Степан МЕЛЬНИЧУК:«Протягом 3-5 років маємо сформувати бренд»

«Клуби мають змогу об’єднати свої зусилля для формування єдиного пакету»

- Ви – топ-менеджер, очолюєте організацію (достатньо молоду) всього кілька місяців. Які цілі, які завдання перед Вами стоять як перед топ-менеджером, як Ви бачите свою роботу, до чого Ви прагнете?
- Мої цілі випливають з мети, з філософії. По суті – а для чого ця організація? В нас є ФФУ (Федерація футболу України – ред.), є АМФУ (Асоціація міні-футболу України – ред.), для чого ще потрібно створювати лігу, якщо, в принципі, організовувати і проводити змагання, займатися їх популяризацією, освітленням в ЗМІ, маркетинговими програмами могли б вказані організації? Можливо це пафосно звучить, але насправді філософія нашої організації є зовсім іншою від того, якщо б змагання проводились у форматі федерації чи асоціації. Зміст в чому: засновниками і власниками нашої організації, якщо говорити мовою бізнесу, то акціонерами, є клуби. Ми передбачаємо, що в залежності від кількості цих акціонерів, не залежно від того, чи хтось був біля витоків, чи хтось прийде через 5 чи 10 років – він буде мати такі ж самі права, такий самий статус, як і ті, що починали. Це закладено в наших нормативних документах і це є основною ідеєю. Звичайно зараз важко зламати ті стереотипи, які склалися протягом 20 років, коли клуби і люди, які їх очолюють, не бачили перспективи у своїй роботі, не було відчуття права власності. Але поряд з тим, що вони отримали можливість приймати більше рішень, вони несуть і більшу відповідальність. Якщо раніше можна було сказати, що хтось там погано щось організував, зробив не так, то на сьогоднішній день відповідальність лежить на нас усіх, відповідно і, на менеджменті, який вони обирають. Це перше і це основне.

Друге – це можливість клубів в рамках своїх повноважень приймати власні рішення щодо розвитку, критеріїв вступу нових клубів до організації, покарання за порушення правил. Можливість дійсно самостійно примати рішення, а не так, як це було раніше у АМФУ, коли клуби фактично та юридично не мали ніяких повноважень та прав. Можливості та відповідальність! Я постійно акцентую увагу власників клубів – не будьте пасивними, не будьте байдужими. Простий приклад: ще 3 роки тому було 16 клубів у вищій лізі, зараз в «Екстра-лізі» залишилось лише 7. Частина причин розпаду клубів, звичайно, фінансова, а частина – відсутність перспективи. Люди чимось займаються, вкладають свій час, фінанси та зусилля, а відповіді, яка перспектива, цього не має.

Третє. Для того, щоб сьогодні рухатись в інформаційну площину, для того, щоб працювали хороші фахівці з хорошою зарплатнею, клубам потрібні партнери та спонсори. Проте кожен клуб окремо не дуже цікавий великим компаніям - потенційним спонсорам. На жаль, поки що в нашій країні не сформувалась культура спонсорства, як в Європі чи Америці. У нас, якщо ти йдеш в компанію і це не якісь приватні стосунки, або по рекомендації, то наших менеджерів, що відповідають за маркетинг, цікавить відразу телебачення і кількість контактів – це основні вимоги. В Європі ситуація інша – вони акцентують увагу на тому, що отримується право називатися спонсором того чи іншого змагання і використовують цей статус для формування власної маркетингової програми, отримують змогу асоціюватися зі спортом, який, хочемо ми чи ні, є частиною культури країни. А для нас статус це ніщо. Повертаючись до питання спонсорства, сьогодні клуби мають змогу об’єднати свої зусилля для формування єдиного пакету і спробувати залучити спонсорів. На жаль, на рівні держави нічого крім декларацій про те, що спорт та фізична культура – це пріоритети, немає.

- Давайте поговоримо про людей, про команду професіоналів, які мають працювати на розбудову ліги. Яким чином проходив їх підбір? Хто наразі працює в організації?
- На сьогоднішній день в апараті працює 5 чоловік: це президент, який здійснює оперативне керівництво, організовує роботу, спортивний директор, який відповідає за спортивну частину, організацію змагань, директор з маркетингово-правових питань, адміністративний директор і людина, що займається інформаційним напрямком (прес-секретар). Також у нас є договір з бухгалтерською компанією, що надає нам бухгалтерські послуги. Звісно, що це не та кількість людей, що мають працювати у майбутньому і на сьогодні це той мінімум, який необхідний для того, щоб розпочати роботу. Зрозуміло, що перед нами стоїть багато питань, і всі працівники долучаються до їх вирішення. Як формувалась команда? Передусім це мої особисті контакти це люди які можуть вирішувати достатньо складні завдання. Тобто ми не оголошували спеціально конкурс або щось подібне.

«Формування бренду – це невід’ємна частина успішного розвитку спортивної організації»

- Ви кілька разів говорили, що одне з Ваших головних завдань – формування бренду. Футзального та бренду «Екстраліги». Як Ви плануєте його розвивати? Які кроки до побудови бренду Ви собі намітили?
- Насправді я вважаю що формування бренду – це невід’ємна частина успішного розвитку спортивної організації. Основна мета – популяризація спорту, активного способу життя. Робити все це без формування бренду неможливо. Як ми будемо його розвивати? Перше – це інформаційно. У нас відбуваються змагання: 28 турів, 84 гри, і ми працюємо над тим, щоб спортивні новини максимально висвітлювали ці змагання. Пробуємо розмовляти про трансляції, хоча поки що це на стадії перемовин, але ми розуміємо, що повинні це зробити, інакше можливостей для розвитку не буде. Також у нас є низка ідей, які ми хочемо запровадити та провести під брендом «Екстра-ліги». Організація показових змагань, наприклад, матч зірок шоу-бізнесу проти менеджменту «Екстра-ліги». Наступні моменти стосуються відзначення кращих гравців – є ідея влітку наступного року провести матч кращих футзальних гравців з різних клубів. Це основні кроки просування. Звичайно, не обійдемось без ЗМІ, з якими ми співпрацюємо, домовляємось, щоб вони зверталися до нас за інформацією і висвітлювали нашу діяльність у тих чи інших електронних друкованих чи телевізійних ЗМІ. І якщо Київ вже перенасичений подіями, то регіональна преса більш охоче відкликається на наші пропозиції.

- Чи розвиваєте Ви напрямок дитячого футзалу? Можливо, були ідеї запровадити «урок футзалу», аналогічний «уроку футболу» у середніх школах?
- Це абсолютно правильне завдання і його потрібно вирішувати, але все-таки це завдання, яке відноситься до діяльності АМФУ – по суті, саме ця організація має займатися дітьми, дитячим футзалом, збірною командою. Ліга займається двома змаганнями найвищого дивізіону – Чемпіонатом України та Суперкубком. Можливо у майбутньому, через рік, через два ситуація зміниться, можливо, ми будемо займатися і Кубком України, або буде дві ліги – я не можу цього виключати.

Я не помилюся, якщо стверджуватиму, що зараз на Україні футзал є одним із наймасовіших видів спорту – на вихідних немає жодного спортивного залу, де б не грали у футзал. Є  десятки ліг у різних регіонах, які організовують змагання. Лише у Харкові у двох лігах грають понад 400 команд! Є 4 ліги, які грають у Києві. І наше завдання – дати відповідь, чому вони не хочуть грати у найвищому дивізіоні? Проаналізувавши це  - показати їм, чим може бути цікава участь у «Екстра-лізі». Так, ми прагнемо розширити Лігу.

«Спонсорство  - сьогодні це основний акцент і основне сподівання»

- Яким чином Ви плануєте це зробити?
- Наразі триває процес перемовин. Наприклад, зараз 20 команд грає у першій лізі змагань, що проводить АМФУ. Низка з них ще у цьому сезоні розглядали питання про входження до «Екстра-ліги». Але в результаті прийняли обережне рішення подивитися, як буде розвиватися нова організація.

Ми хочемо показати, що формат змагань змінився, сама ідея змінилася. Ми пробуємо переконати українські команди, що в перспективі участь у Екстра-лізі буде набагато цікавішою, ніж участь у тих регіональних турнірах, де вони зараз грають. Прагнемо відродити ці команди, які існували у недалекому минулому, і в силу якихось не фінансових, політичних, філософських причин не бачили змісту розвитку, перспектив і припинили своє існування. Міні-футбол тим і цікавий, що за наявності спонсора можна достатньо швидко створити команду і прийняти участь у змаганнях найвищого ешелону.

- Яким чином в «Екстра-лізі» проходить процес пошуку цих спонсорів? Хто за це відповідає?
- Спонсорство у нас дуже болюче питання. І на жаль, я не можу сказати, що ми маємо якісь ноу-хау в цьому процесі. Як я вже наголошував, саме спонсорство в Україні не вітається – виглядає приблизно так: якщо ти спонсор, то значить в бюджет десь не доплачуєш. Сама система збочена. Немає ніякої державної політики в цьому питанні, щоб компанії були зацікавлені бути спонсорами, при чому не обов’язково спортивних організацій.

У нас є певна система. Є база компаній і сформовано пакет спонсорських прав і рекламних послуг. Ми робимо розсилку по цим принципово зацікавленим компаніям і потім комунікуємо з ними. На сьогоднішній день ця система працює слабо. Це потрібно робити однозначно, але в нас немає історії, організація ще молода, тому ми і відчуваємо такі труднощі. Хоча саме через молодість організації перший спонсор, який до нас прийде, може отримати гарну рекламу, результат за менші гроші. Знайти спонсорів, не маючи прямого доступу до ЗМІ, трансляцій, партнерів, надзвичайно складно. Але! Використовуючи особисті зв’язки, контакти президентів клубів, ми пробуємо рухатись в цьому напрямку. Сьогодні це основний акцент і основне сподівання.

- А на що, в Вашому розумінні, можна більше розраховувати: на офіційне входження до рекламного бюджету якоїсь компанії, чи меценатство, коли фізична особа надасть власні кошти, не потребуючи нічого особливого натомість?
- Я думаю, що більша перспектива в першому. Ми сьогодні побудували роботу в цьому напрямку таким чином, що ми не просимо – ми пропонуємо. Хоча спорт є соціальним напрямком, компанії крім емоцій і відчуття того, що вони дивляться у перспективу, повинні мати економічну складову цього процесу. Саме за поєднанням ідеї і економічної складової майбутнє. Ми, звичайно, не відкидаємо і можливості залучення меценатів.

«80% спонсорських коштів будуть спрямовані на інформаційну підтримку»

- Які канали комунікації має Екстра-ліга?
- Ми плануємо запустити власне друковане видання – гарний глянцевий журнал з максимум інформації про те, що відбувається в українському міні-футболі, на міжнародній арені. Журнал буде видаватися за кошти спонсора, якого ми залучимо. Взагалі, до 80% спонсорських коштів будуть спрямовані саме на інформаційну підтримку діяльності Екстра-ліги – не на оплату менеджменту чи офісу, а саме на ЗМІ, PR, телебачення. Я переконаний, що зараз у найближчі 3-5 років основні видатки мають іти на формування бренду.

Крім журналу у нас є і корпоративний сайт. В нас була ідея перетворення сайту на основну площадку, інформаційний форум, що збирав би якомога більше інформації з міні-футболу. Але це не зовсім правильно. Блоги, обговорення – ми відійшли від цього. Сайт повинен бути офіційним джерелом інформації про діяльність організації, містити об’єктивні матеріали. Найближчим часом на сайті з’явиться велика інформаційна база по гравцям, офіційним особам міні-футболу, зміниться формат подачі інформації по самих іграх.

В нас уже є підписана угода із порталом Sport.ua про трансляцію наших новин, статей, аналітики, текстових on-line трансляцій матчів. Великий крок вперед – домовленість із клубами про проведення інтернет-трансляцій матчів на їх власних сайтах. Звичайно, ми обмінюємося банерами з різними спортивними організаціями.

Екстра-ліга представлена і в соціальних мережах. Ми публікуємо там офіційну інформацію, але вже наші читачі мають багато можливостей обговорювати її, висловлювати свої думки. Найближчим часом плануємо вести аккаунт на Twitter англійською мовою.

- З якими проблемами Ви стикалися про формуванні «Екстра-ліги»? Як їх вирішували?
- Проблема номер один – фінансова. І суть її полягає не в тому, що немає грошей, а в тому, що не вдається їх залучити. Інша проблема – відсутність системності. Ми маємо послідовно і системно розвивати один вид спорту. Також ми занадто довго вели напружені переговори з АМФУ для того, щоб владнати питання розподілу обов’язків та сфер відповідальності. Були різні думки, шукали компроміси. Будувати з нуля організацію завжди непросто – починаючи від питань купівлі канцтоварів і організації роботи офісу, відпрацювання комунікацій і закінчуючи підготовкою регламентів та організацією змагань. Пройшов час, і ми побачили, що деякі речі можна було зробити по-іншому – це нормальний процес.

- А на скільки Ви зараз задоволені результатом виконаної роботи? Наскільки Ви досягли поставлених цілей?
- Важко сказати у відсотковому вираженні. Думаю, що багато чого вдалося досягнути. Найголовніше – ми створили організацію, про яку у футзальному світі говорять уже 10 років. Проблемна частина – залучення партнерів, хотілося б кращих результатів в цьому процесі, але це питання часу. Через 3-5 років я планую, що в нас буде спокійна злагоджена робота офісу, підняття культури проведення самих матчів, удосконалення сценаріїв ігор. А вже через рік-два я б хотів мати розуміння, як ми будемо вирішувати питання інфраструктури. Це одне з найболючіших питань, вирішення якого, на жаль, майже стоїть на місці.

www.garpastum.com