Олег ЛАНЯК: «Потрібно розважливо ставитися до своїх слів»

«Мій фах – футзал» – це рубрика про тих людей, які залишаються поза увагою уболівальників, але від яких перебіг і розвиток гри залежить не менше, ніж від гравців і тренерів. Тому цього разу ми вирішили поспілкуватися з футзальним коментатором домашніх матчів НФК «Ураган» Олегом Ланяком, аби дізнатися про особливості роботи коментатора і попросити поради для тих, хто бачить в собі сили, щоб спробувати цього нелегкого хліба.

- Які можете виділити особливості коментування футзалу?
- Футзал, на відміну від «старшого брата» – футболу, є дуже динамічним видом спорту. Адже події на майданчику розвиваються стрімко і всього за кілька хвилин може бути забито багато голів, купа небезпечних моментів, порятунків, порушень. Тож коментатор повинен підтримувати цей темп, фахово допомагати глядачеві своїми емоціями, розумітися самому і розповідати про певні нюанси у правилах. Відтак, треба бути фанатом своєї справи.

- Чи вважаєте Ви правильним уболівати під час матчу за свою команду, адже матчі транслюються на всю Україну?
- Якщо грає національна чи молодіжна збірна України – однозначно так! Тим паче, якщо це відбір чи фінальна частина чемпіонатів Європи і світу. А якщо це улюблений клуб, то, гадаю, розумні симпатії можуть бути присутні, але щоб не «дісталося» супернику. Адже «слово – не горобець», тож коментатору потрібно розважливо ставитися до своїх слів та емоцій. Особливо, якщо трансляція матчу йде в інтернеті та на всеукраїнських каналах. Звісно, бувають такі поєдинки, коли стримати емоції дуже важко. Наприклад, один з найвидовищніших матчів минулого сезону «Ураган» – «ЛТК», коли за шість хвилин до фінальної сирени господарі  програвали 1:4, але в підсумку зробили справжній камбек і вирвали вольову перемогу на останніх хвилинах 5:4.

- Що можете порадити коментаторам-початківцям?
- Любити цей вид спорту, розбиратися у грі, знати певні нюанси, слідкувати за перебігом чемпіонату України загалом, а не виступами однієї команди. При коментуванні – не переживати, бути впевненим у свої силах. Також важливими є дикція та інтонація в голосі, емоції людини, а не монотонне базікання під картинку. Гадаю, коментатор повинен не заважати глядачам дивитися гру, а навпаки – допомагати.

- Що краще – коментувати у парі чи самому?
- 50/50 – дивлячись з ким саме, який матч, де... Коли коментує пара, то глядач може почути дві різні манери, думки, навіть мови. Вдвох трохи легше, але водночас й складніше. Тут потрібно порозуміння. За 10 років коментування футзальних матчів мені тільки тричі довелось коментувати у парі: фінал міжнародного турніру «Кубок Галичини» з львів'янином Богданом Пастернаком, з яким у нас, до речі, склалися дуже дружні відносини, на відміну від славнозвісних протистоянь «Урагану» з «Енергією»; ще одне «енергетичне дербі» у півфіналі Кубку України коментував для запорізького ТБ з Максимом Гіленком; і нещодавно у Харкові на матчі плей-офф до Євро-2014 Україна – Угорщина працював разом з Анатолієм Подвойським, який коментував російською.

- Чи доречні жарти під час коментування?
- Так, я однозначно – «за». Однак це мають бути не затаскані байки чи «бородаті» анекдоти, а хороші позитивні речі, які мають бути доречними. Треба старатися не образити якимось словом учасників матчу, бути толерантним по відношенню до гравців, тренерів та арбітрів, навіть якщо останні помиляються. Для прикладу, саме жартом можна вийти з словесної «головоломки», у яку занесло коментатора або ж веселим тоном розповісти офіційну інформацію чи новини. У людини з мікрофоном по той бік екрану повинно бути почуття гумору, та ж сама іронія.

- Чи були якісь догани за невдало прокоментовані матчі?
- Попередження, догана і сувора догана ))). Звісно ж, ні. Бували усні зауваження, навіть я би краще сказав – поради чи рекомендації. Важливо, десь у певний момент «не перегнути палицю». Особливо, коли градус гри й так зашкалює. Не варто «вішати усіх собак» на коментатора у разі поразки, мовляв, нефартовий чи накаркав. Категорично не можна зловтішатися з невдалої гри, пропущених голів чи розгромних поразок команди суперника. Та й співати оди, виділяти чи вихваляти когось не варто. У наступному матчі все може різко розвернутися на 180 градусів.

- Назвіть критерії якості коментування.
- Фахова обізнаність у конкретному виді спорту, розуміння самої гри, дикція, інтонація, манера самого коментатора. Не менш важливим є досвід і безпосередня присутність на арені, де відбувається матч. Не можу порівняти, але впевнений, що коментувати у студію «під картинку» дуже важко. Треба бачити футзал на власні очі, відчувати атмосферу на майданчику і довкола нього, чути і бачити не лише гравців, а й тренерів, уболівальників, трибуни.

- Як Ви готуєтесь до ефіру?
- Ретельно готуюся: пишу конспекти, нотатки – з них і читаю всю гру :) Якщо серйозно, то, наприклад, до харківського матчу Україна – Угорщина готувався заздалегідь. Це – статистика протистоянь команд, всілякі цифри і факти, різні цікавинки плюс поточна ситуація в чемпіонаті України та відборі до чемпіонату Європи тощо. З матчами «Урагану» набагато легше, оскільки в клубі я працюю з 2004 року – вже 11-й сезон і готуючи передматчеві програмки, інтерв'ю з гравцями та й загалом ведучи клубний сайт, вдосталь володію усією потрібною для коментатора інформацією. А безпосередньо в прямому ефірі треба бути професіоналом!

Андрій ГУЛІЙ, Екстра-ліга