Сергій ПІДДУБНИЙ:«Локомотив для мене тепер став командою №1»

Головний тренер «Кардинал-Рівне» Сергій ПІДДУБНИЙ:

- Важко назвати причину, чому ми протягом кількох секунд пропустили два поспіль м’ячі. Потрібно подивитися відео, а так зразу не можу сказати, що сталося. Не скажу, що ми не належно налаштувалися, чи були розслабленими – цього не було. Згодом ми перебудували гру, забили гол і все здається йшло за нашим сценарієм для того, щоб відігратися і виграти цю гру, я навіть не кажу про нічию. Але все ж таки потрібно передивитися відео і розібрати гру.

Але, що хочу сказати по пам’яті, то це про п’ять грубих помилок. У матчі це забагато, а в грі з такою командою, як «Локомотив» і поготів. Підкреслю, що з такими командами, як «ЛТК», «Спортлідер+», такі моменти можуть пробачити. А команди рівня «Урагану», «Енергії», «Єнакієвця» – таке не пробачають. П’ять помилок – це забагато. Причому, окрім того, вони дві нам пробачили, було два чистих виходи один в один, а трьома скористалися. Взагалі, в грі з такою командою, як «Локомотив» таку кількість голів дуже складно відіграти. Вони просто «кістьми» лягають і їм забити дуже важко. Результат для нас це трагедія, тому що програли, та ще й мало забили. Чотири пропустили, це звичайно негативно. Але за рахунку 1:2, 1:3 ми садили лідера – команду «Локомотив», вони всю підлогу нам протерли, але це все-таки їм на користь, що команда «вбивалася». Вони зрозуміли, що «Кардинал-Рівне» зараз команда не проста і легко очки не віддає. Напевно їхній тренер до них таки зумів достукатися, вони правильно побудували гру наприкінці і не дали нам забити. Окрім того, в них дуже сильно зіграв воротар, який був справді кращим гравцем.

Залишився би рахунок 1:2, я переконаний, що обов’язково став би 2:2. Бо одна справа, коли ти виграєш з різницею в два м’ячі, а інша – коли в один. Зовсім по-іншому йде гра. Коли ти захищаєшся, у тебе в підсвідомості два м’ячі в запасі, і ти спокійніше себе почуваєш, пам’ятаючи це. А ось коли різниця в один м’яч, це вже інша справа. Суперник би сидів нижче, і там би Бондар прорізав би своїми передачами. І хто знає, чим би все закінчилося.

Стосовно гри Гурка, то він був хворим Але людина вийшла на гру, значить, готова до неї і повинна грати. Проте, я замінив його не через претензії до нього, просто потрібно було змінити гру. Це була тактична заміна. Дєнюжкін краще грає ногами і тому він вийшов на майданчик. А так у нас два рівноцінні воротарі – один не гірше іншого.

Більшу частину гри ми проводили заміни не, як звично четвірками, а по одному-два гравці. Пов’язано це було, перш за все, з хворобою деяких футболістів. Захворів Маринюк, але підійшов перед грою і запевнив, що може грати. Між іншим Мар’ян провів матч більш-менш добре. Я ним задоволений. Він молодець. Ще й грав у такому стані. У нього два дні була температура 38. Окрім того, травмованими грали Когут і Танський. Тому я і робив так заміни, адже було видно, що люди грають на уколах, помітно було, що їм чогось не вистачає, ноги тягнуть. Дається взнаки, що в нас Бондар, Чернієнко, Маринюк, Піддубний, Паршиков, можуть зіграти більш впевненіше, адже більш досвідчені гравці. А якщо брати Ситника, Фаренюка, навіть Когута і Басича, то їм ще не вистачає досвіду і стабільності.

До суддівства в звітному матчі в мене претензій нема. Є претензії до своїх гравців, які не дограли епізоди до кінця. Суддя не свиснув – грай до кінця. Так, під час наших тренувань, роль судді виконую я. І часто спеціально при порушенні не зупиняю гру для того, щоб вони догравали епізод до кінця, а не зупинялися. Суддя може помилитися не спеціально, десь не помітити порушення і тому не відреагувати. Всяке трапляється.

Якщо говорити загалом про гру, то думаю, що все ще поправимо. І трагедії з поразки не роблю. Програли, то це ще нічого страшного не має, адже у нас попереду ще багато ігор, в яких ми гратимемо на перемогу і братимемо очки. Я вже казав, що для нас не важливо, чи граємо дома, чи на виїзді. У нас кожна гра на перемогу.

Проте «Локомотив» для мене тепер став командою №1. Якщо раніше такою була «Енергія», то тепер це «Локомотив». Будемо грати з ними кубкову гру, будемо «вбиватися» до останнього, «лягати» командною, як на амбразуру Олександр Матросов. Не знаю, як ми зіграємо, але те що будемо «рубатися» з ними, то це точно.

Юрій РАЧКОВЬКИЙ