ЄЛІСТРАТОВА: «Прагну бути щасливою»

У турецькому місті Аланія відбувся черговий етап Кубка Європи. За нагороди змагалися майже всі найсильніші континентальні триатлоністи. Цього разу успішно виступили українські представники триатлону. Зокрема, Юлія Єлістратова з Житомира посіла перше місце серед 80 учасниць. У юніорів відзначився Віктор Альошин з Донецька, який фінішував найпершим у своїй віковій категорії. У чоловічому турнірі наш Андрій Глущенко виборов срібну нагороду. За сприяння начальника збірної команди України Лариси Купіної кореспондентові «Спортивної газети» вдалося поспілкуватися з переможницею єврокубкового етапу Юлією Єлістратовою.

У мене ще все попереду

— Юлю, а чому обрала такий надзвичайно важкий вид спорту? Адже на триатлонних трасах інколи не витримують навіть сильні чоловіки.
— У моєму спортивному житті відбулася досить цікава історія. Упродовж трьох років я активно займалася плаванням, але 2003 року наш басейн укотре закрили. Тож не залишалося нічого кращого, як продовжити займатися бігом та загально-фізичною підготовкою. Одного разу наша група вирішила спробувати свої сили на першості області з триатлону. Я впевнено перемогла серед юніорів, а через деякий час стала чемпіонкою України в цій же віковій категорії. Не пасли задніх і мої товариші по команді. Тому ми майже одностайно відгукнулися на пропозицію нашого тренера Наталії Миколаївни Кирилевич усією групою займатися триатлоном.

— А яка з трьох дисциплін триатлону твоя найулюбленіша?
— А триатлон дуже важко розділити на три підвиди. Його не можна розглядати окремо один від одного. Мені подобаються всі три види. Хоч нині я почуваю себе впевненіше саме на велосипеді та на легкоатлетичній дистанції. Тому більше часу приділяю плаванню.

— Чи швидко зростали твої результати?
— Спочатку я виступала лише у своїй віковій категорії, виконуючи суперспринт (300 метрів плавання, 8 кілометрів на велосипеді та 2 кілометри легкоатлетичного кросу). На цій дистанції відразу ж стала лідером серед дівчат на всеукраїнському рівні. А починаючи з 2005 року впевнено почувалася серед юніорок і входила до трійки призерів серед жінок на чемпіонатах та розіграшах Кубка України. Того ж року вперше дебютувала на чемпіонатах Європи та світу серед юніорок. 2006 року стала чемпіонкою на першості України. Крім того, вперше дебютувала на етапі Кубка світу й набрала перші очки до олімпійського рейтингу. А ще перемагала та була срібною призеркою на етапах Кубка Європи серед юніорок. У моїй колекції є також золота медаль з молодіжної континентальної першості в естафеті. Цього року виступала на восьми етапах Кубка світу. Четвертою фінішувала на угорському етапі. Виграла Всеукраїнські літні спортивні ігри. Запам'ятався чемпіонат світу, де наша команда в естафеті фінішувала другою. Однак я переконана, що ще не досягла справжніх вершин у триатлоні. Адже мені лише дев'ятнадцять років. Тож в мене ще все попереду!

— Чи прагнутимеш у новому сезоні змінити методику тренувань?
— Особливо міняти нічого не буду. Адже попереду Олімпійські ігри в Пекіні, на які я прагнутиму пробитися. Тож підготовку в базовому періоді проводитиму вже за звичною схемою нинішнього сезону. Я за індивідуальний підхід до тренувального процесу та виступів на різноманітних турнірах. Крім того, треба постійно приділяти багато уваги спортінвентарю, правильному харчуванню, режиму дня, масажу тощо.

— У тебе є кумири в спорті?
— Це — Данило Сапунов та Володимир Полікарпенко. Я прагну бути схожою на них. Адже вони досягли високих результатів завдяки повній самовіддачі та працелюбству.

Я — відмінниця

— В якому вищому навчальному закладі України прагнеш здобути вищу освіту?
— Нині я навчаюся на четвертому курсі факультету аграрного менеджменту Житомирського державного агроекологічного університету. Викладачі на чолі з ректором Антоном Станіславовичем Малиновським та деканом Василем Івановичем Ткачуком із розумінням ставляться до моєї спортивної кар'єри. Звичайно, важко поєднувати навчання з професіональним спортом. Однак я — відмінниця. Після п'яти курсів прагнутиму продовжити навчання.

— Чим займаєшся у вільний час?
— Попри постійні тренування, змагання та навчання, я ще встигаю й почитати. Віддаю перевагу спортивній, психологічній та науковій літературі. У мене небагато друзів, але я завжди відчуваю їхню підтримку на всі сто відсотків. Під час міжнародних стартів познайомилася з новими друзями.

— Хто нині готує тебе до майбутніх олімпійських стартів у Пекіні?
— Я тренуюся в Данила Сапунова, який був учасником Олімпійських ігор в Афінах. Він також готується до пекінських стартів.

— Кажуть, що триатлон дуже популярний вид спорту у твоєму Житомирі?
— Наше місто переживає справжній бум з триатлону. Відбувається багато турнірів на міському та обласному рівнях. На жаль, постійно виникають проблеми з басейном. Це змушує частіше виїжджати на тренувальні збори.

— Яка твоя найзаповітніша мрія?
— Якщо мова йде про спорт, то, звичайно, мрію про олімпійську медаль. Мені завжди приємно, коли на честь моєї України звучить державний Гімн і піднімається національний Прапор. Звичайно, хочу бути щасливою по життю, щоб мене оточували надійні друзі та добрі люди.

Микола МОТОРНИЙ, «Спортивна газета»