ЦВЄЛИХ: «Зрозумів, що Ураган - це моя команда!»

Третього травня найкращому голеадору в історії «Урагану» виповнилось 30 років. У дебютному сезоні прикарпатців у еліті вітзичняного футзалу Валентин ЦВЄЛИХ став кращим бомбардиром чемпіонату України 2004-05 рр., забивши тоді 44 м'ячі. Далі був «Шахтар», потім «транзитом» через ТВД - знову «Ураган», після чого він опинився в луганському «ЛТК».

Втретє (!) в кар'єрі перебравшись до Івано-Франківська, де Цвєлих до кінця сезону гратиме на правах оренди, екс-гравець «ЛТК» цілком виправдовує сподівання керівництва «Урагану». В останніх чотирьох переможних матчах Валентин не залишав майданчик без забитого м'яча. Зараз у його активі - 94 голи за івано-франківську команду та 195 м'ячів, забитих у вищій лізі.

Хтозна, можливо, ще до завершення цього чемпіонату знаний голеадор зуміє відзначитись ювілейними голами. Чекати залишилось зовсім трохи...

- В першу чергу, вітаємо тебе з 30-річним ювілеєм! Напевне, тобі цікаво буде дізнатись, що незабаром можна відкривати своєрідний «Клуб Валентина Цвєлих», оскільки до рекордної відмітки в 100 забитих голів у футболці «Урагану» тобі не вистачає всього шість м'ячів. До закінчення сезону - всього чотири тури, тому все можливо. Як гадаєш сам?
- На жаль, один із завершальних матчів проти луганського «ЛТК», з яким у мене діючий контракт, скоріш за все, я буду змушений пропустити. Адже існує певна усна домовленість керівництва обох клубів, пов'язана як раз з моєю орендою. Однак я впевнений, що і трьох матчів може вистачити для «сотні». Головне, відповідно налаштуватись на ці поєдинки. Тож забити шість м'ячів ще у цьому сезоні - цілком реально...

... причому, п'ятий з цих шести голів буде для тебе також ювілейним - двохсотим за весь час виступів у вищій лізі України. Після того, як тебе запросив «Шахтар», де ти став чемпіоном України та володарем Кубка і Суперкубка, несподівано для багатьох ти знову повернувся до Івано-Франківська, але довго тут не затримався. Потім був луганський період кар'єри, і зараз - вже втретє ти опинився в «Урагані». Чому так?
- Перед самісіньким початком сезону 2006/07 рр. мене до «Урагану» запрошували Ожегов з Костишиним. На той момент, коли до керма команди став Вонярха, для мене стало справжньою несподіванкою, коли мене просто «попросили» з його подачі. Було надзвичайно неприємно, адже перед тим були розмови з керівництвом клубу про продовження співпраці зі мною. Але життя тривало, я пережив цей момент, надалі виступав у Луганську. А той факт, що мене вже третій раз запросили до Івано-Франківська, говорить тільки про те, що я потрібен цьому клубу. Та й сам я зрозумів, що «Ураган» - це справді моя команда! У мене є величезне бажання залишитись тут і наступного сезону, адже за свою спортивну кар'єру вже вдосталь покочував по різних містах.

- Як думаєш, куди доля занесе тебе найближчим часом?
- Я вже неодноразово казав і повторюю, що хотів би залишитись в Івано-Франківську і надалі. Гадаю, що все складеться саме так. Особисто мені і моїй сім'ї все тут подобається, починаючи від красивого та зеленого міста і закінчуючи неповторним менталітетом людей. Скажу більше, з тих міст, де мені довелося пограти, Франківськ видається найоптимальнішим!

- Чи важко було влитися в «Ураган» посеред сезону, адже ти на той момент був не в оптимальній формі? Наскільки швидко знайшов спільну мову з партнерами по команді, адже з багатьма з них ти вже встиг пограти свого часу?
- Після того як не склалося з «ЛТК», я пропустив шість турів чемпіонату. Але весь це період я намагався підтримувати форму самостійно. Тож мені було потрібно не так вже і багато часу, щоб вийти на свій оптимальний рівень - всього два тижні. Щодо налагодження взаємодій з партнерами, то у цьому проблем взагалі не було. Тим паче, мене дуже добре прийняли у команді. Всім величезна подяка за це. Можу з впевненістю сказати, що повернувся додому.

- Але для того, щоби потрапити до «ураганівської» основи, потрібно було забивати чи як?
- Це більше тренеру видніше. Просто по своїх силах і бажанню я відчував, що можу грати в основному складі. Власне, це побачив тренер і довірив мені місце, яке наразі є постійним.

- Напевне, було переживання, як тебе приймуть вболівальники, коли ти втретє повернувся до «Урагану»?
- Чесно кажучи, це було найбільше моє переживання. Знаючи, яка в Івано-Франківську колосальна підтримка вболівальників. Особливо, коли збирається повний зал людей, котрі підтримують «Ураган» дуже емоційно. Надзвичайно приємно, що у першій грі з «Таймом» глядачі оплесками привітали на представленні команд, а потім, коли вперше вийшов на заміну, публіка дуже тепло зустріла мою появу на майданчику. Це мені надало ще більше сил і впевненості рухатися тільки вперед.

- А які в тебе були відчуття, коли забив перший гол за «Ураган» після повернення в команду?
- Відчув величезну радість! Так, мене переповнювали емоції, тому, мабуть, не міг забити цей перший гол після повернення ще раніше. Можливо, так було через те, що тоді я ще не набрав своєї оптимальної форми. А коли вже нарешті забив цей перший м'яч - подумав: «Прорвало!». Так воно і справді пішло далі.

- Кому персонально ти даруєш емоції на трибунах після того, як забиваєш свої голи?
- Більшість забитих м'ячів я присвячую своїй коханим доньці та дружині. А коли хтось з моїх друзів чи знайомих вперше приходить на гру, намагаюся присвятити гол і їм. Власне, так було і проти команди з Рівного. На той матч прийшов мій хороший друг, і один з голів я присвятив саме йому.

- У тому поєдинку з МФК «Рівне», окрім двох забитих м'ячів, ти мав можливість відзначитись ще як мінімум тричі. До того ж віддав дві гольові передачі партнерам. А як же твої бомбардирські показники?
- Для мене зараз найголовніше - це результат команди. І не важливо при цьому, хто відзначиться у воротах суперників. Футзал - це командна гра, а не особиста. За голами я не женуся - вони приходять самі собою, але й віддавати передачі в мене виходить також непогано. Тож дуже радий, що є корисним для «Урагану».

- В останніх чотирьох матчах команда перемогла, забивши при цьому 21 гол. Як би ти оцінив нинішній рівень гри «Урагану»?
- Зараз наша команда знаходиться у повному бойовому складі, з яким під силу виконувати високі завдання. Але ряд помилок впродовж чемпіонату, на жаль, перекреслив нам шлях до нагород у цьому сезоні. Переконаний, якщо на наступний рік залишиться цей самий склад, нам цілком до снаги буде виконувати найвищі завдання.

- На твою думку, що для цього потрібно?
- Головне - щоб був колектив. На даний момент він досить добре вимальовується. У команді дуже сприятливий мікроклімат, підібралися досвідчені гравці, тож перемагати можна будь-якого суперника.

- Чи є у тебе якась особиста мрія у міні-футболі?
- Оскільки я вже вигравав «золоті» нагороди, а також Кубок та Суперкубок України, був кращим бомбардиром чемпіонату, то зараз прагну досягнути цих же вершин разом з «Ураганом».

94 ГОЛИ ЗА «УРАГАН»:
2003/04: 22 голи, 28 матчів
2004/05: 54 голи, 33 матчі
2006/07: 10 голів, 15 матчів (перше коло)
2008/09: 10 голів, 12 матчів (друге коло)

195 ГОЛІВ У ВИЩІЙ ЛІЗІ:
1996/99: «КрАЗ-Політехнік», «Укрсплав» - 68 голів
2004/05: «Ураган» - 44 голи
2005/06: «Шахтар» - 10 голів
2006/07: «Ураган» - 10 голів (перше коло), ЛТК - 17 голів (друге коло)
2007/08: ЛТК - 32 голи
2008/09: ЛТК - 6 голів (перше коло), «Ураган» - 7 голів (друге коло) * станом на 08.05.2009

Розмовляли Олег ЛАНЯК та Андрій МЕНІВ. Прес-служба НФК «Ураган».