Найкращі з найкращих. Топ-10 лівих півзахисників чемпіонату України

Sport.ua продовжує розпочате: визначаємо найкращих в кожному ігровому амплуа. На цей раз ми будемо «віншувати» лівофлангових півзахисників. Компанія підібралася - «агонь». До вашої уваги. І для ваших оцінок.

10. Младен Бартулович

Клуби: «Дніпро», «Кривбас», «Арсенал» К., «Карпати», «Ворскла», «Волинь», «Інгулець»
Роки кар'єри: 2006 - т.ч.

18-річним хлопцем Бартулович дебютував в основному складі «Хайдука». І швидко став одним з ключових виконавців хорватської команди, вигравши з нею національне «золото». На талановитого вінгера звернули увагу європейські клуби. Найбільш наполегливим серед потенційних покупців виявився «Дніпро». В українській команді Младен дебютував в 20 років.

Перший його сезон в «Дніпрі» можна вважати успішним. Але далі не пішло. Контракт Бартуловича довго належав дніпрянам, але в цій команді він тільки мучився. А ось в інших - вирізнявся. Особливо в «Кривбасі». У Кривому Розі Младен став улюбленцем публіки, багато забивав. Добрі відгуки про його гру і у вболівальників «Карпат» і «Ворскли». Швидкий, різкий фланговий гравець, з непоганим дриблінгом, майстер стандартів. Зараз виступає за першоліговий «Інгулець».

9. Мілош Нінкович

Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 2004 - 2012

На Нінковича всерйоз претендував «Ювентус». Скаути туринського гранда запримітили юного серба в матчах за «Чукарички». Але Мілош, побувавши на «стажуванні» в складі багаторазового чемпіона Італії, відмовився пов'язувати свою долю з «зебрами». З тієї простої причини, що боявся опинитися в глибокому запасі. А ось на пропозицію київського «Динамо» погодився відразу. Киянам порекомендував Нінковича Берислав Станоєвич - «куратор» селекційного відділу київського клубу по балканському напрямку. Саме він знайшов для «Динамо» Гавранчича, Леко, Вукоєвича, Віду...

Спочатку в столиці України у Нінковича не ладилося: виходив переважно на заміни. А ось основним у складі «біло-блакитних» серб став за Сьоміна. Мілош в «Динамо» міг зіграти відразу на трьох позиціях: опорника, плеймейкера і лівого півзахисника. В останній іпостасі він найбільше запам'ятався київським уболівальникам. Надійний, швидкий, атакуючий гравець, який умів і підносити снаряди, і забивати сам. Зараз виступає в чемпіонаті Австралії.

8. Сергій Шищенко

Клуби: «Олімпік» Х., «Металіст», «Шахтар», «Металург» Д., «Металург» Зп., «Нива» Т., «Кривбас», «Іллічівець», «Чорноморець»
Роки кар'єри: 1992 - 2009

Справжній футбольний пілігрим, Шищенко залишив помітний слід майже в усіх командах, за які грав. Уже в 17 років він дебютував за «Металіст» в чемпіонаті України. Дебют вийшов успішним. Юний півзахисник вирізнявся не по роках розвиненим почуттям пасу, відмінною швидкістю і умінням створювати гольові моменти. Провівши рік в Харкові, Сергій відгукнувся на пропозицію головного тренера «Шахтаря» Яремченка і перебрався в Донецьк. Не можна сказати, що шахтарський період в кар'єрі Шищенка виявився невдалим, але по-справжньому своїм в команді він так і не став. А ось в іншій донецькій команді - «Металурзі» - Сергій залишив незгладимий слід. Він довгий час був незамінним гравцем «металургів», багато забивав, ще більше асистував. Часто його використовували і на позиції форварда. Шищенко є найкращим бомбардиром в історії цієї донецької команди. У чемпіонатах країни він зіграв більше 450 поєдинків.

7. Беньямін Вербич

Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 2018 - т.ч.

Один з найкращих легіонерів «Динамо» останніх років. Більш того - один з кращих півзахисників столичної команди трьох останніх сезонів. Динамівський клуб довго обхожував словенця під час його перебування гравцем «Копенгагена». За цього півзахисника «біло-блакитні» заплатили чотири мільйони євро. Щоб зрозуміти, що з придбанням Вербича динамівці витягли щасливий квиток, довго чекати не довелося. Беньямін дуже потужно стартував в новій команді. Відмінна швидкість, бачення поля, пас, дриблінг, вміння асистувати і завершувати - в арсеналі цього позитивного хлопця є все. І коли треба, він може грати і на інших позиціях. Наприклад, в атаці. Ось тільки титулів на українській землі, на відміну від данської (він дворазовий чемпіон Данії) в нього поки що немає. Якщо з'являться, Беньямін неодмінно підніметься в нашому рейтингу.

6. Сергій Закарлюка

Клуби: «Дніпро», «Металург» Нк., ЦСКА, «Металург» Д., «Шахтар», «Арсенал», «Іллічівець», «Ворскла», «Полтава»
Роки кар'єри: 1993 - 2012

У «видатних» вітчизняних колективах - «Дніпрі» і «Шахтарі» - Закарлюка помітного сліду не залишив. Конкуренція була висока, та й, напевно, потрапляв туди не в той час. А ось в ЦСКА/«Арсеналі» Сергій став найкращим бомбардиром. І це при тому, що грав на фланзі півзахисту. Був основним і в донецькому «Металурзі», і в «Іллічівці». Його відмінними рисами були висока швидкість, жорсткість, хороша функціональна готовність. А ще він був штатним виконавцем «стандартів», тому що мав дуже сильний удар. Особливо йому вдавалися дальні штрафні удари. 5 жовтня 2014 року загинув в автокатастрофі.

5. Геннадій Орбу

Клуби: «Шахтар», «Ворскла»
Роки кар'єри: 1992 - 2000

Один з найбільш швидких і технічних футболістів «Шахтаря» дев'яностих років минулого століття. Міг запросто «накрутити» двох-трьох опонентів. Постійно був націлений на атаку. Але забивав не так вже й багато: за сім років, проведених в «Шахтарі», відзначився 39 разів. А ось число його результативних передач є значно вищим. Крім іскрометної техніки і швидкості, вирізнявся ще і буйною вдачею. Часто отримував жовті картки, сперечався з тренерами. Після однієї з таких сварок - з наставником «Шахтаря» Віктором Прокопенком - попросився на трансфер. Після «Шахтаря» шукав себе в «Ворсклі». В одному з перших поєдинків за полтавську команду забив красивий гол зі штрафного у ворота «Динамо». Але на цьому подвиги Геннадія на новому місці закінчилися. Догравав в чемпіонаті Росії. За збірну України провів 17 поєдинків.

4. Євген Коноплянка

Клуби: «Дніпро», «Шахтар»
Роки кар'єри: 2006 - т.ч.

З ким тільки не порівнювали молодого Коноплянку: і з ван дер Вартом, і з Роббеном, і навіть з Мессі. В принципі, дніпровські вболівальники його так і величали: «наш Мессі». У «Дніпро» вихованець кіровоградського футболу потрапив рано - в 16 років. Але до ролі основного футболіста команди довелося йти довго. Більш того, у свій час Євгена навіть хотіли віддати в оренду - мовляв, не перспективний. Але в 2010-му Коноплянка став основним в «Дніпрі». Його виділяла не тільки незвична для наших футболістів висока швидкість, але і ще більш незвична манера поведінки з м'ячем: у нього футбольний снаряд був немов радіокерований. Гравець рідкісного таланту і рідкісної майстерності.

У команді Хунде Рамоса Євген був першою зіркою. «Динамо» пропонувало за цього гравця більше 15 мільйонів євро, але «Дніпро» не відпустив. Хотів ангажувати «Конопу» і «Шахтар», але теж не склалося. З «Дніпром» Коноплянка дійшов до фіналу Ліги Європи. І в команді Маркевича він був першою зіркою. А ось далі якось не дуже склалося. Ні в «Севільї», ні тим більше в «Шальке» Коноплянка не став основним. Повернувся в Україну - в «Шахтар». Але поки що назвати його системоутворюючим гравцем «гірників» складно. Або вже пізно...

3. Тайсон

Клуби: «Металіст», «Шахтар»
Роки кар'єри: 2010 рік - т.ч.

Один з кращих легіонерів, а паралельно - і футболістів України останнього десятиліття. Вибуховий, швидкісний, технічний, з приголомшливим баченням поля, здатний самотужки змінити хід матчу. В «Металіст» перейшов за шість мільйонів євро - хороші гроші десять років тому. Але бразилець з лишком відпрацював вкладені в нього мільйони, перетворившись із улюбленця Ярославського в улюбленця всієї харківської публіки. А його феноменальний гол у ворота «Русенборга» не даремно називають «голом століття».

У 2013 році Тайсон за 16 мільйонів євро перейшов у «Шахтар». Але гравцем основи «гірників» він став не відразу. Десь півроку пішло на адаптацію. А після того, як «Шахтар» покинули Вілліан і Мхітарян, Тайсон став залізобетонним гравцем основи. Його зв'язка з Ісмаїлі - напевно найкраща на даний момент в УПЛ. Після відходу з команди Срни був капітаном «Шахтаря». Позбувся пов'язки в міжсезоння 2020 року, після того, як вимагав відпустити його в закордонний клуб.

2. Віталій Косовський

Клуби: «Нива» В., «Динамо»
Роки кар'єри: 1992 - 2003

У 19 років дебютував в чемпіонаті України в складі вінницької «Ниви». Уже тоді, на зорі становлення українського футбольного чемпіонату, вихованець подільського футболу відрізнявся шаленою швидкістю і умінням робити націлену передачу в штрафний майданчик. В одному з матчів проти «Динамо» затероризував свого опонента по флангу і забив гол у ворота киян. Після цього його подальша доля була визначена наперед.

У 1994 році Віталій опинився в «Динамо». І відразу ж став гравцем основи. Його дуже цінували і Сабо, і Лобановський. Перш за все - за швидкість і працездатність. Київські вболівальники його любили і називали «електричкою». За шалену швидкість. Був основним гравцем «Динамо» і в момент найвищого злету киян на євроарені, коли «біло-блакитні» вийшли в півфінал Ліги чемпіонів. Забив один з м'ячів «Баварії», міг забивати ще. Мав пропозиції від іменитих зарубіжних клубів, але залишався вірним «Динамо». Міг провести і більше часу у футболі, але в кінці кар'єри його замучили травми. Після кар'єри гравця почав кар'єру тренера. Останнє місце роботи - пост наставника «Ворскли».

1. Вілліан

Клуб: «Шахтар»
Роки кар'єри: 2007 - 2012

Прийшов в «Шахтар» хлопчиком - в 19 років, а пішов справжнім гуру. Хоча, як хлопчиком: до «Шахтаря» Вілліан на клубному рівні не встиг виграти чогось істотного, але ось в складі збірної Бразилії зумів. У 2007 році Вілліан став чемпіоном Південної Америки серед молодіжних команд. Саме там і запримітили селекціонери «гірників» цього півзахисника. В команду Луческу Вілліан перебрався за майже 15 мільйонів євро. Досвідчений тренер «гірників» поступово підпускав бразильця до основи. І той віддячив сторицею. Вілліан однаково успішно міг зіграти і на лівому фланзі півзахисту, і на правому, і в ролі плеймейкера. Маючи високу позиційну швидкість, мав і унікальну техніку. Його зміщення з флангу в центр атаки з подальшим крученим ударом стали класикою.

У складі «Шахтаря» виграв чотири чемпіонські титули і три Кубки країни. Але головне його досягнення в Україні - перемога з «Шахтарем» в Кубку УЄФА. Відігравав найважливішу роль в донецькій команді протягом майже п'яти років. Своєю грою звернув на себе увагу провідних європейських клубів. Але несподівано був проданий в «Анжи» за 35 мільйонів євро.

Читайте також:

Найкращі з найкращих. Топ-10 опорних півзахисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 центральних захисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 правих захисників чемпіонату України
Найкращі з найкращих. Топ-10 лівих захисників чемпіонату України всіх часів
Найкращі з найкращих. Топ-десять воротарів чемпіонату України всіх часів