Леонид БУРЯК: «Евро-2012 предоставит нам много возможностей»

У Леоніда Буряка яскрава футбольна біографія, що була розпочата у 16 років в одеському «Чорноморці», а звідти його було запрошено до київського «Динамо». За столичний клуб він виступав 12 років, а ще грав в московському «Торпедо», харківському «Металісті» та фінських клубах; в чемпіонатах СРСР провів 377 матчів. П’ятиразовий чемпіон СРСР, шостиразовий володар Кубка. Володар Кубка кубків та Суперкубка УЄФА 1975 року. Бронзовий призер Олімпіади-76 в Монреалі. 50 матчів зіграв у єврокубках, стільки же в збірній СРСР. Працював тренером в США, очолював «Ниву» (Тернопіль), «Чорноморець» (Одеса), «Арсенал» (Тула), «Динамо» (Київ). Не один рік Буряк обіймав посаду тренера, а згодом головного тренера національної збірної України. Заслужений майстер спорту СРСР (1975р.), Заслужений тренер України (1996р.). Автор книг про футбол: «Горячие точки поля», «Я играл в прекрасное футбольное время». До того ж Леонід Буряк нещодавно став одним із Друзів Євро-2012. Чого він очікує від континентального чемпіонату? На це та інші запитання легендарний футболіст дав відповіді в інтерв’ю журналу «Україна-2012».

 

- Розумів, що футбол України та Польщі заслужив на те, щоб цим країнам було довірено право проведення свята європейського футболу. Але ж згадайте, якими авторитетними були наші суперники. І тільки, коли президент УЄФА Мішель Платіні 18 квітня 2007 року в Кардифі оголосив, що Євро-2012 пройде в Україні та Польщі, я зрозумів, що футбольний Бог на нашому боці. Кілька днів мене переповнювало почуття гордості, як, я впевнений, і всіх Українців. Впевнений, що дві країни на високому організаційному рівні проведуть чемпіонат. А Євро-2012 надасть багато можливостей. Ну, по-перше, турнір сприятиме модернізації загальної та футбольної інфраструктурам. Це чудова нагода показати себе світові, продемонструвати свою унікальність, культуру. Зміниться соціальна сфера: дороги, готелі, комунікації. У 2012 році моя країна буде іншою.

 

- Пам’ятаю на кухні, було вже запізно, зі своїм товаришем слухав радіорепортаж про той матч. Саме в той день мені виповнилося сім років. Ми раділи перемозі нашої збірної. Я знав, що у її складі виступає гравець київського «Динамо», Юрій Войнов. З цим великим майстром познайомився ближче, коли опинився в столичному клубі. Знаю, що приз, який першим тримав в руках Нетто, дещо змінився. Він «підріс» з 48 сантиметрів до 60. І першим його над головою підняв у 2008 році капітан збірної Іспанії Ікер Касіл’яс. Цікаво, хто це зробить першого липня 2012 року в Києві?

 

- З великою увагою. Вже зафіксовано чимало несподіванок. Мене вразила впевненою грою збірна Білорусії в гостях у Франції та здивував вдалий виступ футболістів Естонії в Белграді. Відзначив би й вірмен, які обіграли в Єревані збірну Словаччини, яка, в свою чергу, в гостях перемогла росіян. І такі несподіванки будуть, на мій погляд, продовжуватись. З нетерпінням чекаю березневий матч збірних Вірменії та Росії. Наші сусіди, які здобули право на проведення ЧС-2018 року, після важких матчів у Дубліні та Скоп’є, поліпшили своє турнірне становище. У деяких збірних відбулися зміни на тренерському містку. У грудні 2011 у Києві пройде жеребкування фінальної частини турніру. Розумію, що прогнози - справа невдячна. Але, на мій погляд, серед претендентів на високі місця будуть збірні Іспанії, Німеччини, Англії, Португалії, Франції та Росії. Цікаво до складу якої групи потрапить збірна України та з якою командою проведе стартовий матч. Від його результату залежить багато. Хотілося б, щоб наша збірна втрутилася в боротьбу за високе місце.

 

- Вважаю, що це правильно: збірні, які грають між собою у груповому турнірі, вже не зустрінуться аж до фіналу. Згадаємо, на ЧС-2008 команди Росії та Іспанії зустрілись у групі, а потім у півфіналі. Пауза між груповим етапом та чвертьфіналами збільшиться на один день, як і тривалість фінального турніру - з 23 до 24 днів.

 

- Прикро, якщо серед наших служителів футбольної Феміди не знайдеться тих, хто працюватиме на Євро. Можу помилитися, але мені здається на всіх попередніх чемпіонатах працювали місцеві арбітри. Час ще є. Гадаю, що арбітри високої кваліфікації в Україні є, і не гірші вони за своїх зарубіжних колег, що працювали на Кубку світу в ПАР.

- Гадаю, що це треба робити на всіх стадіонах України. Адже чемпіонат – це надбання всієї країни, всіх шанувальників футболу. Я не один раз був в Німеччині перед світовим чемпіонатом у 2006. Там на всіх стадіонах, де виступають клуби бундесліги, табло постійно нагадувало вболівальникам, скільки днів, годин і навіть секунд залишалося до початку мундіаля, яким жила вся країна. І як чудово, в організаційному розумінні, вона провела чемпіонат.

 

- До всього нового звикаєш поступово. Вже звик до логотипу квітки з елементами кольорів прапорів України та Польщі. Сподобалось гасло турніру «Творимо історію разом». У нас спільність цілей. Адже це перший континентальний чемпіонат у Центрально-Східній Європі. Логотип Євро вперше був представлений у Києві. Славка та Славека - талісманів Євро – представили у Варшаві. Потім вони відправились Україною. До цих футбольних хлопців звикнути, поки що, не зміг. Не в захваті від їх імен. У мене багато друзів, але серед них жодного Славка. Але впевнений ця футбольна парочка плідно попрацює на Євро-2012.