Геннадій Защук: "Універсіада – шанс для справжніх лідерів"

Цими днями наша чоловіча баскетбольна збірна перебуває у турецькому Ізмірі, де веде боротьбу за медалі літньої Всесвітньої Універсіади. Однак не секрет, що виступ на ній української команди – це ще й непогана можливість перевірити себе перед фінальною частиною Євробаскету-2005, яка стартує 16-го вересня у Сербії та Чорногорії. Обидві події заслуговують на підвищену увагу, тож саме про них ми й поспілкувалися з головним тренером збірної Геннадієм Защуком, якраз перед вильотом до Ізміра…

– Перед участю в Універсіаді я мав певні роздуми лише щодо однієї позиції у складі нашої команди. З іншими я визначився ще раніше: 4 номер – Андрій Лебедєв (БК “Київ”), 5 – Артем Буцький (БК “Київ”), 6 – Віктор Кобзистий (“Будівельник”), 7 - Станіслав Балашов (“Політехнік”), 8 – Ігор Кривич (“Сумихимпром”), 9 – Володимир Коваль (“Дніпро”), 10 – Дмитро Корабльов (“Кривбасбаскет-ЛЮКС”), 11 – Ростислав Кривич (“Сумихімпром”), 13 – Олексій Печеров (БК “Київ”), 14 – Євген Подорванний (“Азовмаш”), 15 – Кирило Фесенко (“Азовмаш”). Що ж до 12-того номера, то його “власник” ще не визначений. У нас на цю позицію претендували Сергій Ліщук (“Хімік”), Роман Гуменюк (БК “Київ”) та Володимир Орленко (БК “Київ”). Сергій довго не виходив на зв’язок, а потім повідомив, що він захворів, тож до Туреччини поїхати не зможе. Відтак ми доукомплектувалися Гуменюком. Що ж до Олександра Раєвського та Володимира Гуртового, які провели зі збірною обидва тренувальні збори (в Южному та Києві), то вони не можуть виступати на Універсіаді через віковий ліміт. До нашого повернення вони перебуватимуть у складі “Азовмаша” (у Литві). Також ми не могли заявити на Універсіаду Станіслава Медведенка, оскільки він професійний гравець, який виступає у НБА.

– У порівнянні зі зборами в Южному, у таборі збірної України не вистачає кількох виконавців...

– Справді, команду залишили Стефанішин (“Будівельник”) та Козлов (“Дніпро”). Попереду Леоніда ще чекав тренувальний збір у складі його клубу, тож навіщо я буду його тримати у напрузі, якщо він може не потрапити на Євробаскет? Тож я вирішив дати йому відпочити перед сезоном. Козлов вже перебуває у розташуванні “Дніпра”. Все вирішувалось у матчах з командою Польщі: я подивився на всіх запрошених, визначився зі складом. Ну й звичайно, чекав на приїзд “молоді” з Даласа: Печерова, Орленка, Дятловського та Гуменюка. Тим більше, якщо Гуменюк ще зможе зіграти на ще одному молодіжному та юніорському “Євро”, то інші троє через свій вік можуть виступати лише у національній збірній. На це теж треба було зважати… Втім, я вирішив дати “тайм-аут” для Дятловського, оскільки не захотів його тримати на лаві запасних, але запевняю – він, як і його вищеперелічені партнери, будуть гравцями головної команди України.

І варто згадати Павла Агапова (“Будівельник”) та Тимура Арабаджі (“Політехнік”). Я запрошував цих гравців задньої лінії на збори, проте в Агапова зламана нога, а у Тимура – зламана ключиця, причому лише нещодавно йому зняли гіпс. І про Дроздова (“По-Ортез”, Франція)… У нас з ним була домовленість про його приїзд до збірної 18-го липня. Після цього він зі мною на зв”язок не виходив, а мені повідомили, що Артур відчуває біль у спині, тому нині лікується. Проте, якщо він захоче грати у команді, її двері відчинені.

– Які Ваші плани після Універсіади?

– 26-го числа ми розпочинаємо новий збір на базі у Святошино (на “19-му кілометрі”) , куди приїдуть Раєвський, Гуртовий та Медведенко (нині він тренується за індивідуальною програмою). 1-го вересня ми повинні відлетіти до Іспанії, де зіграємо 4 матчі на міжнародному турнірі (проти Сербії та Чорногорії, Хорватії, Литви та Німеччини), а потім проведемо поєдинки у Франції проти місцевої збірної, Боснії та Герцеговини та Туреччини. 11-го вересня ми повертаємося додому, а 14-го вирушаємо на чемпіонат Європи до Сербії та Чорногорії.

– Чи немає мікротравм у тих, хто нині перебуває у розташуванні нашої команди?

– Баскетбол – контактний вид спорту, тож чи не щодня можуть бути якісь мікроушкодження. Однак на даний момент все нормально, і я дуже хочу, щоб подібні “проблеми” пройшли повз нас. Чесно кажучи, ми й так відчуваємо деякий дефіцит з гравцями, зокрема задньої лінії. У нас є Раєвський, Буцький, Лебедєв, Коваль, Подорванний – найсильніші з тих, хто є в Україні, тож я турбуюся, щоб вони були повністю здорові: їх просто ніким замінити…

– За яким принципом проходить підготовка збірної? Чому приділяється більше уваги?

– Ми йдемо паралельним шляхом. У нас була комплексна підготовка: функціональна, підвищення техніко-тактичної майстерності, відпрацьовували стратегії. У нас просто обмаль часу: збірна “отримує” гравців лише після відпустки, оскільки раніше їх запрошувати немає сенсу. Відтак впродовж короткого проміжку часу ми повинні знайти оптимальний склад команди, “зіграти” його, знайти свою “філософію” гри як у захисті, так і у нападі. Все це залежить від наявних виконавців: наприклад, приєднається до партнерів Медведенко, і ми все будемо випробовувати зовсім інші схеми. Будь-яка справа вимагає часу… Приклад: фундаментальна програма тренувань клубу розрахована на те, щоб вивести колектив на “пік форми” наприкінці сезону – на “фініш” і на плей-оф. Ми ж працюємо в екстремальних часових умовах. Універсіада – досить непоганий варіант для формування кістяка колективу, але відсутність Ліщука та Дроздова у Туреччині, на яких розраховуватимо на Євробаскеті, дещо коригує наші плани.

– Які завдання стоять перед українцями на Універсіаді?

– Без Ліщука та Дроздова ситуація дещо ускладнюється, але мета залишається однією – виступити якомога краще. Хлопцям я все пояснив дуже просто: “Універсіада – це шанс отримати звання майстра спорту міжнародного класу, а його дають лише тим, хто завоює медалі…” В моєму житті це вже третя Універсіада (двічі я брав участь у подібних змаганнях зі збірною Радянського Союзу), і я маю її нагороду, отриману в 1991-му році. Попередні виступи нашої збірної на цих змаганнях були не надто втішними – 12-те і 8-ме місця. Щось прогнозувати неможливо, оскільки перед іграми в Ізмірі ми взагалі не мали уяви, в якому вигляді нам протистоятимуть опоненти по груповому етапу – греки, мексиканці та естонці. Знали, що Греція виставить не національну збірну, але яку? Свого часу я грав проти мексиканської команди, і мушу сказати – це непередбачуваний колектив. Більш того, “левова частка” її гравців навчається в ВУЗах США, тобто ми матимемо справу з американським баскетболом. Попри це прагнутимемо добре зіграти і заявити про себе. Крім того, Універсіада стане своєрідною “адаптацією” для деяких українців. Наприклад, у товариських поєдинках проти збірної Польщі вперше на рівні національних збірних грали брати Кривичі. Відчуває певний “прес”, бо він став повноцінний гравцем команди Артем Буцький, і через це теж потрібно пройти. І ще важливий момент: багато “збірників” є лідерами у своїх клубах, тому слід визначитись, хто з них буде лідерами збірної. І ось можливість – у Туреччині вони проявлять себе і зрозуміють, хто є хто.

В.Власенко, Українське радіо

Материалы по теме:

Три матча – три победы!

На тренировке сборники играют в "верю - не верю"
Геннадий Защук: "У нас колоссальный дефицит времени"