Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 17 квітня 2024, 18:43
6127
13

Запоріжці за Динамо: уродженці козацького краю – в столиці

Блогер Sport.ua Олексій Рижков – про вихідців із Запорізької області, які проявили себе в Динамо

| Оновлено 17 квітня 2024, 18:43
6127
13
Запоріжці за Динамо: уродженці козацького краю – в столиці
ФК Динамо. Павло Шкапенко

Рівно рік тому, 17 квітня 2023 р. пішов із життя Павло Шкапенко, півзахисник/нападник київського «Динамо» і збірної України 1990-х. Сумна річниця спонукала мене згадати імена видатних земляків Павла, які в різні футбольні епохи зробили внесок у звитяги київського «Динамо» на внутрішній і на міжнародній аренах. Команда київських запоріжців вийшла славетна, годі й казати!

Один із переможців ПСЖ!

Воротар Станіслав Богуш (народився в 1983 р.)

Станіслав народився в Запоріжжі й є вихованцем СДЮШОР «Металург». Власне, саме кольори «Металурга» він і захищав змолоду й до 24-річного віку. Надалі надійшла пропозиція з Києва, на яку Станіслав пристав. І ситуативно навіть виграв конкуренцію в самого «вічно першого» Олександра Шовковського. В єврокубках дебютував у київській грі з московським «Спартаком», що само собою є знаковим. 783 хвилини поспіль залишав свої ворота в недоторканності в матчах чемпіонату України. Ба навіть ставав кращим гравцем місяця (жовтень 2008 р.) в чемпіонаті України! Олександр Шовковський у своїй книжці «Все в твоїх руках» зізнавався, що тоді намислив йти з «Динамо». Хай там як, а Богуш провів вдалий сезон за «Динамо». Його було визнано найкращим воротарем України 2008 р. за однією з версій. 2008 р. дебютував й у складі національної збірної, відігравши насухо проти норвежців в товарняку. В складі «Динамо» став чемпіоном країни й дістався півфіналу Кубка УЄФА. В двох чвертьфінальних матчах того розіграшу проти ПСЖ залишив свої ворота в недоторканності. З позицій сьогодення взагалі виглядає як фантастика-очинва! Півфінали єврокубка проти «Шахтаря»? Хтозна, яким був би результат, коли б грав Шовковський. Тодішній наставник киян Юрій Сьомін казав роки по тому: «Надав перевагу Богушу, тому що він весь час грав». Й Шовковський писав, що «розуміє мотиви його рішення». Надалі Стас дістав важку травму й на високий рівень вже не повернувся.

ФК Динамо. Станіслав Богуш

Максим Коваль більше часу провів у «Динамо», ставав навіть кращим воротарем чемпіонату України, однак «золото» з командою так і не вигравав, не кажучи вже про досягнення чемпіонських раундів єврокубків. Саме тому я й надав перевагу Богушу, хоча, звісно, питання дискусійне, й інші версії заслуговують на розгляд. Був у «Динамо» й ще один кіпер, який народився на Запоріжжі. Уродженець Мелітополя Леонід Клюєв зіграв кілька матчів у чемпіонському сезоні-1961. Як зазначав основний воротар «Динамо» тогочасся Олег Макаров: «Ми багато чого чекали від молодого воротаря Леоніда Клюєва… Проте слід сказати, що… він не затримався в «Динамо», хоча весь сезон сумлінно «відстояв» за дубль і кількараз виступав в основному складі. Мені особисто здається, що він перспективний спортсмен і що йому просто в нас не пощастило. Таке теж трапляється». А свій голкіперський хист більшою мірою Клюєв виявив у складі «Зорі».

Розширити зону гри!

Захисники: Віктор Матвієнко (1948–2018), Віктор Каплун (народився в 1958 р.), Євген Хачеріді (народився в 1987 р.), Володимир Горілий (народився в 1965 р.)

«Легкість, з якою Віктор Матвієнко мчав лівим флангом, прострілював уздовж воріт, а іноді й сам завершував атаки, спричиняла захват і здавалася на перший погляд природним даром. Хист Матвієнка безсуперечний, але йому довелося пролити не одне відро поту й не одну годину просидіти в класі біля дошки з намагніченими фігурками футболістів, перш як з’явилася можливість готувати його до тієї гри, яку він демонстрував у кращих своїх матчах… Матвієнко з радістю сприйняв завдання розширити зону гри», – так писав Валерій Лобановський про свого вихованця. Уродженець Запоріжжя був важливим складником першої команди-зірки Лобановського 1970-х рр. Долучився до всіх чемпіонств «Динамо» тієї декади (а їх було чотири), виграшу Кубка СРСР в 1974 р., а також завоюванню Кубка кубків і Суперкубка УЄФА в 1975 р.

ФК Динамо. Євген Хачеріді

Уродженець Запоріжжя Віктор Каплун став чемпіоном СРСР у складі «Динамо» в 1980 р. Того сезону зайшов мені в пам’ять його гол у ворота «Нефтчі» в домашньому матчі киян: після подачі Леоніда Буряка Каплун влучно пробив головою. Ну, й звісно, переможний (і вкрай важливий з огляду на вперту боротьбу за чемпіонство!) гол Каплуна ближче до кінця чемпіонату в Донецьку так само головою, от лише подачу того разу здійснював Володимир Веремєєв. А 1981 р. Каплуна було відраховано з «Динамо» з формулюванням «за порушення спортивного режиму».

Динамівський етап кар’єри уродженця Мелітополя (починав у тамтешньому «Олкомі», до речі, й дебютував за «Динамо» в кубковому матчі проти «Олкома») Євгена Хачеріді дотепер перед очима. Надійність у захисті, бездоганна гра на другому поверсі, вміння читати гру, вправні дії у відборі й водночас нервозність на футбольному полі, суперечки із суддями, прагнення щось довести тим, кому нічого не доведеш, годі й намагатися («Я – за справедливість!» – як девіз життя Євгена). Надто мені запам’ятався післяматчевий пенальті у виконанні Євгена в славнозвісній серії у фіналі Кубка України 2015/2016 рр. «Йде бити Євген Хачеріді. Й забиває. Ми виходимо вперед 5:4», – так описує той епізод Олександр Шовковський, а далі СаШо відбив удар гірника Олександра Гладкого, й у киян вийшло витягти надскладну серію пенальті, по ходу якої здавалося, що шансів на звитягу вже немає. Назагал у київському доробку Євгена 3 чемпіонства, 2 національні кубки й 3 Суперкубки України.

Володимир Горілий мав стосунок до другої зіркової команди Валерія Лобановського 1980-х рр. Він народився в смт Васильківка на Запоріжжі, однак ази футбольної науки вивчав у Криму. Горілий зміг зібрати в «Динамо» повну колекцію медалей чемпіонату СРСР: «золото» 1986 р., «срібло» 1988 р., «бронзу» 1989 р., здіймав над головою і Кубок СРСР у 1987 р. (вийшов на заміну в 2-му таймі феєричного фіналу проти мінських одноклубників!). Взяв участь й у просуванні «Динамо» до півфіналу Кубка чемпіонів у сезоні-1986/87 (грав зокрема й у чвертьфіналі проти «Бешикташу», й у півфіналі проти «Порту»).

«Золотий» «Серебро»

Півзахисники: Володимир Бражко (народився в 2002 р.), Петро Тищенко (1925–2012), Павло Шкапенко (1972–2023), Віктор Серебряніков (1940–2014)

Уродженець Запоріжжя Володимир Бражко – втілення динамівської сучасності. Саме його було пошановано лаврами головного героя непростого виїзного двобою киян в Олександрії. Саме він забив переможний м’яч, виявивши наполегливість у відборі, вдало обігравшись із Миколою Шапаренком і невідпорно пробивши правий верхній кут воріт (нагадаю, що голом у ворота «Олександрії» Бражко відзначився й у першому колі, схоже, що в динамівського опорника з’являється «улюблена» команда). Щоправда, сам Володимир у післяматчовому коментарі скромно зазначив, що не може виділяти себе – «усі старалися, віддавалися на полі на 110%». Не збавляти обертів, динамівський таланте!

ФК Динамо. Володимир Бражко

Ще один динамівець, народжений в Запоріжжі, Петро Тищенко репрезентує інший історичний період. У складі «Динамо» він завойовував срібні медалі ще 1952 р. (це після того, як пройшов Другу світову війну й був пошанований 15-ма бойовими нагородами). Так, у Києві він здебільшого грав у захисній лінії (Олег Макаров писав, що Тищенко разом із партнерами «створили міцну лінію оборони»), проте вряди-годи діяв і на позиції опорника. Захисну лінію вкомплектовано. Відтак виокремлю для Петра Григоровича роль другого опорника в цій символічній команді.

До речі, в контексті опорників, народжених у козацькому краї, скажу, що багаторічний капітан «Динамо» Сергій Сидорчук, на жаль, не може бути залучений до символічної команди київських запоріжців, адже народився в кримському Джанкої, хоча ази футболу вивчав у Запоріжжі.

У пам’яті вболівальників 6-разовий чемпіон України Павло Шкапенко залишився як автор одного з голів у ворота «Барселони» в найпрестижнішому єврокубку в сезоні-1993/94 (до слова, в матчах чемпіонату України того сезону Шкапенко відзначився 12 разів). А в додинамівський період своєї кар’єри він став автором одного з перших хет-тріків в історії чемпіонатів України: у футболці запорізького «Металурга» тричі розписався у воротах вінницької «Ниви». Вже в сезоні-1992/93 забивав за «Динамо» в Донецьку «Шахтарю» головою, певно, в своєму фірмовому стилі. Пам’ятаю просте, проте промовисте визначення, яке дав Шкапенку один з олдскульних київських фанатів: «Паша Шкапенко – Людина!»

«Дуга Серебрянікова» – таку назву дістали оповиті легендами штрафні у виконанні ще одного уродженця козацького краю – Віктора Серебрянікова. М’яч, посланий «Серебром» за високою траєкторією, наближаючись до воріт, різко знижувався й залітав у ворота, застукавши зненацька кіперів. Таким от побитом Віктор Петрович й увійшов до футбольної історії. У такий спосіб він забив, що називається, ровту та ще й малий возик голів. Типові приклади «дуги» – гол у ворота віденської «Аустрії» на полі суперників в матчі Кубка європейських чемпіонів сезону-1969/70, й м’яч у ворота «Фіорентини» в Києві під час того самого розіграшу. «Завжди технічно грав… Віктор Серебряніков. Із приходом до «Динамо» він не справив на нас особливого враження був надто метушливим, незрідка потрапляв у полон до м’яча. Та раптом все зайве кудись зникло. Серебряніков став чудовим партнером для Базилевича та Каневського», – зазначав Олег Макаров.. 5 разів «Серебро» ставав чемпіоном СРСР, двічі здіймав над головою Кубок України. А в 1969 р. київського запорожця було визнано Гравцем року в Україні. Ну, й увійшов до світових історичних хронік як перший гравець, якого замінили у фінальних стадіях чемпіонатів світу: 31 травня 1970 р. в матчу Мексика – СРСР замість Серебрянікова на поле вийшов Анатолій Пузач.

Андрій Цуріков, Андрій Оберемко, Денис Олейник – усім цим хлопцям чогось не вистачило, щоб сповна виявити свої ігрові чесноти в складі «Динамо». Більшою мірою вони асоціюються з іншими клубами.

Високий урожай Хмеля

Нападники: Віталій Хмельницький (1943–2019), Микола Каштанов (народився в 1938 р.),

«Справжнім партнером» називав уродженця Тимошівки Оріхівського району Віталія Хмельницького Анатолій Бишовець і додавав «Ми розуміли одне одного з напівслова». 20 листопада 1967 р. в чемпіонському матчі проти «Зеніта» Хміль (прізвисько, яким київські вболівальники нагородили свого улюбленця) був головною дійовою особою. Він і забив сам (встиг на добивання після потужного удару Анатолія Пузача в поперечину), й відзначився асистом (перебуваючи в непоганій позиції, менше з тим, віддав пас на Валерія Поркуяна, який не схибив). Зрештою, Віталій Григорович зібрав непоганий нагородний урожай: 4 золоті медалі чемпіона СРСР, двічі здобував союзний кубок.

ФК Динамо. Віталій Хмельницький

Вихованець запорізького футболу Микола Каштанов захищав кольори «Динамо» в чемпіонському сезоні-1961. Олег Макаров називав Каштанова «другим реактивщиком команди», згадуючи про гол форварда у ворота Льва Яшина. Той гол став результатом стрімкого відриву Каштанова (неабиякий погін – його козир!) й несильного, проте підступного удару тоді, коли Яшин не очікував на таку зухвалість від київського запорожця.

Альтернатива в нападі? На жаль, у Сергія Косиріна так і не вийшло реалізувати себе саме в «Динамо». Відтак й особливих варіантів немає. Хіба перевести Шкапенка до нападу, а півзахист підсилити кимось із перелічених вище уродженців Запорізької області.

Тому що послідовні

Складаючи запорізьку динамівську збірну, помітив, що в ній послідовно представлені гравці 50-х, 60-х, 70-х, 80-х, 90-х, нульових, 10-х і 20-х рр. Такий безперервний ланцюжок поколінь не траплявся мені в жодній символічній збірній всечасся. Себто в кожному десятиріччі ось уже впродовж 70-ти років запоріжці мають у динамівському складі бодай одного свого вправного представника. 2020-ті нині в розповні. Й здається мені, що самим лише Володимиром Бражком, який уже й дебютував у національній збірній, попри зовсім юний вік, запоріжці в «Динамо» о цій декаді не обмежаться. А, виявивши себе в складі столичного клубу, можна й попрямувати за Дунай (як тут не згадати оперу на 3 дії Семена Степановича Гулака-Артемовського!) – підкоряти футбольну Європу.

Олексій РИЖКОВ

Оцініть матеріал
(34)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 13
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
porylych
"Тому що послідовний" нагадало
Первый Среди Равных
Від чого він помер?
Igrok4
Гарний склад, але Бражку ще ранувато в цю команду, Сидорчук проявив себе більше.
Max-Morlock
Серебро и Хмель это уже легенды.
А кто из киевской земли приехал играть за Металлург в Запорожье?
didora
І не говори, якщо ніх....я не знаєш. Менше знаєш - краще спиш!
Андрій
Донские казаки из вшивыми киевскими террористами не братствуются!
_Per4ecter_
Яке цікаве Динамо... Харків'яни, запоріжці робили гру і грали ключові роля у становленні клубу. Напевно, ще виявиться з десяток областей, представники яких відзначалися ключовими забитими м'ячами або асистами і були незамінними фігурами у здобутті трофеїв Динамо та виграванні чемпіонств. І чомусь в мене така впевненість, що самих киян у цьому Динамо або взагалі немає, або їх настільки обмаль і в них настільки скромні досягнення, що про це й не варто говорити.