Под микроскопом: Гран При Кореи + ФОТО + ВИДЕО

Для гурманів, які люблять споживати виключно вишукану страву в якій обов’язково присутня боротьба за перемогу гонка в Йонамі стала черговим розчаруванням у досить довгому списку останніх п’яти сезонів, але для тих із нас, хто любить сам процес без огляду на позиції пілотів на трасі навряд чи корейські перегони займуть місце в ніші «подивився – забув».

Себастіан знову переміг. Знову без варіантів для суперників, але цього разу все не виглядало настільки безнадійно, як у Сінгапурі. До речі, Феттель знову оформив Великий шолом – другий поспіль і взагалі він уперше за один чемпіонат демонструє ідеальний виступ в кваліфікації та гонці. Насторожує тільки той факт, що минулого року німець був бездоганним в Японії, а 2011-го – в Індії. І насторожує тому, що ці два Гран Прі цього року ще попереду, а з огляду на перевагу, яку має він та його машина, у нас й у Сузуці з Великою Нойдою є чималі шанси бачити третій і четвертий акти Марлезонського балету, який, відверто кажучи, набрид усім крім Себа та його вболівальників. Все ж таки хочеться різноманіття, особливо тоді, коли питання про титул фактично закрито.



По завершенні ж гонки в Йонамі про четвертий титул 26-річного німця, хоч і дещо завчасно, але почали абсолютно відкрито говорити і пілоти, і навіть власна команда. Ні, звісно ж 77 очок за 5 етапів до завершення чемпіонату відіграти можна, теоретично навіть Хемілтон з його відставанням у 111 пунктів ще може приміряти корону, але щільність пелотону позаду німця така, що той-таки Льюіс упевнено говорить про те, що Себу і цих 272 очок вистачить, бо ніхто з пілотів не зможе стабільно виграти всю решту гонок і ліквідувати відставання. Ми ж можемо число 272 запам’ятати і звірити слова Хемілтона з остаточним результатом віце-чемпіона (Алонсо?).

Єдина річ, яка раніше не викликала особливих підозр, згодом їх тільки посилила, а тепер і взагалі видається насмішкою над глядачами, опонентами і особливо Веббером – це постійні «проблеми» з якими, якщо вірити радіообміну Red Bull, героїчно бореться Себастіан наприкінці кожної виграної гонки. Як можна пояснити той, факт, що після прослуховування чергової порції “be careful”, “save fuel” або “watch your…” Феттель з разу в раз проїжджає одне-два найшвидших кола в гонці, які вже ніхто не перебиває. Цього разу інженер вказував на необхідність стежити за правим переднім колесом – можна подумати Себ цього не знав, або у інших пілотів з ним проблем не виникало взагалі. Достатньо подивитися на стан цього ж колеса у Хюлькенберга чи Хемілтона в закритому парку після гонки, а ще краще згадати пригоди Переса, і тоді ми зрозуміємо, що проблеми Феттеля були аж ніяк не більшими, ніж у його колег. Все це штучне нагнітання інтриги та уявні проблеми з машиною рано чи пізно призведуть до того, що як і в байці про пастуха з вовком – коли у німця таки стануться якісь негаразди – йому просто ніхто не повірить. Тож єдине більш-менш правдоподібне пояснення полягає в тому, що надуману інтригу придумує не стільки технічний штаб команди, скільки маркетинговий відділ, який цікавиться тільки рівнем продажу газованих енергетиків.



Корейська гонка знову залишила кілька неприємних питань, адресованих Полу Хембрі та Pirelli. Вибір шин для уїк-енду відразу виглядав напрочуд сміливим і віддавав навіть авантюрою. Привезти SuperSoft на трасу з масою швидкісних поворотів на другому-третьому секторах – це таки гра на нервах команд і пілотів. Зрештою після гонки ніхто особливо й не приховував, що через украй короткий перший відрізок, який пілоти подолали на опційній гумі, команди планували провести три піт-стопи, але їх врятував автомобіль безпеки, який збив темп напруженої гонки й дозволив пілотам не стільки доїхати, скільки зціпивши зуби дотерпіти до картатого прапора. Ну і розшарування покришки на боліді Переса аж ніяк не додало вістів шинникам, які швиденько всі проблеми списали на самого Чеко.

Якщо в гонці був геній по своєму злий, хоча він нікому нічого поганого й не зробив, крім того що в чергове на дрібнесенькі друзочки розбив інтригу, то знайшовся і пілот, який залишає серед багатьох уболівальників віру в те, що демонструвати вищий клас можна і на посередньому боліді. Ніко Хюлькенберг провів практично ідеальну гонку, протягом якої не зробив жодного зайвого руху керма, жодної помарки при проходженні траси і заслужив найкращих, а головне щирих відгуків від колег за свою непросту роботу. Так, Sauber змогли знайти ідеальні налаштування аеродинаміки та коробки передач і взагалі зробили ставку на перший сектор траси, віддавши на поталу швидкість у поворотах на наступних секторах, але  при цьому Ніко на довгій прямій не був найшвидшим пілотом – 317 км/год. – це лише сьомий показник в гонці.

А найцікавіше в тому, що його головні опоненти-переслідувачі на дистанції, якими були Алонсо, а згодом Хемілтон, знаходяться у різних частинах списку відносно Халка. Так от, якщо більш низька максималка Льюіса – 316,5 км/год., не дивує, то 320 км/год. Фернандо так і не допомогли на першому гоночному відрізку. А все тому, що Ніко напрочуд вдало заходив у перший поворот і ще краще починав розгін після нього, не залишаючи шансів нікому. А єдиний раз, коли його таки пройшов Льюіс виявився практично пустельним міражем – німець миттєво контратакував і позицію повернув. Такий шикарний пілотаж був би з гідністю оцінений на третій сходинці подіуму, якби не тактичний успіх Lotus і Ряйкконена, які на 107% змогли використати гоночний сумбур під час появи машини безпеки. І просто таки несправедливістю вселенського масштабу буде ситуація за якої Хюлькенберг знову, як і в 2011-му, залишиться без місця призового пілота, а таке хоч і мало, але все ще імовірно.

Взагалі речей, давно забутих або й ніколи не бачених до того, в Кореї вистачило б і не на один Гран Прі – чого тільки варті іскри на асфальті від переднього крила боліду Росберга:



така картина була цілком буденною 20-25 років тому, коли кліренс був настільки низьким, що машини буквально облизували трасу, висікаючи потоки іскор, особливо на найменших нерівностях.

Ну а ось ця картина навряд чи когось залишить байдужим:



Чесне слово, придумати щось більш кумедне ніж тяжкий і неповороткий джип пожежної служби на чолі пелотону і звичний усім нам пейс-кар, який замикає цю процесію, було б дуже важко. Але, як бачимо, в FIA нічого неможливого не буває, і випустити Grand Cherokee попереду паровоза виявилось елементарно.

Якби після гонки запитати чи був у неділю гонщик, який чимось завинив перед вищими силами, то ним, безумовно, виявився Марк Веббер. Чим інакше пояснити увесь ланцюг неприємностей, які методично звалилися на голову австралійцю починаючи ще з Сінгапура. Там, нагадаємо, на останньому колі дистанції у нього загорівся двигун, а на колі пошани його у паддок підвіз Алонсо. За цю «страшну» провину обох нагородили офіційним попередженням, яке для Марка стало третім, тож замість старту з другого ряду за спиною Феттеля, він змушений був піти в гонку 13-м. Потім, об’їжджаючи огризки розшарованої шини з боліду Переса, Веббер «знайшов» уламок і свіжий комплект гуми (взутий буквально на цьому ж таки колі) довелося міняти.

Як би австралієць проїхав 24 кола на SuperSoft – питання залишилося без відповіді, завдяки Сутілу, який не просто вибив RB9 з гонки, а ще й зумів зробити це украй ефектно – давненько над автодромом не було такого полум’я, що виринало з середини машини. Один двигун згорів в Сінгапурі, один – в Кореї. Такими темпами до кінця сезону у Марка не залишиться моторів і знову доведеться стартувати бо зна звідки, проте з дев’ятим штрафним двигуном. Хоча Ремі Таффен з Renault Sport F1 виключає проблеми з лімітом на мотори у Веббера, але з такою запалювальною активністю агрегатів австралійцю варто замислитися над походом у храм або тишком-нишком вночі у паддоку помінятися з напарником шасі – тоді можливо і ювілейна десята перемога таки прийде. Хоча безумовно підтримка персональних уболівальників також повинна Марка надихати і додати йому трохи впевненості.



В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua