Найкращі з найкращих. Топ-10 тренерів чемпіонату України

Обіцяна вишенька на торті - рейтинг найкращих тренерів, які коли-небудь працювали в нашому чемпіонаті. Вибрати тільки десять найкращих з великого списку дійсно сильних і кваліфікованих наставників виявилося досить складним заняттям. Але цікавим. Як і раніше, поза списком опинилося багато гідних. Але ось най-най, які змінили так чи інакше наш клубний футбол, до рейтингу потрапили.

10. Віктор Прокопенко

Клуби: «Чорноморець», «Шахтар»
Роки кар'єри: 1992-1994, 1999-2001

Легенда «Чорноморця». Одеську команду очолив в 38 років. Це зараз такий вік для тренера вважається чи не оптимальним, а тоді вважався дуже юним. З середняка вивів «моряків» в грозу авторитетів радянського футболу. Зі здобуттям Незалежності на чолі «Чорноморця» виграв перший Кубок України (до цього трофею додав ще один), двічі був бронзовим призером чемпіонату. Став першим в історії головним тренером нашої збірної. Після «Чорноморця» очолював російський «Ротор».

У 1999 році очолив «Шахтар». З ім'ям Прокопенка президент «гірників» пов'язував великі надії: перш за все, чемпіонські. Під керівництвом Віктора Євгеновича донеччани виграли Кубок України і вперше пробилися в груповий турнір Ліги чемпіонів. А ось з національним «золотом» не склалося. Після поразки від софійського ЦСКА в Кубку УЄФА Прокопенко подав у відставку з поста наставника «гірників». Його команди відрізнялися яскравим атакуючим стилем, а він сам - не менш яскравою харизмою. Помер 18 серпня 2007 року.

9. Анатолій Заяєв

Клуби: «Таврія», «Миколаїв», «Прикарпаття», «Полісся», «Черкаси», «Металург» З
Роки кар'єри: 1992-2012

Перший чемпіон незалежної України. Його шлях до тренерського ремесла і «золота» чемпіонату країни - сюжет для голлівудського фільму. Заяєв не був професійним футболістом, та й тренером в нинішньому розумінні теж навряд чи був: швидше начальником команди, «татом», а трохи пізніше - «дідом». Його кар'єра почалася з сімферопольського м'ясокомбінату, де була організована заводська команда. Майбутній перший чемпіон України грав сам в цьому заводському колективі, був і начальником команди, і тренером. З «Харчовиком», який після перетворився на «Таврію», Заяєв пройшов всі «мідні труби» нижчих ліг радянського футболу. Йшов з команди, щоб знову повернутися. У 1992 році, всупереч всім розкладам і очікуванням, «Таврія» на чолі з Заяєвим стала першим чемпіоном України, а через два роки вийшла в фінал Кубка України, де поступилася «Чорноморцю». Після відходу з команди в 1995-му працював в інших колективах, але подібних вершин вже не досяг. 18 грудня 2012 року загинув в автокатастрофі.

8. Євген Кучеревський

Клуби: «Миколаїв», «Дніпро»
Роки кар'єри: 1994-1997, 2002-2005

Один з найавторитетніших тренерів країни. Фундамент цього авторитету був закладений ще за радянських часів, коли на чолі «Дніпра» Кучеревський виграв «золото» союзного чемпіонату і Кубок СРСР. У чемпіонаті незалежної України Кучеревський дебютував на посаді наставника «Миколаєва». Однак особливих досягнень не здобув. Більш того, не зміг уберегти «корабелів» від вильоту з вищої ліги. А ось його друге пришестя в «Дніпро» - ефект бомби, що розірвалася. Під керівництвом Євгена Мефодійовича «Дніпро» перетворився на справжню бойову одиницю нашого футболу. При Кучеревському в складі «дніпрян» практично не було легіонерів. Та самобутня команда, яка засвітилася і в єврокубках, по праву займає особливе місце в літописі дніпровського і українського футболу. Як і її тренер. 26 серпня 2006 року Євген Кучеревський загинув в автокатастрофі.

7. Сергій Ребров

Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 2014-2017

Легендарний футболіст «Динамо» став вельми успішним і як тренер у своїй рідній команді. На рахунку Реброва-тренера - два чемпіонські титули, два виграних Кубка України і один Суперкубок. Головне досягнення Сергія Станіславовича на чолі «біло-синіх» - не тільки перше чемпіонство за останні шість років, але і новий підхід до ремесла. За Реброва «Динамо» стало дуже збалансованою командою, у якій нарешті з'явився свій малюнок гри. Ребров не боявся експериментувати ні зі складом, ні з ігровою моделлю. Під його керівництвом кияни пробилися в чвертьфінал Ліги Європи, вийшли в плей-оф Ліги чемпіонів. Але, не знайшовши спільної мови з президентом клубу, Ребров в 2017 році пішов з команди. Пішов, щоб повернутися?

6. Невіо Скала

Клуб: «Шахтар»
Роки кар'єри: 2002-2003

«Прийшов, побачив, переміг». Саме так можна стисло охарактеризувати короткий український відрізок кар'єри маститого італійського тренера. Зневірившись у вітчизняних наставниках, президент «Шахтаря» Рінат Ахметов вирішив зробити хід конем. І запросив колишнього тренера «Парми» і дортмундської «Боруссії» Невіо Скалу. За здобутими раніше титулами і авторитетом, цього італійця, який став першим «Містером» в нашому тренерському цеху, можна порівняти тільки з Лобановським. Під керівництвом Скали «гірники» вперше в своїй історії виграли золоті медалі чемпіонату України, а до цього виграли і Кубок країни. Запорукою такого успіху став грамотний підхід досвідченого італійця до побудови команди: він навів порядок перш за все в обороні, стабілізувавши гру в центрі поля і атаці. «Шахтар» з його приходом перехворів «комплексом «Динамо». Але довго в Донецьку Скала не затримався. Після розгромної поразки в Кубку УЄФА від «Аустрії» подав у відставку.

5. Хуанде Рамос

Клуб: «Дніпро»
Роки кар'єри: 2010-2014

Багато вболівальників, і фахівців також, впевнені, що фундамент того «Дніпра», який в 2015-му вийшов у фінал Ліги Європи, заклав саме Хуанде Рамос. Так це чи ні, ми сперечатися не збираємося. Але те, що цьому іспанцеві вдалося докорінно змінити і гру, і менталітет «Дніпра», а з ним - частково і нашого футболу, це факт. За Рамоса «Дніпро» став відомий перш за все по ігровому почерку. Команда сповідувала гостроатакуючу гру, причому в атакуючих діях брали активну участь і гравці оборони. Іспанець перетворив «дніпрян» в справжніх універсалів. Матчі його «Дніпра» проти «Динамо», «Шахтаря» і «Металіста» увійшли в колекцію українського клубного футболу. Про цю класику зараз залишається тільки мріяти. Кращий турнірний показник Рамоса на чолі «Дніпра» - друге місце в чемпіонаті. Після завершення чотирирічного контракту з «дніпрянами» відбув на Батьківщину.

4. Йожеф Сабо

Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 1994-2007 (з перервами)

Справжня паличка-виручалочка київського «Динамо». «Біло-блакитних» очолював чотири рази. І щоразу добивався з командою помітних результатів. Дворазовий чемпіон України, два рази вигравав на чолі «Динамо» Кубок країни. Найбільш пам'ятні його матчі на чолі столичної команди - восени 1994-го проти московського «Спартака» в рамках групового етапу Ліги чемпіонів, коли після першого тайму динамівці програвали 0:2, але в підсумку вирвали перемогу 3:2. А ще – повторна гра проти «Трабзонспора» за право зіграти в груповому турнірі ЛЧ в 2004-му. Перший матч динамівці під керівництвом Михайличенка вдома програли туркам 1:2, а от у другому під керівництвом Сабо здобули перемогу 2:0 і вирішили задачу.

А ще Сабо-тренер запам'ятався по роботі зі збірною України. Його команда зупинялася за крок від потрапляння на ЧС-1998 і Євро-2000. Був дуже експресивним і емоційним тренером, але й дуже вправним. Під його керівництвом і «Динамо», і збірна країни грали в збалансований, сучасний футбол. Сабо частково можна назвати одним з «батьків» динамівського ренесансу в кінці дев'яностих років минулого століття, адже ту знамениту команду зібрав саме він.

3. Мирон Маркевич

Клуби: «Волинь», «Карпати», «Поділля», «Кривбас», «Металург» Зп., «Металіст», «Дніпро»
Роки кар'єри: 1992-2016

Аксакал українського тренерського цеху. Перший серйозний успіх до Маркевича-тренера прийшов в «Карпатах». У 1998 році львівська команда на чолі з цим наставником здобула «бронзу» чемпіонату країни. А ще львів'яни під керівництвом Маркевича були фіналістом Кубка України. Однак більше повторити подібний результат в «Карпатах» Маркевичу не вдалося, хоч він і намагався ще двічі ступити в одну і ту ж річку. Але справжній щасливий квиток цей тренер витягнув в 2005 році, коли очолив «Металіст». З середняка чемпіонату Маркевич зумів перетворити цю команду на справжню третю силу в нашому клубному футболі. За Маркевича «Металіст» шість разів вигравав бронзові медалі чемпіонату країни, один раз - срібні. Той «Металіст» був найкращою командою в історії клубу: в колективі грало багато справжніх зірок, гра приносила справжню радість уболівальникам. Атакуючий, гострий, комбінаційний і красивий футбол - ось що прищепив Маркевич в тому «Металісті».

Славно грали тоді харків'яни і в Лізі Європи, в 2012-му зупинившись на стадії чвертьфіналу. Те, що Маркевич не зміг втілити з «Металістом» в Лізі Європи, він втілив з «Дніпром», який тренував після краху слобожанського клубу. У 2015 році «Дніпро» під керівництвом Маркевича вийшов у фінал Ліги Європи, в якому драматично поступився «Севільї». У 2016 році почав валитися і «Дніпро», і Маркевич покинув команду. З тих пір не тренує. Зараз є головою комітету національних збірних ФФУ/УАФ.

2. Мірча Луческу

Клуб: «Шахтар»
Роки кар'єри: 2004-2016

Якщо Невіо Скала втілив в життя мрію президента «Шахтаря» Ріната Ахметова про перше чемпіонство, то Мірча Луческу - мрію про перемогу в єврокубку. Румунський тренер міг очолити «гірників» і раніше, але тоді в силу різних причин «Шахтар» зробив свій вибір на користь Скали. Але в 2004 році Луческу таки з'явився в Донецьку. І осів на довгі дванадцять років. Другий «Містер» повністю змінив ігровий і ментальний вигляд «Шахтаря». При Луческу «гірники» назавжди позбулися нальоту провінційності і стали командою європейського класу.

При Луческу в «Шахтар» почали приходити справжні зірки. Донецька команда стала впізнаваною і «зовні», і за стилем. Українська оборона, бразильська атака - ось, якщо в сухому залишку, формула успіху Луческу в «Шахтарі». Може бути, комусь ця схема не подобалася, але результати вона приносила. За ці роки донеччани під керівництвом Луче виграли вісім чемпіонських титулів і шість національних Кубків. Вінцем роботи румуна в «Шахтарі» стала перемога в Кубку УЄФА в 2009-му. У травні 2016-го покинув «Шахтар». Після Донецька кар'єра Луческу пішла на спад. Ні в «Зеніті», ні в збірній Туреччини особливих успіхів він не досяг.

1. Валерій Лобановський

Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 1996-2002

Тут ось яка справа: в даному випадку ви можете зазначити, що, мовляв, які можуть бути варіанти, якщо є Валерій Лобановський, Метр та ікона. Але в даному випадку унікальність ситуації в тому, що на визначення місця ВВЛ на чолі нашого списку абсолютно не вплинуло його зіркове минуле в «Динамо» і збірній СРСР. Тому що своє місце на українському тренерському Олімпі він заробив під час свого третього пришестя в «Динамо». Брати Суркіси, власники столичного клубу, виношували плани по поверненню Лобановського в «Динамо» ще в 1994-му. Але тоді не зрослося. А ось в 1996-му вийшло.

Восени того року Валерій Васильович дав добро очолити «біло-блакитних», і з перших днів 1997-го приступив до своїх нових обов'язків. Команда під його рукою була непогана, але все ж посередня за своєю суттю. Як і весь наш тодішній футбол. Здавалося, що велике цій команді не по плечу. Але Лобановський довів зворотне. Головне у футболі - команда-зірка, а не футболісти-зірки: таким був його принцип. В кінці дев'яностих він зробив з «Динамо» справжню команду-зірку. Команду, яку в 1999-му лише збіг обставин завадив виграти Кубок чемпіонів. Саме Лобановський повернув український футбол як явище на одне з почесних місць в рейтингу футболу європейського. Адже тут важливі не стільки його титули на чолі команди (а вони, природно, були), скільки його роль і заслуга в піднятті на небувалу висоту планки домагань. Його «Динамо» зразка 1997-1999 рр. - найкраща українська команда часів Незалежності. І поки що бажаючих змістити її з п'єдесталу не видно.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Читайте також:

Найкращі з найкращих. Топ-10 центрфорвардів чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 відтягнутих форвардів чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 центральних півзахисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 правих півзахисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 лівих півзахисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 опорних півзахисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 центральних захисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 правих захисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 лівих захисників чемпіонату України всіх часів
Найкращі з найкращих. Топ-десять воротарів чемпіонату України всіх часів