АМІРХАНОВА: «Коли нема навіть туалетів...»

У Загребі стартував чемпіонат Європи з фігурного катання. Оскільки останнім часом кілька визнаних фаворитів завершили виступи, то нинішній турнір цілком може нам відкрити нові імена. Можливо, серед них знайдеться місце й для представників України. Напередодні відповідального старту з цього приводу, а також інших актуальних питань розвитку фігурного катання в нашій країні, ми поцікавилися думкою головного тренера української національної команди Марини Амірханової.

Кому боротьба за п'єдестал, кому — набратися досвіду

— Марино Олегівно, оскільки склад української збірної, так би мовити, «різношерстий», які задачі поставлені перед кожним із спортсменів?
— Ви маєте рацію, у кожному виді програми перспективи у нас досить різні. Звичайно, головні надії на найкращий результат ми покладаємо на спортивну пару Тетяна Волосожар — Станіслав Морозов. Вони можуть і зобов'язані боротися за призове місце. Про титул чемпіонів Європи мова поки не йде, але пробитися на п'єдестал пошани їм цілком до снаги.
На жаль, стосовно дніпропетровської пари Катерина Костенко—Роман Талан прогнози далеко не такі оптимістичні.

— Але ж для Каті й Романа, які разом виступають лише рік, це дебют! То, може, головне для них — набратися міжнародного досвіду?
— Справді, ці змагання мають піти їм на користь. Як, утім, і для наших представників в одиночному розряді — Віталія Сазонця та Катерини Пройди. Вони — ще досить молоді фігуристи, тому буде добре, якщо обидва зуміють пробитися до числа фіналістів, тобто до 24 найкращих.
Що ж до танцювальних дуетів, то перед ними стоїть майже однакове завдання — потрапити до десятки найсильніших. Нагадаю, що торік Анна Задорожнюк і Сергій Вербилло фінішували якраз десятими. Нині ж можуть зробити хоча б крок-два вперед. Алла Бекназарова й Володимир Зуєв на солідному рівні виступили на грудневому чемпіонаті України, виграли його, тож у Загребі мають довести невипадковість свого успіху.

— З урахуванням того, що на чемпіонаті Європи не виступатимуть китайці й американці, у психологічному аспекті Волосожар і Морозову має бути легше?
— Ну є ще й чудова канадська пара. Я бачила її виступи на останніх турнірах Гран-прі — це щось неймовірне!
Звичайно, відсутність визнаних світових фаворитів має вплинути на настрій Тетяни й Станіслава позитивно. Проте боротьба за п'єдестал усе одно очікується дуже гострою. Адже виступатимуть німці Альона Савченко—Робін Шолкови, на мій погляд, — одна з найцікавіших і найсильніших пар світу. Суттєво підтягнулися обидва російські дуети Юко Кавагучі— Олександр Смирнов та Марія Мухортова—Максим Траньков. Вистачає майстерності й амбіційності представникам кількох інших країн.

Лідери всі відомі

— Після Олімпійських ігор 2006 року кілька титулованих спортсменів свої виступи завершили. З огляду на це, у Загребі домінуватимуть відомі нам спортсмени, чи можна сподіватися на якийсь сюрприз? Можливо, від тих же росіян?
— Я би не сказала, що сталися значні зміни. Це стосується хіба що збірної Росії. Справді, на чемпіонаті Європи не  виступатимуть Євген Плющенко, Ірина Слуцька, пара Тетяна Тотьмяніна—Максим Маринін, танцювальний дует Тетяна Навка—Роман Костомаров... Усі вони були би головними претендентами на «золото».
Проте Росія — це та країна, де «пауза» довго не триває. Ось, наприклад, у чоловічому катанні про відсутність Плющенка, переконана, скоро вже не згадуватимуть. Нещодавно я дивилася чемпіонат Росії, так ось хлопці там помітно додали. Та й не тільки вони. Взагалі, у цій країні спортсменам забезпечили велику кількість прокатів, саме у такий спосіб намагаючись підняти їхню майстерність. І хоча про нових суперзірок мова поки не йде, проте Сергій Воронов чи Андрій Лутай, гадаю, дуже скоро змусять про себе говорити.

— Чого можна очікувати у Загребі від жінок?
— Лідери ті ж самі: італійка Кароліна Костнер та швейцарка Сара Майер. Є хороші дівчата у Фінляндії. Росія також може «вистрілити». Хоча нинішні її представниці суттєво поступаються у класі попередньому поколінню.

— А Юлія Себестьєн із Угорщини й досі катається?
— Так. Але, знаєте, Юлія теж спортсменка із, так би мовити, минулого покоління. Тому в неї є певні проблеми, її покоління тренувалося за старою схемою. Тоді вимоги до фігурного катання були дещо іншими. Тобто сучасним спортсменкам необхідно бути дуже пластичними, розтягнутими, володіти якимись незвичайними «спіралями», неабиякими «родзинками» при обертанні... Одним словом, усім тим, що Себестьєн не вистачає. Але вона може взяти атлетичним катанням і тим, що їй подарувала природа — це височенний стрибок. Коли Юлія стрибає — байдужим не залишиться ніхто.
Та є в угорки ще один вагомий недолік. Вона нестабільна. Я лише раз бачила у Cебестьєн блискучий старт — коли вона стала чемпіонкою Європи. І все ж Юлія теж може претендувати на призове місце.

— Що можете сказати стосовно танцювальних дуетів?
— Там теж є визнані лідери. Зокрема, чемпіони світу —  французи Ізабель Делобель—Рене Шонфельдер. Не знаю, чи встиг відновитися після травми партнер Оксани Домніної — Максим Шабалін, проте у росіян дуже перспективна й інша пара Яна Хохлова—Сергій Новицький. Нашим дуетам боротися з ними на рівних поки що нереально. Але, повторюю, потрапити до десятки цілком до снаги.

Перспективи юніорів

— Після побаченого на чемпіонаті України, чи можна сказати, що хтось із наших спортсменів зробив помітний крок уперед?
— Тут слід згадати ще й турніри серії Гран-прі, в яких брали участь пара Волосожар —Морозов та обидва танцювальні дуети. Всі вони зробили якийсь крок уперед, всі стали на рівень вище. Адже третє місце, яке посіли на одному з турнірів Задорожнюк і Вербилло, багато про що свідчить. Я, наприклад, вважаю, що це дуже солідне досягнення. Безумовно, спостерігається прогрес у Бекназарової та Зуєва. Ну й, звичайно, у Волосожар і Морозова. їхні програми стали складнішими. Напевно, це й завадило Тетяні й Станіславу краще виступити на етапах Гран-прі.
Як тренер добре знаю, що коли спортсменам ставлять нову програму, роблячи акцент на складних елементах, і при цьому вимагають цродемонструвати емоції, що, звичайно, необхідно вимагати, то елементи починають «сипатися». Адже це дві окремі роботи, потрібен пройти певний проміжок часу щоби вдало «зібрати все разом». Тому не можна говорити, що Волосожар і Морозов на Гран-прі виступили невдало. Скоріше, не показали очікуваного результату. Та треба працювати, ось і все.

— Марино Олегівно, цього року є відповідальні старти і для юніорів. Які у них перспективи?
— 4 лютого стартує чемпіонат України, який стане відбором на юнацький чемпіонат світу. Це для юніорів — основний старт. Від нашої країни буде по одному представнику в усіх видах, крім спортивних пар. Тут є суттєва проблема. Натомість непогані результати на етапах Гран-прі продемонстрували танцювальні дуети.
Також цікава боротьба за єдину путівку на чемпіонат світу очікується серед дівчат. Адже тут можуть змагатися Ірина Мовчан, Катерина Пройда та чинна чемпіонка України Елеонора Вінниченко. Всі вони дуже перспективні, але нестабільні.
У хлопчиків найвірогідніший претендент на лідерство — киянин Микола Бондар. Він дуже добре виступив на двох етапах Гран-прі. У Німеччині зробив практично стовідсотковий прокат! Чисто відкатав коротку програму з усіма елементами й потрійним акселєм. У довільній припустився помилки, хоча це й помилкою не назвеш — замість подвійного акселя в нього вийшов полуторний. Трохи знизили йому бали, та все одно Микола випередив багатьох сильних суперників. На чемпіонаті України гідну конкуренцію Бондарю має скласти харків'янин Перцов. Йому лише 15 років, а працює він надзвичайно добре. Є ще цікавий спортсмен із Дніпропетровська — Ігнатенко, також із Києва — Кузьменко. Та, на мій погляд, Бондар найперспективніший.

Бажання є, ковзанок — нема

— Як ви вважаєте, серія льодових шоу за участю чемпіонів та призерів Олімпійських ігор та чемпіонатів світу зробила якийсь поштовх до популяризації фігурного катання в Україні?
— Інтерес до фігурного катання, безумовно, підвищився. І дуже сильно. Але користі від цього небагато. Люди цікавляться, виявляють бажання приводити своїх дітей... От тільки куди?! Де і як кататися? Ковзанок як не було, так і немає:
Ось у Росії справжній бум. Працюють сотні спеціалізованих ДЮСШ, відкриваються нові ковзанки в різних регіонах. Там поставили за мету збудувати на кожні 100 тисяч людей один Льодовий палац спорту. У нас же проблема стара: інтерес є, бажання є, а тренуватися ніде. Ковзанки ніби й з'являються, проте для масового катання. А про юних фігуристів майже ніхто не дбає. На комерційних ковзанках оренда льоду складає близько 800 грн. на годину. Ми не можемо собі цього дозволити.

— У Києві на нещодавньому відкритті ковзанки спорткомплексу «Наука» довелося чути, ніби тут заняття для юних фігуристів будуть безкоштовними...
— Я не володію цією інформацією досконало. Знаю, що там планувалося функціонування клубу «Столиця» під керівництвом В'ячеслава Загороднюка. Розраховували, що буде проводитися підготовка спортсменів від початківців до найвищого рівня. Але як це робити? Адже у будівлі ковзанки нема роздягалень, гімнастичних залів і навіть, пробачте, туалетів. Отже, розглядати цю ковзанку як базу для тренування можна буде лише в разі її суттєвого дообладнання. Самого ж льоду явно не досить...

Сергій ДАЦЕНКО, Марія СОКОЛОВА, «Спортивна газета»