«Українську душу запозичити неможливо!»

Одесити Анна Задорожнюк та Сергій Вербило два місяці тому здобули свій перший трофей – «бронзу» Кубка Москви

Тепер на українських вихованців Миколи Морозова чекає нове випробування – чемпіонат Європи, що розпочався у хорватському Загребі.

- Український гопак у вашому виконанні здобув найвищі оцінки фахівців…
Анна. Цього сезону завданням оригінального танцю є фольклорні мотиви. Це нововведення нам страшенно сподобалось: ми відразу вирішили, що танцюватимемо гопак.
Сергій. Гопак – це те, чого потребує душа. До нас на консультацію приходили німецькі, російські, канадські пари, котрі також танцюють гопак. У суперників рухи, здавалось би, ті самі, однак їм бракувало української душі.
Анна. Довільна програма «Нострадамус» – це ідея Миколи Морозова. Ми не заперечували. У цій постановці Сергій виконує роль вченого та мага Нострадамуса…
Сергій. …а Аня – моя муза, котра надихає, комета, політ якої впливає на долю людства. Це складний для сприйняття танець, сама тема його трагічна, єдине, що згладжує всі пристрасті – це лірична частина. Перед тим, як почати роботу на програмою, ми вивчали біографію Нострадамуса, читали деякі його пророцтва.

- А ви взагалі вірите у пророцтва?
Анна. Деколи я читаю гороскопи, але у пророцтва не вірю. Можливо, у тому, що заповів Нострадамус, і є краплина сенсу... У мене ніколи не виникало бажання зазирнути у майбутнє. Навіть гороскопи я читаю вже після того, як мине термін їх «придатності» (сміється. – Авт.).
Сергій. Я не вірю у фатальну долю. Переконаний, що своє життя ми будуємо самі. Тому й до гороскопів не ставлюся серйозно.

- У спортсменів є свої прикмети та ритуали. Ви дотримуєтесь їх?
Анна.
Намагаюсь не брати цього в голову. Мені байдуже, як зав’язувати шнурівки на ковзанах. Єдине, у що я вірю, – це чорний кіт та порожні відра: кілька разів пересвідчувалась у дієвості цих народних прикмет. Загалом у фігуристів є свої забобони. У декого хорошою прикметою вважається не міняти шкарпетки…

- Як виникла ідея тренуватися в США?
Анна.
Микола Морозов запропонував співпрацю, а від таких щедрих пропозицій відмовлятися не можна. На початках Миколі у роботі з нами допомагала Олена Грушина, а тепер – Галіт Чайт. Олена Грушина – мій ідеал фігуристки: вона надзвичайно технічна, у неї чудова танцювальна хореографія. І хоча я не намагаюсь копіювати її у всьому, все ж придивляюсь до манери виконання деяких елементів. А Морозов – просто геній, до цього більше нічого додати.
Сергій. А ось у мене ніколи в житті не було кумира... Найбільше мені імпонували Оксана Грищук / Євген Платов та Джейн Торвілл / Крістофер Дін – своєю поведінкою на льоду, благородною зовнішністю тощо.

- У Морозова так багато учнів, а доба – не гумова. Чи не ревнуєте, коли він іншим приділяє більше часу?
Анна.
Ми без пильного ока не залишаємось. Якщо Микола сам не встигає попрацювати з нами, він доручає нас комусь із помічників. Команда Морозова – наче на підбір, там усі професіонали високого класу.
Сергій. Працювати з Морозовим приємно, цікаво та продуктивно. Звичайно, мені б хотілось ще більше часу тренуватися з Миколою особисто. Попри все, того часу, що він нам приділяє, цілком вистачає, щоб одержати нові знання.

- Як вам живеться в Штатах?
Анна.
Ми знімаємо квартиру недалеко від ковзанки. У тому будинку майже всі квартири винаймають фігуристи. Нашими сусідами є Таня Волосожар та Станіслав Морозов, грузинка Єлена Гедеванішвілі та багато інших. Тренуємось ми двічі на день. На льоду – не більше півтори години. Довше там навіть важко витримати через неймовірний холод. Взимку на вулиці тепліше, ніж на ковзанці. Ми виходимо на тренування в шапках та теплих светрах, котрі після інтенсивної розминки знімаємо. Але зігрітися часто не вдається навіть після прокату довільної програми... Чому так холодно? Менеджер ковзанки чомусь не хоче ввімкнути опалення (сміється). Велику роботу виконуємо в залі – це танці та загальна фізична підготовка.

- У вільний час ви працюєте тренерами…
Анна.
В основному ми працюємо зі старшими людьми – від 40 до 60 років, яким дуже подобаються танці на льоду. Ви би бачили, які ці бабусі підтримки роблять!

- На льоду фігуристам доводиться зображати кохання. Якщо це робиш часто, існує небезпека закохатися по-справжньому…
Анна.
У мене такого ще не було. Танець – це хороша акторська гра, котра завершується, тільки-но танцюристи залишають лід. У нас з Сергієм дружні стосунки – ми спілкуємось і після тренувань, у всьому допомагаємо одне одному, але не більше того. При цьому я нормально ставлюсь до того, що у таких обставинах партнери закохуються і навіть одружуються. Яскравий приклад – Олена Грушина та Руслан Гончаров. Чи не розлучились вони, як про це писали газети? Принаймні два тижні тому, коли я бачила Олену востаннє, цього не було. Але таке життя не для мене: мені важко було б спілкуватись з тою самою людиною 24 години на добу.
Сергій. Якщо спортсмен входить у роль, ці почуття інакше, як справжніми, назвати неможливо. На льоду я по-справжньому кохаю Аню. При цьому після тренування чи змагань я без проблем виходжу зі стану закоханості...

Олена САДОВНИК

Високий замок

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Метки
Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности