Львів став гостинним і для української жіночої збірної

– Попри поразку 0:4, вдома сербки виглядали значно краще”. Однак це не завадило гостям у суботній травневий вечір на львівській арені „Україна” першими відкрити рахунок у відбірній зустрічі ЧС-2007. Дівчата з Балкан діяли на контратаках і за всю гру могли потурбувати нашого кіпера лічені рази. Один момент підопічним Періци Крстіча таки вдалося реалізувати на 16-й хвилині. „Дев’ятка” гостей Весна Стояновіч опинилася у потрібний час у потрібному місці, хутко підхопила м’яч, який українка скинула головою „прямісінько на неї”, і залишила позаду наш захист. Вероніка Шульга вийшла з воріт і програла цю дуель один на один суперниці – 0:1. На тлі постійних атак „синьо-жовтих” і доволі кволих намагань сербського нападу цей гол виглядав вельми нелогічним і раптовим. Однак українки не знітилися, продовжували нагнітати небезпеку біля воріт Ірени Мільковіч і на 35-й хвилині таки потішили львівську публіку, яка вимагала гола. Після передачі Людмили Пекур у штрафний майданчик м’яч відскочив від сербської захисниці й опинився перед Світланою Фришко, яка з лінії воротарського майданчика поцілила у дальній кут - 1:1.

За повної переваги на полі досягти успіху нам вдалося лише наприкінці поєдинку, коли та ж сама Пекур ударом головою замкнула навіс з лівого флангу – 2:1. Окрім реалізованих українками моментів примірялися до воріт візаві й Олена Ходирєва (неодноразово, особливо коли за рахунку 2:1 зліва потужно поцілила у поперечину), Марина Масальська,  Світлана Фришко, Дар’я Апанащенко.
 
У підсумку 2:1 – заслужена важка перемога, що далася команді ціною декількох втрат. Так, уже на другій хвилині зазнала серйозного ушкодження Наталія Зінченко, ключовий гравець збірної, яку замінила Марина Масальська. У другому таймі не змогла продовжити боротьбу і наш капітан Олена Мазуренко. Ці непередбачувані обставини позначилися на командній розстановці, однак шляхом замін тренерові вдалося знайти оптимальну схему, аби досягти бажаного результату.

Таким чином, у рамках відбору до ЧС-2007 українки поповнили свою скарбничку трьома очками і продовжують посідати третю позицію (9 очок). Лідирують Норвегія та Італія, які мають порівну очок (по 12). Наступні матчі „синьо-жовті” проведуть 17 та 23 червня проти збірних Італії та Греції.

Щодо глядацької аудиторії у Львові, то зазвичай на матчі НАЦІОНАЛЬНИХ збірних тут збирається аншлаг. „Щоправда, коли грають „у чоловічий футбол”, - зазначив один із місцевих фанів. Цього дня на львівському „28-тисячнику” зібралася переважно молода, хоча й нечисленна, публіка. Однак навіть тим чотирьом сотням „хлопців та дівчат”, що не злякалися непогоди, вдавалося добряче підбадьорити наших футболісток. І вони, не розбещені глядацькою увагою та забитими стадіонами, були вдячні місту за таку підтримку. Саме з цього і розпочав післяматчеву прес-конференцію український тренер Володимир КУЛАЄВ.

- Насамперед хочу подякувати вболівальникам Львова, журналістам, усім, хто допомагав в організації матчу. Глядачів було не так багато, однак підтримка була дуже значною. Хотілося б, щоб Львів завжди був таким гостинним, а ігри закінчувалися перемогою.

Тепер безпосередньо щодо гри. Коли на другій хвилині травмується одна з кращих футболісток збірної, гравець європейського плану Наталія Зінченко, а потім і капітан команди Олена Мазуренко – погодьтеся, це значні втрати для команди. Однак зміни, які сталися на другій хвилині, коли Зінченко отримала ушкодження, команда почала діяти якось невпевнено, робили ті помилки, які до цього часу не робили. Зізнаюсь, припустився однієї тренерської помилки – не так як слід перебудував гру. Хотів посилити атаку, а з переведенням опорного півзахисника у задню лінію втратилася та структура гри, яку награвали на тренувальному зборі. Добре, вчасно опам’ятався, через 10 хвилин. Ганна Мозольська - гравець молодий, перспективний. Але, як виявилося, гравець не був готовий насамперед психологічно.

Своєю цілеспрямованою підготовкою сьогодні команда повинна була обігравати сербок. І нехай цей рахунок 2:1 не такий переконливий, але це результат роботи, проведеної за ці п’ять днів у Львові.

- Перед матчем ви говорили, що у збірній Сербії змінився тренерський склад, відповідно, було зроблено зміни й у складі…
- Відверто кажучи, від гостей я очікував більшого. Хоча в себе дома вони поступилися - 0:4, грали там краще. Однак треба віддати їм належне: представниці Югославії завжди діють переконливо в єдиноборствах і в прагненні виграти боротьбу вгорі чи внизу іноді йдуть на відверте порушення. Одним словом, мешканкам цих країв характерне бажання боротися до кінця. І

- Чи реально виграти решту три матчі у нинішньому відборі? Українська команда зберігає шанси?
- У цій зустрічі у нас не було Тетяни Верезубової. Це наш додатковий потенціал. На жаль, ушкодження зв’язки не дозволить Наталії Зінченко виступити проти збірної Італії. Однак розраховую на молодих футболісток, які сьогодні не вийшли через травми. Гадаю, ми повинні змінити тактику і грати на результат, тобто на перемогу, у кожному матчі. Італія та Норвегія - два фаворити, дуже серйозні команди. Та й збірна Греції – також суперник, якого ми поважаємо. У поєдинках з лідерами треба виконувати установку на 150 % щодо ігрової дисципліни. Відзначу, що в цьому циклі дівчата повністю дотримуються ігрової дисципліни. Зараз усі команди вийшли на більш високий рівень футболу, і ми теж не хочемо відставати. Легіонери приїздять на навчально-тренувальні збори на 2-3 дні – це найкращий варіант. Буває, прибувають взагалі напередодні матчу. А від цього страждає зіграність колективу. Так, правило ФІФА працює, проте клуби на 80 % його порушують.

- Як би ви охарактеризували стан жіночого футболу в Україні?
- За межі України виїздять найкращі, залишаються гравці, які підростають. І рівень футболу в Україні залишає бажати кращого. Відтік гравців відчутний, а кількість  молодих футболісток, яким потрібно вже грати в збірній, дуже незначний. Нам не вистачає футбольних шкіл, відділень жіночого футболу. Не кажучи вже про академії, що діють за кордоном. І тут вже необхідно робити не поступальний крок, а високий, якісний стрибок. Тренер вирішує локальні завдання. Багато чого залежить від спорткомітету, від Федерації футболу України.

 Як наставник футбольного клубу «Харків» я переконався, що 70 % роботи тренера припадає на зв’язки зі спонсорами, керівництвом. На жаль, дуже мало зацікавлених бізнесменів. І зрозуміло, у нас немає тих програм розвитку жіночого футболу, розрахованих на 20-30 років, за якими  працюють у Скандинавії, Німеччині. Ту ж саму  збірну Франції, приміром, курирує Еме Жаке.

Чим вищий результат, тим більше уваги приділяють команді, тим більше вкладають у неї. Але й збірній, звичайно, слід також заявити про себе. Від ФФУ йде ініціатива, тут відзначу впровадження уроку футболу в школах, є й відповідні директиви федерації. Але позитивні зміни відбуватимуться тоді, коли буде ефективна робота на місцях, зокрема спільні зусилля керівників регіональних і міських федерацій. Необхідно також зацікавити тренерів, яких у нас дуже мало. Адже жіночий тренер – це все-таки специфіка. Необхідно більше рекламувати, популяризувати жіночий футбол на всіх рівнях, у тому числі й через ЗМІ. Загалом мас-медіа не дуже прихильні до жіночого футболу.

- Де плануєте провести наступні відбірні матчі – проти Італії та Греції?
- Італійську та грецьку збірні у червні прийматимемо в Маріуполі. Щодо Львова я буду не проти зіграти тут ще раз. Хотілося б зустрітися у вашому місті знову.

Періца КРСТІЧ, головний тренер збірної Сербії і Чорногорії:
- Перед командою стояло завдання перемогти у матчі. Хотіли здивувати українську збірну і мали таку можливість. За рахунку 1:0 наша збірна мала шанс забити знову, однак ним не скористалася. Результат вам відомий, це наш рівень на сьогодні. Господарки ж довели, що вони сильніші. Вважаю, ця українська команда хороша і невдовзі зможе грати на європейському рівні. Я подякував своїм дівчатам за самовіддачу. Зіграти на більш високому рівні зараз нам важко. Із сербських футболісток, що виступають за кордоном, можна було б зібрати ще дві збірних. Дівчата переважно виступають у Греції, Ісландії, Словенії та Італії. Сьогодні у складі вийшло тільки двоє із Греції.

Федерація футболу України