Олександр СТЕФАНКІВ: «Третє місце є невдалим результатом»

- Олександре Миколайовичу, як оціните сезон 2012-2013 для «Енергії»?
- Підсумкове третє місце для «Енергії» є невдалим результатом. Адже завдання стояло стати чемпіоном. З іншого боку, упродовж сезону з «Енергією» працювало аж троє наставників. Закінчилася ера Станіслава Гончаренка. Потім до роботи взявся Микола Сич, який не зміг підтвердити свою спроможність керувати цими підопічними. І уже на фініші сезону за справу взялися Олександр Косенко та Максим Павленко. Із ними «зелено-білі» здобули Кубок України, на рівних грали у півфіналі плей-офф із «Локомотивом» і, перемігши «ЛТК», здобули бронзові нагороди. Загалом, не можу сказати, що в «Енергії» від сезону 2012-2013 залишився лише негатив. Бачимо куди потрібно рухатися, над чим працювати. Тренерський штаб бачить кістяк команди, який потрібно залишити.

Етап команди, яку збирав Станіслав Гончаренко, тривав 2,5 роки і уже завершився. Підсумовуючи цей етап, скажу, що нам хотілося тричі поспіль стати чемпіонами, але цього не сталося. Спершу ми програли вирішальний п’ятий матч плей-офф «Урагану». В наступному сезоні ми здобули золото. А в цьому чемпіонаті фінішували тільки третіми і також втретє поспіль вибороли Кубок. Такі здобутки є достатньо вагомими, але зараз нам потрібно рухатися далі.

- Якби можна було повернути час назад, щоб ви змінили в житті «Енергії» перед початком сезону 2012-2013 чи по його ходу?
- Знову змушений згадати тренера, від нього залежить питання формування команди. На це я вплинути не можу. Хоча, варто визнати, що селекційна робота була проведена не належному рівні, ми не змогли залучити 2-3 хороших виконавців, щоби «стрясонути» команду. Колектив «Енергії» «варився» в одному складі уже третій рік. Їх було важко стимулювати, находити потрібні слова. Вважаю, в цьому була наша помилка, що не освіжили команду. Це життя, на помилках треба вчитися.

- Пригадую, перед початком сезону Станіслав Гончаренко також говорив про те, що «Енергія» потребує підсилення. Чому не вдалося знайти новобранців? Не вистачило коштів?
- Конкретики не вистачило. Були реальні перемовини із кандидатами, іноземцями, але до конкретики не доходило. В якихось випадках ми не були впевнені, що саме той чи інший гравець нам підійде, в інших випадках не сходилися по фінансовому питанні. Крім того, думали, що у нас і так є боєздатний колектив, маємо 12 сильних бойових одиниць. Сподівалися, що ця команда себе проявить, покаже, що залишається найсильнішою в Україні. Але уже в розіграші Кубка УЄФА стало зрозуміло, що найкращі часи цієї команди позаду. Водночас, зрозуміли, що наявного в Україні кадрового потенціалу замало для того, щоби боротися за вихід у «Фінал чотирьох» Кубка УЄФА, не говорячи про перемогу в турнірі.

- Олександре Миколайовичу, ви постійно із командою – у домашніх іграх і виїзних. Чому «Енергія» значно краще грає удома, аніж у гостях?
- Є різні обставини. Як кажуть, удома і стіни допомагають. В палаці спорту «Галичина» «Енергія» тренується, усе їй знайоме. А на виїзді постійно треба до чогось пристосовуватися – у Рівному є своя специфіка, в Луганську – своя, в Харкові – своя. Немає уніфікованих підходів. І зараз ми є заручниками того, що в кожної команди домашній майданчик має свої особливості. Це не нормально, умови мають бути рівними для обох команд. Це одна причина. Крім того, можливо, справа в налаштуванні гравців. Одна справа, грати удома, інша – на виїзді. І, повторюю, упродовж сезону команда працювала під керівництвом трьох тренерів. Це не нормально. Один фахівець повинен готувати команду до сезону і по ходу чемпіонату бути з нею.

- Якщо це не нормально, то чому не дали шанс дограти чемпіонат Миколі Сичу?
- Коли 6 ігор поспіль команда не може перемогти, то це щось означає. Ми бачили, що тренер не може переломити ситуацію, керувати командою. Футболісти ж вміють грати, але результату не добиваються. Було втрачено зв'язок наставника із командою, а тому треба було вживати кардинальні заходи. Вважаю, що ці заходи себе виправдали.

- Дехто вважає запрошення Олександра Косенка ризиком. Він був прекрасним футболістом, але як тренер себе ще ніде не проявив…
- Згоден. Але кваліфікованих тренерів в Україні не так уже і багато. А рухатися нам потрібно далі, дивитися у майбутнє. Олександр Косенко у «Будівелі», «Планеті» уже був граючим тренером, останні півроку працював у тренерському штабі національної збірної. Зважаючи на його людські якості, авторитет, зробили висновок, що ця людина зможе керувати і знайти спільну мову із нашими гравцями, які багато чого досягли в українському футзалі. Безперечно, це був ризик. Але ми віримо в Олександра Косенка і сподіваємося, що в «Енергії» він себе проявить як тренер. Тим паче, що йому допомагатиме Максим Павленко – розумний і досвідчений футзаліст, який уже не один рік в нашій команді.

- Ви сказали, що найкращі часи цього складу позаду. В чому причина? Гравці занадто довго «варилися» в одному складі чи дехто через вік виявився неготовим грати на такому ж високому рівні?
- Найперше, цю команду збирав Станіслав Гончаренко. Він хлопців знає не один рік – когось 3 роки, а когось 5 чи 7. Станіслав Олександрович зібрав тих футболістів, які підходять під його бачення гри. Думаю, найкращі часи цих гравців були в «Таймі», коли вони розправлялися із «Шахтарем» та його досить яскравими бразильцями. Пройшов час, Станіслава Гончаренка в команді уже немає. Вік гравців також позначається на їхніх кондиціях. Усе це говорить про те, що команда уже не буде такою, як колись. Тому у нас будуть кадрові зміни.

- Отож, говорячи про підсумкове місце «Енергії» в чемпіонаті, можна сказати, що «зелено-білі» збавили, а конкуренти додали?
- Погоджуюся. Насамперед додав у стабільності «Локомотив». «Залізничники» були «голодні» до перемог. Вони уже довго йшли до чемпіонства. Я по «Енергії» пам’ятаю, що таке вперше стати чемпіоном, як команда до цього йде, як в усіх горять очі – починаючи від клубного водія і закінчуючи футболістами на полі. Це дуже мотивує. «ЛТК» також потрібно віддати належне, Роману Ковальчику вдалося зібрати хорошу команду із агресивних і достатньо майстровитих виконавців. «Ураган» йде своїм шляхом, залучає бразильців. Десь не вгадав «Єнакієвець». В цілому, згоден з тим, що інші команди зробили крок уперед, а ми стояли на місці.    

- Тепер про майбутнє. Можете сказати, як зміниться команда?
- Із командою продовжать працювати Олександр Косенко та Максим Павленко. Цей тренерський штаб і формує склад на наступні сезони. Вони визначать кістяк із 6-7 виконавців, що уже грали в «Енергії». До них будуть підбиратися гравці, які зможуть омолодити, підсилити і освіжити нашу команду.

- З ким уже контракти продовжені?
- Дворічні контракти уже підписанні з Максимом Павленком, Володимиром Кардашем, Денисом Овсянніковим, Євгеном Рогачовим та Сергієм Ковалем. З іншими футболістами, що грали в «Енергії», будемо говорити по завершенні їхніх відпусток. Усе залежить від нашої роботи на трансферному ринку. Першими новобранцями стали Тарас Кузь та Микола Грицина. Кузь починав свою кар’єру у нас. В «ЛТК» він зумів набратися досвіду, проявити свої лідерські та бомбардирські якості. Зараз він повертається додому. Грицина також за своїм рівнем гри мав би бути в нашій обоймі.

- Новобранців шукаєте не тільки в Україні?
- Так. Але наперед нічого говорити не будемо. Побачите, де ми шукали новобранців по тому, з ким ми підпишемо угоди. Але не виключаю ймовірності, що в «Енергії» надалі будуть тільки українці.

- Як виглядатиме підготовка «Енергії» до нового сезону?
- Підготовчі етапи у нас традиційні, як і в попередні роки. З 10 липня упродовж п’яти днів працюватимемо в палаці спорту «Галичина». Там переглянемо потенційних новобранців, паралельно команда пройде медогляд. Потім їдемо на 12 днів у Шацьк, де «зелено-білі» працюватимуть над загально-фізичною підготовкою. Наступний збір команда проведе в Трускавці. Там будемо більше працювати в залі. Потім «Енергія» візьме участь в розіграші «Кубка Львівщини-2013». Склад учасників цього турніру буде доволі представницьким – підтвердили свою участь казахський «Тулпар», латвійський «Нікарс», дві російські команди – «Газпром» та «Спартак» (ця команда відроджується у Москві, буде достатньо потужною), польський «Рекорд» та українські «Ураган» й «ЛТК». Відігравши у цьому турнірі, ми поїдемо у Польщу, де в Бєльско-Бяла також плануються представницькі міжнародні змагання. А завершальний етап підготовки буде корегуватися після того, як стануть відомими формат та кількість учасників чемпіонату.

www.energia.lviv.ua