Сімейна драма екс-надії Барси. Чому кар'єра Кейррісона вже 6 років на паузі

Влітку 2009 року «Барселона» здійснила кілька амбітних трансферів із прицілом на майбутнє. Одним з них став, безумовно, перехід українського центрбека «Шахтаря» Дмитра Чигринського, на котрого «блаугранас» витратили 25 мільйонів євро, а вже через рік погодилися віддати назад «гірникам» вже за 15 мільйонів. Ще одним – трансфер бразильського форварда «Палмейраса» Кейррісона, котрий коштував скарбниці каталонців 14 мільйонів євро, з яких «відбити» не вдалося ані цента.

На даний момент Кейррісону вже 35 років, проте він офіційно не оголошував про завершення кар'єри. Фактично вона все ще перебуває на паузі, на яку була поставлена ​​ще у 2018 році…

Свій крайній матч у професійному футболі Кейррісон провів у складі «Лондріни» 26 травня 2018 року. Це була гра бразильської Серії Б проти «Греміо Бразил», яка завершилася поразкою команди нашого сьогоднішнього героя із рахунком 0:3, а він сам провів на полі 61 хвилину від початку поєдинку, а потім був замінений. З того часу Кейррісон на полі в офіційних іграх більше не з'являвся…

Пройшло вже шість років, але Кейррісон все ще відмовляється вірити й визнавати, що його футбольна кар'єра вже завершена. Поки він вважає за краще говорити про паузу, яку називає абсолютно необхідною, враховуючи сімейну драму, що сталася у його житті, а також низку проблем зі здоров'ям, як фізичного, так і психологічного характеру. Відійти в бік від футболу Кейррісону довелося через смерть сина, і з того часу повернутися назад екс-вундеркінд ніяк не може.

«Футбол завжди буде моєю пристрастю. З того часу, як я народився, думаю, я вже був «заряджений» футболом, я жив із ним, я досі живу із ним, граючи зі своїми дітьми. У мене вдома є багато різних м'ячів. Футбол завжди буде присутній у нашому домі, у нашому житті. Але шість років тому це сталося [смерть сина], і нам потрібно було трохи більше зосередитись на сімейних справах. У родинному колі й було прийняте таке рішення [про призупинення професійної кар'єри]».

«Не те, щоб футбол став менш важливим, він завжди буде важливим для мене, але в цей момент мені потрібно було зробити перерву. Я просто сказав сам собі: «Слухай, тепер тобі доведеться залишитися вдома, тому що є речі, про які тобі потрібно подбати, й вони набагато важливіші». Мені просто потрібно було більше вільного часу. Футбол забирає в тебе деякі моменти, бо гравцям треба мандрувати, змагатись. Це нормально, це як будь-яка інша робота, не тільки футбол, але це залежить від вашого рішення, вашої позиції. Для мене це було непросто», – сказав Кейррісон в одному з нещодавніх інтерв'ю.

***

Зірка Кейррісона дуже швидко спалахнула на футбольному небосхилі. Він чудово проявив себе у «Корітібі» на молодіжному рівні, перетворившись на початку та в середині «нульових» на одного з головних, як вважали багато фахівців, вундеркіндів Бразилії. У 2008 році форвард забив 41 м'яч за «Корітібу», завдяки чому на нього звернули увагу у «Палмейрасі». Відбувся трансфер, а Кейррісон продовжив своє запаморочливе сходження на футбольний Олімп.

За півроку, проведених в «Палмейрасі», Кейррісон відзначився 24 забитими м'ячами у 35 поєдинках. Цього виявилося достатньо, аби привернути увагу «Барселони». На трансфер перспективного бразильця каталонський клуб не пошкодував 14 мільйонів євро, а сам Кейррісон втілив мрію дитинства – потрапив до однієї команди із Ліонелем Мессі, головним тренером якої був Жузеп Гвардіола. Втім, переїзд до Іспанії не завершився для бразильського вундеркінда нічим, окрім кількох фотографій на тлі емблеми «Барселони» на базі каталонців, а також короткострокової можливості поспілкуватися із відомими у світовому футболі особистостями тих років.

«Що мене здивувало, то це атмосфера в «Барселоні». Вони прагнули розвивати футболіста як особистість, а не лише як спортсмена. Це змінило моє життя і змусило мене розвиватися й ставати більш зрілим як особистість, як чоловік. Мій приїзд був приголомшливим. Златан Ібрагімович теж був підписаний у те літнє трансферне вікно, тому я мав нагоду поспілкуватися з ним».

«Ці люди ще недавно були у відеогрі, в яку ми грали, і тут я раптово опинився по сусідству із ними, в одній роздягальні. Це було надзвичайно. Я, звісно, ​​хотів би провести там більше часу. З причин, пов'язаних із правилами реєстрації, я був іноземцем, а вільних вакансій не було. Тому я не міг там залишатися, бо не мав змоги брати участь у чемпіонаті. Я випробував щось, що виходить далеко за межі того, що я міг собі уявити. Прожити цей період у «Барселоні» було незвичайно», – розповідає Кейррісон.

Фактично у «Барселоні» Кейррісон провів лише кілька днів. Його представлення відбувалося без особливої ​​помпи, навіть не організовувалась прес-конференція для представників ЗМІ. Незабаром бразильський вундеркінд перебрався до «Бенфіки», яка орендувала його на сезон, але вже за півроку повернула назад. За лісабонців Кейррісон провів лишень 7 матчів, у яких не зумів відзначитися результативними діями.

У січні 2010-го Кейррісон знову на правах оренди пішов у «Фіорентину», але там його справи склалися всього лише трохи краще, аніж у Португалії – 12 матчів, 2 забиті м'ячі та 1 результативна передача. Після цього форвард повернувся до «Барселони», проте знову не для того, щоб грати. Його вирішили відпустити в оренду до Бразилії, на чому, як показало майбутнє, кар'єра Кейррісона у таборі «блаугранас» остаточно закінчилася. Більше того, багато авторитетних іспанських журналістів та видань, складаючи рейтинги найневдаліших трансферів «Барселони» за всю історію клубу, обов'язково включають туди прізвище нашого героя.

***

Влітку 2010 року Кейррісон, якого портал Transfermarkt все ще оцінював досить високо, – в 11 мільйонів євро – перебрався на правах оренди у «Сантос». Талановитий нападник отримав шикарну нагоду пограти разом із Неймаром та Гансо – двома беззаперечними лідерами того складу «риб». Разом з командою Кейррісон став чемпіоном штату Сан-Паулу та володарем Кубка Лібертадорес, проте загалом стати важливою фігурою для колективу так і не зумів. Він зіграв 31 поєдинок, у яких забив 10 м'ячів, але в цілому не вразив, що вплинуло і на стрімке зниження його оціночної вартості на Transfermarkt – аж до 2 мільйонів євро.

Після року у «Сантосі» Кейррісон знову ж таки на правах оренди перебрався до «Крузейро». Однак у стані «лисиць» справи в нього пішли ще гірше, аніж у «Сантосі». Всьому виною тяжка травма – форвард порвав хрестоподібні зв'язки на коліні, через що йому знадобилося дві операції, щоб повернутися на поле. Загалом процес відновлення розтягнувся на довгих 18 місяців, і повернутися у гру Кейррісону пощастило тільки у 2013-му, вже коли його орендувала в «Барселони» чудово знайома футболісту «Корітіба». Причому цей перехід проходив вже на тлі чуток про те, що ціла низка авторитетних бразильських фахівців у галузі медицини порекомендувала Кейррісону задуматися про завершення кар'єри.

«Я дійсно дуже переживав, коли проходив через відновлення від травми. Морально я почувався погано просто тому, що розумів: виникла ситуація, яка від мене не залежить. Ти продовжуєш думати про майбутнє, а потім у якийсь момент розумієш, що нічого не контролюєш. Люди хочуть вірити у краще, правда? Тоді я теж вірив у це, але насправді ситуація була іншою. Очевидно, я робив усе, що в моїх силах, присвячував себе повністю процесам відновлення, але це було не в моїй владі».

«Знаю, що багато лікарів не вірили, що я взагалі повернуся на поле. І це було для мене паливом, бо коли люди приходили із чимось негативним, це завжди перетворювалося для мене на позитив. Незважаючи на те, що люди говорили стільки нісенітниць, це давало мені мотивацію у період одужання. Мені довелося багато чого дізнатися про своє тіло заново», – каже Кейррісон.

Влітку 2014 року контракт бразильського форварда із «Барселоною» завершився, і він остаточно залишив каталонський клуб – на правах вільного агента. Кейррісон підписав повноцінну трудову угоду з «Корітібою», де поступово намагався вибиратися з ями, проте у 2015-му футболіст із дружиною втратили сина, і цей трагічний епізод поклав край кар'єрі форварда у клубі зі штату Парана.

Доля вирішила, що двох надскладних операцій на коліні та 18 місяців відновлення «недостатньо» для Кейррісона. Наприкінці 2015 року у родині футболіста трапилося горе – помер його дворічний син Анрі Лукка Бусс Карнейро. Найімовірніше, малюк став жертвою неправильного лікування. Спочатку дитину госпіталізували із явно інфекційним захворюванням, яке сімейний педіатр лікував як вірусне. Перед надходженням у відділення інтенсивної терапії у хлопчика сталася зупинка серця та дихання, а через дві години він помер.

Після того Кейррісону було вже не до футболу…

«Це було дуже складно, ми витратили багато часу [щоб прийти до тями]… Я не кажу, що ми намагалися зрозуміти, чому так сталося. Але в якомусь сенсі ми залишилися розбитими… Переживаючи тяжку втрату, ми побачили, що таке трапилося не тільки з нами. Ми мали нагоду зустріти людей, які, на жаль, теж пережили подібне».

«Це було складно, по-людськи, щоправда. Ми визначили час і разом як родина пройшли через цей процес. Ми сумуємо за нашим малюком, але в нас з'явилися й інші діти, Хоакім та Емануель. Я бачу, що Бог дозволяє нам жити далі», – сказав Кейррісон.

Втрата сина сильно вдарила по Кейррісону, який і раніше, через важку травму, відчував психологічні проблеми. Проте фахівці відмовлялися ставити йому діагноз «депресія», хоча сам форвард схильний вважати, що пройшов саме через її прояви.

«На той момент в нас було не так багато інформації, це був 2013 чи 2014 рік. Про депресію тоді ніхто не говорив. Але, згадуючи ті події зараз, можу зізнатися, що, можливо, там була проблема саме цього характеру. Я дивився на себе після операції, коли лежав у ліжку й не мав можливості піднятися без сторонньої допомоги… Я серйозно втратив у вазі. Я просто не набирав багато. Думаю, кожен має свої прояви депресії. Хтось від неї набирає зайві кілограми, а я ось – навпаки, фактично вщух, що також дуже погано», – сказав Кейррісон.

Повернутися у футбол після смерті сина Кейррісон зміг лишень за півроку. Він оформив контракт із «Лондріною», за яку зіграв 27 матчів у Серії Б та забив 7 м'ячів. Після цього бразилець спробував кардинально змінити обстановку та повернувся до Європи, оформивши у січні 2017-го трудову угоду з «Арокою». Але в Португалії екс-вундеркінд «Палмейраса» та «Барселони» пробув всього півроку, провівши на полі чотири хвилини у рамках двох офіційних матчів…

Після того Кейррісон ще трохи пограв за «Корітібу» та «Лондріну», а у 2018-му поставив кар'єру на паузу. Більше того, його історія розставання з колись улюбленою «Корітібою» й зовсім вийшла вкрай негарною – писали, що футболіст позивався до клубу через борги із зарплати та медичної страховки.

Вийти із забуття форвард намагався у жовтні 2020 року, коли підписав контракт з американським клубом «Палм Біч», проте та історія виявилася вкрай незрозумілою: так і не зігравши жодного матчу, про Кейррісона просто перестали щось говорити, ніби він і не переїжджав у США.

***

Свій вкрай нетривалий період у «Барселоні», який буквально зводиться до кількох днів, Кейррісон вважає за краще не ототожнювати зі словом «розчарування». Форвард просто впевнений, що заслужити запрошення у команду з Мессі, Маскерано, Іньєстою та Хаві дано не кожному, а ось заграти у «блаугранас» йому просто не дали шансу.

«Зізнаюся, жодного разу я не відчув почуття розчарування чи того, що не просунувся далі. Я вдячний, оскільки з того часу, як я прибув до «Барселони» й дізнався інформацію [про те, що не гратиме], моя зрілість допомогла мені не відчувати почуття розчарування. Я дійсно відчуваю лише подяку, тому що хлопчику, який їде з Мату-Гросу-ду-Сул та проходить через усі ці процеси, який переживає цей досвід, неможливо не бути вдячним».

«Адаптація – це питання часу. Це цілком нормально, тому що до всього людині потрібно адаптуватися. Я завжди був присвячений навчанню. Звичайно, могло б статися інакше, але ця історія вже написана, ми повинні поважати деякі речі й бути вдячними за той час, який довелося прожити», – сказав Кейррісон.

Подейкують, що Жузеп Гвардіола із самого початку не бачив Кейррісона у складі своєї команди. На початку сезону-2009/10 в коуча дійсно не було жодних проблем на позиції форварда, де була божевільна конкуренція між Златаном Ібрагімовичем, Т'єррі Анрі, Ейдуром Гудьонсеном, а були ще власні талановиті проспекти Боян Кркіч та Хонатан Соріано, та й влітку 2010-го прийшов Давід Вілья.

І якщо вже Чигринського, на підписанні якого наполягав сам Гвардіола, відпустили додому через рік, як непотрібного, то чого вже було чекати Кейррісону, чия ментальність дозволяла тоді задовольнятися малим, а доля так і не дала шансу в майбутньому претендувати на щось більше…