Поддержать украинских военных и людей, пострадавших из-за войны

Чемпионат Европы
| Обновлено 23 мая 2012, 19:28
5039
25

БЕЛАНОВ: «Сборная Украины может стать сюрпризом для многих»

На Евро-2012 экс-игрок сборной СССР ждет приятного сюрприза от нашей команды

| Обновлено 23 мая 2012, 19:28
5039
25
БЕЛАНОВ: «Сборная Украины может стать сюрпризом для многих»
Игорь Беланов

Для українських футболістів чемпіонат Європи 1988-го року був найуспішнішим.

Збірна Радянського Союзу, кістяк якої складали київські «динамівці», на цьому турнірі виборола срібло. Напередодні Євро-2012 «Футбол 24» вирішив пригадати славетну сторінку в історії нашого футболу. Для цього ми до розмови запросили одного із ключових гравців збірної СРСР тих часів Ігоря Бєланова.

- Що, будете розпитувати як я не реалізував у фіналі проти голландців пенальті, - сміючись розпочав розмову Ігор Іванович.

- Давайте для початку інше питання. Ігри збірної СРСР чемпіонату Європи 1988 року часто переглядаєте?
- Часто, 1-2 рази в місяць точно переглядаю. Все-таки хороші були матчі, хочеться їх згадувати. Це ностальгія, спогади, моє життя. Для мене це важливо. Не хочеться відходити від спорту. Переглядаю записи ігор, до цих пір граю в футбол. Ось недавно бігав і порвав м’яз. Думав, що я ще молодий, а м’яз взяв і порвався (сміється).

- Мабуть, найприємніші спогади викликає матч із італійцями у півфіналі?
- З італійцями в півфіналі, також з англійцями, яких ми просто розірвали завдяки пресингу. Збірна Англії завжди славилася пресингом, вони є родоначальниками цієї тактики. Тому, перемогти цю команду з рахунком 3:1 є почесно. Ми їх так запресингували, що вони не знали, що робити.

- Дехто із фахівців все-таки гру проти італійців на Євро-1988 називає однією із найкращих в історії збірної СРСР. Погодитесь з такою думкою?
- Так-так, погоджуся.

- Як вас зустрічали після повернення з чемпіонату Європи?
- Безперечно, ми тут були, як королі. Але особисто в мене був двоякий настрій. В душі був гіркий осад через не забитий у фіналі пенальті. Я ж розумів, що усі люди дивилися ту гру, переживали за нас. Усе робив від душі, а не просто номер на полі відбував. Тому дуже переживав. Було важко, десь два тижні відходив від того матчу.

- Після Євро-88 пенальті ще пробивали? Не було психологічного бар’єру?
- Ні, не було. Ви ж подивіться, не забивають пенальті багато гравців. Практично усі хорошого рівня футболісти мають досвід нереалізованих одинадцятиметрових. Психологічного бар’єру у мене не було. Два тижні переживав, а далі приходить усвідомлення, що потрібно продовжувати працювати. Не зациклюватися ж на цьому. Цьому нас вчив Валерій Васильович Лобановський. У його підопічних був дух переможця, взагалі багато було хороших якостей, через які нас боялися - швидкість, мобільність, пресинг. Все було…

- Це правда, що після чемпіонату Європи ви могли опинитися в Італії?
- Так, правда. Але, на жаль, не знаю хто там втрутився, через що мене відправили в команду, яка в Німеччині була на останньому місці. Тоді ми нічого не розуміли. Це зараз є агенти, менеджери. У нас було по-інакшому. Олег Блохін, як ви знаєте, поїхав в не надто хорошу команду в Австрію. Ось Саші Заварову випав не поганий варіант. Тоді, не забувайте, ми їхали в солідному, як для футболу віці - в 30 років. Таких лаврів у цьому віці не здобудеш, як в молодості. І попасти в ті команди, в яких я грав після «Динамо», це просто смішно.

- Так хто був на заваді вашого переходу в Італію? Валерій Васильович Лобановський?
- Ні, не думаю. Валерій Васильович розумів, що ми багато хорошого, доброго зробили для команди. Усіх відразу він не міг відпустити, по черзі це робив. Тому так виходило, що ми їхали за кордон в пристаркуватому віці.

- За срібло чемпіонату Європи премію отримали?
- Так, здається 23 тисячі марок. Це взагалі копійки. Як мені казали, футболісти «Челсі» за фінальний матч в Лізі чемпіонів отримали по 300 тисяч фунтів, це 500 тисяч доларів. Різниця велика, так?

- Зараз без преміальних футболісти на полі не хочуть викладатися…
- Їх розбестили… Ми грали душею і серцем, переживали. А зараз футболісти розбещені грошима. Крім фінансів їм більше нічого не треба. За кордоном футболісти є професіоналами, а у нас, на жаль, не всі є такими. Дуже багато чого залежить від тренера, від того, як він змусить підопічних йти за ним, виконувати установку, викладатися. Футболісти повинні вірити в тренера, це дуже важливо.

- Олег Блохін у збірну для підготовки до Євро-2012 запросив 26 футболістів. Ще восьмеро потрапило у резервний список. Максим Калініченко, який є резервістом, вважає, що у нього не має шансів зіграти на чемпіонаті Європи…
- … Чому? Дарма він так. Все-таки хтось може травмуватися, ще щось може статися. Травмуватися можна і в товариській грі.

- Тим не менш, Калініченко збирається відпочивати і не думати про те, що його можуть запросити.
- Це не правильна розмова. Відпочивати він може, але і підтримувати форму повинен. А якщо щось трапиться і він буде потрібен Блохіну? На всяк випадок, ми говоримо про національну збірну. Калініченко повинен переживати, уболівати і готуватися. Якщо він потрапив у резерв, то нічого страшного в цьому не має.

- А якби ви у 1988 році, через якісь причини, потрапили б до резерву збірної СРСР, якби відреагували?
- Повірте мені, готувався би самостійно і сподівався на виклик. У нас було інше виховання. Ми не командували і не говорили: «хочу потрапити у збірну чи не хочу». Не говорю конкретно про Каланіченка, а загалом. Для нас потрапляння в збірну СРСР було дуже важливим, сльози виступали на очах. І це не гучні слова, це живі слова. Навіть подумати не міг, що можу підійти до Лобановського і сказати, що не хочу грати за збірну. А зараз можна говорити що завгодно. Ось в цьому і проблема.

- Наостанок, що скажете про наших суперників по груповому етапі Євро-2012?
- Не можна говорити про те, що англійці, французи чи шведи є сильнішими за нас. Футбол зараз вирівнюється. Хто б міг повірити, що збірна Греції здатна виграти чемпіонат Європи? А у 2004 році це сталося. В останніх 2-3 іграх наша збірна показала, що вона набирає обороти. У футболістів завився дух переможця. Олег Блохін абсолютно нормально і грамотно готував команду. Він переглянув усіх кандидатів. А те, що у нас у спарингах були поразки, нічого страшного. Без невдач, не буває перемог.

До речі, хочу через ваш сайт передати співчуття Олегу Володимировичу у зв’язкою з втратою мами. Обов’язково передайте йому мої співчуття…

- Ігор Іванович, ви згадали приклад збірної Греції. Пригадуєте, як тоді критикували цю команду за анти-футбол?
- Зараз «Челсі» за це ж саме критикують. Але як говорив Валерій Васильович, головне результат, а гра забувається. Якщо є результат, то про гру можна і не говорити. Говорять фарт чи ще щось. Але ж на одному везінні далеко не заїдеш. Нехай команда грає від оборони, основне - це перемога. Тоді усі будуть задоволені. Може ж бути інакше. Ось ми добре на чемпіонаті світу 1986 року проти бельгійців зіграли. І що це нам дало? Я забив три голи, радіти мав. Але ми ж програли. Так, в уболівальників від цього матчу залишилися хороші спогади, але ми ж програли. Це футбол, в якому усі борються за очки.

- Чого очікуєте від збірної України на Євро-2012?
- Очікую на несподіванку. Наша збірна може для багатьох бути сюрпризом. Багато хто українців недооцінює. А зараз у нас зібралися в збірній настирливі хлопці, в яких появився дух переможця. Олег Блохін його їм навіює. Він сам так грав, хоче навчити підопічних. Думаю, що збірна України припіднесе сюрприз.

- І це наперекір усім нашим кадровим проблемам?
- І навіщо про кадрові проблеми говорити? Хочу попросити журналістів не чіпати цієї теми. Потрібно говорити тільки про хороше, підтримувати збірну. Щоби наші футболісти були впевнені у своїх силах, що у них є справді 12 гравець. Ви ж не забувайте, що ми граємо удома. Кого ми тут повинні боятися? Яка Англія, яка Франція, яка Швеція…? Наше покоління нікого не боялося. Виходили і обігрували будь-яку команду. Так і повинно бути. Думаю, ці якості у нашої збірної є.

Михаил Шаповалов
Оцените материал
(1)
Сообщить об ошибке

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите

Настроить ленту
Настройте свою личную ленту новостей
Комментарии 25
Введите комментарий
Вы не авторизованы
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
SrnaDario
Для дубля Антальяспора уже стала
jurij99
на порше даже 1-й секретарь обкома КПСС не катался. Игроки боялись "ответственних" вишестоящих товарищей. Боялись ошибиться на поле. Отсюда ссикливая тактика советских команд. Ето в крови и у нинешних тренеров сов.школи. Один позитив от иностранцев--им похеру. Понемногу комплекси уходят. А на порше Беланову хотелось, но в 80-ие не довелось. Может сейчас ездит, дай Бог ему здоровья.
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
jurij99
не довелось. Ти не обижайся, но игроки того поколения очень боялись ответственности, больше чем соперника. А игроки классние, кто ж спорит.
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
demondnya
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
jurij99
тогда тебе, наверное лет 60-65. Идеали молодости, понимаю.
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
jurij99
ти многое видел "вживую". Сколько тебе лет?
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
jurij99
желчь, в определенних колличествах, способствует улучшению пищеварения. Здоровьица Вам.
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
jurij99
ти би в себе покопался, психоаналитик. Желаю продолжения приятних иллюзий.
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
Eugenich
Милевскому - пригрозить вшить ампулу под лопатку - будет забивать со своей штрафной
Eugenich
Скока обещают за выход в финал нашим? Если что, можно сброситься по пятерочке. 45млн х 5 грн = 225 лямов. Делим на 26 игроков + тренер = по 8 млн грн каждому, с резервистами поделятся )) По другому - играть не будут, а Калина локти погрызёт
jurij99
не читай, правда иногда трудно воспринимается
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил
jurij99
якщо тобі 15 років вір далі у казки про непереможність радянського чи динамівського футболу. Шорти я їм не міняв, але по телевізору було видно, що по колінах тече гівно від невпевненості у своїх силах і страху перед суперниками, особливо із кап.країн. Ти правий--гравці хороші, але дещо ссикливі. Пишуть про Челсі--антифутбол. Д Київ саме так і грало. Тільки швидше бігали. Був я на матчі ДК--Порту в 1987р. Після 1-го голу, забитого португальцями на 15 хв. ДК здулося.І ніякий ВВЛ не зміг налаштувати їх на гру. Решту 75 хв. пересувалися по полю на кам"яних ногах і з мокрими штанами. Наголошую: я люблю ДК і футбол тих часів, але виступаю проти міфів, навіть приємних. Дійсність я бачив власними очима.
tyigen
Пользователь заблокирован администрацией за нарушение правил