Шикарний подарунок «Славутича»

Головна арена Запорізької області «Славутич-Арена» побудована на місці Центрального стадіону «Металург», який був зведений у 1938 році недалеко від найбільшої в Європі гідроелектростанції ДніпроГЕС. А на відстані кілометра від стадіону знаходиться північна частина легендарного острова Хортиця.
 
Народження ДніпроГЕСом
До 1938 року на місці стадіону був футбольний майданчик, який був закладений будівельним колективом, що споруджував ДніпроГЕС. Цей майданчик користувався великою популярністю і згодом отримав офіційну назву «Спортивний майданчик ім. Антипова» на честь державного, військового та партійного радянського діяча. Пізніше майданчик передали заводу «Запоріжсталь», відповідно змінили і назву на «Сталь».
 
Від «Сталі» до «Металурга»
У 1933 році тут з'явилися невеликі трибуни, і відповідно, «Сталь» отримала статус стадіону. Через п'ять років на цьому місці був збудований сучасний за тодішніми мірками стадіон, розрахований на вісім тисяч глядачів, з хорошим полем, біговими доріжками, роздягальнями та душовими для футболістів. Відкриття цієї арени, відбулося 2 травня 1938 року. Тут регулярно проходили не лише футбольні матчі, а й змагання з легкої атлетики. За радянських часів тут неодноразово проводилося вшанування запоріжців, які стали олімпійськими чемпіонами. У 1973 році на стадіоні була побудована Західна трибуна і місткість арени досягла 27 тисяч глядачів. У 1980 році, за рахунок комбінату «Запоріжсталь», тут були проведені ремонтні роботи, відповідно, змінилась і назва.
 
Трагедія на «Торпедо»
На  Центральному стадіоні «Металург» відбувалися матчі між командами першої та вищої союзної ліги, а з 1992 року − чемпіонату та Кубку України. Наприкінці 2001 року ЦС «Металург» був знову закритий, його чекала масштабна реконструкція. Відтак запорізькому «Металургу» довелося перебратися на стадіон «Торпедо» (пізніше − «АвтоЗАЗ-Daewoo»), на якому 7 травня 2002 трапиться серцевий напад у Валерія Лобановського. Після смерті Валерія Васильовича, віддаючи данину великому тренеру, виконкомом Запорізької міської ради прийняв рішення перейменувати вулицю Спортивна у вулицю Валерія Лобановського. На цій вулиці розташований головний спортивний об'єкт міста − ЦС «Металург», що згодом став «Славутич-Ареною».
 
Багатостраждальна реконструкція
Її народження проходило в муках. Спочатку новий стадіон хотіли будувати в іншому місці, і вміщувати він повинен був 50 000 чоловік. Потім все ж зупинилися на реконструкції багатостраждального «Металурга». Згодом проводилися нескінченні тендери, купувалися металоконструкції в Італії і починали будувати, раптом знову все ламали і знову починали вже з рідних, запорізьких залізяк. Городяни спостерігали за цим усім з іронією і вже пророкували об’єкту довгобуд... 
 
Угода з пивоварами
У підсумку реконструкція Центрального стадіону «Металург» (а фактично − будівництво нового на місці старого) була здійснена за кошти запорізького пивоварного комбінату «Славутич». З компанією було укладено довгостроковий контракт, згідно з яким «Славутич» не тільки спонсорував будівництво стадіону, але зобов'язався і надалі, до 2021 року, рівними частками з містом фінансувати його утримання і подальші реконструкції. Логічно, що після завершення будівництва стадіон отримав назву «Славутич-Арена», який і було презентовано громадськості 29 липня 2006 року, напередодні матчу «Металург» − «Динамо» .

Юрій МАЛИШЕВ, Ігор ПАВЛЕНКО, ФФУ