Він знехтував Україною, а після фіаско в Ізраїлі їде у німецьку трясовину
Футбольна доля Еріка Шуранова виявилася зовсім не такою яскравою, як передбачали раніше
П'ять років тому українські футбольні вболівальники жили перспективою появи у нашій національній збірній неймовірного таланту із досвідом виступів у Німеччині. «Другого Андрія Вороніна» тоді активно намагалися «виліпити» з юного таланту молодіжної команди «Нюрнберга» Еріка Шуранова – дитини українських емігрантів, котрих пошуки кращого життя привели на німецьку землю.
Шуранов по юнаках вирізнявся чудовою результативністю, через що дуже швидко виникло цілком логічне запитання: за яку ж збірну в перспективі збирається виступати цей молодий вундеркінд. Варіантів, власне, було два: Україна та Німеччина. І тоді, у 2020-му, багато хто з українських фанатів хвилювався за те, аби Ерік та його родина все ж таки погодилися грати за «синьо-жовтих»…
Заради справедливості, на той момент Шуранов вже мав на своєму рахунку виступи за збірні України U-16, U-17 та U-18, проте за правилами ФІФА ці ігри загалом мало що означають в аспекті подальшого вибору національної команди. Тим більше, що після дебюту Еріка у Другій Бундеслізі увагу на нього й справді звернули представники Німецького футбольного союзу. На жаль, Шуранов спокусився можливістю грати за Німеччину, і у вересні 2021-го був заграний вже за тамтешню молодіжку, розірвавши попередні зв'язки з Україною.
Втім, після 7 матчів та 2 забитих м'ячів за збірну Німеччини U-21 Шуранов так і не зробив наступного, як здавалося, цілком логічного кроку у власній кар'єрі – не зумів стати футболістом національної збірної. В Україні на Еріка за його вибір на користь німців багато хто спершу образився, але дуже скоро про Шуранова банально забули, чому він і сам неабияк «посприяв»…
Влітку 2023 року Ерік Шуранов за 1 мільйон євро залишив «Нюрнберг», де провів вкрай невиразний сезон-2022/23 у Другій Бундеслізі (356 хвилин у рамках 16 матчів із 1 забитим м'ячем в активі). Новою командою етнічного українця став ізраїльський «Маккабі» з Хайфи, що стало несподіванкою… Все ж таки від того, кого ще зовсім нещодавно називали вундеркіндом та пророкували славу ледь не Мирослава Клозе або вже хоча б Лукаша Подольскі, апріорі чекали більш перспективного нового виклику в кар'єрі, ніж ізраїльська Лігат ха'Aл.
Примітно, що досить близьким до відходу з «Нюрнберга» Шуранов був ще влітку 2022-го. Тоді Ерік мав два конкретні варіанти трансферу – «Динамо» та «Салернітана». Однак у київському клубі кандидатуру молодого форварда викреслив Мірча Луческу, а домовленість з італійцями зірвалася буквально в останній момент із вини самого Шуранова. Точніше, його оточення – найімовірніше, членів родини, які раніше вже «допомагали» Еріку із вибором на користь Німеччини замість України. Подейкували, що «Салернітана» погодила контракт для Шуранова з агентами, які брали участь у переговорах з боку футболіста, але зрештою той вирішив вести діалог з італійцями напряму, без посередників, й зазнав невдачі – угода була скасована остаточно та безповоротно.
В Ізраїлі Шуранов загалом непогано стартував. Він відзначився двома забитими м'ячами за «Маккабі» у кваліфікації Ліги чемпіонів, забиваючи мальтійській команді «Хамрун Спартанс» та молдовському «Шерифу» у перших двох раундах відбору, але потім просидів на лавці успішні для ізраїльтян протистояння зі словацьким «Слованом» у третьому раунді, а у вирішальному, четвертому, з'явився лишень на заміну в поєдинку у відповідь проти «Янг Бойз», коли доля «Маккабі» вже була вирішена наперед, оскільки команда з Хайфи програвала із рахунком 0:3.
Колишні заслуги на молодіжному рівні в Німеччині не допомогли Шуранову отримати беззастережну довіру від тренерського штабу «Маккабі». Форварду надавали можливість проявити себе «дозовано» навіть у чемпіонаті Ізраїлю, де Ерік не поспішав приємно радувати та дивувати наставників й уболівальників команди.
Остаточно під укіс ситуація для Шуранова в Ізраїлі полетіла 5 жовтня 2023 року. Саме цього дня форвард отримав можливість вийти у стартовому складі «Маккабі» Хайфа на матч групової стадії Ліги Європи проти «Панатінаїкоса» (0:0), в якому діяв на загалом незвичній позиції лівого вінгера, а після тайму гри ще й отримав травму, будучи заміненим.
Пошкодження Шуранова виявилося дуже серйозним – мова зайшла про хрестоподібні зв'язки, причому знадобилося оперативне втручання. Ерік відновлювався майже дев'ять місяців, повернувшись до лав «Маккабі» лишень на літніх зборах-2024. На той момент у команді встиг помінятися головний тренер: звільненого Мессая Дего, за якого Шуранова й запрошували до команди, змінив Барак Бахар, який не бачив для екс-форварда «Нюрнберга» жодних можливостей грати у першій команді.
За Бахара Шуранов зіграв усього 27 хвилин в рамках 2 офіційних матчів за «Маккабі». Найвище керівництво ізраїльського клубу не приховувало свого розчарування Еріком, якого купувало як домінуючого футболіста атаки, пішовши на більш ніж суттєві фінансові витрати (варто відзначати, що трансферний рекорд «Маккабі» з Хайфи дорівнює 2,5 мільйонам євро, але був встановлений у сезоні-2024/25. На момент приходу Шуранова його покупка входила до топ-10 найдорожчих для клубу).
Вже на початку нинішнього року в «Маккабі» почали ставити питання щодо майбутнього Шуранова, який був тягарем для клубу, маючи зарплату у 350 тисяч євро на рік. Еріка на якийсь час навіть переводили в дубль через недостатню працьовитість у тренувальному процесі, а в січні розглядали можливість відправити нападника в оренду.
В ізраїльській пресі з'являлася інформація із посиланням на неназваних партнерів Шуранова в «Маккабі» про те, що Ерік після травми став повільним і не витримує того темпу, як інші його товариші по команді. Нібито це було дуже помітно на тренуваннях, у той час як «мова його тіла не мала нічого спільного із професійним футболом та гравцем лінії нападу».
Загалом у чемпіонаті Ізраїлю Шуранов за два роки провів 7 матчів (188 хвилин), у яких не зумів відзначитися результативними діями та абсолютно розчарував уболівальників, які чекали від Еріка значно більшого. Якщо у Другій Бундеслізі на рахунку форварда було по 0,42 забитих м'яча в перерахунку на кожні 90 хвилин гри за середнього показника очікуваних голів у 0,33xG, то статистика в Ізраїлі у Шуранова виявилася відверто нікчемною.

Не дивно, що 26 червня «Маккабі» погодив із Шурановим дострокове розірвання контракту. За це ізраїльському клубу довелося виплатити нападнику компенсацію у розмірі трьох місячних зарплат, що виявилося для «Маккабі» все одно вигідніше, аніж утримувати Еріка на контракті до кінця сезону-2025/26.
Невдовзі після цього про підписання Шуранова на правах вільного агента оголосив «Швайнфурт». Це команда четвертого дивізіону чемпіонату Німеччини, яка за підсумками сезону-2024/25 виграла підвищення до Третьої ліги, що є найвищим досягненням для «Швайнфурта» за останні два десятиліття. Та й взагалі клуб, історія якого налічує вже 120 років, є більш ніж скромним, навіть за мірками Німеччини, не кажучи вже про те, щоб його добре знали на європейських теренах…
Головне «досягнення», яким Ерік Шуранов може похвалитися за два роки перебування в Ізраїлі – це, як пишуть тамтешні ЗМІ, набуття форвардом ще й громадянства цієї держави, над чим працював спеціальний юрист, найнятий гравцем. Тому виходить так, що до своїх 23 років Шуранов не має жодного матчу на національному рівні за головну команду якоїсь країни, проте може похвалитися аж трьома паспортами – німецьким, українським та ізраїльським.
Що ж, як то кажуть, кожному своє: хтось колекціонує рекорди у футболі, а хтось розміняв кар'єру на пачку паспортів, які не дають нічого в аспекті міжнародного рівня виступів, коли ти граєш у Третій німецькій лізі. І ця історія може стати гарним уроком для тих, хто здатний робити висновки на чужих помилках. Наприклад, для Артема Степанова…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Захарченко, Осипенко, Редушко, а також Пономаренко не потрапили до заявки на матч Національної ліги
Столичний клуб розпочав продаж квитків на матч з «Фіорентиною»


Не думаю, что надо обо всех писать. Даже если считали вторыми-третьими месси, роналдо и т.д.
Добре, що ці танці на чужому горі не читають у тій же Німеччині. До українського менталітету виникли б питання.