Владислав Щербань: від ДЮСШ Темп до Екстра-ліги та Соколу

Гравець хмельницького «Сокола» розповів про свій шлях в футзалі

Владислав Щербань: від ДЮСШ Темп до Екстра-ліги та Соколу
© sokil.km.ua
Перед грою з «Кардиналом-Рівне» клубна прес-служба поспілкувалася з Владиславом Щербанем. Але ми вирішили не обмежуватися спілкуванням лише з гравцем, і зв’язалися з вінницькими тренерами – тими людьми, завдяки кому він не загубився в дитячому та юнацькому футзалі і потрапив в команду Екстра-ліги.
 
Про те, як починався спортивний шлях гравця «Сокола», а також про інші цікаві події з його спортивному житті читайте в нашому матеріалі.
 
– Влад, як починався твій шлях у футзалі?
– Як, напевно, і всі хлопці, я пішов до ДЮСШ у Вінниці, записався на футбол. Було це в другому класі. Поруч з нашою школою була ДЮСШ, туди я і відправився. Моїм першим тренером був Дмитро Йосипович Малиновський. Наша ДЮСШ «Темп» грала в Першій лізі чемпіонату України, потім у Вищій лізі чемпіонату України.
 
– Коли ти потрапив у футзал?
– Напевно, як всі діти, які займаються футболом, взимку, коли не було можливості тренуватися на великому полі, ми переходили в зал. Взимку ми постійно брали участь в змаганнях з футзалу, їздили на різні турніри. Якось раз навіть в чемпіонаті України по юнакам грали.
 
Розповідає тренер ДЮСШ «Темп» Дмитро Малиновський:
 
«З Владиславом я працював приблизно 10 років – з першого класу по 11-й. Він, що називається, пізній гравець. У дитинстві не виділявся. Щуплий, сором’язливий, і мене завжди запитували – навіщо ти його тримаєш? А він всі ці роки пропадав на стадіоні – грав в футбол з ранку до вечора. І не тільки в футбол. Був у нас в команді ще один Владислав – Васалатій. Вони разом грали ще і в гандбол, навіть ставали чемпіонами міста.
 
В 9-10 класах він підтягнувся, зміцнів, у нього прорізався удар. Що ще про нього сказати? Він дуже відповідальний, пунктуальний і терплячій – ніколи не спізнювався, часто приходив на тренування раніше. Вправи, які я давав, міг робити по 100, 200, 300 раз. І поступово став відчутно виділятися серед однолітків».
 
– І коли ти став старше, надійшла пропозиція грати серед дорослих?
– Так, мене запросили в аматорську команду «Техноплюс», яка брала участь в чемпіонаті міста.
 
– Були якісь досягнення на аматорському рівні?
– Ні, звичайно ми займали місце в середині турнірної таблиці. Завдання ставилися максимальні, але не завжди виходило добитися поставлених цілей.

 
– А хто задавав тон в чемпіонаті Вінниці?
– «Енергетик». Це був явний фаворит, який часто вигравав з великою перевагою. Конкуренцію йому намагався скласти «Кімберлі», інші команди, як правило, боролися за друге-третє місця.
 
– В якому віці ти остаточно вибрав футзал і розлучився з великим футболом?
– Мені було років 16. Футзал мені більше подобався, тому що тут ти постійно у грі. Він швидший, більш видовищний. Як на мене, в ньому більше можна проявляти себе індивідуально.
 
Згадує тренер «Техноплюс» Олександр Самолюк:
 
«Дуже слухняний, виконавчий і уважний був хлопець. Він – вихованець Дмитра Йосиповича Малиновського. До нас потрапив якраз в той момент, коли переходив з дитячо-юнацького футболу в дорослий. Характер у нього хороший для футболу – завзятий, непоступливий, не любить програвати. Вже у нас він виділявся швидкістю, ударом, не боявся брати гру на себе, причому не мало значення, з ким ми грали – в чемпіонаті міста один в один він міг обіграти практично будь-якого, в тому числі і гравців провідних команд. Якраз вони («Енергетик», «Кімберлі») почали ним цікавитися, але ми подумали – нехай спробує себе в справжньому футзалі. І президент клубу зв’язався з керівництвом «Спортлідера». Ми дуже раді, що у Влада виходить, і пишаємося його успіхами».
 
16 жовтня 2015 Владислав Щербань взяв участь в матчі розіграшу Кубку України між вінницьким «Блік» та івано-франківської «Віза-Вторма».
 
Згадує президент «Бліку» Євген Олійник:
 
«Цікавий був гравець. З дуже швидкими ногами, хорошою швидкістю, різкий, вибуховий. Головною проблемою було змусити його ходити на тренування – він уже тоді, напевно, хотів спробувати себе рівнем вище, і з нами йому було нецікаво (посміхається). Зіграв за нас одну гру на Кубок України і поїхав до Хмельницького. Як бачимо, не дарма».
 
– Як потрапив в «Спортлідер+»?
– Надійшла пропозиція приїхати на перегляд до другої команди. Я приїхав, після перегляду Артем Глас сказав, що я підходжу, і я залишився. Тиждень тренувався з другою командою, а потім ми поїхали на виїзд, в Суми (30.10.2015 – «СумДУ» – «Спортлідер+» – 2 5:2 – Ред.). У тій грі я провів на майданчику хвилини три, не більше. Наступний матч ми грали вдома, проти «Епіцентру К3» (6.11.2015 – 3:3 – Ред.). Я грав весь матч, і мені вдалося забити два голи. І після цього мені запропонували потренуватися з першою командою.
 
– Судячи з твоєї статистикою, ти вже третій сезон стабільно виступаєш в основному складі. Які враження за цей час були у тебе найяскравіші?
– Найяскравіші враження – це матчі плей-офф з «Продексімом». Вважаю, що ми повинні були проходити Херсон. Те ж саме з «Локомотивом». В обох випадках поступилися по пенальті. Все було в наших руках, але кожен раз нам трохи не вистачало.

 
– Пам’ятаєш свій перший гол в Екстра-лізі?
– Так, я забив його головою, «Продексіму», і ми виграли той матч з рахунком 2:1.
 
– У цьому сезоні команда виступає набагато впевненіше, лідирує в чемпіонаті. Чим поясниш?
– У нас була хороша підготовка до цього сезону. Дуже багато вражень залишилося від турніру в Польщі. Я вперше був за кордоном. Дуже сильний турнір в усіх відношеннях – рівень організації, рівень команд-учасниць.
 
– Хто з суперників найбільше сподобався?
– Найбільше сподобався італійський «Наполі». Сильна команда. Все роблять на іншому рівні – на два порядки швидше, індивідуальна майстерність практично у всіх гравців набагато вище, ніж в нашому чемпіонаті. І чеський «ЕРА-ПАК» сподобався – теж сильна команда.
 
– Кілька слів про нинішній сезоні...
– Ми дуже багато працюємо, і це дає свої плоди. Плюс Роман Миколайович уважно стежить за тим, щоб у нас не закрутилася голова від успіхів і дохідливо пояснює, що нам ще багато чому треба навчитися (сміється).
 
– У цьому чемпіонаті ти ще не забивав…
– Є така справа. Забиті голи – не самоціль для мене. Не менше задоволення отримую від гольової передачі. Та й бомбардирів в нашій команді вистачає. Але, звичайно, хочеться, щоб наша четвірка забивала більше – є з кого брати приклад.
 
P.S. В останньому матчі Щербань забив свій перший гол в чемпіонаті, і вийшов він дуже красивим. Але «Сокіл» в цій грі зазнав першої поразки в сезоні. Ми бажаємо нашому співрозмовнику, щоб голів у нього було більше, а поразок у команди не було зовсім.
Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности