Найкращий в Динамо - Бущан. Чому йому не довіряють у збірній?

Не обов'язково потрібно бути фахівцем авторитетних порталів GoalPoint і InStat, щоб назвати воротаря «біло-синіх» Георгія Бущана абсолютно найкращим гравцем матчу «Динамо» - «Гент» (3:0). Кіпер команди Луческу реально рятував своїх товаришів і в першому таймі, і особливо в другому. В еквіваленті чисел це виглядає наступним чином: Бущан здійснив 12 сейвів у грі, при цьому парирував п'ять ударів з близької відстані. Якщо бути точніше - ударів в упор. Саме Жорі потрібно сказати спасибі не тільки за те, що в графі «пропущені м'ячі» в матчі-відповіді з «буйволами» виявився приємний нуль, а й за те, що залишався єдиним футболістом команди господарів, який тримав концентрацію до самого фінального свистка, дозволивши здобути впевнену підсумкову перемогу.

Бущан став найкращим гравцем матчу з Гентом за версією InStat

В принципі, така впевнена, а місцями і феєрична гра Бущана навряд чи для когось стала одкровенням. У всякому разі, в нинішньому сезоні. Пригадуєте це: «дайте Жорі Бущану відіграти пару сезонів, і чудак буде всі статуетки «найкращого» в Україні забирати»? Це про свого колегу сказав не так давно Артур Рудько, колишній партнер Бущана по «Динамо». Схоже, Жорі знадобилося менше пари сезонів, щоб вийти на дуже високий рівень. Вочевидь, в минулому сезоні 26-річний воротар просто «набивав руку». Виходило не дуже, а місцями і взагалі хріново. Зате зараз поперло. Навряд чи нинішня форма Бущана безпосередньо залежить від приходу в колектив Мірчі Луческу, проте напевно і Георгію передалася частинка впевненості і дисципліни від нового київського Містера. На даному етапі Георгій Бущан - беззаперечний перший номер «Динамо». І амбітному, але дуже нестабільному Денису Бойку з цим потрібно просто змиритися.

До речі, в нинішньому сезоні Бущан зіграв на високому рівні не тільки в матчі-відповіді з «найбільш українською командою Бельгії». Власне, він і в Генті відстояв на пристойному рівні, хоча в підсумку і помилився результативно на виході. Так, гра на виходах все ще залишається його ахіллесовою п'ятою, але це біда всього нашого воротарського цеху, так би мовити проблема комплексна, яку не вирішиш навіть за пару сезонів. А ось в «рамці» Бущан часом творить справжні чудеса.

Але зараз не будемо особливо заглиблюватися в нюанси матчастини. Продовжуючи тему геройств Бущана в нинішньому сезоні, можна відзначити, що абсолютно у всіх важливих поєдинках він виглядав майже бездоганно. Ігри проти «Десни», «Шахтаря», АЗ і «Гента» (дві) - це свого роду портфоліо динамівського голкіпера. Опріч вищезгаданої відмінної гри на «стрічці», не можна не відзначити і його впевненість. Я б сказав - спокійну впевненість. Ця особливість вигідно відрізняє Бущана від Бойка, який лютим виглядом часом лякає не тільки чужих, але й своїх. Ця особливість «ріднить», чи що, нинішнього першого номера «Динамо» з нинішнім першим номером «Шахтаря» і збірної України Пятовим. З тією лише різницею, що Андрій все так же продовжує завжди залишатися «врівноваженим», але ось рятує ворота все рідше.

На жаль, але в відрізку після карантинної паузи можна назвати відразу кілька важливих поєдинків, в яких Пятов не тільки не рятував, а й відверто «привозив». «Інтер», «Динамо», обидва матчі збірної - проти Швейцарії та Іспанії - у всіх цих випадках Пятов здійснював результативні помилки, часом неприпустимі і незрозумілі. Не хочеться зайвий раз акцентувати увагу на настільки заїждженому факту, як вік, але доводиться: Андрію вже 36-ть, і яким би досвідченим і впевненим він не був, виїжджати тільки за рахунок цього інструментарію буде все складніше і складніше. З роками реакція все ж «притупляється», і нічого з цим не поробиш: «поклик природи», як сказав би гравець «Тоттенхема» Дайєр.

Однак головний тренер збірної України Андрій Шевченко продовжує, причому наполегливо, робити ставку саме на Пятова. Такій ретельності і вірі можна поаплодувати. Але, разом з тим, має бути і об'єктивність. Боже упаси, якщо ви подумали, що в даному випадку ставиться під сумнів професіоналізм Пятова: в зв'язку з цим Бущану, та й усім нинішнім українським голкіперам до статусу і рівня Андрія потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. Але тут справа в тому, що на даний момент є воротар, який просто сильніший. І цей воротар - Георгій Бущан. Не Євген Волинець, який чудово почувається під час пробиття пенальті, не безумно талановитий, але без ігрової практики Андрій Лунін, а саме перший номер «Динамо».

Шлях до основи столичної команди для Бущана був непростим. Але він його з честю подолав, так само по-чесному вигравши конкуренцію. Дуже хотілося б, щоб і в першій збірній країни в цьому сенсі теж все було «по часнику». Андрій Миколайович, вам, безумовно, видніше, адже, крім усього іншого, вам ще й за результат відповідати. Але кому, як не вам, давати шанс гравцям, які його заслужили. Бущан же його, як ніхто інший, заслужив. Дайте йому шанс в жовтневих матчах збірної, і він, як мені здається, вчепиться за нього зубами. А якщо раптом ні - можна з чистою совістю повертатися до перевірених варіантів з двома Андріями.

Тільки не ігноруйте гідних. Адже це з тієї ж опери, що краще відпустити сотню винних, ніж посадити одного невинного.