Переможець Вищої ліги прагне уникнути пониження в класі
В Кривому Розі намагаються врятувати баскетбольний клуб
По мірі того, як послаблюються картинні заходи, оживає спортивне життя у країні. Новини про пожвавлення спортивного життя надходять звідусіль, щоправда не завжди вони радісні. Несподівано здивувала інформація з Кривого Рогу. Найуспішнішим професійним клубом міста уже кілька років є баскетбольний «Кривбасбаскет», який у попередньому чемпіонаті під назвою «Кривий Ріг-Прометей-2» перше місце у Вищій лізі. Як за результатом, так і за ігровими показниками, команда могла претендувати на підвищення у класі, але післякарантинна криза і втрата джерел фінансування може стати причиною того, що найсильніша команда Вищої ліги може понизитися у класі.
На питання щодо актуальної ситуації у клубі відповідає головний тренер Сергій Корабльов.
— По-перше, вітаю із першим місцем у Вищій лізі, хоча сезон і завершився передчасно, але усе ж виглядали ви доволі переконливо, чи самі ви чекали такого результату?
— Щиро кажучи передумови для цього у нас були. Позаминулого року ми теж грали дуже непогано, хоч і посіли п’яте місце, але команда виглядала добре. Боролися з усіма. Цього ж року наша комплектація не була чемпіонською, але потім з «Прометея» нам віддали Загребу і Куліша, я розумів, що у трійці ми мали б бути у будь-якому випадку. З іншими тренерами, коли спілкувалися, то вони теж говорили, що ми можемо боротися за перше місце. У передсезонці ми їздили до Миколаєва на товариські матчі і поступилися лише парою очок команді Суперліги, тож настрій у нас був бойовий. Тобто я налаштовував хлопців і планово йшли до цього.
— Минулий сезон ви провели як фарм-клуб кам’янського «Прометея», попереднього переможця Вищої ліги, в чому полягала ваша співпраця?
—«Прометей» нам допомагав ще приблизно з попереднього сезону, і нас, і їх цікавило питання розвитку молоді. Вони сказали, що допоможуть нам у багатьох питаннях, в тому числі з комплектацією команди, разом ми прагнули для того щоб створити хороші конкурентні умови для молодих і перспективних гравців. Так, як роблять у тому ж «Хіміку», коли гравці, які доводять, що вони найкращі, можуть їх запрошують до команди Суперліги. На передсезонних зборах низка гравців Унгурян, Фролов, Водолазький були у складі «Прометея» в тому числі і на зборах у Латвії. Наші хлопці під час новорічної паузи їздили до Кам’янського, тренувалися із основною командою під проводом Карліса Муйжнієкса, туди запрошували Володалазького, Загребу, Куліша, тобто була взаємодія. Вони дуже допомогли нам у фінансовому плані, але, на жаль, на наступний сезон – цю співпрацю продовжено не буде. Певно, загальна криза спровокована пандемією, спровокувала це, та й у «Прометеї» вирішили сконцентрувати зусилля на своїй академії баскетболу.
— Результат теоретично дозволяє вам на наступний рік претендувати на участь у Суперлізі, але зараз це під серйозним питанням?
— Ви знаєте, що в нашому клубі є хороші традиції виступів у еліті. «Кривбасбаскет» уже грав у Суперлізі і доволі непогано. У нас працювали такі тренери як Звєздан Мітровіч (згодом став Чемпіоном Франції), Айнарс Баґацкіс (тренер національної збірної України), Карліс Муйжнієкс (Чемпіон України з «Хіміком»). У нас грали гравці збірної Володимир Конєв, Віталій Мальчевський, Ігор Зайцев взагалі наш вихованець і більшість із них не проти повернутися до Кривого Рогу. Тому, маючи стабільне фінансове положення, ми минулого року розраховували, що можемо знову рости до рівня найсильнішого дивізіону. Хлопців теж такі перспективи надихали, вони «пахали» на максимумі, адже усі бажали професійного зростання. У нас були гравці, які уже грали на такому рівні. Гравці бачили приклад «Прометея», який успішно перейшов у еліту і сподівалися, що у разі перемоги у Вищій лізі, відкриються перспективи підвищення. Дуже шкода, що сезон довелося завершувати передчасно, що розпочалася пандемія і за нею криза. Тепер ми опинилися у дуже скрутній ситуації, коли не маємо жодної фінансової підтримки.
— Зараз фінансове становище настільки важке, що замість підвищення у класі на команду може чекати пониження чи взагалі клуб припинить своє існування. Які спроби клуб робив для того, щоб врятувати ситуацію?
— Ми намагаємося спілкуватися із усіма, говорили із генеральним секретарем федерації Володимиром Драбіковським. ФБУ сказала, що буде допомагати і не дасть клубу піти у небуття. Звісно цього замало, слід шукати спонсорів і партнерів. Це необхідно для того, щоб у був більш конкурентний колектив, без такої допомоги ми зможемо грати хіба що у Першій лізі, чого звісне не хотілося б. Все ж Вища ліга – це доволі конкурентний турнір. Після кількох хороших сезонів і тих зусиль, які було докладено, дуже хотілося б зберегти хороший рівень і на наступний рік, щоб ця динаміку зростання не було втрачено.
— Невже у великому індустріальному місті де немає жодної команди з ігрових видів спорту, яка б виступала у елітних дивізіонах не можна знайти фінансування?
— Ми зараз ведемо активні пошуки партнерів, ще у позаминулому сезоні, до того як було налагоджено співпрацю із «Прометеєм», наш президент звертався, писав листи у різні підприємства і установи у місті, але усе марно. Зараз ми продовжуємо шукати варіанти, адже чудово розуміємо для кого це робимо у нас хороше молоде покоління гравців, у нас багато вболівальників у місті.
— Де зараз ті хлопці, з якими завершували попередній сезон? Чи багато серед них криворіжців?
— Більшість команди у нас - це місцеві хлопці і вони хочуть грати у рідному місті. Звісно, якщо ми збережемо команду хоча б на рівні Вищої ліги, адже це і їхнє професійне зростання, у разі, якщо нам доведеться грати у Першій лізі, то це для багатьох із них буде кроком назад, тим більше емоційне піднесення після перемоги у Вишці воно ще нікуди не ділося. У нас грали Загреба, Куліш, Серпілін, Унгурян. Решта це наші вихованці. (Лідер Кривий Ріг – Прометей-2 Андрій Куліш (19 очок + 10 підбирань в середньому за гру у минулому сезоні) уже підписав контракт із клубом ізраїльського елітного дивізіону Хапоель Беєр-Шева)
— Традиційно збори, підготовка до сезону, комплектація припадає на липень, але у червні тренери та клуби уже складають плани на наступний рік, як у вас із цим справи?
— Так, для початку нормальної роботи у нас ще є час, але його небагато, уже у червні треба буде мати план і домовлятися із гравцями, укладати контракти, кожен із них, звісно, буде питати де ми будемо грати наступний сезон? Також необхідно планувати збори. Поки що я з усіма хлопцями переговорив, вони не поспішають укладати контракти, тренуються у місті за індивідуальним графіком, останні тижні працюють на свіжому повітрі, зараз є уже можливість кілька днів на тиждень займатися і у залі. Дуже сподіваюся, що протягом 2-3 тижнів щось вирішиться і продовжимо працювати.
— Яка ситуація із дитячим баскетболом у місті? «Крибасбаскет» продовжував весь цей час працювати із міськими ДЮСШ?
— Так, у нас постійно було кілька хлопців, які грали, виростали у місцевому юнацькому баскетболі. Дехто з них ще догравав сезон у ВЮБЛ і я теж їм давав час таких у нас було 3-4 хлопці: Горобченко, Бублик, їх запрошували до збірної по їхній віковій категорії, плюс Гладун, який дуже непогано виглядав і має хороші перспективи. Зараз Горобченка і Бублика запросили до Кам’янського, де створюють баскетбольну академію. Міша Бублик був дуже результативним у сезоні ВЮБЛ і нам допомагав, Міша Гладун, можливо, не таким помітним був, але він має хороші перспективи. Цим хлопцям по 16-17 років.
— Михайло Гладун випадково не родич легендарного Вадима Гладуна, який ще у 60-х вигравав Спартакіаду Радянського Союзу?
— Ні, у них лише спільне прізвище і, певно, любов до баскетболу, Вадима Івановича я дуже добре пам’ятаю, він був нашим тренером, коли ми з братом Дмитром Корабльовим навчалися у спортивному інтернаті.
— У разі збереження фінансування, де буде грати клуб, зала КТУ так і лишається єдиним майданчиком у місті де можуть грати професійні команди з ігрових видів спорту?
—Так, у нас є зал Технічного університету, там ми грали наші матчі, єдина проблема із цим приміщенням, що воно не вміщувало усіх бажаючих, адже кількість глядачів, які бажають прийти на матч, завжди значно більша, ніж він може вмістити. Є у нас ще один тренувальний майданчик у приміщенні стадіону «Гірник», там ще за часів виступів у Суперлізі і коли президентом клубу був Анатолій Буряк, розпочалося будівництво комплексу на 2-3 тисячі, але далі фундаменту справа не пішла, а так тренувальна зала там хороша.
— Кілька разів у Кривому Розі робилися спроби побудувати спортивну арену, з більшою кількістю глядачів, адже спорткомплекс університету не може вмістити усіх бажаючих, чи робить зараз місцева влада або великий бізнес якісь кроки у напрямку поліпшення спортивної інфраструктури у місті?
— Це питання необхідно підіймати, тим паче, я бачу, що у інших містах такі процеси ідуть, Рівне, Хмельницький, Кам’янське, дуже сподіваюся, що і у нас це стане можливим. Були у нас хороші команди з жіночого гандболу, були чемпіонками України, грали у Єврокубках, але зали немає. Відсутність арени, звісно, гальмує розвиток спорту у місті. Хоча, як для Вищої ліги, у нас хороші умови. Якщо говорити про баскетбол, то навіть на дитячих змаганнях збирається багато глядачів і усі бажаючі не поміщаються у залі, не кажучи про ті часи, коли була Суперліга. У нас працює прекрасний дитячий тренер Людмила Олександрівна Коваль, кожен рік у місті виростає 1-2 хороших хлопці хотілося б щоб вони не губилися, не роз’їжджалися, щоб їх бачили місцеві вболівальники. Тому ми намагаємося зробити усе, щоб наступного року була сильна команда.
Минулого сезону «Кривий Ріг–Прометей-2» здобув 23 перемоги у 26 матчах регулярного чемпіонату і впевнено переміг у першій групі Вищої ліги чемпіонату України.
Григорій ПАЛІЙ, спеціально для Sport.ua
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Предатель Украины выиграл апелляционный суд в Лозанне
Федерико Вальверде, вероятно, покинет мадридский клуб