Чорний «Мерседес»

Найперший бразилець вітчизняного чемпіонату з'явився в нас у цікаві часи

Луис Эмерсон появился в Днепре при Бернде Штанге
© Луис Эмерсон появился в Днепре при Бернде Штанге

На сьогодні у вітчизняному футболі їх було сім десятків — більшість представників Країни Пентакампеонів переходили у вищу лігу, ще кілька - в першу. Але завше поява в наших краях бразильця — це надія на запальний футбол із каскадом фінтів, незвичайними трюками та голами, голами, голами... Нині таких гравців ми купуємо за великі гроші, й добра половина з них не виправдовує надій та авансів. А от у середині 90-х до нас прибув хлопець нізвідки, який промайнув метеором, залишивши після себе яскравий слід. Це був Луїс Емерсон — найперший футболіст із Бразилії у нашому чемпіонаті.

За тридев'ять земель

Дев'яності — неймовірні часи «малинових» піджаків та «шестисотих» мерседесів. Тоді швидко робилися кар'єри, і здавалося, що недосяжного не існує. Саме на таких сьомих небесах перебували, напевно, дніпряни. Тоді в їхній клуб прийшов потужний газовий інвестор, і «Дніпро» сягнув небачених висот — вперше дістався до фіналу Кубка України, зібрав досить сильний склад, а в якості тренера запросив справдешнього німця Бернда Штанге, який і розпочав реформувати пострадянський клуб у бік європейського професіоналізму.

Саме в пору керівництва Бернда Штанговича в Дніпропетровськ прибули перші вітчизняні легіонери із дальнього зарубіжжя — спочатку земляк тренера Андреас Зассен на прізвисько «Водка», а за ним — і герой нашої статті. Щоправда, за ним довелося вирушити аж за океан. Ми уже знаємо, що неможливого в ті часи не існувало — отже, команда «Дніпро» вирушила до Бразилії, причому, під назвою «збірна клубів України». Там дніпряни зустрілися зі збірною клубів Бразилії, за потенціалом гідною грати в Лізі чемпіонів: — Діда, Зе Марія, майбутній динамівець Леандро Машаду, майбутні мадридисти Флавіо Консейсао та Савіо... Саме гол останнього, хавбека національної команди Бразилії, вирішив долю зустрічі, але головним для дніпрян підсумком заокеанського вояжу стало поповнення лав — відвідуючи під час зимових зборів матчі різних команд і ліг, тренерський штаб помітив Емерсона й запросив форварда, якому не виповнилося на той час і 23 років, пограти в українській лізі.

Хтозна, що змусило молодого бразильця пристати на цю пропозицію — грошовий бік угоди, авторитетний тренер із Німеччини, де Луїс уже пробував сили й куди хотів повернутися, чи просто бажання змінити обстановку після чергового невдалого півріччя. Але факт лишається фактом — ФК «Дніпро» рекрутував справжнього майстровитого «чарівника м'яча», причому, зробив це першим із усіх вітчизняних клубів. «Динамо», нагадаємо, у ті часи могло мріяти хіба що про кувейтця Насера Саухі...

Як опиняються у «Дніпрі»

Емерсон пройшов у юності досить типовий для бразильського футболіста шлях: вивчивши нашвидкуруч ази гри мільйонів у клубі рідного міста, хлопчина ще тінейджером подався в Європу, в заштатний італійський «Беллінцаго». Ще кілька місяців — варіант із Швейцарією. І... раптовий перехід у «Гамбург». Щоправда, там на 18-річного форварда чекало перше велике розчарування. Сильний клуб із багатою історією, який на той час йшов у середняках, не звик панькатися з дітлахами, тому Луїсу випало лише кілька шансів проявити себе в грі. Він таки забив свій перший «німецький» м'яч і провів кілька зустрічей у першому сезоні, але сподівань не виправдав, засів у запас, а згодом вирушив у нижчоліговий «Тольштайн».

Коли Емерсон збагнув, що в Німеччині йому грати поки зарано, то повернувся додому й, вислухавши варіанти агентів, зважився на найекзотичніший. Японія, «Бельмаре» — по суті, ще одне втрачене півріччя. Тож не дивно, що, отримавши змогу попрацювати під керівництвом німецького тренера в амбітній команді, бразилець не довго вагався й попрямував підкорювати новий чемпіонат.

Від Гамбурга — й до Гамбурга

Він пролетів українським футболом, неначе небом метеор. Кілька тижнів підготовки, дебют 18 березня 1996 року в пам'ятному матчі проти «Шахтаря» (тоді Дніпропетровськ побачив нічию — 2:2), а ще за 10 днів, 28 березня — перший гол, проведений у ворота сильного тоді «Кременя», який щойно отримав солідний донецький десант — Яремченка, Ателькіна та Матвеєва.

Тодішній «Дніпро» — унікальний клуб, аналогів якому не мала, напевно, Україна. Ще за рік до того команда, здавалося, втратила свій хребет — стрижнева четвірка (Беженар, Похлєбаєв, Коновалов, Максимов) разом із наставником Миколою Павловим вирушила в «Динамо», тож замість бажаного чемпіонства дніпрянам дісталися лише бронзові медалі. Далі — прірва? Ні, доля дала клубові новий виток. Очолювана Ігорем Бакаєм корпорація «Республіка» взялася формувати в ньому команду європейського зразка. Для цього в Нюрнберг на чорних мерседесах вирушила ціла делегація керівників «Дніпра». Здивованого Бернда Штанге, екс-тренера національної команди НДР, вони привезли в Дніпропетровськ якраз для виконання високих поставлених завдань.

16 квітня 1995 року німецький тренер, який ще донедавна був спортивним директором «Герти», опинився в «Дніпрі», де потрібно було переінакшувати буквально все — від дисципліни (гравці платили штраф за запізнення або навіть неохайну форму) і до організації побуту (газонокосарки на клубній базі та особлива дієта — це також новація Штанге). Уже за півтора місяці «Дніпро» грав у фіналі Кубка України, й лише виснажлива серія пенальті на Республіканському стадіоні дала змогу виграти трофей «Шахтареві». Тому можна зрозуміти, наскільки принциповим для всіх дніпропетровців став перший матч другого кола 5-го чемпіонату України, в якому вони приймали гірників. І саме в цьому матчі, повторимося, дебютував у нашому футболі Луїс Емерсон — перший бразилець, якого фани відразу ж назвали «Мерседесом».

Штанге, з притаманною йому німецькою делікатністю, бережно й обережно готував теплокровного форварда до засніженого футболу. В матчі проти гірників Луїс відіграв 68 хвилин, у наступних іграх проти запорізького «Металурга» та «Кременя» — лише по тайму. Зате саме в зустрічі з Кременчуком Емерсон відкрив лік забитим м'ячам, після чого «вхолосту» відбігав повні двобої проти «Чорноморця» та «ЦСКА-Борисфена». А тим часом «Дніпро» лихоманило: команда не виграла принциповий матч у «Шахтаря», поступилася в дербі запоріжцям, а вдома зазнала принизливих поразок від «Чорноморця» та вінницької «Ниви». Ось тут на арену й вийшов Емерсон, забиваючи два матчі поспіль важливі переможні м'ячі у ворота СК «Миколаїв» та тернопільської «Ниви». Далі був дубль «Карпатам» і нова двоматчева серія з голами «Таврії» (нічия — 3:3) та «Прикарпаттю» (єдиний і переможний м'яч). Гол франківцям 31 травня став останнім «автографом» Луїса. 9 червня 1996 року він відіграв повний матч у Києві, де «Динамо» каменя на камені не лишило від недавнього конкурента - 5:1. «Дніпро» фінішував третім, кияни знову стали чемпіонами, долю Штанге й «Дніпра» було вирішено.

Уже через кілька тижнів основний склад дніпрян, на чолі з німецьким наставником, у наказному порядку буде переведено в столичний ЦСКА, почнуться дискваліфікації, Бернд залишить Україну, а «Дніпро» спуститься долу, щоб ожити вже в часи Кучеревського. Але Емерсона це все уже не обходить — за півроку він зробив свою бомбардирську справу (7 голів із 65 командних, «Дніпро» — найрезультативніша команда того сезону разом із «Динамо») й поїхав собі далі. Своєї мети він досягнув — за рекомендацією Штанге, Луїс повернувся в Бундеслігу, в Гамбург — щоправда, уже в інший клуб цього міста, «Санкт-Паулі».

Пілігрим

У другій команді Гамбурга Емерсону довіряли й надавали змогу себе проявити. Він чимало грав, у деяких матчах отримував компліменти німецької преси, однак за сезон відзначився лише одним голом. «Санкт-Паулі» йшов на дно й вирішив більше не чекати від бразильця дива. Луїс повернувся на батьківщину, а гамбурзький клуб невдовзі опустився з еліти, а через рік запросив іще одного екс-дніпрянина — хавбека Андрія Полуніна.

Після повернення додому Емерсон здійснив нову спробу підкорити Європу — цього разу перейшов у голландський «Маастріхт». Але після трьох років у Нідерландах форварда все ж знову потягнуло в Німеччину. Цього разу про Бундеслігу не йшлося — його новий клуб, «Юрдінген», виступав у Північній Регіональлізі. І саме там «Остапа понесло» — за неповний сезон Луїс забив 10 голів у 15 зустрічах, і хоча під час наступного півріччя були вже тільки два голи у 18 матчах, цього вистачило, щоб переконати у своїй конкурентоспроможності босів далеких, але багатих ліг.

Катар і Китай, напевно, поліпшили матеріальне становище родини Емерсонів, і 31-річний нападник знову повернувся у Німеччину. Ще б пак — на нього там чекала родина з трьома дітьми, та й власник німецького паспорта з бразильським корінням міг розраховувати на роботу в клубах нижчих ліг. І невдовзі така можливість виникла — тренер берлінського «Уніона», який не так давно грав у фіналі Кубка країни, а в сезоні 2004/2005 опинився у тій же Північній Регіональній лізі, запросив 31-річного бразильця у команду. Двотижневі збори за участю Емерсона переконали Вернера Фойгта підписати контракт. Проте «недовго музика грала». Провівши за «Уніон» лише 5 матчів, Луїс уже за два місяці змушений був шукати нову команду: клуб вирішив розірвати з ним угоду за обопільної згоди, бо Луїс порушив умови договору. Що то було — порушення спортивного режиму, фінансові питання чи ігрова форма — ми не знаємо. Проте футбольному «пілігриму» знову довелося шукати нову команду.

Почалася робота агентів (а Луїс є клієнтом контори «Dорреlраss», послугами якої, за інформацією Трансфермаркту, користуються також гірник Жадсон та низка інших бразильців і німців) і знову довелося подорожувати. За зовсім короткий час ветеран побував у Бразилії, Ізраїлі та Гондурасі, але в підсумку знову повернувся у Німеччину. Цього разу — в зовсім скромний «Гогенвештедт». Там Луїс грає з 2007 року, зодягаючи капітанську пов'язку й виступаючи по всій ширині атаки.

За підрахунками статистиків, упродовж своєї буремної кар'єри Луїс Емерсон Фірміно забив 79 м'ячів у 186 зустрічах, зіграв у 19 клубах 10 різних країн. У Бундеслізі — всього два голи в 27 зустрічах, іще 12 м'ячів у 38 матчах Північної Регіональної Ліги Німеччини. На пам'ять дніпропетровським фанам він залишив сім голів у 14 матчах, але найголовніше — Емерсон став першим бразильським легіонером у чемпіонатах України. Після нього приходили сім десятків «чарівників м'яча». Були серед них і дорожчі, й талановитіші.

Але саме Луїс залишиться в історії нашого футболу як перший «Мерседес», як ознака майбутньої розкоші та марнотратства...


Артур ВАЛЕРКО, газета «Український футбол»

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Автор — Александр Тишура, Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Gattuzo
    Gattuzo, 15.07.2010 21:50
    0
    Да, старый добрый Метеор эти времена помнит!
    Дмитрий (Николаев)
    Дмитрий (Николаев), 15.07.2010 19:39
    0
    Классная статья, спасибо
    payman
    payman, 15.07.2010 17:39
    0
    спасибо, с удовольствием прочитал... пишите еще
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности