Шеф-скаут Полесья: «Мы не переплачиваем за украинцев, мы их воспитываем»

Шеф-скаут Полісся Анатолій Волков розповів деталі зимового трансферного вікна, зміну підходу до трансферної політики, розповів, чому український ринок перегрітий, а також чому не продали одну з головних зірок клубу – Олександра Назаренка.

– Пане Анатолій, я так розумію, що гаряча пора для вас по суті закінчилася, бо зачинилося трансферне вікно, але разом з тим почалася інша гаряча пора, бо вже треба робити шорт-листи, лонг-листи. Все так?

Так. Як показує практика попереднього трансферного вікна й річної давнини – перерви на відпочинок фактично немає, починається робота, плавно перетікає з одного трансферного вікна в інше.

– Давайте тоді про все по черзі, наскільки ви задоволені ось цим трансферним вікном, яке щойно закрилося, скажімо так. Що вдалося, а що не вдалося?

– З того, що ми хотіли, ті позиції, які ми хотіли підсилити, як нам здається, ми підсилили. Завжди, звичайно ж, все залежить від футболістів, і ми поговоримо про це, коли будемо підбивати наприклад, підсумки цього чемпіонату як себе проявили футболісти, але з точки зору того, наскільки ми вивчали, обирали, наскільки ми детально занурюватись в цю тему й з того, що ми бачимо на сьогоднішній день – то ми задоволені підсиленням. Я думаю, що команда в нас укомплектована на кожній з позицій. У нас є глибина складу і є конкуренція.

– Коли ми рік тому писали з вами інтерв'ю, ви говорили про те, що насправді от стратегія, трансферна стратегія «Полісся» полягає в тому, щоб кількість футболістів з українським паспортом збільшувалися. Але зараз ми бачимо, що обставини все одно складаються трохи інакше.

– А я думаю, що співвідношення українців і легіонерів в першій команді зараз плюс-мінус оптимальне. І коли ми плануємо наступне трансферне вікно, одна з ідей, що кількість легіонерів збільшуватися не буде. Ми дійшли до того максимуму, коли нам комфортно з цією кількістю легіонерів з точки зору на ліміт в матчах і з точки зору розвитку команди. За кожного українського футболіста ми боремося, але ми не готові переплачувати за них. Така важлива складова нашої концепції взагалі, яка, можливо, не дуже помітна широкому загалу, що ми сильно намагаємося, робимо максимум для того, щоб підсилюватися молодими українськими футболістами в команди Ю-19 і Полісся-2. Тому що для нас це можливість виховувати футболістів, запрошувати їх за скромні трансферні суми. На скромні персональні умови і виховувати до Першої команди. На відміну від прямих трансферів в головну команду «Полісся» це взагалі інша фінансова історія, тому ми покладаємось на те, що українців ми виховуємо в рамках нашої структури під першу команду. Виходити на ринок й купувати українських футболістів за мільйони не вважаємо рентабельним і доречним.

– Тобто українські футболісти, якщо мова про першу команду, коштують дорого дорожче, ніж легіонери?

– Звісно, український ринок, якщо таким грубим словом – «перегрітий», дуже багато клубів, які хочуть залучати українських футболістів, висока конкуренція, високий попит, через те, звісно, зростає ціна, і це стосується не лише трансферної вартості, це стосується персональних умов, супутніх витрат, тому глобально пакет на одного хорошого футболіста, який може підняти рівень нашої команди чи витримувати його дорожче, ніж аналогічний футболіст з іноземним паспортом і ця різниця вимірюється в рази.

– Чи є хороші українські футболісти, за яких не треба платити, маю на увазі вільні агенти.

– Є, через те ми підписали такого футболіста в це трансферне вікно й надалі будемо підписувати. Але в тих випадках, коли це для клуба вигідно, і з точки зору спортивного результату якості, і в співвідношенні з фінансовими витратами.

– Ви говорили рік тому в нашому інтерв'ю про те, що усі трансфери мають бути розумними. Так, нагадаю, для глядачів, щоб не переплачувати за футболісти, щоб була адекватна заробітна платня, щоб плюс-мінус він давав результат тут і вже, але був не на піку своїх можливостей. Можна сказати, що усі трансфери, які відбулися в це міжсезоння, не міжсезоння, а трансферне вікно, релевантні цьому запиту?

– На мій погляд, так. Єдина відмінність в тому, що концепція зимового трансферного вікна була в тому, що ми купляємо більш готових футболістів, тобто не для розвитку. А якщо ви помітили, вік футболістів у п'яти з шістьох новачків це 26 років: 25, 26, 27 років. З точки зору фінансової релевантності так тому що, наприклад, у Томера Йосефі закінчувався контракт через півроку ,тому ми змогли його підписати за нижчу трансферну вартість, ніж диктував би цей ринок в інших обставинах в рази. А Факундо Батіста це футболіст, нападник з голами, який кілька місяців тому грав у півфіналі Копа Лібертадорес, аналог нашої Ліги Чемпіонів. І ми теж отримали його навіть за менші кошти, ніж публікують й інформують про це ЗМІ. Так само можна привести приклад Анді Хадроя – це футболіст збірної Албанії, правий захисник, ми взяли його за дуже скромні кошти. Так само Андре Гонсалвеш – вінгер, португалець, європейський паспорт. Це теж, глобально кажучи, у рамках нашого проєкту, мінімальні витрати. Сумарно трансферна вартість всіх футболістів близька до трансферної вартості з продажу Смолякова.

– Але Смолякова продали потім. Спочатку, були придбані всі ці гравці вже потім так. Тобто не було розрахунку, що спочатку продається Смоляков і за ці гроші купуються всі інші?

– Ми ставимо таку мету перед собою, щоб з наступного трансферного вікна вийти приблизно до цієї концепції. Продали би ми Смолякова чи ні, очевидно було, що нам треба підсилити команду в це трансферне вікно. Майже всі новачки приєдналися з першого дня зборів до команди ті, хто приєдналися пізніше, це був Батіста і Гонсалвеш. Вони приїхали трішки пізніше, але теж більшу частину зборів вони провели з командою. Група футболістів: Бітон, Йосефі, Анді Хадрой були підписані задовго до відкриття трансферного вікна. Були уже всі домовленості погоджені, і вони приїхали в Житомир ще до початку трансферного вікна. І ми знали, що з першого дня зборів вони працюватимуть з нами. Так само й Андрієвський приєднався з першого дня зборів.

– Який серед усіх цих трансферів найскладніше особисто для вас і з яких причин?

– Однозначно Батіста. Чому? – тому що на момент того, коли він потрапив у наш шорт-лист й ми почали цікавитися можливістю його підписати, у нього був чинний контракт і чинна оренда в іншому клубі. І для того, щоб його підписати, нам довелося домовитися з кубом, в якому він виступав на правах оренди, в Уругваї. В них була опція викупу, так само, вони її не активували. Потім доводилося, що зрозуміло, домовлятися з Некаксою мексиканською. І очевидно, що статус футболіста диктував нам важкі перемовини. Нападники в трансферній діяльності це взагалі окрема каста людей, тому що кожне трансферне вікно, майже кожен клуб хоче отримати забивного нападника. Висока конкуренція, високі суми, які звучать навколо кожного нападника з голами й вмінням забивати. Тому перемовини тривали непросто, дуже багато деталей, дуже багато всього. Але, на щастя, все закінчилось успішно для нас.

– Які умови ставили? Ну є якісь такі, що можна щось таке цікаве серед тих умов, що ставила та сторона?

– Насправді не було якихось супер деталей, але найголовніше, що в цю угоду залучена величезна кількість людей, коли залучені кілька клубів, різні агенти, є юристи футболіста, є питання сім'ї, і є обставини війни і українських реалій. Звести це все докупи таким чином, щоб всі сторони сприяли цьому трансферу було важко, але от в цьому особливість, зазвичай просто менша кількість людей залучено.

– А ви не боялися от запрошуючи Факундо Батіста, з Уругваю, так, з Латинської Америки нападника, що може повторитися історія з Луїфером і вдогонку скажу так, чому не вийшло в Луїфера, як вам здається?

– Просто якщо абстрагуватися від якихось людських якостей, ментальності, психології – Луїфер в самодостатній і хороший футболіст з точки зору його якості, вміння забивати, техніки й багатьох аспектів це хороший гравець. З точки зору ментальності, вмінням перебороти себе, змусити адаптуватися до якихось нових вимог – виникли труднощі. Відповідаючи на перше ваше запитання щодо Батісти, звісно кейс Луїфера змушував нас зробити правильні висновки, щоб це не повторилося. На мій погляд, ми зробили. Тому що великий акцент був і є в цьому трансферному вікні щодо всіх футболістів – вивчення саме ментальності. Все що стосується поведінки поза полем, оточення, звички професійні й тому подібне. Один з інструментів, які ми використовували – ми уклали контракт з компанією, яка надає послуги з тестування спеціалізованого, тобто кожен потенційний новачок проходив тест. Це окрім того, що ми там знайомилися, бачилися, спілкувалися – такий тривалий тест, який нам давав детальну характеристику про професійні звички. Ну, про вміння працювати в колективі, про мотивацію внутрішню і зовнішню про те, чи футболіст здатен сприймати нову інформацію, самооцінка і от всі ці речі ми аналізували. Всі футболісти Полісся нинішні так само проходили це тестування. У нас є певна вибірка, з якою ми працюємо. Ми розуміємо типаж, профайл, характер цих футболістів. Окрім цього варто розуміти, що уругвайські футболісти з Латинської Америки все таки особлива історія, тому що, як правило, скажімо так, серед скаутів в цій футбольній цій тусовці прийнято вважати, і це підтверджено роками, і величезна кількість прикладів, що уругвайські футболісти дуже впевнено адаптовуються в європейських чемпіонатах. У багатьох великих клубах є уругвайські футболісти.

– Ви говорили про Луїфера і говорили, що зробили висновки. Так, якщо можна ними поділитись, що це за висновки. І зайшла мова про ментальність Луїфера, що не так з ментальністю Луїфера в контексті українського середовища.

Український чемпіонат специфічний, досить важкий. У ньому велика кількість боротьби, у ньому велика кількість дуелей, фізичного контакту нападника з великими захисниками, які грають деколи просто, але дисципліновано, їм важко протидіяти. Через це треба вміти не уникати боротьби, не жаліти себе, переступати через не хочу, не можу і докладати максимум зусиль в кожному епізоді, щоб допомагати команді. Коли важко, коли треба зачепитися за м'яч, коли треба пресингувати. І треба бути інколи в некомфортному для себе середовищі. Луїфер купувався для іншого контексту, для іншого тренера, і після цього в нас змінився ще один тренер і ще один тренер. Тому склалася такі обставини. У випадку з Батістою взагалі щодо висновків. Великий акцент був на тому, щоб влучити під потрібний профайл під наш нинішній стиль. По-друге, щоб цей профайл був універсальний незалежності від того, хто тренує, хто робить трансфер, хто відповідає за майбутню стратегію через рік через два. Ми мали чітко закласти в цю купівлю футболіста, який гратиме незалежно від контексту. І мені здається, що це досить універсальний футболіст, який може грати в різній стилістиці, бо ми витратили чималі кошти на нападника, тому неможливо було впевнитися в його універсалізмі в цьому аспекті.

– Луїфер, правильно я розумію, пішов в оренду зараз?

– Так, Луїфер пішов в оренду з опцією викупу. Він продовжує бути фінансовим активом клубу, для нас це важливо. В його нинішнього еквадорського клубу є право викупу, оренду розраховано на рік. Побачимо, він залишається, в тому числі, футболістом Полісся. Тому ми сподіваємося, що в нього все вийде й цілком ймовірно, що він покращить в деяких аспектах.

– Цікавить позиція правого захисника. На цю позицію купувався Анді Хандрой і тут розкрився Майсурадзе. Очевидно, Георгію потрібно було ось цей період для адаптації. От цікава ваша думка з цього приводу.

– Так само як є стереотипи, можливо, але які підтверджуються фактами щодо уругвайських футболістів Європі. Так само є розуміння того, що грузинським футболістам потрібен час на адаптацію поза Грузією. Ми це розуміли, тому, коли ми відразу не виходило, щось було багато критики взагалі, що ідея його трансферу й персонально щодо його професійних вмінь. Ми були спокійніші в цьому аспекті й знали, що з великою долею ймовірності наступні збори, оці зимові, які він проведе вже в статусі не новачка, які переживає на кожному кроці про все на світі й грає, як часто роблять футболісти аби зберегти м'яч, упростити. У цьому випадку ми знали, що він вже прийматиме в статусі господаря нових футболістів, які приходять в Полісся. Ось ця роль йому підходила вже більше. Він розкрився, проявив себе і помітно неозброєним оком було ще на зборах, що команда його дуже сильно підтримує, штаб його підтримує, і в нього з'явилася впевненість, він почувається уже більш адаптованим до реалій українського футболу, в якому треба все таки робити все швидше, агресивніше, більше дуелей. Не все ще ідеально, йому ще є куди рости, але зараз думаю, прогрес помітний всім.

– Хто вам більше подобається на цій позиції правого захисника? Анді Хадрой чи Георгій Майсурадзе?

– Провокативне запитання. Мені подобаються обидва футболісти в трішечки різних аспектах гри. Є в одного переваги, в іншого є недоліки, вони взаємодоповнюють один одного. Ідея того, що на одній позиції є досить різні футболісти за профайлом, але які в той же час обидва підходять під нашу стратегію гри надихає більше, ніж пригнічує. Добре, що є в нас вибір, і є ще й третій правий захисник, про якого не варто забувати, в якого є теж є свої переваги це Лукас (прим. Тейлор).

– Скажіть, будь ласка, серед тих футболістів, які поповнили Полісся-2, чи можна їх назвати проєктними гравцями, які там незабаром можуть посилити першу команду?

– Якщо дозволити трішки ширше, торкнуся теми Полісся-2. Концепцією цього трансферного вікна було омолодження команди. Кілька ідей в цьому: перша ідея, що за регламентом подвійної реєстрації футболісти Полісся-2 можуть грати за U-19, деякі за першу команду. Тому впродовж цього трансферного вікна ми розпрощалися з гравцями 20 і вище років, які не мають змоги грати за U-19, і не мають, на наш погляд, великої проєктності для першої команди й частина футболістів пішла в оренди, такі як Трайков, Панчишин. Для того, щоб здобувати ігрову практику, Панчишин у Чорноморці, він був травмований і пропустив збори. Зараз надолужує втрачене. Трайков грає в хорватському другому за силою дивізіоні. Він забив вже 3 голи в 4 матчах, грає в стартовому складі. Що вдалося зробити в Поліссі-2 – ми омолодили команду, натомість запросили футболістів, які у віці 18-19 років, група гравців, які можуть грати і за U-19. Таким чином ми можемо забезпечити ігрову практику цій групі футболістів, чого ми не могли б зробити у випадку з футболістами 2004-го і старше року народження, тому що Друга ліга в дургій частині сезону це лише 6 матчів і старт сезону ледь не в середині квітня, а тому цього мало. Через те частина проєктних гравців Полісся-2 скажімо так, перейшла в оренди, де матимуть змогу грати. Той же Трайков може зіграти 16 матчів, уже зіграв 5, по-моєму, разом з кубковим матчем чи чотири, а Полісся-2 ще не почали. Чи є проєктними новачки? Ми сподіваємося, тому що в цьому ж ідея запрошувати молодих футболістів на скромних умовах і виховувати їх до Першої команди. Очевидно, що не у всіх це вийде зробити.

Але якщо Полісся-2 регулярно делегуватиме в першу команду одного, двох, трьох футболістів кожного року, то це звісно ж зменшуватиме для нас необхідність виходити на ринок і робити прямі трансфери в першу команду. Тому, на мій погляд, серед цієї групи футболістів у кожного є шанси дорости до першої команди, але побачимо. В когось, очевидно, це вийде зробити швидше, в когось не вийде це нормально, але ті фінансові ризики, які ми закладали в ці трансфери, вони комфортні для того, щоб дозволити собі припуститися навіть якоїсь помилки, бо наша домовленість з керівництвом клубу, що ми діємо щодо трансферів U-19 і Полісся-2 агресивно, і дозволяє собі помилятися, але все одно ми ризикуємо, діємо сміливо.

– Вже зачепили тему Смолякова. Це перший міжнародний, скажімо так, трансфер Полісся, якщо трошки ширше чи варто очікувати трансфери на вихід ще з першої команди чи є якісь запити з приводу гравців?

– Тут важливо розуміти, що завдання, які ставить президент конкретно переді мною, і взагалі перед менеджментом, що футбольний клуб Полісся повинен забезпечувати дві важливих речі: це спортивні результати першої команди, але не менш важливим фактором є продаж футболістів, заробіток на цьому для клубу. Тобто це не лише спортивний проєкт, але й бізнесовий, тому для нас продаж Смолякова був важливим з тієї точки зору, щоб показати нашим діючим футболістом, що ми клуб, який продає. Нашим майбутнім футболістам, з якими ми будемо домовлятися і показувати кейс Смолякова, що ми не клітка, ми хочемо розвивати, інвестувати час і кошти в правильних гравців, і продавати їх для того, щоб заробляти кошти. Заробіток з продажу футболістів дозволятиме нам робити кожного трансферного вікна кращі трансфери, запрошувати гравців вищої якості й рухатися у напрямку рентабельності. Звісно, це дуже важко в українських реаліях тому, що, по суті, лише 2 основних джерела заробітку для клубу: це трансфери на вихід і участь в єврокубках. Але одна з них це те, що ми точно в силах зробити ось зараз. У нас зараз є, на мій погляд, в команді дуже багато футболістів, по яким ми можемо очікувати пропозиції. У нас не так багато вікових гравців. У нас є простір для 95% гравців, щоб їх перепродати. Тому далі все залежить від командних результатів, індивідуального рівня гравців, як хто проявлятиме себе, і ми себе позиціонуємо як клуб, який точно продаватиме, із яким точно можна домовитись, але очевидно, що дарувати футболістів ніхто не буде. Були і цього трансферного вікна пропозиції офіційні по іншим футболістам. Були офіційні пропозиції по Назаренку від двох клубів, була пропозиція по Йоці, було багато розмов, чуток, дзвінків. Поки ми задоволені тим, що є. Думаю, що влітку пропозиції буде ще більше.

– Якщо взяти, наприклад, того самого Назаренка, пропозиція була нижча його реальної рентабельною вартості?

– Не знаю, якогось ярлика з ціною ми не вішали, це важко зробити. Скільки пропонують за футболіста, стільки він, мабуть, і коштує. Чим ми орієнтуємося? Для нас це важливий футболіст. Нам потрібні спортивні результати в цьому сезоні. Другий фактор, ми розуміли, що це гравець національної збірної України й шанси отримувати там ігрову практику на позиції лівого вінгера зважаючи на обставини і ситуацію з Мудриком підвищилися. Це теж фактор для потенційного збільшення трансферної вартості. третій фактор, що у нього є хороша статистика в цьому сезоні – голи плюс передачі і велика ймовірність покращити, ще цю статистику. Четвертий фактор, якщо ми здобудемо право на участь в єврокубках, це ще одна вітрина для того, щоб футболістів презентувати світу, і, в такому випадку, чи доцільно було продавати його зараз? Я не впевнений. Вирішував, звісно ж, президент клубу. Ми домовлялися з клубом, розмовляли, були елементи торгу, але от зараз ситуація така. І мені здається, що ми точно не у програшній позиції за наслідками цієї ситуації. Як складеться далі? – побачимо. В будь-якому випадку ми у виграшній ситуації, тому що якщо Назаренко з нами, у нас є крутий український футболіст вінгер з лівою ногою. Чи легко знайти йому заміну? Якщо ми продамо його за хороші гроші, ми теж у виграшній позиції.

– А торги були з турецьким клубом?

– В тому числі.

– А ще якщо можна сказати?

– Була ще пропозиція з Єгипту.

– Ви на посаді, щоб скаута Полісся уже рік за цей рік, як змінилися ваші підходи до роботи? Ваша робота, ваші бачення?

– В нас змінилася концепція. Два трансферних вікна були по-різному проведені. Якщо в першому була ставка на більш молодших гравців з потенціалом, то в зимове трансферне вікно була ставка на готових гравців більшою мірою. І, як мені здається, ми прийшли до тієї точки, коли наступні трансферні вікна, навіть літні, у нас немає уже на даний момент гострої необхідності виходити на ринок, бігти за футболістами й там багато чого змінювати. Тепер ми в ситуації, коли ми можемо точково підсилювати команду й реагувати на продаж наших футболістів. Якості глибини складу, яка є зараз, на мій погляд, достатньо, щоб виконувати турнірні завдання для наступного кроку, щоб покращити спортивні результати. Це, звичайно, природній і звичний процес. Постійно потрібно підсилювати команду. Що змінилося в підході, як я вже згадував, більше вивчали людські якості, професіоналізм і ментальні якості, психологію футболістів. Більше, ну мені здається, що це трансферне вікно було найскурпульозніше з точки зору вивчення кожного гравця, тому що скаути, шеф-скаут, кожний член тренерського штабу першої команди незалежно один від одного, тестування, особисті зустрічі, знайомства поїздки. Максимально детальне занурення, максимально великий обсяг відеоматеріалу, спілкування, інформації з людьми, які співпрацювали з футболістами в інших командах клубах, тобто по кожному було максимально детально вивчено.

– Це мені це нагадало історію, як вибирав свого часу Арсен Венгер, він передусім звісно, там професійні якості ставив на перший план, але разом з тим, дуже детально і дуже довго оцінював людські якості.

– Ну як показує практика й загалом, це логічно невід'ємна складова того, чи може футболіст використовувати свою обдарованість, талант, особливо в таких реаліях як наш чемпіонат, досить непросто. Тому, звісно, це важлива складова.

– Якщо кількома реченнями підсумувати, яка от нині трансферна стратегія Полісся?

– Акцент на якість однозначно, не на кількість, акцент на футболістів, які здатні сходу підвищувати рівень команди, не підтримувати, не закладати якийсь там потенціал для чогось в майбутньому. Але при цьому, щоб зупинка під назвою Полісся була не кінцевою в їх маршруті. Тобто ми не можемо собі дозволити підписувати футболістів у віці там 29+, щоб це був останній клуб, можливо, там великий ризик того, що далі вже не буде попиту на цих футболістів. Маю на увазі, перш за все, легіонерів, у випадку з українськими футболістами вони на вагу золота й тут ніяких вікових цензів, чогось подібного в принципі бути не має.

– У Полісся новий спортивний директор В'ячеслав Шевчук. Як вам працюється з ним, з якими запитами і намірами прийшов В'ячеслав в команду?

Дивіться, я б відзначив одну важливу річ. Ми не так багато днів зараз співпрацюємо, але важливо, що В'ячеслав підмічає дуже круті тонкощі суто футбольні. Зважаючи на його великий досвід, Він багато підказує, вказує саме на ігрові моменти те, що можна покращувати і те, що можна й варто звертати увагу в скаутингу, аналізів футболістів і було би, очевидно, дурістю не прислухатися до порад людини, яка пограла на такому рівні й впродовж великого відрізку часу. Це якісь перші враження, от такі деталі про які інколи ти не задумуєшся, або не помічаєш просто через відсутність або досвіду, або знань. Це нормально, коли хтось може бути кращим в таких тонкощах. Тому, прислухаюсь, вчусь. Друге, ми починаємо потихеньку адаптуватися, розуміти, як ми можемо співіснувати, як правильно співіснувати й допомагати один одному. Думаю, що далі буде все окей в цьому в цьому плані.

– Ми почали з того, що одна гаряча пора закінчилася, почалася інша гаряча пора пора і, скажімо, так, чи вже визначені позиції, які потенційно треба покращувати в наступне трансферне вікно?

– Зважаючи на те, що я говорив, що по-перше, ми очікуємо, що буде попит на наших футболістів, ми розуміємо, плюс-мінус, на яких. Друге, що у нас немає гострої необхідності зараз виходити на ринок і змінювати велику кількість гравців. Тому концепція така, що ми готуємося на кожній позиції. Є очевидно, кілька позицій, на яких буде особливий акцент, зокрема це позиція вінгера. Але побачимо ми тут не впевнені, як складуться обставини.

– Ну лонг і шорт-листи ви вже пишете?

– Ми їх починаємо формувати, готувати. Я, чесно, сам взяв хоч якусь паузу в цьому питанні тому, що це дуже важко робити нон-стоп. Буквально тиждень-два на якийсь не те, щоб перепочинок, тому що паралельно хлопці займаються цим питанням, але дуже багато накопичилось справ, які окрім цього треба робити. Тому дещо відволікся від цієї теми, але ж лонг-листи уже в процесі й вже багато роботи.