Сергій ПІДДУБНИЙ: Щорічно доводиться будувати команду заново

Головний тренер «Кардиналу-Рівне» Сергій ПІДДУБНИЙ про підсумки року для своєї команди

Сергій ПІДДУБНИЙ: Щорічно доводиться будувати команду заново

Ось і відгриміли останні баталії в Екстра-лізі 2014 року, проведено більше половини регулярного чемпіонату, і вже можна підвести певну риску під іграми, які залишилися в пам’яті. Напередодні нового року ми зустрілися з головними тренером команди МФК «Кардинал-Рівне» Сергієм Піддубним, який у своєму інтерв’ю повідомив про плани команди на майбутнє та розповів чимало цікавого з футбольного життя.

- Користуючись нагодою, адже наша розмова відбувається напередодні свят, хочу привітати тебе і всю вашу команду з наступаючим Новим роком і Різдвом, та побажати вам успішних ігор і виконання всіх бажань! Незабаром відкривається трансферне вікно. Чи плануєте підсилення команди і якщо так, то хто може підсилити склад?
- Звичайно хотілося б підсилити команду, але якщо ми це будемо робити, то лише за рахунок місцевих виконавців. Це потрібно хоча б для того, щоб у разі хвороби когось із гравців можна було не хвилюватися, що нікому буде його замінити. Правда, з нами зараз тренується два молодих гравці, але поки що вони «сируваті», і їм ще зарано грати на високому рівні. Тому хотілося б залучити гравця рівня Новака чи Гергелюка. Загалом ми ведемо роботу в цьому напрямку, тому не виключено, що когось і візьмемо. Але конкретних домовленостей наразі не має.

- Матчем 12-го туру з «Приватом» ви завершили 2014 рік. Які враження від виступів команди?
- Вважаю, що рік був більш-менш вдалим. Якщо говорити про новий сезон, то якщо не брати до уваги поразку в рідних стінах «Спортлідеру+» в нелогічному матчі, то можна сказати, що все гаразд. На мою думку, в тому матчі везіння було на їхньому боці. А в цілому я задоволений грою команди і результатами. Стабільніше зіграли Волянюк, Басич, якби вони ще брали на себе роль лідера, то було б набагато краще. Явно додав у порівнянні з попереднім сезоном Кручок, він на даний час досить непогано виглядає на майданчику. Його вже можна назвати гравцем основного складу.



- Якщо порівнювати склад команди зразка 2013-2014 років із нинішнім, якій би з команд ти віддав би перевагу?
- Як на мене, то в попередньому чемпіонаті у нас була команда більш рівніша за складом. Колектив був більш награний. Тригубець, Чернієнко, Когут – це ті гравці, які довгий час грали в команді. Зараз команду поповнили Кашуба, Ланко, почав грати в основі Кручок, повернувся Сондак. Загалом, нова команда.

Мене просто іноді дивують висловлювання журналістів, які говорять, що кістяк нашої команди зберігся. Це все відносно. Якщо в попередньому сезоні у нас Маринюк майже весь сезон пропустив через травми, а зараз почав грати. Плюс Танський теж зараз виступає у новому плані, якщо раніше він грав у другій четвірці, то зараз він стає лідером команди. А якщо говорити про Басича, Ситника і Кручка, то в попередньому сезоні вони грали значно менше, ніж зараз. Тому хочу зауважити, що в нас на сьогодні зовсім нова команда. А це значить, що потрібно було по-новому створювати четвірки, налагоджувати зв’язки, награвати комбінації. Тому якщо порівнювати, за стабільністю – та команда була кращою, а ось за індивідуальною майстерністю – нинішня їй нічим не поступається.

- Попередні роки обидва воротарі мали майже однакову кількість проведеного на майданчику часу, а ось в нинішньому сезоні Гурко досить рідко з’являється на майданчику?
- Чому зараз у воротах стоїть Дєнюжкін? Тому що на даний момент він більше підходить під стиль гри сьогоднішньої команди. Віталій краще грає ногами, окрім того добре вводить м’яч у гру. Таке в мене бачення стилю гри команди. Взагалі, на даний момент, я вважаю, що цей голкіпер сильніший за кількома компонентами гри і звичайно більш корисніший. Хоча не хочу цим принизити роль Івана в команді, але поки що нам корисніше використовувати вміння Дєнюжкіна підключатися до атак.

У цьому сезоні я обрав до однієї четвірки Волянюка, Фаренюка і Кашубу, а ось четвертого гравця я їм ще підбираю. Пробую на цій позиції Басича, Сондака, але остаточно ще поки не визначився. Хочу щоб ця четвірка грала більше, в так званий, силовий футбол. А ось в іншій четвірці грають Танський, Маринюк, Ланко, і я з ними граю. Але хотілося б, щоб місце в цій четвірці собі забронювали чи Сондак, чи Кручок. Завдання цієї четвірки демонструвати комбінаційний футбол. Ми цією четвіркою награємо різноманітні ігрові комбінації, і в нас їх зараз дуже багато. І ці комбінації досить часто проходять, що мене дуже радує. Проте не всі комбінації ще достатньо відшліфовані, і я думаю, що якраз на плей-офф ми маємо вийти на пік нашої форми. Це потрібно для того, щоб граючи з різними командами, вони, навіть, знаючи про наші комбінації, не могли розгадати, як ми гратимемо в тому чи іншому епізоді. Чим більше комбінацій, тим складніше розгадати наступний крок команди. Ну і звісно, якщо друга четвірка теж гратиме у свій футбол, то все у нас вийде. Хотілося б найти ще одного гравця, який би міг вдало грати як в захисті, так і нестандартно в нападі. Але, якщо і не зможемо поповнити склад, то в цьому страху не бачу, адже з наявними гравцями ми теж можемо вдало грати. Головне, щоб нас не переслідували травми.

- У другому таймі гри з «Приватом» ти почав варіювати зі складом, на майданчику з’являлися змішані четвірки, з чим це було пов’язано?
- По-перше, це було бажання заплутати суперника, щоб вони не знали, що і як ми будемо робити, змінивши склад четвірок. Окрім того, вже була впевненість у переможному результаті. Вірилося, що на той час, хто б не з’явився у складі, перемогу ми б уже не випустили. Суперник дозволяв нам грати так, як нам хочеться. Не хочу принизити їхні можливості, але на той час це було так, адже за рахунку 7:1 мене беруть великі сумніви, що вони могли б щось докорінно змінити.

- Якщо згадати матчі звітного сезону, який би із них ти відніс до найменш вдалих і, навпаки, який був найвдалішим?
- Найневдалішою грою назвав би матч зі «Спортлідером+», в одних епізодах наш воротар не виручив, а в інших не кращим чином зіграли в нападі. Але нічого страшного, таке буває. А ось вдалою, вважаю гру у Львові з «Енергією», коли нам вдалося зіграти в нічию – 2:2. Ну і звісно, нещодавня перемога 7:2 в Кременчуці над «Лукасом».

- Тобі довелося вже бачити всі команди у звітному чемпіонаті, що можеш сказати про їхню гру і чи всі займають відповідне місце в турнірній таблиці?
- Якщо говорити про всі команди, то тут я б не торкався команд, які в першій четвірці, а серед інших, на мою думку, «Лукас», на даний час, посідає явно не те місце, яке команда заслуговує по грі. І взагалі, якщо говорити про цьогорічних новачків, то кременчуцька команда мені сподобалася найбільше.



- А хто з гравців інших команд вразив своєю грою у нинішньому сезоні?
- Почнемо з кінця за порядком. У «Приваті» я б виділив гру Романа Бакума, і не через те, що він забив більше всіх голів на сьогодні. Помітно, що до цього гравця перейшли батьківські гени. Адже його батько свого часу був досить вправним гравцем. У «СумДУ», як і в «Лукасі», важко когось виділити, але це моя особиста думка, можливо і помиляюся. У «Титан-Зорі» мені сподобався Маржановський, але він вже, на жаль, зараз не грає в цій команді. В «Урагані» вирізняється Сімка. У «Спортлідері+» віддав би перевагу Рибаку. В «Енергії» виділив би Федюка. У «Локомотиві» мені запам’ятався Білоцерковець. А ось в «ЛТК», напевно, Савенко.

- Чи проводиш аналіз своїх дій, як тренера, і якщо так, то чи завжди вважаєш правильними свої тактичні дії?
- Безгрішних людей не буває. Звичайно, трапляються і в мене помилки в матчах, і не лише в тих, в яких ми не досягли позитивного результату. Тут хочу зазначити, що найменше помилок було в тих іграх, коли взагалі не виходив на майданчик, адже тоді мав змогу спокійно спостерігати за грою, робити по ходу аналіз і вносити в гру своєчасні корективи. А ось коли на майданчику, то не завжди можу своєчасно прийняти вірне рішення, адже знаходжуся у вирі боротьби. Тому завжди казав, і зайвий раз повторюся – тренер повинен керувати діями команди з лави запасних, а не знаходячись на майданчику. Але з іншої сторони, якщо я бачу, що моя поява на майданчику підсилює гру команди і приносить користь, то вимушений грати і допомагати своєму колективу здобувати необхідний результат.

Як тренер, багато чого навчився, але не вважаю, що цього достатньо. На мою думку, як гравець, так і тренер повинні постійно вдосконалюватися, рости, вчитися. На жаль, доводиться поки що виходити на майданчик, адже ті гравці, які зараз у команді, не все роблять так, як би мені хотілося. Тому мені доводиться виходити на майданчик і допомагати їм втілити задумане в життя, якраз маю на увазі в комбінаційному плані. Є Танський, Ланко, Маринюк, а ось четвертого для них – не бачу. Ми можемо і не комбінувати, а лише використовувати індивідуальні якості того ж таки Маринюка, Танського і Ланка. Але мені більше до вподоби саме комбінаційна гра. Тобто не грати, хто що хоче, а якраз те, що неодноразово відпрацьовано на тренуваннях. Так, як у баскетболі, є кілька варіантів продовження атаки, і кожний гравець знає ту чи іншу комбінацію, і вже під час атаки всі знають, як діяти в тому чи іншому випадку, де хто має знаходитись і куди та кому буде передача.



- А ось візьмемо Ситника. Дмитро вже не перший рік у команді, а відзначився забитим голом лише нещодавно. Як на твою думку, в чому причина?
- Ким-ким, а ось Дмитром я, на даний момент, найбільше не задоволений. Він свого часу мав хороший потенціал, вважаю, що і зараз він його має, але чомусь не хоче розкритися. Чому так, він повинен сам розібратися. Адже рано чи пізно, це приведе його в нікуди, і може призвести до завершення його футбольної кар’єри.

- А чи проводиш ти аналіз своєї гри, як гравця, і чи часто доводиться себе картати за допущені помилки?
- Звісно, що ніхто не застрахований від помилок. І коли переглядаю ігри, то так само помічаю помилки і зі своєї сторони, а не лише у моїх партнерів. Але якщо говорити про мої помилки, то вони більше технічного плану. То м’яч підробив, а в підсумку втратив дорогоцінну секунду, то ще щось в такому ракурсі. А ось в плані тактичному і комбінаційному, то цього не скажеш. Адже сам і придумую комбінації, тому і помилитися мені дуже складно, адже добре знаю, що і коли треба робити. Скажу більше, що всі наігриши, коли я на майданчику, йдуть безпосередньо від мене. Але загалом, у цьому напрямку в нас ще непочатий край роботи.

- Який із забитих голів тобі найбільше запам’ятався, як у твоєму виконанні, так і у виконанні партнерів?
- Якщо говорити про особистий, то тут не можу виокремити, адже всі м’ячі були трудовими і мало різнилися. А ось із голів, забитих гравцями нашої команди, то виділив би гол забитий Ланком у ворота «ЛТК». Пройшов, зіграв із Танським, Маринюком в «стінку» і забив гол. Цей гол мені дуже сподобався.

- Чи траплялися в цьому сезоні так звані курйозні голи, забиті у ваші ворота?
- Якщо говорити про м’ячі в наші ворота, то таких м’ячів було кілька. Хоча б взяти перший гол, забитий «Приватом». Наш захисник з воротарем не розібралися, кому із них бігти за м’ячем.

- Чи є проблеми у команди, звичайно, якщо не брати до уваги фінанси?
- Одна з проблем – це відсутність власного залу. Того часу, який нам виділяють в ДЮСШ №4, нам дуже мало, по любому нам потрібно ще шукати зал, щоб можна було більше тренуватися. Добре, що окрім тренувань в залі, ми ще відвідуємо заняття з аеробіки. У нас є навіть свої тренери з аеробіки. І, на мій погляд, ці заняття нам дуже допомагають. За рахунок цього команда підтягується не лише фізично, а ще аеробіка дає пластичність, що теж у футзалі досить важливо.

- А тепер перейдемо від футболу до особистого життя. Чим займаєшся у вільний від тренувань і ігор час?
- Дуже багато часу приділяю футзалу, команді. Навіть, дружина часто свариться з цього приводу. Адже коли дома є вільна хвилина, витрачаю її на перегляд і аналіз матчів. Проте все ж таки намагаюся приділяти час і своїм дітям. Окрім того, цікавлюся дитячим футзалом, адже мій малий теж займається футзалом, ходить на тренування. Тому намагаюся внести свій внесок у дитячий футзал. Трошки допомагаю нашому тренеру Андрію Олександровичу Мозареву. Коли можу, щось підказую, хочу, щоб діти росли і згодом стали вправними футзалістами. Але, на жаль, на все катастрофічно не вистачає часу.

- Ну, і на завершення нашої розмови, щоб ти побажав своїй команді у новому році?
- Зрозуміло, що хочеться виграти кубок і стати чемпіонами країни. У крайньому випадку здобути один із комплектів нагород. Проте, цього мені хочеться завжди, не лише цього року.

- А в чому причина? Щорічно ставиться завдання бути в призерах, команда постійно прагне до цього, і наприкінці уже не перший рік не вистачає якоїсь дещиці, щоб піднятися на сходинку п’єдесталу.
- Якщо відверто, то наша команда не все має те, чого хочеться і, навіть, не в фінансовому плані, а взагалі. По-перше, хотілося б щоб ми мали більше можливості для тренувань, більше часу. Той час, який ми зараз витрачаємо на тренування, його дуже і дуже мало, хотілося б мати його набагато більше. По-друге, щойно наш гравець заграє, приносить велику користь команді, тобто цілком нас влаштовує, як з тієї чи іншої причини, він уходить із команди.

Ось ми полетіли в Кувейт, і тоді у нас був досить непоганий колектив – Бондар, Піддубний, Тригубець, Чернієнко, Танський, Маринюк, Кашуба, Басич, Ситник… Розпочинається чемпіонат і нас залишає Бондар, травмується Чернієнко і Маринюк. А це – лідери команди! І потрібно наново будувати команду. І це все загалом впливає на гру і не дозволяє продемонструвати той рівень, на який команда здатна. Тому хотілося б, щоб той кістяк, який мені треба, все-таки залишався. А так щорічно доводиться будувати команду заново. Правда, це теж цікаво, але все-таки хотілося б стабільності, тоді і результат здобувати набагато легше.

- Дякую тобі за цікаве інтерв’ю і бажаю, щоб все заплановане збулося в новому році!
- Дякую! І на завершення, користуючись нагодою, хотів би привітати всіх любителів футзалу з наступаючими святами – Новим роком і Різдвом! Та побажати всім нам, щоб нарешті в нашій країні з’явилася стабільність і запанував мир. Хочеться вірити, що новий рік принесе нам удачу і щастя не омине українців. Добробуту, радості, нових чудових вражень і звичайно здійснення всіх бажань! А футболістам окремо хотів би побажати, щоб їх оминали травми, і фарт був завжди із ними!

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
© 2003-2019 Sport.ua
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности