Хэмилтон добыл победу на Гран При Италии

Італійський етап завжди унікальний в чемпіонаті завдяки своїй ледве приборкуваній швидкості й атмосфері на трибунах, які повністю й беззастережно підтримують свою національну гоночну гордість з Маранелло.

От тільки цього року численні уболівальники на трибунах порадіти за успіхи Ferrari могли лише у п’ятницю, коли Кімі з Фернандо в другій сесії показали третій-четвертий результати. На більше Скудерія в її сучасному стані просто неспроможна, а відтак численні глядачі на трибунах могли насолодитися боротьбою гонщиків Mercedes за першість протягом усіх гоночних сесій.

Результати кваліфікації яскраво продемонстрували, що клієнтам Ferrari та Renault не варто навіть розраховувати на перемогу на найшвидшому асфальті чемпіонату. Перший ряд на старті більш ніж прогнозовано залишився за дуетом з Mercedes, де цього разу солірував Льюіс, другий дістався пілотам Williams, а третій – McLaren. Тільки Force India не змогла довести результати клієнтів трипроменевої зірки до абсолюту, дозволивши Алонсо стати першим серед решти, а це була лише сьома стартова позиція.

Штрафні санкції та перестановки на стартовому полі не забарилися – першим пілотом, якого наздогнала проблема «зайвого» шостого двигуна став Квят, для якого 11-те місце трансформувалося у 21-ше. Заробив штраф і Маркус Ерікссон, який змушений був останнє місце змінити на старт з піт-лейн за недотримання швидкісного режиму в зоні дії жовтих прапорів ще під час третьої практики.

Усі попередні варіанти шинної стратегії говорили про тактику аж одного піт-стопа в Монці, адже в Pirelli на радість невідомо кому вирішили «порадувати» гонщиків своїми найжорсткішими комплектами ґуми. Якщо вибір Medium зрозуміти було цілком можна, то Hard від самого початку називали занадто жорстким для швидкісного італійського кільця. Відтак з тактикою на гонку ніхто не помилився, а єдиним невідомим залишався вибір комплекту пілотами, які не потрапили у фінал кваліфікації. В підсумку стартувати на жорстких шинах вирішили Хюлькенберг, Сутіл, Гутьєррес, Грожан, Квят й Еріксон.

Події двотижневої давнини, а саме зіткнення двох Mercedes залишалися на вустах та слуху багатьох, тож від старту в Монці очікували «продовження бенкету» та гострої боротьби лідерів у першому повороту. Проте очікуванням не судилося збутися – на машині Хемілтона у найвідповідальніший момент дала збій ERS, і британець без боротьби віддав лідерство Росбергу. Та Льюіса на старті зуміли обігнати ще й Магнуссен з Массою – спочатку можна було тільки уявити, що подумав британець, але трохи згодом він свої думки видав в ефір.

Разом із Хемілтоном старт провалив Боттас – фін з одного боку став жертвою обставин, адже на стартовому полі знаходився позаду Льюіса, з іншого ж Валттері дуже погано зорієнтувався й перед першим поворотом пропустив аж 8 машин.

Звісно за таких обставин не було нічого дивного в тому, що Росберг зі старту почав поступово відриватися від переслідувачів, тим паче, що Кевін явно стримував більш стрімкого Массу, а Хемілтон займався налаштуванням оптимальних параметрів власної машини після програного старту.

Та ситуативний успіх Ніко довго тривати не міг і це стало очевидним на 5-му витку дистанції, коли Масса, а одразу на ним і Хемілтон справилися з обороною Магнуссена. Росберг потроху наростив відрив до 4-х секунд, проте на 9-му колі помилився на гальмуванні у першій шикані й півтори секунди розтанули мов морозиво на італійському сонці. До того ж Льюіс уже на наступному колі зумів випередити Массу, повертаючись таким чином у боротьбу за тріумф в гонці.

В цей момент розпочалося те, що не дуже подобається вболівальникам інших команд, але від чого просто немає куди подітися в цьому сезоні – Росберг з Хемілтоном почали затяжний обмін швидкими колами, усе більше відриваючись при цьому від решти пелотону, не залишаючи надії втрутитися в їх боротьбу. Інтриг у цій частині гонки було дві – як зміниться розстановка сил у дуеті лідерів, та скільки позицій зможе відіграти Боттас після свого невдалого старту.

Льюіс (знову досить очікувано) був трохи швидшим за Ніко й в один момент відрив між двома Mercedes сягнув позначки в +1,1 сек. Боттас в свою чергу розпочав свій довгий шлях нагору з 11-го місця. Почергово за 12 кіл гонки фін пройшов Хюлькенберга, Ряйкконена, Переса, Алонсо та Баттона – таким чином Валттері піднявся на шосту позицію.

Хвиля першого та єдиного майже для всіх пілотів піт-стопу розпочалася на 19-му колі з візиту Феттеля в бокси – рання зупинка чинного чемпіона насторожувала, викликаючи питання чи доживе ґума на його машині до фінішу, проте Hard від Pirelli схоже може витримувати і більші навантаження. Росберг з Хемілтоном продовжували підганяти один одного активно спілкуючись з власними інженерами в пошуках кожної сотої секунди, яку можна відіграти у напарника. Боттас тим часом також продовжував свій прорив, обігнавши Магнуссена в боротьбі за 4-ту сходинку.

Піт-стопи двох лідерів кардинально на ситуацію не вплинули, механіки лише на одну десяту швидше обслужили британця, та лідером гонки без проблем залишався Росберг. Обоє прекрасно знали, що піт-стопів більше не буде, тож доведеться з’ясовувати стосунки безпосередньо на трасі, й доведеться робити усе, аби це не вплинуло на підсумковий фінішний дубль команди. Психологічно у більш виграшній позиції знаходився Льюіс, який на шинах Hard досить стрімко став наближатися до напарника. Крім того він прекрасно розумів, що Ніко навряд чи буде вести агресивну боротьбу, пам’ятаючи про Бельгію.

Ще один важливий аспект стосувався радіообміну з пілотами: Ніко, який порівняно з Льюісом витрачає більше пального, повідомили, що наприкінці дистанції можливо доведеться економити пальне, а Льюісу інженер порекомендував їхати позаду напарника на відстані 2,5 секунд, щоб мати можливість наприкінці гонки атакувати Росберга. Не варто мабуть і писати, що британець після цих слів став їхати ще швидше, скорочуючи відставання від лідера гонки й чемпіонату.

Кульмінаційний момент настав тоді, коли розрив між лідерами скоротився до 0,6 сек. і Хемілтон уже міг використовувати DRS. Проте видовищної й напруженої боротьби не вийшло – Росберг як і за 20 кіл до того помилився на гальмуванні перед шиканою наприкінці головної прямої. Льюіс спокійно проїхав повз свого головного конкурента, а Тото Вольфф полегшено зітхнув – обійшлося без зламаних крил та проколотих шин!

Не надто велике натхнення місцевих тіфози зазнало ще одного суттєвого удару в момент, коли проблеми з силовою установкою змусили Алонсо вперше в цьому сезоні покинути машину до завершення гонки. Таким чином в пелотоні не залишилося більше гонщиків, які доїжджали до фінішу й набирали очки на кожному Гран Прі – Фернандо був останнім.

Контратаки з боку Росберга не було, бо Хемілтон одразу ж увімкнув такий темп, що у німця шансів поборотися за перемогу не залишалося, допомогти могли або проблеми на машині британця, або поява машини безпеки. За таких обставин найцікавішими моментами в гонці стали спроби Боттаса знову прорватися нагору після того, як він програв частину позицій на піт-стопі; аналогічний прорив Ріккардо та боротьба в групі пілотів, яких Валттері з Даніелем і намагалися обігнати. Цю групу очолював Феттель, слідом за яким їхали Магнуссен, Перес та Баттон.

Знову свою непоступливість у всій красі продемонстрував данський пілот McLaren, проте як і в Бельгії небажання миритися з незворотнім вилізло Кевіну боком – він занадто активно захищався проти Боттаса, змусивши в одному з епізодів фіна проїхати першу шикану зоною безпеки. Та як і два тижні тому фокус вийшов тільки наполовину – якщо позицію тимчасово вдалося зберегти, то прискіпливі стюарди впаяли Кевіну 5 секунд штрафу. Боттас все одно зумів обігнати Магнуссена, а згодом і Феттеля, а от вище 4-го місця фіну піднятися було не до снаги – занадто далеко попереду їхав Масса на такій самій FW36.

Украй напруженою вийшла дуель Переса з Баттоном – в цій парі Дженсон кілька разів виходив вперед, проте Серхіо майже одразу вдало контратакував, повертаючи нещодавно втрачену позицію. Так би квартет Феттель – Магнуссен – Перес – Баттон і їхав би собі до фінішу, змагаючись один з одним якби не Ріккардо.

Австралієць, який на старті відверто загубився в нетрях другого десятка як міг відтягнув свій піт-стоп, тож наприкінці дистанції його шини були спроможні на високий темп, який уже не давався іншим. Даніель почергово пройшов Ряйкконена, наздогнав згаданий вище квартет і один за одним здолав Дженсона, Серхіо, Кевіна та Себастіана. Причому особливо яскравими були обгони Переса та Феттеля на 41-му та 47-му колах відповідно.

Знаючи про штраф Магнуссена змогли скоротити відставання до менше п’яти секунд Ряйкконен та Квят, проте росіянин перестарався – він так захопився гонитвою, що гальмувати в першому повороті почав практично тоді, коли асфальт змінився травою. Дрифт узбіччям завершився для Даниіла умовно вдало – він ні в кого не врізався, а навіть пропустив усіх, кого обігнав таким маневром, та ґума на його Toro Rosso після цього вже не була спроможна підтримувати нормальний темп.

Льюіс Хемілтон спокійно довів гонку до перемоги, скоротивши відставання від Росберга до 22 очок. На радість команді пілоти дурниць не влаштовували, тож сьомий за сезон переможний дубль став логічним завершенням італійського уїк-енду. Феліпе Масса вперше після переходу з Ferrari до Williams піднявся на подіум, де подякував усім вболівальникам за підтримку, розказавши що його серце назавжди залишається червоним.

Крах Ferrari на домашній трасі вкупі з третім-четвертим місцем пілотів Williams призвів до очікуваної зміни позицій команд в Кубку Конструкторів. Англійці тепер треті, італійці – четверті й немає об’єктивних передумов для того, щоб Скудерія повернула собі третє місце.

Протягом усього часу офіційних процедур та церемоній Хемілтон з Росбером не спілкувалися, ігноруючи присутність один одного. Та вже після кількох ковтків шампанського на запитання Жана Алезі, чи помирилися вони, Льюіс сказав що так, вони напарники. Від себе додамо – але не друзі, тепер коли ставки настільки високі очікувати від них дружніх стосунків не доводиться. Головне аби всі питання вони вирішили на трасі у чесній боротьбі один з одним. Наступний етап боротьби за титул прийматимуть за два тижні вогні нічного Сінгапура!

Гран Прі Італії

* - Кевін Магнуссен був ще під час гонки оштрафований на 5 секунд, які йому додали до його фінішного результату

** - Естебан Гутьєррес покараний після завершення гонки 20 секундами штрафу за інцидент з Грожаном наприкінці гонки

Найшвидше коло гонки: Льюіс Хемілтон, Mercedes – 1:28.004 (29-те коло)

Не фінішували:

Особистий залік після 13-ти етапів

Кубок конструкторів

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua