцем світу, не захотів їхати до Донецька через слабкість   чемпіонату. Більшість же клубів просто не в змозі запросити навіть другосортних варягів.

— 1 серпня було сформовано календар вищої ліги. У офіційному варіанті участь у турнірі візьмуть 15 колективів. Чи шукатиме АМФУ заміну «Інтеркасу»?
— Ніхто не виключає участі киян у чемпіонаті. Якщо столичний клуб таки відмовиться від участі у першості, то ми спробуємо знайти їм заміну. Ми вже зробили оголошення щодо цього. Якщо ж якийсь клуб виявить бажання виступити у вищій лізі, то ми включимо його не роздумуючи. Хоча я сподіваюся, що керівники «Інтеркаса» одумаються і таки зіграють у новому сезоні. В іншому випадку футзалісти отримають статус вільних агентів. А попит на гравців такого рівня завжди високий.

Замість висновків

У цій ситуації позиція АМФУ цілком прогнозована — розширення футзальної  географії може дати позитивні результати. Флагмани чемпіонату зацікавлені у сильному турнірі без прохідних матчів. До речі, АМФУ на моє прохання надіслала мені таблицю офіційного голосування команд щодо формули наступної першості. Цікаво, що серед представників першої шістки лише львівський «ТВД» підтримав ідею розширення вищої ліги. Решта ж команд одностайно голосувала за 12 клубів. Дивно, що до цього голосування допустили потенційних новачків «вишки», позиція яких була відома на 100 відсотків. Висновок перший: в АМФУ — демократія, що слухає більшість. От лише б відрегулювати процес голосування.

Висновок другий: знизиться рівень чемпіонату. В Україні просто-таки не вистачить достатньої кількості кваліфікованих футзалістів, аби забезпечити ними 15 чи 16 команд. У цій ситуації програє лідируюча група, яка у прохідних матчах (а їх стане значно більше) не викладатиметься на повну, і збірна України, гравці якої виступатимуть проти значно слабкіших суперників, втрачатиме кваліфікацію.

Висновок третій: боротьба за «золото» стане умовною. Останні трансферні новини роблять «Енергію» безумовним фаворитом наступної першості. «Шахтар» же розлучився з групою класних гравців, на місце яких прийшли «молоді та перспективні». Ой, щось мені не віриться, що ця суміш ветеранів і юнаків зможе дати справжній бій «енергетикам». А з відмовою «Інтеркаса» Україна втратила третього борця за чемпіонський титул.

Висновок четвертий: нарешті позитивний. Минулий сезон подарував українському футзалу братів-близнюків Іванових. Виступаючи за найгіршу команду чемпіонату, вони зросли до рівня національної збірної й новий сезон розпочнуть у російській Суперлізі. З урахуванням середнього віку команд-новачків ми можемо сподіватися на появу нових зірочок саме там.

Р.S. Наостанок хочу привітати команду Дніпропетровської державної фінансової академії зі здобуттям золотих нагород на чемпіонаті Європи серед студентів. Команда ДДФА була сформована на базі місцевого клубу «Будівел». Інший наш представник — Сумський національний університет, в якому зібрані гравці «Універ-Автомара», зайняв четверте місце. Так тримати, панове студенти!

Юрій КИРИЧЕНКО, «Спортивна газета»