ФК Ювентус (Італія) 2020 - Футбол

ФК «Ювентус» (FC Juventus)

Основна інформація:

Заснований: 1 листопада 1897 року

Стадіон: Juventus Stadium (41507 глядачів)

Головний тренер: Мауріціо Саррі

Клубні кольори: чорний і білий

Офіційний сайт: juventus.com

Досягнення

На внутрішній арені: 35-кратний чемпіон Італії (1905, 1926, 1931-1935, 1950, 1952, 1958, 1960, 1961, 1967, 1972, 1973, 1975, 1977, 1978, 1982, 1982, 1984, 1986, 1995, 1997, 1998, 2002, 2003, 2011-2019), переможець Серії В (2007), 13-разовий переможець Кубка Італії (1938, 1942, 1959, 1960, 1965, 1979, 1983, 1990, 1995, 2015-2018), 8-разовий володар Суперкубка Італії (1995, 1997, 2002, 2003, 2012, 2013, 2015 року, 2018)

Міжнародні турніри: Ліга чемпіонів (1985, 1996), Кубок Кубків (1984), Кубок УЄФА (1977, 1990, 1993), Суперкубок УЄФА (1984, 1996), Міжконтинентальний кубок (1985, 1996)

Видатні особистості в історії клубу

Легендарні гравці: Джамп’єро Боніперті, Омар Сіворі, Роберто Беттега, Діно Дзофф, Гаетано Ширеа, Клаудіо Джентіле, Марко Тарделлі, Мішель Платіні, Роберто Баджо, Алессандро Дель П'єро, Зінедін Зідан, Джанлуїджі Буффон, Павел Недвед, Джорджо К'єлліні, Леонардо Бонуччі, Давід Трезеге

Відомі тренери: Джованні Трапаттоні, Марчелло Ліппі, Антоніо Конте, Массімільяно Аллегрі

Історія клубу:

«Ювентус» ФК - один з найтитулованіших клубів Італії та Європи. Клуб був заснований ще в 1897 році, проте в перші роки існування великих успіхів не досягав. Все змінилося в 1923 році, коли до влади в клубі прийшов концерн FIAT і династія Аньєллі. Нове керівництво діяло поступово, і в першу чергу побудувало для клубу новий стадіон.

Довгостроковий проект запрацював, і в 30-х роках ФК «Ювентус» став домінуючою силою в італійському футболі, вигравши п'ять чемпіонатів поспіль. У 40-ті роки пальму першості в Італії перехопив «Торіно», а після війни «Ювентус» в основному перебував у тіні міланських грандів.

У 1976 році «Ювентус» очолив Джованні Трапаттоні, і перший період його правління став золотою епохою в історії «Старої сіньйори». Команда «Ювентус» знову утвердилася в статусі домінатора на внутрішній арені, і почала добиватися успіхів в єврокубках. Основний склад «Ювентуса» тоді включав в себе майбутніх чемпіонів світу 1982 року - Діно Дзоффа, Гаетано Ширеа, Клаудіо Джентіле, Марко Тарделлі і інших.

Останнім штрихом до створення найкращої команди Європи став трансфер Мішеля Платіні, і в 1985 році «Ювентус» добрався до звання переможця Кубка чемпіонів. Хоча фінал проти «Ліверпуля» на стадіоні «Ейзель» більше запам'ятався трагедією, в результаті якої загинуло 39 глядачів.

У наступні роки «Ювентус» втратив спочатку Трапаттоні, а потім - і Платіні, і в туринському клубі наступила затяжна криза. Повернути клуб на вершину зумів новий спортивний директор Лучано Моджі, який привів на пост головного тренера Марчелло Ліппі. З ними «Ювентус» в 1996 році виграв другу в історії Лігу чемпіонів і повернув собі звання найсильнішої команди Італії.

Успішний період тривав до 2006 року, коли «Ювентус» і Моджі виявилися в епіцентрі корупційного скандалу Кальчополі. Клуб звинуватили в систематичній роботі з суддями і відправили в Серію В, куди «Ювентус» до цього не вилітав ні разу в історії.

Уже через рік туринці повернулися в еліту, проте були далекі від колишнього рівня. На вершину італійського футболу «Ювентус» повернув екс-капітан команди Антоніо Конте, з яким «Ювентус» в 2012-2014 роках виграв три Скудетто поспіль. Після відходу Конте переможну серію продовжив Массімільяно Аллегрі, під керівництвом якого «Ювентус» повернувся до когорти найсильніших клубів Європи. Однак третій Кубок чемпіонів поки так і не підкоряється «Ювентусу»: після перемоги в 1996 році команда п'ять разів доходила до фіналу, проте всі п'ять програла.