Поддержать украинских военных и людей, пострадавших из-за войны

Чемпионат Украины
|
1867
1

Защитник Вереса покинет Ровно и отправится в Канаду

Любомир Гальчук попробует себя в роли играющего тренера

Защитник Вереса покинет Ровно и отправится в Канаду

В осінній частині чемпіонанату 34-річний Любомир Гальчук проявив себе не лише як надійний захисник, але й як умілий пенальтист – три з трьох. Перехід у «Верес» для досвідченого гравця, який вже подумував про завершення кар’єри, став наче ковтком свіжого повітря, можливістю знову пережити хвилюючі миті великого футболу. І от Любомир вирішив залишити команду. Чому, він розповів інформаційній службі НК «Верес».

- Вік футболіста нетривалий. Нині мені – 34, на професійному рівні можливо пограю ще рік, а далі що? А тут з’явився шанс. Мій хороший друг, який працює тренером у Канаді, запропонував приїхати допомагати йому в якості граючого тренера. Плюс він підшукав мені ще й іншу роботу. Ми довго думали з родиною, і вирішили, що такий шанс буває раз в житті. Днями забрав паспорт з візою, їхати потрібно в кінці лютого-на початку березня. Терміни тиснуть. Шкода, адже дуже хотілося дограти цей чемпіонат, допомогти команді. Тому хочу вибачитися перед вболівальниками, і подякувати президенту клубу Олексію Хахльову, який, попри мій контракт, пішов на зустріч.

- У тебе за плечима тривала професійна кар’єра, як гадаєш, місце для «Вереса» у пам’яті залишиться?
- Так, я вже 13 років у професійному футболі. Якби не «Верес», можливо грав би нині у чемпіонаті області і всі про мене забули б. А завдяки йому я провів чудових півроку на досить високому рівні. У мене в кар’єрі були клуби, за які я грав три, п’ять років. Але потім мені дякували і особливо згадати немає що. Найбільше ж запам’яталися ФК «Львів», з яким я виходив до Прем’єр-ліги, де був капітаном, це був розквіт моєї кар’єри, а також «Верес». У Рівному за півроку пережив дуже багато емоцій. Можливо «Верес» буде моєю останньою командою, можливо ні, але її я запам’ятаю назавжди. Коли прийшов сюди, хвилювався, думав - вік, може не потягну. Але трибуни мене ніби на руках несли вперед. Чудові враження від вболівальників.

Источник ФК Верес
Оцените материал
(1)
Сообщить об ошибке

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите

Настроить ленту
Настройте свою личную ленту новостей

ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ

Комментарии 0
Введите комментарий
Вы не авторизованы
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.