Бразильские чудеса. Водопады Игуасу

- Это кондор, мой мальчик! (з  радянського фільму «У пошуках капітана Гранта»)

Ці слова я згадав,  піднявши голову біля велетенської маси води, що з гуркотом спадала у прірву. Над великою водою справді кружляв кондор. На півдні Бразилії, на кордоні з Аргентиною й Парагваєм є неповторна місцина. І саме із неї Ваш покірний слуга розпочав відкривати  Бразилію. По річці Ігуасу (цю назву вигадали індіанці племені Гуарані і означає вона – «Велика вода») проходить кордон між країнами. У цих мальовничих краях є заповідні території , на яких утворено національні парки.  У лісах чимало звірини, є леопарди, купа єнотів, які гуляють просто поміж людей, різнокольорові папуги. А от диких мавп поки не бачив J З бразильського боку парк так і називається Ігуасу (з наголосом на останній літері)  і тут усе дуже цивільно: по парку прокладено чудову асфальтовану дорогу, по якій їздять лише спеціальні автобуси, що возять туристів. Ніяких винятків для будь-кого – приватних автівок ви там не побачите.  Перед входом до парку – велетенська емблема Кубка світу, тож не назвати парк офіційний об’єктом мундіалю не можна. Сюди, по дорозі на матчі, завітало чимало вболівальників, більшість наразі з Латинської Америки, але були й американці з французами.  Вхід до парку дешевим не назвеш – 50 реалів. Це десь 275 грн. За це автобус вас довезе до відповідного місця, де ви пішки можете ходити біля основних водоспадів  скільки заманеться. За додаткову платню є кілька цікавіших маршрутів, зокрема «Сафарі Макуку» (і знову не пов’язано з макаками :), під час якого ви на гумовому човні зможете під’їхати на відстань 100 метрів до «Горла диявола» - там де водоспади утворюють шалений коловорот. Коштує така розвага – 130 реалів (715 гривень). Є ще кілька атракцій, але не буду вам їх розписувати, скажу лише, що мені не пощастило поїхати на сафарі, бо у цей день вище по руслу ріки Ігуасу випали рясні дощі і рівень води піднявся аж у п‘ять разів, тому всі поїздки на човнах і каное скасували. Але подивитися на водоспади зблизька можливість була і, я вам скажу, враження – колосальні!

Водоспади Фоз ду Ігуасу – явище, яке називають одним із нових семи дивовиж світу. Унікальне місце. Це найбільший водоспад на світі за кількістю потоків – їх  275  і всі вони гуркотять так, що чути на кілька кілометрів навколо. Ще б пак, адже падають вони з 72 метрів, а загальний об’єм води – 1800 кубометрів! Основні потоки опускаються в ущелину, яку називають «Горлом диявола». Зі злими силами пов’язана і легенда про цей водоспад. Вона, як часто буває, про нещасливе кохання. В долині метеликів жила красуня Наїпі, донька ватажка племені Гуарані. Наїпі, без її згоди, певна річ,  назвав своєю жінкою бог із реперським ім‘ям M`boy, котрий, як правило, перевтілювався у велетенську зміюку. Але дівчина кохала іншого – хороброго воїна Таробаха. Закохані вирішили втекти, вирушивши на каное по річці Ігуасу. І коли змієподібний велет дізнався про це, то дуже розсердився. І, за однією з версій, зі злості як вдарив своїм гігантським зміїним хвостом  по річці, що прорубав величезну прірву (за іншою версією змій поліз вглиб землі і зробив розлом, але це не так ефектно звучить, як хвостом  по водіJ ). Закохані зникли: Наїпі перетворилася на скелю, а Таробах – на самотню пальму. І коли з‘являється веселка, що з’єднує скелю з  пальмою  – це так  ніжно обіймають один одного закохані. Веселка там справді дуже яскрава і виникає постійно. Побачивши її вперше, туристи панічно починають природне різнобарв‘я фотографувати, пам’ятаючи, що це диво природи швидко зникає. Але, коли веселка за короткий час з‘являється знову й знову, а  наприкінці маршруту ти можеш фактично торкнутися її рукою, тоді вже просто насолоджуєшся цією дивовижею без поспіху і суєти.

До велетенських потоків можна підійти фактично впритул завдяки місточку, що кріпиться до землі якраз у тому місці, де починається прірва. Тож ви отримуєте можливість стояти там, де вода спадає просто в долину. Відчуття – незабутні! Як я уже згадував,  води цього разу було дуже багато, а тому постояти на містку -  все одно, що прийняти холодний душ! І я, і решта туристів за мить стали мокрими-мокрісінькими, однак така метаморфоза лише підсилила відчуття того, що ти наче сам побував у водоспаді і при цьому не впав додолу!  А  над нашими головами яскравими кольорами вигравала веселка!





Ну де ще таке побачиш?!  На зворотному шляху до автобусу єноти плуталися під ногами великими групками. Годувати їх заборонено, але вони й не просять: самі собі щось риють, до смітників намагаються залізти. І гуляють по асфальту – як ми по Хрещатику!

Сподіваюся, що відео і фото дадуть Вам можливість відчути колосальність перебування на водоспадах Ігуасу, які наполегливо рекомендую усім відвідати. Бразилія, можливо, й справді за тридев‘ять земель, але тут варто побувати! Принаймні, таке враження у мене склалося після першого дня, проведеного у цій країні. Далі буде!

О.ГЛИВИНСЬКИЙ, спецкор Sport.ua