Європейський футбол втратив у якості. Роналду знову зарозумілий, але правий

30 грудня 2022 року Кріштіану Роналду офіційно попрощався з європейським футболом. Вікового ветерана, котрий несподівано для багатьох просто по ходу сезону розірвав контракт із «Манчестер Юнайтед», заманили до себе неймовірно багаті саудити, які з благословення спадкового принца Мухаммеда вирішили зробити зі своєї Про-Ліги один з найсильніших національних чемпіонатів світового футболу.

Однак якщо хтось розраховував, що від'їзд Роналду до Саудівської Аравії призведе до зменшення згадок про нього у заголовках топових європейських джерел, то таку людину назвати інакше, як наївною, просто неможливо. Навіть із пересиченого пустелями Аравійського півострова Кріштіану регулярно нагадує про себе, хоча останнім часом йому все більше й більше потрібно для цього як слід постаратися.

Справа в тому, що Про-Ліга у літнє трансферне вікно-2023 реально стала одним із головних об'єктів для пильної уваги усіх футбольних вболівальників. На Близький Схід вже встигли перебратися багато зірок, які зробили собі ім'я на Старому континенті: Карім Бензема, Сергей Мілінкович-Савич, Рубен Невеш, Н'Голо Канте, Каліду Кулібалі, Роберто Фірміно, Марцело Брозович, Едуар Менді…

Через цю трансферну активність Кріштіану Роналду на якийсь момент опинився в тіні і не потрапляв на передовиці газет та сайтів. Очевидно, що для такої егоїстичної натури, схильної до відвертого нарцисизму, як португалець, переживати щось подібне було вкрай непросто, тому Кріштіану, як і минулого року, вирішив поспілкуватися з одним із відомих європейських журналістів, аби забезпечити черговий інформаційний бум навколо своєї персони. Цього разу вибір Роналду припав на італійця Фабріціо Романо, і цитати з висловлюваннями зірки «Аль-Насра» майже миттєво заполонили передовиці усіх серйозних газет та електронних ЗМІ Старого континенту…

Насамперед, Роналду в черговий раз не впустив момент дипломатично (якщо буде коректно так висловитися) «вжалити» свого багаторічного опонента у боротьбі за всілякі особисті титули та нагороди аргентинця Ліонеля Мессі, котрий цього літа перебрався з «Парі Сен-Жермен» у заокеанський «Інтер Маямі».

«Саудівська Про-Ліга краща, аніж МЛС. Зараз усі гравці їдуть сюди. Через рік до Саудівської Аравії приїде ще більше топ-футболістів. Я відкрив дорогу до цього чемпіонату, тепер усі гравці переїжджають сюди», – заявив Роналду.

Якщо дивитися на фінансові можливості ліги, то Роналду справді має рацію, що МЛС поступається Про-Лізі. Більше того, Кріштіану реально був першою зіркою світового масштабу, що приєдналася до клубу із чемпіонату Саудівської Аравії, проте наївно та безглуздо вважати, що решта гучних імен їде до Про-Ліги тільки через присутність там португальця.

Як і в ситуації із самим Роналду, ключовим фактором, який спонукає нинішніх зірок світового футболу приймати пропозиції від саудитів, є заробітна плата. Коли на горизонті з'являється багатий дядько, який обіцяє в три або навіть у чотири рази більший оклад, то вкрай небагато хто втримається від спокуси кинути все, чим вони жили до цього, заради можливості дуже швидко забезпечити більш ніж комфортне існування для себе та всієї своєї родини на кілька десятиліть уперед. Саме тому Саудівська Аравія стала настільки популярним місцем «футбольного паломництва» серед зірок, і фактор присутності в Про-Лізі Кріштіану Роналду тут абсолютно ні до чого.

А ось наступна теза Роналду, яка також виявилася дуже резонансною та обговорюваною серед європейських вболівальників, мабуть, є абсолютно правдивою.

«Я не повернуся до Європи, двері повністю зачинені... Мені 38 років, до того ж європейський футбол сильно втратив у якості. Єдина ліга, яка є конкурентоспроможною та перебуває на вищому рівні, ніж решта, – це англійська Прем'єр-ліга. Іспанська Ла Ліга не має такої високої якості. Португальська Прімейра – добротний дивізіон, але це не топ-рівень. Німецька Бундесліга, я думаю, теж багато втратила. Я впевнений, що більше не гратиму у Європі. Я хочу грати в Саудівській Аравії», – заявив Роналду.

Чомусь саме ці слова розлютили дуже багатьох людей, хто цікавиться та стежить за футболом. Але саме в цьому аспекті Роналду має рацію. Так, він звично і безсоромно зарозумілий, але все-таки правий. І аргументи, які наводять опоненти цієї точки зору Кріштіану про те, що саудівська Про-Ліга – це своєрідне повторення того, що всі ми вже бачили у 2016-му навколо китайської Суперліги, абсолютно не застосовні, хоча б із погляду на рівень футболістів, які тоді подалися за «довгим юанем» до Піднебесної, і переманених зараз багатими шейхами із Близького Сходу.

Читайте також:

Рай для Роналду та Мессі. Саудівська Про Ліга – це чемпіонат Китаю v. 2.0

Китайці і близько не підібралися до того, аби заманити до себе чинного володаря «Золотого м'яча», яким є француз Карім Бензема, котрий підписав трирічний контракт із «Аль-Іттіхадом». Представники Піднебесної обмежилися Оскаром, Алексом Тейшейрою, Халком та низкою інших дуже відомих та якісних гравців, але переважна більшість з них були південноамериканцями, котрі звикли мімікрувати до навколишнього середовища заради можливості добре заробляти.

Знатні ж європейці тоді до Китаю так і не поїхали, а зараз Роналду правий у тому, що він протоптав для них доріжку до Саудівської Аравії, і наживка шейхів у вигляді колосальних зарплат спрацювала.

Слідом за топовими футболістами до саудитів поїхали й багато відомих тренерів. Стівен Джеррард, Ігор Йовічевіч, Славен Біліч, Роббі Фаулер, Жорже Жезуш та Луїш Каштру погодилися працювати на Аравійському півострові та допомагати виводити футбол у країні на новий рівень, як того побажав принц Мухаммед. Щоправда, знайшлися й ті, кому вистачило витримки та міцності нервів, щоб відмовитися від подібної можливості (Жозе Моуріньо, Дієго Сімеоне, Мауріціо Саррі, Массіміліано Аллегрі), проте навряд чи це настільки сильно засмутило саудитів.

Читайте також:

Особистий вибір Роналду. Чому Кріш хоче, щоб Аль-Наср очолив Каштру

Наразі перед футболістами та наставниками, котрі погодилися прибути на заробітки до Саудівської Аравії, стоїть завдання допомогти виконати глобальний план – за 5-10 років вивести Про-Лігу до п'ятірки кращих національних чемпіонатів світового футболу. Звичайно, змагатися з історією та престижністю, які є у низки топових ліг європейського футболу, саудитам буде непросто, проте щоб отримати конкурентні та цікаві для глядача за складом команди потрібно всього кілька трансферних вікон, на додачу до асигнувань з бюджету країни, безумовно.

Цікаво й те, як саудити до досконалості правильно обрали час, аби почати втілювати свій грандіозний футбольний проект. Коли щось подібне спробували реалізувати у Китаї, тамтешнім клубам доводилося конкурувати із представниками п'яти, шести чи навіть семи фантастично конкурентних та видовищних ліг з усієї Європи. Наразі, як чітко зауважив Роналду, якість низки чемпіонатів знизилася, а то й зовсім впала.

Ла Ліга була найкращим чемпіонатом на планеті десять років тому, і нехай зараз її представники все ще здатні доходити до фінальних стадій єврокубків, немає жодних сумнівів, що загалом цей дивізіон регресує. Саме тому «Барселона» і «Реал», які зазнають фінансових проблем, усіма правдами і неправдами чіпляються за згасаючу надію зрушити з мертвої точки грандіозний проект (принаймні, таким він колись здавався) під назвою «Європейська Суперліга».

Читайте також:

Останній цвях у кришку труни Європейської Суперліги. Чому проект помре?

Трохи кращі справи нині в італійській Серії А, де навіть останніми роками на тлі кризи в «Ювентусі» загострилася боротьба за чемпіонський титул, але загалом цей чемпіонат фінансово непривабливий для багатьох зірок, які розраховують отримати за свої послуги на футбольному полі ринкову заробітну плату. У німецькій Бундеслізі, як і раніше, все вкрай і вкрай передбачувано, навіть на тлі драматичних обставин у гонці за «золото» минулого сезону – «Баварія» на голову вища та сильніша за усіх інших, і мюнхенці вельми не зацікавлені у тому, щоб щось змінилося.

Саме тому Кріштіану Роналду, нехай і керуючись особистими мотивами, мав рацію – після того, як він виявився незатребуваним на рівні АПЛ, залишатися й надалі у Європі для португальця навряд чи мало сенс із цілком об'єктивних причин. А якщо треба їхати за грошима, обираючи між Про-Лігою та МЛС, то навіщо лукавити та вигадувати якісь обставини, як це зробив Мессі?

Найімовірніше, саме в «Аль-Насрі» Кріштіану Роналду завершить кар'єру гравця. Але саудівська Про-Ліга продовжить розвиватись і після відходу португальця. Очевидно, що гроші у Мухаммеда ібн Салман аль-Сауда нікуди не подінуться, так само як і бажання їх інвестувати у футбол заради процедури спортсвошингу (про неї і не тільки – у матеріалі за посиланням нижче), тому на місце Роналду з роками прийдуть нові зірки, які також отримають пропозиції підписати нечувані контракти та не зможуть від них відмовитися. У міру зростання авторитету та престижу змагання спершу притупиться і критика, а через десять років, якщо спробувати пофантазувати, то цілком можна уявити, як Александер Чеферін (або новий президент УЄФА) винесе на суд публіки чергову сміливу реформу, що пропонує включити клуби із саудівської Про-Ліги до числа учасників європейської Ліги чемпіонів. Під приводом підвищення спортивної конкуренції, звісно. Де-де, а у ФІФА та УЄФА заради грошей нічого не робиться – все виключно для розвитку гри та її популяризації у світі…

Читайте також:

Чому саудівські клуби можуть платити гравцям більше, ніж європейські топи